Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №336/3852/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3852/26

Провадження №: 3/336/1829/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

1 липня 2026 року

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., з участю прокурора Медведєвої В.О.,захисника Шевченко А.В.,розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не встановлено, про вчинення адміністративного правопорушення,передбаченого ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП-

встановила:

Відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №114 від 22.04.2026 р., в якому зазначено,що відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1, ст. З Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Відповідно до ч.12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Враховуючи викладене - начальник служби озброєння військової техніки майна спеціальних військ військової частини НОМЕР_1 є військовою посадовою особою ЗСУ, оскільки безпосередньо наділений організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими обов`язками.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2025 року №90 - капітана ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 22 березня 2025 року №67 на посаду начальника служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 (далі - Положення) інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації.

Відповідно до Положення, інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності, кількості, якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на інших об`єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо (далі - облікові документи).

Відповідно до ч.З Положення, метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку та надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис).

Відповідно до абз.2 ч.4 Положення, інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду.

Відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 року №1062/нагд у військовій частині НОМЕР_3 призначена позапланова інвентаризація з 30.07.2025 по 18.08.2025 року, в зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 від командира військової частини НОМЕР_1 до командира військової частини НОМЕР_4 , яку проведено комісією у складі: голова комісії-підполковник ОСОБА_2 , члени комісії: капітан ОСОБА_3 ; майор ОСОБА_4 ; майор ОСОБА_5 ; капітан ОСОБА_6 ; майор ОСОБА_7 ; майор ОСОБА_8 ; майор ОСОБА_9 ; майор ОСОБА_10 ; капітан ОСОБА_11 ; майор ОСОБА_12 ; майор ОСОБА_13 ; майор ОСОБА_14 ; майор ОСОБА_15 ; підполковник ОСОБА_16 ; майор ОСОБА_17 ; капітан ОСОБА_18 ; капітан ОСОБА_19 ; майор ОСОБА_20 ; капітан ОСОБА_21 .

На виконання вказаного наказу, інвентаризаційна комісія у вказаному складі, провела інвентаризацію, та скала Акт позапланової інвентаризації військового майна військової частини НОМЕР_3 по службі озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики. Акт затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_22 .

Відповідно до змісту вищевказаного Акту, комісія не виявила будь-яких невідповідностей або порушень допущених службою озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 . Нестач, надлишків, фактів розкрадання, зловживань і марнотратства не виявлено. Вказаний акт інвентаризації підписаний всіма членами комісії, в тому числі й начальником служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що на момент проведення інвентаризації, військова частини НОМЕР_3 знаходилась в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , відповідно до директиви військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023№Д-43/дск, та відповідно ОСОБА_1 — начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 був відповідальний за підпорядкований напрямок у військовій частині НОМЕР_3 . Тобто, під час призначеної інвентаризації, ОСОБА_23 начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , фактично перевіряв підпорядкований підрозділ (службу озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 ), щодо якої, мав обов`язок, під час несення служби здійснювати перевірки та контролювати облік й використання майна.

Після передачі військової частини НОМЕР_3 від військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 , було встановлено наявні розбіжності в обліку майна.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 30.08.2025 року №380 «Про призначення службового розслідування», було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин, причин та умов, що сприяли розбіжностям у фінансовому обліку втрат та нестач у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до пояснень наданих одним з членів комісії з проведення службового розслідування, заступником начальника відділу з морально- психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_24 встановлено, що фактично, в розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ - військова частина НОМЕР_1 є бригадою. Військовій частині (бригаді) НОМЕР_1 була підпорядкована військова частина НОМЕР_3 . В розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова частина НОМЕР_3 фактично є підрозділом військової частини НОМЕР_1 , тобто підрозділом бригади. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 передавалася з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини, було проведено позапланову інвентаризацію. Вказана інвентаризація була проведена зі значними недоліками, крім того, інвентаризація проводилась зацікавленими в результатах інвентаризації особами. Начальники служб бригади, перевіряли наявність та облік майна у підпорядкованих служб підрозділу, за напрямками по яким вони були відповідальні впродовж служби, та у разі виявлення недоліків у підпорядкованих службах, до начальників служб бригади були б питання, як вони здійснювали контроль та облік майна впродовж несення служби та за наслідком начальники служб бригади могли б бути притягнуті до відповідальності за порушення вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та функціональних обов`язків.

