Постанова від 01 липня 2026 р. у справі №289/1137/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/1137/26

Номер провадження 3/289/428/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 м. Радомишль

Суддя Радомишльського районного суду Житомирської області Сіренко Н.С., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП №2 (м. Радомишль) Житомирського РУП №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП відсутній в матеріалах справи,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 24.05.2026 серії ЕПР 1 №673964, 24.05.2026 о 00:29, в м. Радомишль, вул. Мала Житомирська, 116, ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21112, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме характерний запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ТЗ, та у найближчому медичному закладі КНП «Радомишльська лікарня» відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

18.06.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, в якому він зазначає, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення працівниками поліції було допущено ряд порушень:відеофіксація не зазначена в протоколі, не повідомлено причину зупинки, не було запропоновано пройти в укриття під час повітряної тривоги. Також ОСОБА_1 повідомляє, що не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, а працівники поліції спонукали до такої відмови, оскільки на відеозаписі чітко відображено, що він погодився на проходження огляду та слідував за поліцейським, однак з невідомих йому причин було складено вищевказаний протокол. При цьому зазначає, що він є учасником бойових дій, а під час спілкування з поліцейськими почалася тривога, що підтверджується відеозаписом, тому в нього почався тривожний стан, в зв`язку з чим він не міг надати належну оцінку тому що відбувається. Окрім того вказує, що його не було відсторонено від права керування транспортним засобом, що підтверджує відсутністю у нього ознак алкогольного сп`яніння, тому справа має бути закрита за відсутності події та складу адмінправопорушення. Розгляд справи просив проводити без його участі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, судом встановлено наступне.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

При цьому протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах.

До протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, та направлення водія до КНП "Радомишльська лікарня", в яких зазначені виявлені ознаки: запах алкоголю з порожнини роту, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, з позначками "не проводився", розписки ОСОБА_1 про ознайомлення щодо відсторонення водія від керування транспортними засобами, та іншими розписками, рапорт поліцейського, а також долучено відеозаписи.

Суд при прийнятті рішення керується виключно доказами, що додані працівниками поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

З переглянутого судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, йому працівниками поліції було запропоновано «дихнуть» на що він погодився (0:32:19), потім запропонували пройти «освідування» на що він теж одразу погодився, але оскільки працівники не мали алкотестера Драгер при собі (що підтверджується відеозаписом) запропонували проїхати в лікарню на що він також погодився і слідував за поліцейськими, в подальшому працівник поліції повідомив, що "Ви можете відмовитись" (00:33:31), на що ОСОБА_1 повідомив, що «я можу пройти» (00:33:48), потім знову працівник поліції говорить «Я ж кажу, Ви можете відмовитись» На численні пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 погоджувався.

Суд звертає увагу, що у статті 266 КУпАП йдеться мова про те, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З матеріалів відеозапису вбачається, що поліцейські не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 від запропонованого поліцейським проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння не відмовлявся, а навпаки сказав що готовий пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, навіть після неодноразових повідомлень поліцейського про можливість відмовитися від проходження огляду чіткої відмови водія на відеозаписі не зафіксовано.

Недотримання процедури та порядку виявлення у водія, який керував транспортним засобом, ознак алкогольного сп`яніння, є істотним порушенням процедури проходження водієм транспортного засобу огляду на визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виключає адміністративну відповідальність та порушує конституційні права і свободи ОСОБА_1 , а також встановлений законом порядок отримання фактичних даних у справі.

Сукупність викладених вище обставин вказує на те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673964 від 24.05.2026 обставини щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються наявними у справі і наданими суду доказами.

З матеріалів, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення, не вбачається дій ОСОБА_1 щодо відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 130 КУпАП не доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які б дали можливість констатувати, що його винуватість доведено поза розумним сумнівом, отже суд вважає, що працівниками поліції не доведено факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до частини 3 статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №673964 від 24.05.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу даного адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Наталія СІРЕНКО

Постанова набирає законної сили ______________ 202__