Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №514/1808/23 — Тарутинський районний суд Одеської області

Суд: Тарутинський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів

Дата: 30 червня 2026 р.

Справа: №514/1808/23

Суддя: Кравченко П. А.

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

Справа№ 514/1808/23 Провадження по справі № 1-кп/514/102/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року с-ще Бессарабське

Тарутинський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Бессарабське кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023162270000348 від 07.06.2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку 2023 року, ОСОБА_4 вирішив здійснювати незаконну діяльність, заборонену Законом України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», щодо незаконного придбання та зберігання з метою збуту, а також незаконного збуту особливо небезпечного наркотичного засобу, не маючи при цьому відповідного дозволу, що надається лише юридичним особам у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Після цього, у період часу з початку 2023 року до 28.09.2023 року, ОСОБА_6 , діючи з вищевказаним прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою збагачення, усвідомлюючи, що його дії носять незаконний та протиправний характер, за невстановлених обставин, місці, у невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділено в окремне провадження, умисно, незаконно придбав та переніс до місця свого мешкання по АДРЕСА_1 особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, та внесений до списку особливо-небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено (Таблиця 1, Список №1), загальною вагою не менш 1 191,26 грамів, що згідно Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 01.08.2000 № 188 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 29.07.2010 № 634) відноситься до великих розмірів.

Далі, перебуваючи за місцем свого мешкання, ОСОБА_4 частину вказаного незаконно придбаного канабісу загальною вагою не менш 29 гр, для зручності збуту помістив до електроподрібнювача, подрібнив та розфасував у прозорі полімерні пакети із застібкою кількістю не менш 29 штук, вагою біля 1 граму у кожний.

15.07.2023 року у період часу з 12:00 години до 12:40 години, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного умислу, спрямованого на збут наркотичного засобу, діючи з корисливих мотивів і з метою збагачення, у місці масового перебування громадян, а саме біля магазину «Вацак», розташованого по проспекту Миру в смт Тарутине Болградського району Одеської області, незаконно збув ОСОБА_7 шляхом продажу за ціною 400 гривен особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, у двох прозорих полімерних пакетах із застібкою, загальним кількісним вмістом у 1,62 грамів.

Окрім цього, 02.09.2023 року у період часу з 10:20 години до 10:52 години. ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого єдиного умислу, спрямованого на збут наркотичного засобу, діючи з корисливих мотивів і з метою збагачення, біля будинку АДРЕСА_2 , незаконно збув ОСОБА_8 шляхом продажу за ціною 400 гривен, особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено – канабіс, у двох прозорих полімерних пакетах із застібкою, загальним кількісним вмістом у 1,65 грамів.

Залишок вищевказаного придбаного особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено – канабіс, загальною вагою 1187.99 грамів, що згідно зазначеної Таблиці 1 відноситься до великих розмірів, ОСОБА_4 продовжував незаконно зберігати за місцем свого мешкання з метою подальшого збуту до 28.09.2023, коли зазначений наркотичний засіб виявлено та вилучено працівниками поліції.

Окрім цього, не пізніше 28.09.2023 року, ОСОБА_4 , діючи незаконно, з умислом, спрямованим на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети її збуту, для власного вживання, з мотивів доведення себе до стану наркотичного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори» від 15.02.1995 (надалі - Закон), не маючи передбаченого Законом дозволу на здійснення законних дій з наркотичними засобами, за невстановлених обставин, місці та кількості, у невстановлених осіб, матеріали відносно яких виділено в окремне провадження, умисно, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін масою не більше 1.5 грамів, включений в «Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 та внесений до списку психотропних речовин, обіг яких обмежено (Таблиця № 2, Список №2), який переніс до житлової кімнати свого домоволодіння АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав для подальшого особистого вживання, без мети збуту.

Далі, ОСОБА_4 частину зазначеної психотропної речовини (амфетаміну) невстановленої кількості, вжив, а решту, загальною вагою 1,11002 грамів, продовжував незаконно зберігати за місцем свого мешкання, для подальшого власного вживання до 28.09.2023 року, коли зазначену психотропну речовину виявлено та вилучено працівниками поліції.

ОСОБА_4 в судовому засіданні винним себе у інкримінованих йому злочинах визнав повністю і надав покази, які відповідають обставинам справи. У вчиненому щиро розкаявся, дуже шкодує про вчинене, не переховувався від слідства, активно сприяв розкриттю та обставин вчинення правопорушень, просить суд суворо не карати, усвідомлює негативні наслідки вживання наркотичних засобів.

