Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №604/528/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/528/26

Провадження № 2-о/604/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань с-щі Підволочиськ цивільну справу за заявою за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа : ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин,

у с т а н о в и в :

07 травня 2026 року до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин, згідно прохальної частини якої просить суд: встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , орган що видав 6123 від 05 червня 2019 року, РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 паспорт громадянина України, серія НОМЕР_3 , виданий Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільської області 05 квітня 1997 року, РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_5 . За твердженням заявника, в документах, що підтверджують родинні зв`язки вказаних осіб, допущені помилки. Так, заявник вказує, що у його свідоцтві про народження в графі «мати», помилково зазначається прізвище « ОСОБА_4 », поряд з цим за твердженням заявника у паспорті його матері зазначено прізвище « ОСОБА_5 ». Крім того вказує, що у свідоцтві про шлюб його батьків помилково вказано прізвище дружини після одруження « ОСОБА_4 », а також невірно зазначене і прізвище його батька « ОСОБА_5 ». На думку заявника, розбіжність в прізвищі його матері, імовірно, виникла через технічну помилку при оформлені документів в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Як наслідок, узв`язку з вказаними розбіжностями він не може реалізувати або підтвердити низку юридично значущих правових дій, таких як: підтвердження родинного зв`язку для соціальних, житлових чи правових процедур; подання документів до державних органів; в майбутньому оформити спадкові права (у випадку майбутньої необхідності). Крім того зазначає, що встановлення факту, що він є сином ОСОБА_2 необхідно, для оформлення у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України “ Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію ”. Заявник вказує, що в ІНФОРМАЦІЯ_3 , йому пояснили, що для оформлення догляду за хворою матір`ю, спершу потрібно встановити факт родинних відносин, тобто довести, що ОСОБА_2 є його матір`ю.

Таким чином, у зв`язку з цим, виникла необхідність встановити факт родинних відносин, а саме факт, що заявник ОСОБА_1 єсином ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 02 червня 2026 року о 10год.30хв.

Заявник у судовому засіданні підтримав подану заяву, просив її задовольнити.

Заінтересована особа у судове засідання 25.06.2026 не з`явилася, будучи повідомленою про час та місце судового розгляду, жодних клопотань чи заяв до суду не подавала.

Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Суд, допитавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14 жовтня 1964 року зареєстрували шлюб, між ОСОБА_3 , 1937 р.н. та ОСОБА_6 , 1943 р.н., про щозроблено відповідний актовий запис за №25, Підіолочиським райбюро ЗАГС. Після одруження прізвище чоловіка « ОСОБА_5 », прізвище дружини « ОСОБА_4 ». Про що свідчить свідоцтво про одруження НОМЕР_6 видане 14 жовтня 1964 року в селі Скалат, Підволочиським райбюро ЗАГС.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 виданого повторно 21 липня 1998 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_7 , про що в книзі записів актів громадського стану про народження 27.02.1967 зроблено відповідний запис №10, батьками вказані : батько – ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_6 .

Як встановлено, з свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 виданого 16 липня 1997 року, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_1 , про що в книзі реєстрації актів про народження 16.07.1977 зроблено запис №75, батьками вказані: батько – ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_6 , помер ОСОБА_3 ( батько заявника ОСОБА_1 ), про що в книзі реєстрації актів про смерть 14.04.2010 року зроблено відповідний актовий запис №30, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_9 .

Також, судовим розглядом встановлено, що згідно заяви складеної 09 жовтня 2024 року ОСОБА_2 , вона повідомляє, що є матір`ю : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Також, у даній заяві вказує, що окрім ОСОБА_1 вона не має інших осіб, які б надавали їй допомогу, утримання, вказує, що дочка є інвалідом 2 групи, проживає в іншій місцевості, а тому не може здійснювати догляд ( утримання ) за нею. Заява ОСОБА_2 засвідчена приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Тернопільської області Коломійчуком О.І. та зареєстрована в реєстрі за № 1015.

Відповідно до долученої до матеріалів справи копії паспорту громадянина України серія НОМЕР_3 виданого Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області, ОСОБА_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце народження с. Гадинківці, Гусятинського району, Тернопільської області.

Згідно, пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 виданого 18.01.2024, ОСОБА_2 є пенсіонеркою за віком.

Як вбачається, з наданої Підволочиською селищної ради довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №999 від 11.09.2026 до складу сім`ї ОСОБА_2 входять : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 –син.

Відповідно до інформації наданої Підволочиським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області, лист № 108/25.7-04.1 від 04.06.2026, відділом державної реєстрації актів цивільного стану проведено перевірку відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та перевірено відповідний паперовий актовий запис про шлюб. За результатами перевірки встановлено, що 14.10.1964 року було зареєстровано шлюб між громадянином ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_6 . Одночасно зазначено, що зміни дошлюбного прізвища після реєстрації шлюбу дружини не відбулося. Після реєстрації шлюбу дружині було залишено дошлюбне прізвище – « ОСОБА_4 ». Також повідомлено, що відомостей про подальшу зміну імені ( прізвища ) на « ОСОБА_8 » чи « ОСОБА_5 » в архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану не виявлено.

Із заяви слідує, що встановлення фактів родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , має для заявника ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від встановлення даного факту залежить можливість заявника підтвердити ряд юридичних фактів, зокрема : підтвердження родинного зв`язку для соціальних, житлових чи правових процедур, подання документів до державних органів, оформлення в майбутньому спадкової справи, отримання відстрочки від призову на військову службу.

У судовому засіданні була допитана як свідок - ОСОБА_9 , яка будучи попередженою про кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень, надала показання на підтвердження заявленого факту. Зокрема, вона вказала, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , дівоче прізвище якої « ОСОБА_4 ».

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 7 ст.19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі № 632/580/17).

Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

За наявності спору про право суд у порядку позовного провадження може розглядати справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі й факту родинних відносин, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або особа не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факти, що мають юридичне значення.

Згідно зі статтею 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Метою встановлення будь-якого факту, що має юридичне значення, є можливість скористатися правом, яке надане заявнику відповідно до чинного законодавства України.

Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2026 року в справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25).

Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. На підставі п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно статті 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено, який факт заявник просить встановити та з якою метою, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути:- спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; - особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини;- інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб. Заінтересованими особами у справах про встановлення факту родинних відносин залежно від мети встановлення цього факту можуть бути й інші особи, які мають право на спадщину (брати, сестри, онуки, особи, на користь яких складено заповіт, усиновлені, територіальна громада за відсутності інших спадкоємців за законом і заповітом).

При цьому до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: 1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); 2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; 3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.

Вищенаведений перелік не є вичерпним.

Водночас рішення суду про встановлення родинних відносин не може бути підставою для внесення виправлень, змін чи доповнень в актовий запис, видачі заявнику нового паспорта.

Отже, суди встановлюють юридичні факти тільки у разі, коли особою вчинено всі можливі заходи по отриманню необхідних документів. І тільки у разі наявності об`єктивних причин, які не залежать від волі особи, що обумовлюють неможливість отримання документу на підтвердження юридичного факту, такий факт може встановити суд у порядку окремого провадження, і такі факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

З копії свідоцтва про одруження НОМЕР_6 виданого 14 жовтня 1964, встановлено, що після укладання шлюбу дружина ОСОБА_6 , 1942 р.н. залишила собі дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Зазначене також підтверджено, листом Підволочиського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області, № 108/25.7-04.1 від 04.06.2026, за змістом якого встановлено, що 14.10.1964 року було зареєстровано шлюб між громадянином ОСОБА_3 та громадянкою ОСОБА_6 , зміни дошлюбного прізвища після реєстрації шлюбу дружини не відбулося, після реєстрації шлюбу дружині було залишено дошлюбне прізвище – « ОСОБА_4 ». Також повідомлено, що відомостей про подальшу зміну імені ( прізвища ) на « ОСОБА_8 » чи « ОСОБА_5 » в архіві відділу та за даними Державного реєстру актів цивільного стану не виявлено.

Також встановлено, що згідно свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_8 батьками вказані: батько – ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_6 .

Проте, згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Підволочиським РВ УМВС України в Тернопільській області, вбачається, що паспорт виданий - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища та імені.

Надання адміністративної послуги з оформлення паспорта громадянина України регламентовано Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Законом України «Про громадянство України».

Частина перша статті 3 Закону України «Про громадянство України» стосується визначення належності до громадянства України зокрема осіб, які мають паспорти колишнього СРСР. Їх належність до українського громадянства було визначено під час загального обміну паспортів громадянина колишнього СРСР на паспорти громадянина України зразка 1994 року у період з травня 1995 року по вересень 2002 року. На сьогодні ДМС здійснює видачу паспортів громадянина України нового зразка у формі картки

Згідно з підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України відноситься до документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

Частиною першою статті 4 вказаного Закону передбачено, що Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» ідентифікація особи - це встановлення особи шляхом порівняння наданих даних (параметрів), у тому числі біометричних, з наявною інформацією про особу в реєстрах, картотеках, базах даних тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).

У пунктах 38-40 Порядку № 302 передбачено, що після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу Державної міграційної служби України здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт. Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Ідентифікація особи, на ім`я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

У виключних випадках за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи (пункт 43 Порядку № 302).

У частинах першій, другій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Тобто, усталеним є розуміння юридичних фактів як певних фактів реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04. 2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Заявник посилається на те, що встановлення юридичного факту їй необхідно для усунення розбіжностей у її прізвищі та у прізвищі матері для подальшої можливості оформлення майнових прав в майбутньому та оформлення відстрочки від військового призову, єдиним засобом відновлення його порушеного права є отримання відповідного судового рішення.

На час звернення до суду матір заявника є живою.

Можливість встановлення судом будь-якого юридичного факту, у тому числі і родинних відносин, законодавець пов`язує з настанням для заявника певних юридичних наслідків.

Разом з тим, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, які наявні в реальній дійсності та не встановлюються на майбутнє.

Підтвердження родинних відносин між живими фізичними особами здійснюється іншим шляхом, в залежності від виниклих обставин, зокрема можливо шляхом звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про внесення змін до актового запису про народження або до органу міграційної служби для одержання нового паспортного документу, оскільки за життя будь-який громадянин не позбавлений права уточнити правильність написання свого прізвища.

У заяві ОСОБА_1 не вказано, що ним чи заінтересованою особою вживалися будь-які заходи щодо вирішення зазначеного питання у органах державної реєстрації актів цивільного стану чи відповідних органів Державної міграційної служби України, зокрема будь-яких документів на підтвердження цього надано не було, відтак ОСОБА_1 не доведено наявність ускладень підтвердження його родинних зв`язків, а суд не вправі своїм рішенням підміняти державні органи влади.

Згідно з правилами частин третьої та четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи, що заявником належними та допустимим доказами не доведено, що встановлення факту родинних відносин між ним та його матір`ю неможливо в позасудовому порядку, зокрема шляхом внесення відповідних виправлень до документів, які посвідчують їх родинні стосунки чи особистих документів, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для встановлення факту родинних відносин.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 141, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа : ОСОБА_2 , про встановлення факту родинних відносин - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02 липня 2026 року.

Суддя В. М. Сіянко