Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №642/562/26 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа №642/562/26 Головуючий 1 інстанції: Петрова Н.М.

Провадження №33/818/967/26 Доповідач: Люшня А.І.

Категорія: ст.ст.122-4, 124 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі:

- головуючого судді Люшні А.І.,

- за участю секретаря Цебро Д.С.,

- особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

- захисника Філіппова О.В.,

- потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові, в режимі відеоконференції, справу за апеляційною скаргою захисника Філіппова О.В. на постанову Холодногірського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2026 року,-

УСТАНОВИВ:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення:

-за ст.122-4 КУпАП у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.;

-за ст.124 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн.

Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини

Судом встановлено, що 10 січня 2026 року о 18-26 год. ОСОБА_1 в м.Харкові, провулок Пискунівський, 7В, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz 111CDI», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним за кермом, повертаючи ліворуч не дав дорогу транспортному засобу «Opel Zafira», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку прямо по головній дорозі, внаслідок чого відбулося зіткнення. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.2.3б, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Також ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди, з невідомих причин залишив місце пригоди. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.10а Правил дорожнього руху України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник Філіппов О.В. просить постанову суду змінити, а саме не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що не оскаржує фактичні обставини адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП за протоколами про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 №571027 та ЕПР1 571044 від 20 січня 2026 року. Вказав, що ОСОБА_1 є пенсіонером, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,займається благодійними перевезеннями ліків та продуктів військовослужбовцям Збройних Сил України. Зазначив, що ОСОБА_1 не чинив тиск на головуючого суддю. Наголосив, що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, залишить останнього без засобів для існування.

Позиції учасників апеляційного провадження

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та захисник Філіппов О.В. підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Мотиви суду апеляційної інстанції

Заслухавши суддю доповідача, доводи особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності та захисника, думку потерпілого, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції встановив, що фактичні обставини адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП за протоколами про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 №571027 та ЕПР1 571044 від 20 січня 2026 року, не оскаржуються захисником Філіпповим О.В.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція ст.122-4 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Санкція ст.124 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Отже, наведені у санкціях ст.ст.122-4, 124 КУпАП основні види адміністративного стягнення є альтернативними, а право на застосування конкретного його виду відноситься до дискреції суду з урахуванням положень ст.33 КУпАП.

Як слідує із матеріалів справи в результаті дорожньо-транспортної пригоди постраждала малолітня дитина - ОСОБА_3 , 2021 р.н., якому ОСОБА_1 не надав допомогу, а навпаки залишив місце дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.ст.23, 33 КУпАП наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, вид і розмір якого є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню нових правопорушень.

До того ж, суд першої інстанції не застосував щодо ОСОБА_1 більш тяжке адміністративне стягнення, яке передбачене ст.ст.122-4, 124 КУпАП, що вказує на співмірність застосованого адміністративного стягнення обставинам справи.

Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять.

Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Філіппова О.В. залишити без задоволення, а постанову Холодногірського районного суду м.Харкова від 11 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.І. Люшня