Заслухавши думку учасників процесу, з`ясувавши правильне розуміння ними змісту обставин справи, а також те, що сумнівів у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і вважає вину ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України доведеною повністю.

Суд дії обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307 КК України, кваліфікує, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів в інших місцях масового перебування громадян, якщо предметом таких дій були особливо небезпечні наркотичні засоби у великих розмірах, за ч.1 ст. 309 КК України кваліфікує, як незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

При призначенні покарання суд у відповідності до ст.65 КК України виходить із ступеня тяжкості вчиненого діяння, особи винного, обставин, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Як випливає із змісту ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

За змістом роз`яснення п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України випливає, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання (ст. 65 КК), призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.

Тому призначення покарання повинно максимально сприяти досягненню мети покарання, якою, як зазначено є не лише кара, а й виправлення засудженого.

З урахуванням наведених положень законодавства при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_4 вчинив злочин, що Законом України про кримінальну відповідальність віднесений до категорії тяжких кримінально караних діянь, яке посягає на загальносуспільні інтереси, такі, як здоров`я людини, що проголошено Основним Законом України як найвища соціальна цінність, обставини його вчинення та особу винного, який є має постійне місце проживання, на диспансерному обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить щире каяття, яке виражається у визнанні винуватості в обсязі обвинувачення, ставленні обвинуваченого до скоєного, осуду своїх дій. Крім того обвинувачений активно сприяв розкриттю злочину, щодо встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Тому, визнаючи щире каяття та сприяння суду у встановленні фактичних обставин справи, а органу досудового розслідування - у розкритті злочину, суд визнає обставинами, пом`якшуючими покарання.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставини, що характеризують особу обвинуваченого, становлять предмет доказування в кримінальному провадженні, вони обов`язково враховуються при вирішенні питання про вид та розмір показання, можливість звільнення від його відбування.

Під особою обвинуваченого треба розуміти сукупність фізичних, соціально-демографічних, психологічних, правових, морально-етичних та інших ознак індивіда, щодо якого ухвалено обвинувальний вирок, які існують на момент прийняття такого рішення та мають важливе значення для вибору покарання з огляду мети та засад його призначення.

Відповідно до ст.69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Відомості про особу винного, достатній рівень його соціалізації, а також сукупність наведених пом`якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, дають суду підстави для призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією частини статті обвинувачення.

Як зазначено, у статті 65 КК України визначено загальні засади призначення покарання, які наділяють суд правом вибору між однією із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, кожна з яких є законною. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.

За змістом ст. 75 КК рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду і розміру, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66,67 КК.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини і захистом інтересів держави й суспільства.

Положеннями ст. 75 КК передбачено, що в разі, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Питання щодо призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом`якшують або обтяжують покарання, тощо.

Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням усіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (зокрема у справі Довженко проти України ) зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При вирішенні питання про можливість на підставі вироку суду звільнити обвинуваченого від відбування покарання, суд перш за все враховує внормовані статтею 75 КК України підстави звільнення від відбування покарання, відповідно до якого суд може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, якщо дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання при призначенні, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 , вперше вчинив кримінальне діяння, має на утриманні двох дітей, дисциплінований.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за його поведінкою органами пробації, а тому на підставі ст.75 КК України його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням та покладенням певних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Перешкоди для застосування згаданого інституту звільнення від відбування покарання за формальними критеріями, що передбачені статтею 75 КК України, щодо ОСОБА_4 відсутні.

Наведені судом обставини і дані про особу винного є цілком сприятливими для прийняття такого рішення.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника випливає з ст. 61 Конституції, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина. З огляду на конкретні обставини кримінального провадження, зважаючи на необхідність та доцільність застосування покарання, враховуючи суспільну небезпечність обвинуваченого, суд може, а в деяких випадках, за наявності передбачених кримінальних законом обставин, зобов`язаний звільнити обвинуваченого від покарання та від його відбування.

Застосування згаданого інституту звільнення від відбування покарання, яке, як зазначено, має бути індивідуальним щодо кожної особи, на думку суду, не зашкодить реалізації цілей покарання, призначеного ОСОБА_4 .

Наведені міркування дають суду підстави дійти висновку про недоцільність застосування до обвинуваченого за вироком найбільш суворого заходу примусу, без надання особі можливості виправлення без ізоляції від суспільства.

