Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №728/131/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 728/131/26 Головуючий у 1 інстанції Глушко О. І.

Провадження № 33/4823/507/26

Категорія - – ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року місто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд в складі:

Головуючого – судді Салая Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Сіренка М.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року,

У С Т А Н О В И В:

Цією постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Місцевим судом установлено, що 13.01.2026 року о 17 год 46 хв в с. Матіївка Ніжинського району Чернігівської області по вул. Набережній, поблизу будинку 3 ОСОБА_1 керував автомобілем “Volkswagen Caddy”, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотест Драгер 6820, результат 0.65 проміле, тест 01918, чим порушив вимоги п.2.9 (а) Правил дорожнього руху.

Не погодившись із рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що судом допущений спрощений підхід до розгляду справи, не надано правової оцінки доказам по справі та не взято до уваги доводи сторони захисту. Вказує, що ОСОБА_1 після проходження огляду на приладі “Драгер” до початку складання протоколу не погодився із результатами огляду на стан сп`яніння, проте, до медичного закладу він не направлявся та не доставлявся, а тому, на думку захисту, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення. Наголошує на порушенні поліцейськими Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому такий огляд вважає недійсним.

На адресу апеляційного суду від захисника Сіренка М.Ю. надійшла заява, в якій він просив розгляд справи провести за їх відсутності, де підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених в ній підстав за наяанивми у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; а також лікарем закладу охорони здоров`я.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 565800 від 13.01.2026 ОСОБА_1 13.01.2026 керував автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням приладу «Драгер», результат склав 0,65 проміле.(а.с. 4).

Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. ст. 254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст. 255 КУпАП, а наведені в них обставини об`єктивно підтверджуються іншими доказами, дослідженими судом.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.

З переглянутого відеозапису вбачається, що на камеру відеореєстратора патрульного автомобіля зафіксовано рух автомобіля та його зупинку, після чого водієві було роз`яснено причину зупинки. Під час спілкування поліцейський акцентував увагу, що явних ознак сп`яніння у водія не вбачає, проте, було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу “Драгер”, на що водій погодився. На запитання поліцейського чи вживав алкогольні напої водій спочатку відповів, що не вживав та в подальшому пояснив, що пив пиво ємністю 1 л, водій здійснює продуття приладу, результат становить 0,65 проміле. Жодних заперечень щодо пройденого огляду на місці та його результату водієм не висловлювалось та наголошував на вживанні ним лише пива. Поліцейський повідомляє водія про перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння та складанні протоколу стосовно нього. Водія відсторонено від подальшого керування.

Даний відеозапис правопорушення є безперервним, відтворює обставини події, які зафіксовані у протоколі та є предметом розгляду у судовому провадженні.

Доводи апеляційної скарги захисту щодо відсутності беззаперечних доказів згоди водія з пройденим оглядом та те, що до медичного закладу він не направлявся та не доставлявся не є слушними, оскільки будь-яких заперечень з його боку відносно результату не надходило, а водій особисто не заперечував факт вживання алкоголю та наголошував на своїй відвертості зприводу цього, намагаючись домовитися про не складання протоколу стосовно нього.

Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, власноруч підписаного ОСОБА_1 , результат – 0,65 проміле (а.с. 3).

Відтак, апеляційний суд не вбачає підстав вважати зібрані докази неналежними, а дії працівників поліції такими, що не відповідають Інструкції.

Враховуючи, що судом не установлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, суд, оцінивши кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, визнав їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність достатньою для того, щоб дійти висновку щодо доведеності вини у вчиненні ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 а) Правил дорожнього руху.

Отже, доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Апеляційний суд при цьому наголошує, що будь-яке порушення чинних на транспорті правил може призвести до тяжких наслідків, включаючи загибель людей, а керування транспортними засобами в стані сп`яніння украй небезпечне саме внаслідок того, що особа, яка керує транспортним засобом, не може у повній мірі його контролювати.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника Сіренка М.Ю. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23 квітня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяГ. А. Салай