Рішення від 31 травня 2026 р. у справі №361/12011/24 — Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/12011/24

Провадження № 2/361/6195/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.06.26

01 червня 2026 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Писанець Н.В.,

при секретарі - Михальовій М.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бровари у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась цивільна справа ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_3 зазначено, що згідно ордера №560, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради народних депутатів Київської області №159 від 26.07.1988 року, їй на сім`ю в складі з 4 осіб була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . Особовий рахунок відкритий на ім`я ОСОБА_3 .

На даний час в квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_3 , її доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , її син ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 1990 року членами сім`ї заявника ОСОБА_3 не являються, при цьому будь-яких перешкод у користуванні ними житлом не вчинялось. Неповнолітні онуки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ніколи в квартирі не були та разом з батьками мешкають за іншими адресами.

У зв`язку з вказаними обставинами, заявнику важко сплачувати комунальні послуги по утриманню житла, не має можливості оформити житлову субсидію, добровільно вирішити питання щодо зняття з реєстраційного обліку відповідачів не є можливим у зв`язку з відсутністю комунікації між ними.

Відповідно до складеного акту обстеження житлово-побутових умов складених депутатами, відповідачі з 1990 року та протягом останніх 6 місяців в квартирі АДРЕСА_1 - не проживають, комунальні послуги не сплачують.

Враховуючи наведене, та керуючись вимогами діючого законодавства, позивач просить суд визнати такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.01.2025р. ОСОБА_9 у справі було відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

На підставі розпорядження керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області №283 від 01.04.2025р. було здійснено повторний автоматизований розподіл вказаної судової справи між суддями.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В. від 11.06.2025р. справу було прийнято до свого провадження, замінено неналежну третю особу - Службу у справах дітей та сім`ї Броварської міської ради Київської області на належну третю особу - Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області та ухвалено проводити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

11.09.2025р. до матеріалів справи долучено висновок №812 від 09.09.2025р. про недоцільне визнання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 , оскільки прийняття рішення про визнання неповнолітніх дітей такими, що втратили право користування житловим приміщенням призведе до порушень їх прав користування житлом, що визначені та охороняються чинними нормативно-правовими актами України та міжнародними угодами, тобто суттєво призведе до порушення прав неповнолітніх осіб на збереження житлових прав (у тому числі на право проживання).

30.09.2025р. представником відповідача ОСОБА_5 адвокатом Ліщук О.В. подано відзив на позовну заяву, за змістом якої, позовні вимоги не визнали, вважали недоведеними обґрунтування ОСОБА_3 щодо відсутності вчинення нею перешкод у користуванні житлом, також посилались на відсутність у долучених до позову доказах того, що позивач є відповідальним квартиронаймачем, оскільки розпорядження про закріплення за нею особового рахунку відсутнє, у задоволенні позову просили відмовити.

20.10.2025р. позивачем, до початку першого судового засідання, було подано заяву про зменшення позовних вимог. За змістом заяви вбачається, що вимоги ОСОБА_3 щодо визнання такими, що втратили право користування житлом пред`явлені до ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_4 , з тим самим обґрунтуванням.

Присутня у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 підтримала позовну заяву зі зменшеними позовними вимогами, наполягала на їх задоволенні.

Присутній у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, зазначив про відсутність підстав для визнання його та неповнолітньої доньки такими, що втратили право користування майном, посилаючись на висновок Органу опіки та піклування від 09.09.2025р.

Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи інші учасники процесу, до зали суду не з`явились, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі ордера №560, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради народних депутатів Київської області №159 від 26.07.1988 року, їй на сім`ю в складі з 4 осіб була надана трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .

На даний час в квартирі зареєстровані: позивач ОСОБА_3 , її доньки ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , її син ОСОБА_2 та онуки ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до складеного акту обстеження житлово-побутових умов від 08.11.2024р., складеного депутатом Броварської міської ради, зі слів ОСОБА_3 відповідачі з 1990 року та протягом останніх 6 місяців в квартирі АДРЕСА_1 - не проживають.

За змістом висновку №812 від 09.09.2025р., було визнано недоцільним визнання неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1 .

Вирішуючи по суті позовні вимоги ОСОБА_3 , суд виходить з наступного.

За ст.5 ЦПК особа, звертаючись до суду самостійно обирає спосіб захисту порушених прав. Суд, враховуючи позовні вимоги, може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Аналіз положень статей 64, 150, 156, 162 Житлового кодексу України дає підстави для висновку про те, що право членів сім`ї власника будинку користуватись жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за умови, що така особа є членом сім`ї власника житлового приміщення, власник житлового приміщення надавав згоду на вселення такої особи, як члена сім`ї.

У статті 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських об`єднань.

Тобто будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 у справі № 6-57цс11 зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстрації обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування якої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства. (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК України; ст. 405 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.(ст.29 ЦК).

При вирішенні справи про виселення особи чи визнання такою, що втратила право користування, що по суті буде мати наслідком виселення, суд повинен провести оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й необхідним у демократичному суспільстві. Інакше кажучи, виселення особи має відповідати нагальній суспільній необхідності, зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (Постанова від 18 січня 2023 року у справі № 442/810/22, провадження № 61-8377св22).

Позивач ОСОБА_3 є квартиронаймачем відповідно до ордера №560, виданого на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради народних депутатів Київської області №159 від 26.07.1988 року. Заборгованості по сплаті за комунальні послуги не має. Так само, матеріали справи не містять доказів неможливості оформлення позивачем субсидії та іншого порушення її прав фактом реєстрації відповідачів за вказаною адресою.

Інші долучені позивачем докази носять інформативний характер щодо її статусу пенсіонера та технічних даних щодо житла, які ніким не оспорюються.

Висновок органу опіки та піклування щодо недоцільності визнання неповнолітньої ОСОБА_4 такою, що втратила право користування квартирою з метою зняття її з реєстраційного обліку - береться судом до уваги, зважаючи на отримані судом пояснення учасників справи та фактичні обставини та погоджується, що прийняття рішення про визнання неповнолітньої ОСОБА_4 такою, що втратила право користування житловим приміщенням призведе до порушень її прав користування житлом, що визначені та охороняються чинними нормативно-правовими актами України та міжнародними угодами, тобто суттєво призведе до порушення прав неповнолітніх осіб на збереження житлових прав (у тому числі на право проживання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що підстави для припинення права відповідачів ОСОБА_2 та його неповнолітньої доньки ОСОБА_4 на користування квартирою АДРЕСА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст.319, 383,391, 405,406 ЦК України, ст.ст. 4,5, 12, 81, 141, 258, 259, 280-282,354 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Писанець Н.В.