Невжиття ж звільнення від покарання з випробуванням лише з мотивів тяжкості вчиненого злочину та суворості передбаченого за нього покарання є таким, що суперечить засадам кримінального провадження, які проголошують верховенство права, законність, справедливість.

З урахуванням всіх цих обставин у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що обвинувачений на теперішній час загрози для суспільства не становить, має міцні соціальні зв`язки, соціально адаптований, підстав очікувати продовження обвинуваченою вчинення правопорушень судом не встановив.

Оскільки призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, повинні бути відповідні скоєного, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи дає суду достатні підстави визнати, що забезпечити виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без реального відбування ним покарання - без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов`язків органами пробації протягом іспитового строку максимального терміну, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого з метою захисту суспільства і буде відповідати принципу Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод - пропорційності обмеження прав людини і легітимної мети покарання та невідворотності покарання.

Окрім того, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді конфіскації майна, що відповідає вимогам ст.77 КК України та роз`ясненням, наведеним у абз. 3 п. 19 Постанови ПВС України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" про те, що у разі прийняття рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням додаткове покарання у виді конфіскації майна, не застосовується, оскільки статтею 77 КК України передбачено вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у такому випадку, серед яких конфіскація майна відсутня.

Цивільний позов у провадженні відсутній.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з ОСОБА_4 на користь держави слід стягнути 31070 грн. витрат за проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 127, 128, 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.309 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за ч.2 ст.307 КК України із врахуванням вимог ст.69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов`язки на період іспитового строку:

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

В силу положень ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк ОСОБА_4 , обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 01.07.2026 року.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів в розмірі 31 070 (тридцять одна тисяча сімдесят) гривень 00 копійок.

З набранням вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 18.07.2023 року (справа №497/1595/23 провадження №1-кс/497/530/23).

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

- речовину рослинного походження схожу на канабіс у двох полімерних пакунках, яку упаковано і опечатано у спеціальний пакет Національної поліції України з ідентифікаційним номером PSP 1364462- знищити;

грошові кошти у сумі 600 (шістсот) гривень купюрами: 500 гривень серії ЕВ №375499 та 100 гривень серії АЕ № 2069244, які поміщені та упаковані у спеціальний пакет Національної поліції України з ідентифікаційним номером PSP 1224336 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

З набранням вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 05.09.2023 року (справа №497/1595/23 провадження №1-кс/497/713/23).

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

- речовину у двох полімерних пакунках, яку упаковано і опечатано у спеціальний пакет Національної поліції України з ідентифікаційним номером FPS 5010657 -знищити;

- грошові кошти у сумі 600 (шістсот) гривень купюрами: 200 гривень серії СЛ №1281971, 200 гривень серії КВ № 8969474 та 200 гривень серії ПЄ № 4014995, які поміщені та упаковані у спеціальний паперовий конверт Національної поліції України- – залишити в матеріалах кримінального провадження.

З набранням вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 03.10.2023 року (справа №497/1595/23 провадження №1-кс/497/808/23).

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

- 2 (два) зип пакетика з нашаруванням з внутрішньої сторони у виді зелено коричневої речовини – знищити;

- кухонні ваги у кількості 2 штук, яке поміщено до сейф пакету РSР2250884 – повернути власнику ОСОБА_9 ;

-1 (один) кущ рослини зовні схожий на рослину роду конопля, яке поміщено до полімерного пакету, який опечатаний паперовою биркою з пояснювальним текстом - знищити;

- рослинну речовину зовні схожу на наркотичний засіб «канабіс», яке упаковано до сейф пакету №7198968 - знищити;

- ніж з нашаруванням речовини коричневого кольору, ножиці з нашаруванням коричневого кольору, металева кришка з залишками коричневого кольору, 1 зіп пакет, пристрій для куріння (колпачок) з нашаруванням коричневого кольору, яке поміщено до сейф пакету №7198961 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- саморобний пристрій для куріння, виготовлений з пластикових пляшок, який поміщено до сейф пакету INP4002076 - знищити;

- мобільний телефон марки «САМСУНГ» IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету №2204309 – повернути власнику ОСОБА_9 .

З набранням вироком законної сили, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 09.10.2023 року (справа №497/1595/23 провадження №1-кс/497/812/23).

