Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №686/1246/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №686/1246/26

Суддя: Порозова І. Ю.

Справа № 686/1246/26

Провадження № 2/686/4217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

1 липня 2026 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої – судді Порозової І.Ю.,

з участю секретаря Кшановської Є.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ :

У січні 2026 року представник позивача ОСОБА_1 -адвокат Савченко О.В. звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 14.07.2024 року в сумі 13000 доларів США та 54000 грн.

В обґрунтування позову вказала, що 14 липня 2024 року вона надала позику ОСОБА_2 в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів США й 54 000 (п`ятдесят чотири тисячі) гривень, які він зобов`язався повернути до 31 грудня 2025 року. З метою підтвердження факту укладення договору позики та підтвердження факту передання грошових коштів у позику 30 жовтня 2024 року ОСОБА_2 складено відповідну розписку, яка підписана ним та позивачем відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». На момент звернення до суду з позовом кошти позичальник не повернув.

Позивач та її представник до суду не з`явилися, у позовній заяві клопотали про розгляд справи у їх відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце слухання справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом направлення повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, заяв про відкладення судового розгляду від нього не надходило, правом подачі відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14 липня 2024 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав в позику у ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 13 000 (тринадцять тисяч) доларів і 54 000 (п`ятдесят чотири тисячі) гривень та зобов`язався повернути вказані кошти у строк, визначений сторонами. З метою підтвердження факту укладення договору позики та підтвердження факту передання грошових коштів у позику 30 жовтня 2024 року ОСОБА_2 складено відповідну розписку, яка підписана ним та позивачем відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Зі змісту розписки від 30 жовтня 2024 року вбачається те, що відповідач зобов`язався повернути грошові кошти позивачу у строк до 31 грудня 2025 року.

Будь яких доказів повернення грошових коштів, отриманих у позику відповідач не надав.

Вказане підтверджується розпискою від 30.10.2024 року, яка підписана сторонами в сервісі «Вчасно» з використанням кваліфікованих електронних підписів, про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 12.01.2026 року. Перевірку факту електронного підписання розписки також проведено судом та сформовано аналогічний протокол від 01.07.2026 року.

«Вчасно» — це сервіс миттєвого обміну електронними документами, що дозволяє підписувати, надсилати, отримувати та зберігати документи онлайн.

За змістом статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» -для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Стаття 7 вказаного закону зазначає, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

Відповідно дост. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цьогоКодексу.

Відповідно до ст.1046 ч.1 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору може бути представлена розписка позичальника, що посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Частиною першою ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Оскільки факт укладання договору позики підтверджено відповідною розпискою, строк виконання зобов`язання за договором позики настав, відповідач ОСОБА_2 зобов`язання за договором не виконав, з нього підлягає стягненню борг за договором позики в сумі 13000 доларів та 54000 грн. Відповідачем не спростовано того, що валютою зобов`язання є долари США, тому до стягнення підлягає сума боргу в доларах США.

Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір 4985,12 грн.

Керуючись ст.ст. 247, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, на підставі ст.ст. 524, 526, 625, 626, 627, 1046, 1048, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_2 ) заборгованість за договором позики від 14.07.2024 року в сумі 13000,00 доларів США та 54000,00 грн. і 4985,12 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення(виготовлення) до Хмельницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua