Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №576/554/26 — Глухівський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 576/554/26

Провадження № 3/576/272/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Глухів

Суддя Глухівського міськрайонного суду Сумської області Сапон О.В., з участю секретаря судового засідання Самойленко О.В., адвоката Юськової М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції № 1 (м. Глухів) Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області у відношенні

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

17 лютого 2026 року о 18 год.58 хв. по вул. Покровській в м. Глухові водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ауді А4», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно показника газоаналізатора «Alcotest 6820» – 1,55 ‰). Від проходження огляду на стан сп`яніння в КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради відмовився.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи. В той же час, адвокат Юськова М.С., яка здійснює захист інтересів ОСОБА_1 , в судовому засіданні просила суд закрити провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свою позицію мотивує таким:

- ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, а тому працівники поліції не мали права складати у відношенні нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, бо таким правом наділені лише посадові особи військової служби правопорядку і він мав би нести відповідальність не за ст.130 КУпАП, а за ст. 172-20 КУпАП;

- поліцейські не склали направлення на проведення медичного огляду ОСОБА_1 ;

- на відеозаписі не зафіксовано, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі;

- поліцейські під час зупинки ОСОБА_1 не вказали йому на ознаки алкогольного сп`яніння, що стало б підставою для проведення огляду на стан сп`яніння;

- перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейські не провели «контрольного» забору навколишнього повітря;

Крім того, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, то захисниця просила зупинити провадження в справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби. Також у випадку, якщо суд прийде до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є доведеною, то враховуючи принцип індивідуалізації покарання просила не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, застосувавши за аналогією ст. 69 КК України до додаткової міри стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Вказане клопотання захисниця мотивує тим, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, який захищає Батьківщину від російської агресії та має державні відзнаки.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 – адвоката Юськової М.С., суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з огляду на таке.

Так, згідно вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом та забезпечення виконання винесеної постанови.

Крім того, об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, утворюють дії, що полягають у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 вбачається, що останній 17 лютого 2026 року о 18 год. 58 хв. по вул. Покровській в м. Глухові керував автомобілем «Ауді А4», реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння (згідно показника газоаналізатора «Alcotest 6820» – 1,55 ‰). Від проходження огляду на стан сп`яніння в КНП «Глухівська міська лікарня» Глухівської міської ради відмовився.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тесту від 17.02.2026 також підтверджується, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. (Показник газоаналізатора «Alcotest 6820» – 1,55 ‰). При цьому, в акті огляду на стан сп`яніння зафіксовано, що ОСОБА_1 погодився із результатом огляду, про що свідчить його особистий підпис. Крім того, представленим працівниками поліції та оглянутим відеозаписом вищевказаних подій зафіксовано, що підставою для проходження огляду на стан сп`яніння було те, що від ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 жодних порушень його прав допущено не було. Також на відео зафіксовано, що працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак той відмовився.

Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду наявні в матеріалах справи докази на предмет їх достовірності та допустимості, суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд вважає безпідставними твердження захисника про те, що для складання протоколу у відношенні ОСОБА_1 працівники поліції мали б викликати військову службу правопорядку. Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 керував цивільним автомобілем, будь-яких даних, що він знаходився при виконанні своїх службових обов`язків по несенню військової служби матеріали справи не містять, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП, він несе відповідальність за вчинення вказаного правопорушення на загальних підставах. Тому, саме працівники поліції мали право скласти у відношенні нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Щодо необхідності зупинення провадження в справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, то суддя зазначає таке. Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, дійсно, має право бути присутньою при розгляді справи. Так само, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право на справедливий суд включає право на ефективний захист.

Однак, це не означає безумовної особистої присутності особи в кожному провадженні, тим більше, що її інтереси в цій справі представлені адвокатом. Тому, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду цієї справи не становить порушення ст. 268 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення взагалі не містить норми, яка передбачає можливість зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із проходженням особою військової служби або до закінчення воєнного стану.

Щодо посилання сторони захисту на те, що поліцейські під час проведення під час огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора не провели «пробний» забір навколишнього повітря, то з цього приводу суддя зазначає наступне.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, поліцейський має керуватися Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (затв. Постановою КМУ № 1103 від 17.12.2008 р.), Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затв. Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р.).

І в указаних Інструкціях жодним чином не зазначено про необхідність проведення якогось «пробного», чи «контрольного» забору навколишнього повітря перед проходженням особою огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора.

Щодо не складання працівниками поліції направлення для проходження медичного огляду ОСОБА_1 , то суд зазначає, шо відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (затв. Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735), вказаний документ працівники поліції повинні складати обов`язково, якщо водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження такого огляду, то відсутність вказаного направлення на медичний огляд не можна розцінювати як суттєве порушення порядку проведення огляду на стан сп`яніння, що давало б суду право визнати проведений огляд недійсним. Крім того суддя звертає увагу на таке.

Так, в своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» (O`Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

Тому, навіть не зважаючи на заслуги ОСОБА_1 перед Батьківщиною, суддя не вбачає підстав для незастосування у відношенні ОСОБА_1 додаткового стягнення у виді позбавлення його права керування транспортними засоби, тим більше, що вказане додаткове стягнення є імперативним і застосування до нього положень ст. 69 КК України взагалі є недоречним і незаконним.

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік

Стягнути із ОСОБА_1 665 грн. 60 коп. судового збору на користь держави.

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга в Сумський апеляційний суд через Глухівський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В.Сапон