Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №514/131/24 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1293/26

Номер справи місцевого суду: 514/131/24

Головуючий у першій інстанції Тончева Н. М.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді Комлевої О.С.,

за участю секретаря судового засідання Губаря Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 13.02.2024 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

Не погоджуючись із вказаною постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 13.02.2024, захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням практики ЄСПЛ скаржником стверджується, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

Разом з тим, скаржником також зазначається, що на відеозаписі не вбачається фіксації обставин, які передували переслідуванню транспортного засобу та могли б свідчити про наявність законних підстав для його зупинки, зазначення конкретних підстав зупинки матеріали справи не містять.

Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження, зазначаючи, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності копію оскаржуваної постанови у встановлений положеннями ст. 285 КУпАП не отримувала

Висновки за результатами розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження

В судове засідання 30.06.2026 особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та її захисник не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином (а.с. 35-37).

Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи за відсутності на адресу апеляційного суду не надходило.

Положеннями ст. 268 КУпАП передбачено, що під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. При цьому, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, положення ст. 130 КУпАП не входить до переліку правопорушень при розгляді справ про яке передбачена обов`язкова участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі можливі та необхідні умови для реалізації права учасників на доступ до правосуддя. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд, вважає за необхідне розглядати дану справу про адміністративне правопорушення за відсутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, зважаючи на встановлені положеннями ст. 277 КУпАП строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Дослідивши клопотання захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається з апеляційною скаргою.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення пропущеного процесуального строку, суд має зважати на причини, які слугували перешкодами у реалізації особою права на апеляційне оскарження. Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення покладено на особу, яка звертається

Матеріалами справи встановлено, що оскаржувана постанова Тарутинського районного суду Одеської області винесена 13.02.2024.

Звертаючись 25.05.2026 до суду із апеляційною скаргою, в обґрунтування пропуску строку апеляційного оскарження захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначається, що копію оскаржуваної постанови у встановлений положеннями ст. 285 КУпАП ОСОБА_1 не отримував.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи наявна розписка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про отримання ним копії оскаржуваної постанови 13.02.2024 (а.с. 18), а також квитанція від 26.02.2024 про сплату останнім штрафу за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 19) та судового збору у визначеному судом в оскаржуваній постанові розмірі (а.с. 20), що в свою чергу спростовує наведені скаржником підстави пропуску строку.

Тобто, з наведеного вбачається, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності був обізнаний щодо наявності винесеної відносно нього оскаржуваної постанови, отримання копії такої 13.02.2024 року та ознайомлення зі змістом такої. Натомість із апеляційною скаргою звернувся більш ніж через два роки від дати отримання копії оскаржуваної постанови.

Будь-яких інших обґрунтованих підстав пропуску визначеного положеннями ст. 294 КУпАП строку апеляційного оскарження, зважаючи на дату отримання копії оскаржуваної постанови, а також неможливості звернення до суду із апеляційною скаргою у визначений строк скаржником не наведено.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» Суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейським судом у справі «Пономарьов проти України», зазначено, що принцип правової визначеності порушується і у разі відсутності поваги до процесуальних строків (заява № 3236/03,3 квітня 2008, п. 40-41). Так, суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України», заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене в своїй сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання адвоката Мотальової-Кравець В.Ю., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Клопотання адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни, захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

В поновленні строку адвокату Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , на апеляційне оскарження постанови Тарутинського районного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року – відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року повернути адвокату Мотальовій-Кравець Валерії Юріївні, захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – Тарутинського районного суду Одеської області від 13 лютого 2024 року.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 01 липня 2026 року.

Суддя О.С. Комлева