Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №357/16909/25 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/16909/25

3/357/123/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Олександр Шовкопляс розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції у Київській області полк патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі батальйон № 1 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Діденка О.В.

У С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №471907 вбачається, що 03.10.2025 о 08 год. 12 хв. за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська 248, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi SO838AS, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду позитивний 0,81 % проміле. Водій з результатом згоден, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, що підтверджується довідкою про доставку смс повідомлення. Причини неявки суду не відомі. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Суддя, виходячи з норм статтею 268, 277-2 КУпАП, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутності. Його неявка навіть в одне судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, на теперішній час на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи, та стадії її розгляду.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвокат Діденко О.В. просив розглядати справу буз участі ОСОБА_1 оскільки останні являється військовослужбовцем та не має можливості прибути на розгляд справи.

Враховуючи відсутність імперативної заборони розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за можливим здійснити розгляд справи без участі ОСОБА_1 .

У судовому засіданні захисник Діденко О.В. який діяв в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що огляд ОСОБА_1 , на стан алкогольного сп`яніння було проведено з порушеннями вимог ст. 266 КУпАП України, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. Захисник зазначив, що ОСОБА_1 свою вину не визнає та з протоколом і результатом огляду не згоден. Звернув увагу на те, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції без порушення правил дорожнього руху та причину зупинки йому ніхто не повідомив. Крім того, акцентував увагу суду на те, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на що останній погодився та дув у прилад драгер тричі, при цьому працівник поліції не змінював мундштук, що є грубим порушенням інструкції. Зауважив, що ОСОБА_1 не був згоден з результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, про що зазначив у протоколі, але працівники поліції не доставили його у медичний заклад та не вручили направлення, як того вимагає інструкція. Захисник наголосив на тому, що відеокемера працівника поліції не здійснювала безперервну відеофіксацію, свідки залучені не були у зв`язку з чим вважає відеозапис долучений до матеріалів не належним доказом.

Суддя, заслухавши захисника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляд визначається Інструкцією про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735) (далі по тексту Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008) (далі по тексту Порядок).

Так, відповідно до п. 2 Порядку - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Відповідно до п. 3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно з п. 3 Порядку та п. 6 Інструкції огляд проводиться двома способами: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; 2) лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Отже, при наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу 1 цієї інструкції поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейські застосовують технічні засоби, які мають сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого стану вимірювальної техніки. Поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду, про порядок застосування спеціального технічного засобу, та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого стану вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З роздруківки з приладу AlcotestDrager від 03.10.2025, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що у ОСОБА_1 виявлено 0,81% проміле алкоголю.

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису, який додано до протоколу, відображено, як працівники поліції проводять огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Alcotest Drager, в який ОСОБА_1 задував 4 рази. Перший раз прилад нічого не показав (Clip.0 о 08 год. 15 хв.), другий раз прилад знову нічого не показав (Clip.0 о 08 год. 15 хв.), третій раз прилад показав алкоголь у роті (Clip.0 о 08 год. 15 хв.) Після того праціник поліції змінив мундштук та запропонував відразу пройти огляд в четверте, на що ОСОБА_1 , задув в прилад, який показав результат 0,81 проміле. З яким ОСОБА_1 був незгоден.

Відповідно до п. 3.1 Європейського стандарту OIML R 126 «Evidential breath analyzers», що прийнято як національний стандарт ДСТУ OIML R 126 «Доказові аналізатори видихуваного повітря»: для взяття зразка завжди слід використовувати одноразовий мундштук, щоразу коли губи/рот суб`єкта мають контактувати з частиною пристрою для того, щоб отримати зразок. Це забезпечує гігієнічне використання приладу і допомагає захистити його від контакту. Слід запобігати конденсації під час відбору проб та аналізу, щоб уникнути розведення проби. Відповідно до п. 8.2 стандарту OIML R 126: аналізатор алкоголю у видихуваному повітрі повинен бути придатним для використання в задовільних гігієнічних умовах. Він повинен бути обладнаний для використання одноразового мундштука для кожного вимірювання, а мундштуки повинні бути окремо упаковані.

Мундштук це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі і через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Мундштук призначений тільки для одноразового використання.

Недотримання вищевказаних вимог при проведенні огляду на стан алкогольного сп`яніння може призвести, як до епідеміологічних ризиків, так і до ризику некоректної роботи засобів вимірювальної техніки (газоаналізаторів) і фактичних необ`єктивних тестів та, як наслідок, порушення конституційних прав та інтересів людини.

Крім того відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора Alcotest Drager умовою правильної роботи приладу є суворе дотримання вимог, що наведені у розділі «Інтервали технічного обслуговування».

Так, згідно з Інструкцією з експлуатації газоаналізатора «Drager Alcotest 7510», після попадання алкоголю в рот до замірів необхідно витримати інтервал не менше 15 хв., інакше реальні залишки алкоголю в роті можуть привести до неправильних показників.

Як зазначено в загальній Інструкції з експлуатації газоаналізатора Drager Alkotest 7510 реальні залишки алкоголю в роті можуть призвести до неправильних показань. Вони можуть залишатися після вживання ароматичних напоїв (наприклад,фруктових соків), аерозолів для освіження рота на спиртовій основі, ліків і крапель, а також після відрижки і блювоти.

При позитивних результатах тесту рекомендовано через 10-15 хвилин провести повторне вимірювання для підтвердження результатів.

Разом з тим, повторне вимірювання рівня концентрації алкоголю в видихуваному повітрі працівниками поліції ОСОБА_1 не проводилося.

До уваги також слід взяти й те, що самі по собі показники газоаналізатора не можуть свідчити про винуватість, якщо їх результат заперечується. Його показники можуть бути недостовірні, перевищення допустимої концентрації алкоголю незначне, може бути в межах похибки або пов`язане з недоліками приладу, і тому вони також під сумнівом.

Крім того, з переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі (Clip.0 о 08 год. 21 хв.), але працівник поліції замість того, щоб відвезти останнього до медичного закладу знімає відеокамеру та кладе її до службового автомобіля (Clip.0 о 08 год. 22 хв. відсутній відеозапис 08 год. 23 хв.). Надалі, при огляді відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що працівник поліції знову залишив бодікамеру в службовому автомобілі (Clip.0 о 08 год. 22 хв. відсутній відеозапис 08 год. 23 хв.)., після чого знову вдягнув бодікамеру (Clip. 0 о 08:23). З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 висловив незгоду з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння та виявив бажання проїхати до медичного закладу, після чого відсутня безперервна відеофіксація та через деякий час працівники поліції так і не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу, а натомість склали протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому суддя зазначає, що саме відмова від проходження огляду у медичному закладі має наслідки притягнення водія до адміністративної відповідальності, а саме складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що працівники поліції у встановленому законом порядку не направили ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`ягніння, а направлення на огляд до медичного закладу, яке міститься в матеріалах справи, виписане поліцейським формально, після складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВСУ 18.12.2018 р. № 1026, включення портативного відео реєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, авідео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Розділом ІІІ цієї Інструкції передбачено, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.

Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Згідно з наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100, яким затверджено Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, передбачено:

а) необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції» (п. 1.3 Розділу І Інструкції);

б) випадки застосування такого превентивного заходу: нагрудна відеокамера (відеореєстратор) повинна активовуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому огляді; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відеофіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. (п. 3.3 Розділу III Інструкції).

При цьому зазначається, що «після активації нагрудної відеокамери (відеореєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно» (п. 3.5 Розділу III Інструкції).

Якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.

Зазначене кореспондує із позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

Тобто, з вище наведеного слідує, що відеореєстратор поліцейського повинен бути ввімкнений від самого початку контакту з особою до закінчення складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно цієї особи. Однак під час розгляду справи встановлено, що відеозапис з нагрудної камери працівника поліції не забезпечує безперервну фіксацію подій. Таким чином, відеозапис, долучений поліцейським до матеріалів справи на диску DVD не може бути взятий до уваги, як належний доказ. При цьому свідків правопорушення не зазначено, пояснення до матеріалів справи не долучено.

Суддя зазначає що, наявні в матеріалах справи відеозаписи є фрагментарними, що не в повному обсязі відображають окремі дії та події, або ж взагалі не фіксують весь перебіг подій, відтак вони не можуть бути прийнятими до уваги як такі, що дозволяють зробити однозначний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, тому суддя позбавлений можливості спростувати позицію сторони захисту.

Так, огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням зазначеного у ст. 266 КУпАП порядку вважається недійсним, і не є доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положення ст. 62 Конституції України, винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь.

Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п.43 рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена поза розумним сумнівом, а усі сумніви щодо доведеності винуватості необхідно тлумачити на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З урахуванням викладеного, оцінивши наведені вимоги законодавства і наявні докази в їх сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суддя дійшов висновку, що справу належить закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Враховуючи, що на ОСОБА_1 адміністративне стягнення не може бути накладене за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, судовий збір у провадженні за даною справою також не підлягає стягненню з останнього.

На підставі викладеного, керуючись статтями 130 ч. 1, 221, 245, 247, 266, 283, 284КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною пятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОлександр ШОВКОПЛЯС