Відповідно до п.9 Положення - голова і члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за свідоме внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також за несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 11 ч.І ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. 2.1. Методичних рекомендацій «щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» Національного агентства з питань запобігання корупції - основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, наявність службових (представницьких) повноважень, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес. Такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень) а також наявність суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Практично це означає, що кожен службовець (посадова особа) при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Також не слід виходити з того, що джерелом приватного інтересу можуть бути лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати й зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, інвентаризацій, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.

При вирішення питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Враховуюче те, що відповідно до Положення, інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Можна дійти висновку, що комісія це колегіальний орган.

Відповідно до ч,2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» - у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Відповідно до вступної частини Статуту внутрішньої служби Збройних сил України - Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Відповідно до статті 82 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності.

Відповідно до статті 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади зобов`язаний: стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів.

Відповідно до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади за спеціальністю має право проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності. Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Вказані положення також містяться в функціональних обов`язках начальника служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .

Так, є очевидним, що проводячи інвентаризацію майна в розрізі служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики, в підпорядкованій частині НОМЕР_3 , начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 був зацікавлений в результатах проведення інвентаризації, оскільки у разі виявлення тих чи інших порушень, комісія могла встановити, що причиною таких порушень є несвоєчасний та недостатній контроль зі сторони ОСОБА_1 в розрізі служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики підлеглої частини НОМЕР_3 , що відповідно вплинуло б на умови проходження ним служби. Отже, за таких обставин, розуміючи, що результати інвентаризації можуть стосуватися його безпосередньо, під час проведення такої інвентаризації, у ОСОБА_25 був наявний приватний не майновий інтерес, зумовлений обставинами проходження служби, тобто не бажанням нести будь-яку відповідальність за результатами інвентаризації. А отже підписуючи акт інвентаризації майна служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики ОСОБА_26 вчиняв дію в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того слід звернути увагу, що навіть якщо б ОСОБА_26 проводив інвентаризацію у підпорядкованій службі у військовій частині НОМЕР_3 об`єктивно та неупереджено він все одно діяв би в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки відповідно до самого Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 в інвентаризаційну комісію повинні входити особи - не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Ознака «не пов`язаності» і міститься в нормі з метою недопущення виникнення конфлікту інтересів. Сама по собі участь у інвентаризації служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики підпорядкованого підрозділу - військової частини НОМЕР_3 і є конфліктом інтересів.

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями впливала на об`єктивність відображення відомостей в акті інвентаризації, та полягала в тому, що з одного боку, ОСОБА_1 як начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та член комісії з інвентаризації, повинен проводити інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію, не допускаючи подання перекрученої інформації в актах інвентаризації, не бути пов`язаним зі службами (підрозділами), майно яких перевіряється тощо, а з іншого боку, ОСОБА_27 був явно пов`язаний службовими відносинами зі службою, яку він перевіряв, крім того як людина, ОСОБА_1 чітко усвідомлював, що у разі виявлення розбіжностей в акті інвентаризації, відповідальність щодо причин та умов, які сприяли таким розбіжностям буде лежати в тому числі й на ньому, що відповідно тягне за собою певні негативні наслідки, настання яких, як і кожна людина, ОСОБА_1 не бажає. Тобто, ОСОБА_1 під час інвентаризації підпорядкованої служби, був зацікавлений в результатах інвентаризації, така зацікавленість і є конфліктом інтересів.

Дослідивши акт інвентаризації майна інженерної служби військової частини НОМЕР_3 не встановлено про те, що ОСОБА_1 або хтось з членів комісії повідомляв про виникнення конфлікту інтересів, в той же час акт інвентаризації підписаний ОСОБА_1 .

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 року №1789/27/113 ОСОБА_1 не повідомляв про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, під час проведення інвентаризації.

Відповідно до наданих пояснень голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_28 , останній зазначив, що під час проведення інвентаризації жоден з членів комісії не повідомляв про виникнення конфлікту інтересів. Також, ОСОБА_28 зазначив, що начальники служб військової частини НОМЕР_1 , під час несення служби, мають обов`язок систематично перевіряти облік і використання майна, щомісячно проводити звірку у тотожних службах підпорядкованої частини НОМЕР_3 , про що, вони складають рапорти. Проте, начальники служб військової частини НОМЕР_3 не мають повноважень щодо перевірки тотожних служб військової частини НОМЕР_1 , оскілки НОМЕР_1 не знаходиться в підпорядкуванні НОМЕР_3 .