Після набрання вироком законної сили речові докази, а саме:

- 1 банка заповнена рослинною речовиною з зовні схожа на канабіс, яка упакована до полімерного пакету НПУ з спеціальним номером № PSP1364475 - знищити;

- Паперовий згорток з порошкоподібною речовиною схожою на психотропну речовину, який упаковано до полімерного пакету НПУ № PSP1364476 - знищити;

- поліетиленовий пакетик з зіп-замком з кристалічною речовиною білого кольору схожу на психотропну речовину, який упакований додо полімерного пакету НПУ № PSP1364477 - знищити;

- металевий предмет схожий на наперсток в середині якого мається нашарування коричневого кольору з залишками рослинної речовини зовні схожої на канабіс, який упаковано до полімерного пакету НПУ № PSP1364478 - знищити;

- 3 скляних банки заповнені рослинною речовиною зовні схожа на канабіс та поліетиленовий пакетик з зіп-замком в якому мається подібна речовина та розпакований попередній полімерний пакет НПУ СУ з спеціальним номером № PSP 4022007 для проведення експрес тесту, упаковано до полімерного пакету НПУ СУ з спеціальним номером № PSP 3228753 - знищити;

- 7 скляних банки та 3 полімерних пакети з рослиною речовиною зовні схожа на канабіс, упаковано до пакету - знищити;

- Планшет SigmamobileX-styleTABA-83 Imei: НОМЕР_3 – повернути власнику ОСОБА_4 ;

- розсип порошкоподібної речовини, схожу на психотропну речовину, яка пересипана у паперовий згорток, яка упаковано у полімерний пакет НПУ № PSP1364480 - знищити;

- поліетиленовий згорток з рослинною речовиною зовні схожою на канабіс, упаковано до полімерного пакету - знищити;

- подрібнювач ERGO сірого кольору з нашаруванням коричневого кольору в середині та останками рослинної речовини зовні схожої на канабіс та електронні ваги сірого кольору з максимальною вагою взваження 100 гр., одиниця взваження 0,01гр., які упаковані у пакет НПУ № EXPO 305466 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 2500 штук нових пакунків зіп-замків у кількості 2500 штук одного розміру 35х45 мм, упаковано до полімерного пакету НПУ № EXPO 305467 – залишити в матеріалах кримінального провадження.

- 24 пакетики з зіп-замком та один паперовий згорток з рослинною речовиною схожою на канабіс та окрема пластикова пробірка з насінням схоже на насіння коноплі, упаковано до полімерного пакету НПУ № PSP1364481;

- металева чайна ложка з нашаруванням речовини білого кольору, схожу на психотропну речовину, упаковану до полімерного пакету НПУ СУ № PSP0007057;

- 15 пакетиків з зіп-замками та насіння зовні схоже на насіння роду коноплі, упаковано у полімерний пакет НПУ № EXPO305465 - знищити;

- мобільний телефон чорного кольору моделі HuaweiPsmartz,IMEI-1: НОМЕР_4 , IMEI-2: НОМЕР_5 та мобільний телефон чорного кольору моделі «HuaweiPPA-LX1», IMEI-1: НОМЕР_6 , IMEI-2: НОМЕР_7 , упаковано до полімерного пакету НПУ СУ № PSP2250822 – повернути власнику майна ОСОБА_4 ;

- комплект відмичок замків та макет навісного замку, упаковано до полімерного пакету НПУ СУ № PSP 225083 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- 105 штук резинок для обмотування пачок грошей, згортків, тощо, упаковані до полімерного пакету НПУ № PSP 1364479 – залишити в матеріалах кримінального провадження;

- Архіватор марки «Hikvision», моделі «DS7104HQHI-F1/N», серії 627067667 упаковано до полімерного пакету НПУ СУ «PSP 3228752» - залишити в матеріалах кримінального провадження.

- Футболка чорного кольору з зображенням черепа з переду білого кольору, темні штани з великими карманами по боках з надписом в нижній частині «ecupse» білого кольору, пара кросівок «adidas» чорного кольору з білими підошвами, наручний годинник, механічний, золотистого кольору, наручний годинник, електронний, чорного кольору, упаковані у полімерний пакет НПУ «WAR 1747289» - повернути власнику ОСОБА_4 ;

- Використаний експрес тест «Marijuana», LOT: 3033122А, EXP: 0812025 та відібрані зразки рослинної речовини зовні схожа на канабіс, упаковано до полімерного пакету НПУ «INZ 2106988»- залишити в матеріалах кримінального провадження..

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апецяційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тарутинський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua