Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №361/6145/25 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6145/25

Провадження № 2/361/2184/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.26

28 травня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі – Михальова М.В.,

представник позивача – Паруль Ю.О.,

представник відповідача – Курзін О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Паруль Юлія Олегівна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог, представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Паруль Ю.О. зазначено, що 27.01.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб.

У період шлюбу, за спільні грошові кошти, відповідно до договору купівлі-продажу від 17.02.2022 року між ТОВ «Будівельна компанія «Тріумф» та ОСОБА_2 , подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Вказана обставина також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Враховуючи наявну позовну заяву про розірвання шлюбу між сторонами, яка перебуває в провадженні іншого суду, та відсутність наміру у відповідача на мирне врегулювання спору, посилаючись на вимоги діючого законодавства щодо визначення майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя, представник позивача просить суд поділити майно подружжя та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 по її частині за кожним.

Ухвалою суду від 20.06.2025р. у справі було відкрито загальне позовне провадження, та призначено підготовче судове засідання.

08.07.2025р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву, за змістом якого не оспорюється факт придбання за період шлюбу спірної квартири та можливість її поділу між подружжям у рівних частках. Представником відповідача зазначено про відсутність спору між сторонами, оскільки позивач не зверталась до відповідача з такими пропозиціями мирного врегулювання поділу майна, тому у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

Присутня у судовому засіданні представник позивача адвокат Паруль Ю.О. підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні, зазначила про усне звернення позивача до відповідача з приводу поділу майна, на яке не отримала відповіді.

Присутній у судовому засіданні представник відповідача адвокат Курзін О.А. позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні змісту відзиву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до положень частини першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом (речення перше абзацу другого частини першої статті 71 СК України). Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України). Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (частина перша статті 60 СК України).

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України (стаття 68 СК України). Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (частина перша статті 70 СК України). Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України).

Як встановлено у судовому засіданні, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 27.01.2018 року.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 15.07.2025р. у справі №755/7868/25 шлюб між сторонами було розірвано. Рішення набрало чинності 15.08.2025р.

У період шлюбу, відповідно до договору купівлі-продажу від 17.02.2022 року між ТОВ «Будівельна компанія «Тріумф» та ОСОБА_2 , подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1 . Вказана обставина також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вказану квартиру суд вважає спільним сумісним майном подружжя ОСОБА_4 .

Приписами частин 1 та 2 статті 372 Цивільного кодексу України передбачено, що майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

З врахуванням зазначеного, на думку суду, розподіл майна подружжя у рівних частках кожному по відношенню до сторін буде справедливими, відповідатиме інтересам осіб та не буде порушувати їх прав.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.60, 69, 70, 57, 65 Сімейного кодексу України,ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 280, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , у інтересах якої діє адвокат Паруль Юлія Олегівна, до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Поділити майно подружжя - визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 - та визнати за кожним з них право власності на ідеальну частку вказаного майна.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.