ОСОБА_28 зазначив, що у разі якщо у відповідній службі військової частини НОМЕР_3 під час проведення перевірок будуть виявленні значні недоліки, та буде встановлено, що вказані недоліки допущені в тому числі у зв`язку з тим, що начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 неналежно виконував свої обов`язки, щодо перевірки обліку та контролю використання майна НОМЕР_3 , неналежного проведення звірок з НОМЕР_3 , начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 може бути притягнутий до відповідальності разом з начальником служби НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 інкримінується,що будучи військовою посадовою особою ЗСУ маючи приватний немайновий інтерес зумовлений службовими обставинами, порушив вимоги ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Також відносно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією №115 від 22.04.2026 р., в якому зазначено,що Відповідно до п. 1 примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1, ст. З Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з п.п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є військові посадові особи Збройних Сил України.

Відповідно до ч.12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Враховуючи викладене - начальник служби озброєння військової техніки майна спеціальних військ військової частини НОМЕР_1 є військовою посадовою особою ЗСУ, оскільки безпосередньо наділений організаційно-розпорядчими та адміністративного-господарськими обов`язками.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2025 року №90 - капітана ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 22 березня 2025 року №67 на посаду начальника служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 (далі - Положення) інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації.

Відповідно до Положення, інвентаризація військового майна - перевірка інвентаризаційною комісією фактичної наявності, кількості, якісного стану (категорійності) і комплектності військового майна у підрозділах, на складах, в їдальнях, в парках, майстернях та на інших об`єктах військового (корабельного) господарства, а також звіряння отриманих результатів з даними книг або карток обліку матеріальних цінностей, звітів, службових листів тощо (далі - облікові документи).

Відповідно до ч.З Положення, метою проведення інвентаризації є встановлення фактичної наявності військового майна, його якісного стану (категорійності) і комплектності, виявлення обсягів нестачі, надлишку та надлишкового військового майна, а також відображення результатів інвентаризації в інвентаризаційних описах або відомостях наявності та якісного стану майна (далі - інвентаризаційний опис).

Відповідно до абз.2 ч.4 Положення, інвентаризація проводиться за наказами (розпорядженнями) командира (начальника) військової частини, вищестоящих командирів (начальників), а також за рішенням органу досудового розслідування, прокурора або суду.

Відповідно до матеріалів перевірки встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 року №1062/нагд у військовій частині НОМЕР_3 призначена позапланова інвентаризація з 30.07.2025 по 18.08.2025 року, в зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 від командира військової частини НОМЕР_1 до командира військової частини НОМЕР_4 , яку проведено комісією у складі: голова комісії-підполковник ОСОБА_2 , члени комісії: капітан ОСОБА_3 ; майор ОСОБА_4 ; майор ОСОБА_5 ; капітан ОСОБА_6 ; майор ОСОБА_7 ; майор ОСОБА_8 ; майор ОСОБА_9 ; майор ОСОБА_10 ; капітан ОСОБА_11 ; майор ОСОБА_12 ; майор ОСОБА_13 ; майор ОСОБА_14 ; майор ОСОБА_15 ; підполковник ОСОБА_16 ; майор ОСОБА_17 ; капітан ОСОБА_18 ; капітан ОСОБА_19 ; майор ОСОБА_20 ; капітан ОСОБА_21 .

На виконання вказаного наказу, інвентаризаційна комісія у вказаному складі, провела інвентаризацію, та скала Акт позапланової інвентаризації військового майна військової частини НОМЕР_3 по службі озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики. Акт затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_22 .

Відповідно до змісту вищевказаного Акту, комісія не виявила будь-яких невідповідностей або порушень допущених службою озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 . Нестач, надлишків, фактів розкрадання, зловживань і марнотратства не виявлено. Вказаний акт інвентаризації підписаний всіма членами комісії, в тому числі й начальником служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що на момент проведення інвентаризації, військова частини НОМЕР_3 знаходилась в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 , відповідно до директиви військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023№Д-43/дск, та відповідно ОСОБА_1 - начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 був відповідальний за підпорядкований напрямок у військовій частині НОМЕР_3 . Тобто, під час призначеної інвентаризації, ОСОБА_1 начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , фактично перевіряв підпорядкований підрозділ (службу озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_3 ), щодо якої, мав обов`язок, під час несення служби здійснювати перевірки та контролювати облік й використання майна.

Після передачі військової частини НОМЕР_3 від військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 , було встановлено наявні розбіжності в обліку майна.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 30.08.2025 року №380 «Про призначення службового розслідування», було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин, причин та умов, що сприяли розбіжностям у фінансовому обліку втрат та нестач у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до пояснень наданих одним з членів комісії з проведення службового розслідування, заступником начальника відділу з морально- психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_24 встановлено, що фактично, в розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ - військова частина НОМЕР_1 є бригадою. Військовій частині (бригаді) НОМЕР_1 була підпорядкована військова частина НОМЕР_3 . В розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова частина НОМЕР_3 фактично є підрозділом військової частини НОМЕР_1 , тобто підрозділом бригади. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 передавалася з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини, було проведено позапланову інвентаризацію. Вказана інвентаризація була проведена зі значними недоліками, крім того, інвентаризація проводилась зацікавленими в результатах інвентаризації особами. Начальники служб бригади, перевіряли наявність та облік майна у підпорядкованих служб підрозділу, за напрямками по яким вони були відповідальні впродовж служби, та у разі виявлення недоліків у підпорядкованих службах, до начальників служб бригади були б питання, як вони здійснювали контроль та облік майна впродовж несення служби та за наслідком начальники служб бригади могли б бути притягнуті до відповідальності за порушення вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та функціональних обов`язків.

Відповідно до п.9 Положення - голова і члени інвентаризаційної комісії несуть відповідальність за свідоме внесення до інвентаризаційних описів перекручених даних про наявність і якісний стан (категорійність) військового майна, що підлягає інвентаризації, його кількість, комплектність тощо, а також за несвоєчасність проведення інвентаризації, неправильність оформлення її результатів.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 11 ч.І ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. 2,1. Методичних рекомендацій «щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» Національного агентства з питань запобігання корупції - основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, наявність службових (представницьких) повноважень, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес. Такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень) а також наявність суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Практично це означає, що кожен службовець (посадова особа) при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Також не слід виходити з того, що джерелом приватного інтересу можуть бути лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати й зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, інвентаризацій, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.

При вирішення питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Враховуюче те, що відповідно до Положення, інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Можна дійти висновку, що комісія це колегіальний орган.

Відповідно до ч,2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» - у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Відповідно до вступної частини Статуту внутрішньої служби Збройних сил України - Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Відповідно до статті 82 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби. їх правильне використання та утримання в порядку і справності.

Відповідно до статті 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади зобов`язаний: стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів.

Відповідно до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади за спеціальністю має право проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності. Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Вказані положення також містяться в функціональних обов`язках начальника служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 .

Так, є очевидним, що проводячи інвентаризацію майна в розрізі служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики, в підпорядкованій частині НОМЕР_3 , начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 був зацікавлений в результатах проведення інвентаризації, оскільки у разі виявлення тих чи інших порушень, комісія могла встановити, що причиною таких порушень є несвоєчасний та недостатній контроль зі сторони ОСОБА_25 в розрізі служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики підлеглої частини НОМЕР_3 , що відповідно вплинуло б на умови проходження ним служби. Отже, за таких обставин, розуміючи, що результати інвентаризації можуть стосуватися його безпосередньо, під час проведення такої інвентаризації, у ОСОБА_1 був наявний приватний не майновий інтерес, зумовлений обставинами проходження служби, тобто не бажанням нести будь-яку відповідальність за результатами інвентаризації. А отже підписуючи акт інвентаризації майна служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики ОСОБА_1 вчиняв дію в умовах реального конфлікту інтересів.

Крім того слід звернути увагу, що навіть якщо б ОСОБА_1 проводив інвентаризацію у підпорядкованій службі у військовій частині НОМЕР_3 об`єктивно та неупереджено він все одно діяв би в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки відповідно до самого Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 в інвентаризаційну комісію повинні входити особи - не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Ознака «не пов`язаності» і міститься в нормі з метою недопущення виникнення конфлікту інтересів. Сама по собі участь у інвентаризації служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики підпорядкованого підрозділу - військової частини НОМЕР_3 і є конфліктом інтересів.

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями впливала на об`єктивність відображення відомостей в акті інвентаризації, та полягала в тому, що з одного боку, ОСОБА_1 як начальник служби озброєння, військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 та член комісії з інвентаризації, повинен проводити інвентаризацію відповідно до Положення про інвентаризацію, не допускаючи подання перекрученої інформації в актах інвентаризації, не бути пов`язаним зі службами (підрозділами), майно яких перевіряється тощо, а з іншого боку, ОСОБА_27 був явно пов`язаний службовими відносинами зі службою, яку він перевіряв, крім того як людина, ОСОБА_1 чітко усвідомлював, що у разі виявлення розбіжностей в акті інвентаризації, відповідальність щодо причин та умов, які сприяли таким розбіжностям буде лежати в тому числі й на ньому, що відповідно тягне за собою певні негативні наслідки, настання яких, як і кожна людина, ОСОБА_1 не бажає. Тобто, ОСОБА_1 під час інвентаризації підпорядкованої служби, був зацікавлений в результатах інвентаризації, така зацікавленість і є конфліктом інтересів.

Дослідивши акт інвентаризації майна інженерної служби військової частини НОМЕР_3 не встановлено про те, що ОСОБА_26 або хтось з членів комісії повідомляв про виникнення конфлікту інтересів, в той же час акт інвентаризації підписаний ОСОБА_29 .

Відповідно до листа військової частини НОМЕР_1 від 08.01.2026 року №1789/27/113 ОСОБА_1 не повідомляв про виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів, під час проведення інвентаризації.

Відповідно до наданих пояснень голови інвентаризаційної комісії ОСОБА_28 , останній зазначив, що під час проведення інвентаризації жоден з членів комісії не повідомляв про виникнення конфлікту інтересів. Також, ОСОБА_28 зазначив, що начальники служб військової частини НОМЕР_1 , під час несення служби, мають обов`язок систематично перевіряти облік і використання майна, щомісячно проводити звірку у тотожних службах підпорядкованої частини НОМЕР_3 , про що, вони складають рапорти. Проте, начальники служб військової частини НОМЕР_3 не мають повноважень щодо перевірки тотожних служб військової частини НОМЕР_1 , оскілки НОМЕР_1 не знаходиться в підпорядкуванні НОМЕР_3 .

ОСОБА_28 зазначив, що у разі якщо у відповідній службі військової частини НОМЕР_3 під час проведення перевірок будуть виявленні значні недоліки, та буде встановлено, що вказані недоліки допущені в тому числі у зв`язку з тим, що начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 неналежно виконував свої обов`язки, щодо перевірки обліку та контролю використання майна НОМЕР_3 , неналежного проведення звірок з НОМЕР_3 , начальник відповідної служби військової частини НОМЕР_1 може бути притягнутий до відповідальності разом з начальником служби НОМЕР_3 .

ОСОБА_1 інкримінується,що він, будучи військовою посадовою особою ЗСУ маючи приватний немайновий інтерес зумовлений службовими обставинами, порушив вимоги ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Постановою від 01.07.2026р.справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП об`єднані в одне провадження.

ОСОБА_1 при розгляді справи в суді не визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення,пояснивши,що займав вказану вище посаду у військовій частині НОМЕР_1 ,не мав особистого приватного інтересу до інвентаризації майна іншої військової частини,за яке не ніс матеріальної відповідальності. Військова частина НОМЕР_3 мала власних керівників служб ,в тому числі начальника служби озброєння військової техніки майна спеціальних військ, ОСОБА_1 лише мав доступ до загальної інформації про облік військового майна,тому вважає,що ані реального,ані потенційного конфлікту інтересів та приватного немайнового інтересу за вказаних обставин не існувало. Також наголосив,що доповів в усній формі голові інвентаризаційної комісії полковнику ОСОБА_28 про те,що такий конфлікт можливо припустити,рапорту або іншого письмового документу про це не складав,тому що юрист військової частини переконав ОСОБА_1 у відсутності будь-якого конфлікту інтересів або приватного немайнового інтересу та завізував своїм підписом наказ про створення інвентаризаційної комісії і включення ОСОБА_1 до її складу. Підкоряючись наказу відповідно до Статуту ЗСУ, ОСОБА_1 виконав наказ та взяв участь у проведенні інвентаризації,за результатами якої був складений акт,підписаний усіма членами комісії,ним в тому числі. Умислу не повідомляти військове керівництво про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів він не мав,був переконаний у відсутності будь-якого конфлікту інтересів,як і у відсутності приватного немайнового інтересу.В подальшому проводилось службове розслідування,яке виявило недоліки в організації роботи інвентарізаційної комісії,зокрема,в частині формування складу комісії вищими командирами, та фактичного здійснення перевірки майна,яке видано у зону ведення бойових дій або обліковується як знищене,проте провести таку перевірку неможливо з міркувань безпеки.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Шевченко А.В. заявила клопотання про закриття провадження у справі з підстав,передбачених ст.247 ч.1 п.1 КУпАП,аргументуючи яке наголосила на тому,що матеріалами справи не доведено умислу у ОСОБА_1 не повідомляти військове керівництво про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів,а підписання акту інвентаризації за відсутності приватного інтересу не містить складу адміністративного правопорушення.

Прокурор Медведєва В.О. заперечувала проти заявленого захисником клопотання, просила відмовити та притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,наголошуючи на тому,що відповідно до Положення про інвентаризацію військового майна, затвердженого постановою КМУ від 03.05.2000 №748, зокрема, до інвентаризаційної комісії залучаються військовослужбовці, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно якої перевіряється.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суддя приходить до наступних висновків.

КУпАП визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.

За приписами ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» - правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 172-7 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Згідно з диспозицією ч.2 ст. 172-7 КУпАП особа притягається до адміністративної відповідальності за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

З примітки до ст. 172-7 КУпАП вбачається, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Таким чином, зі змісту статті слідує, що диспозиція вказаних норм є бланкетною, оскільки називає склад правопорушення, але для визначення його ознак відсилає до норм іншої галузі права або нормативних (підзаконних) актів правил, положень, інструкцій.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про запобігання корупції» відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами, що визначено як законодавство у сфері запобігання корупції.

Відповідно до підпункту «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи юридичних осіб публічного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідно до абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Відповідно до абз. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до п. 2.1. Методичних рекомендацій «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» Національного агентства з питань запобігання корупції - основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, наявність службових (представницьких) повноважень, під час реалізації яких вона може на власний розсуд вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому в неї наявний приватний інтерес. Такі службові повноваження мають дискреційний характер (тобто є такими, коли особа може на власний розсуд обирати з кількох юридично допустимих дій, рішень) а також наявність суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями.

Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Практично це означає, що кожен службовець (посадова особа) при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.

Також не слід виходити з того, що джерелом приватного інтересу можуть бути лише приватні, позаслужбові відносини. Приватний інтерес в окремих випадках може виникати й зі службових повноважень, тобто полягати у зацікавленості в ухваленні або неухваленні певних рішень, результатах службових розслідувань, дисциплінарних провадженнях, інвентаризацій, за наслідком яких особа може понести юридичну відповідальність тощо.

При вирішення питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Враховуюче те, що відповідно до Положення, інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації, можна дійти висновку, що комісія це колегіальний орган.

Відповідно до ч. 2 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції» - у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.05.1998 «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією» роз`яснено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст. 247, 280 КУпАП. При цьому необхідно особливу увагу звертати на те ,чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною в його вчиненні, чи належить вона до суб`єктів вказаного правопорушення.

Судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2025 №90 – капітана ОСОБА_1 ,начальника електротехнічної служби служб сил підтримки військової частини НОМЕР_1 вважати таким, який з 26.03.2025 справи та посаду начальника служби озброєння,військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 прийняв і приступив до виконання службових обов`язків (копію долучено до матеріалів справи).

Також до матеріалів долучено письмові пояснення ОСОБА_1 ; копію посвідчення офіцера на його ім`я; витяг з послужного списку ;функціональні обов`язки особового складу служби озброєння,військової техніки та майна спеціальних військ озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ; витяг з наказу №1062/нагд від 03.08.2025 командира військової частини НОМЕР_1 та копія наказу №1062/нагд від 03.08.2025 командира військової частини НОМЕР_1 ; акт позапланової інвентаризації військової частини НОМЕР_3 ; копію наказу командира військової частини НОМЕР_6 "Про призначення службового розслідування" №380 від 30.08.2025; копію акту службового розслідування; витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_6 від 17.09.2025 № 463 "Про результати службового розслідування".

Доказами винуватості ОСОБА_1 прокурор також вважав долучені до справи письмові пояснення ОСОБА_24 - заступника начальника відділу з МПЗ ІНФОРМАЦІЯ_3 , який приймав участь у проведенні службового розслідування; ОСОБА_28 - начальника логістики-заступника командира військової частини НОМЕР_1 .

Узагальнений зміст цих письмових матеріалів полягає у тому,що в зв`язку з передачею військової частини НОМЕР_3 від командира військової частини НОМЕР_1 до командира військової частини НОМЕР_4 , була призначена позапланова інвентаризація з 30.07.2025 по 18.08.2025 року, яку проведено комісією у складі: голова комісії-підполковник ОСОБА_2 , члени комісії: капітан ОСОБА_3 ; майор ОСОБА_4 ; майор ОСОБА_5 ; капітан ОСОБА_6 ; майор ОСОБА_7 ; майор ОСОБА_8 ; майор ОСОБА_9 ; майор ОСОБА_10 ; капітан ОСОБА_11 ; майор ОСОБА_30 ; майор ОСОБА_13 ; майор ОСОБА_14 ; майор ОСОБА_15 ; підполковник ОСОБА_16 ; майор ОСОБА_17 ; капітан ОСОБА_18 ; капітан ОСОБА_19 ; майор ОСОБА_20 ; капітан ОСОБА_21 .

Керуючись наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 року №1062/нагд у військовій частині НОМЕР_3 інвентаризаційна комісія у вказаному складі провела інвентаризацію, за результатами якої складено Акт позапланової інвентаризації військової частини НОМЕР_3 , затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_22 . Відповідно до змісту вищевказаного Акту, комісія не виявила недоліків при перевірці матеріальних засобів,фактів надлишків,нестачі майна та інших упущень в діяльності посадових осіб.Вказаний акт інвентаризації підписаний всіма членами комісії, в тому числі й ОСОБА_1 ..

Факт перебування на час проведення інвентаризації військової частини НОМЕР_3 в підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 встановлено службовим розслідуванням і не заперечується ОСОБА_1 .При цьому в матеріалах є посилання на директиву військової частини НОМЕР_5 від 28.07.2023№Д-43/дск, саму директиву до матеріалів не долучено.

Таким чином, враховуючи пояснення ОСОБА_1 та клопотання захисника, де зазначено, що частина НОМЕР_3 підпорядковувалась частині НОМЕР_1 в оперативному плані лише для виконання бойових завдань, належними письмовими доказами не доведений обсяг повноважень щодо підпорядкування зазначених військових частин та обсяг повноважень ОСОБА_1 щодо контролю та перевірки відповідних служб частини НОМЕР_3 .

Після передачі військової частини НОМЕР_3 від військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 , було встановлено розбіжності в обліку майна.

Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_6 від 30.08.2025 року №380 «Про призначення службового розслідування», було призначено службове розслідування з метою з`ясування обставин, причин та умов, що сприяли розбіжностям у фінансовому обліку втрат та нестач у військовій частині НОМЕР_3 .

Відповідно до пояснень, наданих одним з членів комісії з проведення службового розслідування-заступником начальника відділу з морально-психологічного забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_24 встановлено, що фактично, в розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ - військова частина НОМЕР_1 є бригадою. Військовій частині (бригаді) НОМЕР_1 була підпорядкована військова частина НОМЕР_3 . В розумінні Статуту внутрішньої служби ЗСУ військова частина НОМЕР_3 фактично є підрозділом військової частини НОМЕР_1 , тобто підрозділом бригади. У зв`язку з тим, що військова частина НОМЕР_3 передавалася з підпорядкування військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини, було проведено позапланову інвентаризацію. Вказана інвентаризація була проведена зі значними недоліками, крім того, інвентаризація проводилась зацікавленими в результатах інвентаризації особами. Начальники служб бригади перевіряли наявність та облік майна у підпорядкованих служб підрозділу, за напрямками, по яким вони були відповідальні впродовж служби, та у разі виявлення недоліків у підпорядкованих службах, до начальників служб бригади були б питання, як вони здійснювали контроль та облік майна впродовж несення служби та за наслідком начальники служб бригади могли б бути притягнуті до відповідальності за порушення вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ та функціональних обов`язків.

Відповідно до Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах затвердженого Постановою КМУ від 03 травня 2000 року №748 в інвентаризаційну комісію повинні входити особи , не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації. Ознака «не пов`язаності» і міститься в нормі з метою недопущення виникнення конфлікту інтересів.

Інвентаризаційна комісія - робоча група, до якої входять військовослужбовці або працівники військової частини з відповідним досвідом роботи у сфері організації ведення військового (корабельного) господарства і обліку військового майна, не пов`язані службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризації.

Відповідно до вступної частини Статуту внутрішньої служби Збройних сил України - Статут визначає загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах. Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України.

Відповідно до статті 82 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади в мирний і воєнний час відповідає за відповідний вид забезпечення бригади цією службою; за підготовку підрозділів бригади відповідно до своєї спеціальності; за забезпечення бригади озброєнням, бойовою та іншою технікою і матеріальними засобами зі своєї служби, їх правильне використання та утримання в порядку і справності.

Відповідно до статті 83 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади зобов`язаний: стежити за справністю озброєння, бойової та іншої техніки і матеріальних засобів зі своєї служби в підрозділах бригади і на підпорядкованому складі, організовувати їх правильну експлуатацію (використання) та забезпечувати при цьому виконання вимог безпеки; вести облік і складати звітність у встановленому порядку, щомісяця проводити з підрозділами і підпорядкованим складом бригади звірку облікових даних, в установлені терміни проводити перевірку підрозділів відповідно до своїх обов`язків із складанням відповідних актів.

Відповідно до статті 84 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України - начальник служби бригади за спеціальністю має право проводити раптові перевірки наявності і стану озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів зі своєї спеціальності. Про всі виявлені недоліки і вжиті для їх усунення заходи начальник служби зобов`язаний письмово доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Вказані положення також містяться в функціональних обов`язках за посадою,яку обіймає ОСОБА_1 .

Однак, відповідно до матеріалів справи, вбачається, що висновок, про наявність обов`язків у ОСОБА_1 щодо контролю майна приданої військової частини НОМЕР_3 ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_24 . При цьому відповідними належними та допустимими письмовими доказами, як то наказами, положеннями тощо вказані обставини не підтверджені, а тому не можуть виступати належним джерелом доказів у розумінні ст. 251 КУпАП.

Щодо вимоги Положення про інвентаризацію військового майна у Збройних Силах України в частині не пов`язаності службовими відносинами з підрозділами або службами військової частини, військове майно яких підлягає інвентаризаці, суддя виснує, що в першу чергу додержання вказаної вимоги покладається на уповноважену службову особу, яка призначає інвентаризацію та визначає склад відповідної комісії.

Відповідно до акту сліжбового розслідування встановлено, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 №1062/нагд суперечить чинному законодавству України (п.5.2,5.3),начальник логістики –заступник командира військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_28 належним чином не організував проведення позапланової інвентаризації військового майна у військовій частині НОМЕР_3 ,а помічник командира військової частини з правової роботи начальник юридичної служби військової частини НОМЕР_1 майор юстиції ОСОБА_31 належним чином не перевірив відповідність вимогам законодавства наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.08.2025 №1062/нагд ,який суперечить чинному законодавству.

Не спростовані пояснення ОСОБА_1 про те,що він в усній формі повідомив голову інвентаризаційної комісії та юриста про можливість конфлікту інтересів у разі включення його до складу комісії,не дотримався письмової форми повідомлення через необізнаність з вимогами законодавства та роз`яснення ,надані керівником юридичної служби.

Таким чином, суддя дійшов висновку, що наявність приватного інтересу у ОСОБА_1 при проведенні інвентаризації майна військової частини НОМЕР_3 , належними та допустимими доказами не доведена.

Відповідно, твердження сторони захисту, що тимчасове передавання військової частини НОМЕР_3 в оперативне підпорядкування військової частини НОМЕР_1 здійснювалось виключно з метою оперативного управління, координації спільних дій та безпосереднього виконання бойових (службово-бойових) завдань і не тягне за собою переходу права власності, зміни балансо-утримувача матеріальних цінностей чи виникнення у посадових осіб військової частини НОМЕР_1 обов`язків щодо ведення обліку, збереження або контролю за майном приданого підрозділу, який організаційно та господарсько підпорядкований виключно власній службі забезпечення та вищому органу логістики, матеріалами справи не спростовоється.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є посадовою особою виключно військової частини НОМЕР_1 . При цьому обсяг і підстави підпорядкування між частинами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 не доведений. Участь ОСОБА_1 у складі інвентаризаційної комісії була обумовлена виключно виконанням імперативного наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення позапланової інвентаризації.

Суб`єктивна сторона правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, характеризується тим, що воно вчиняється умисно: особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не повідомляє про наявність у неї реального конфлікту інтересів або вчиняє дії чи приймає рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Наявність умислу в діях ОСОБА_1 матеріалами справи не доведено.

Суд бере до уваги, що у практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно з якими усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя дійшов висновку,що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись положенням ЗУ «Про запобігання корупції», ст.172-7 КУпАП, ст.ст. 283, 284, 285, 294 КУпАП,суддя-

постановила:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

Суддя Ю.А.Галущенко

Постанова набрала законної сили “___”_____________ 20___рік

Дата видачі постанови “___”_____________ 20___рік