Вирок від 30 червня 2026 р. у справі №509/2694/26 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2694/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року с-ще. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника адвоката ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №72026161030000017, відомості про яке 14.04.2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Виноградівка, Болградського району, Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 204 Кримінального кодексу України,-?

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

3 01.01.2025 року основні засади державної політики щодо регулювання, ввезення на митну територію України, оптової і роздрібної торгівлі пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначаються Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон)

Статтею першою зазначеного вище Закону, серед іншого, визначено наступні положення: єдиний реєстр ліцензіатів та місць обігу пального - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік суб`єктів господарювання, яким надано ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним у розрізі суб`єктів господарювання, які здійснюють діяльність на таких місцях на підставі наданих ліцензій; зберігання пального - надання послуг та/або діяльність, пов`язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб);ліцензіат - суб`єкт господарювання, якому надано ліцензію на право провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; ліцензія - право суб`єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності; місце зберігання пального - об`єкт нерухомого майна, відмінний від земельної ділянки, або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого здійснюється приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного або отриманого від інших осіб), який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним - об`єкт нерухомого майна або єдиний (цілісний) майновий комплекс, на території якого розташоване технологічне обладнання, призначене для приймання, зберігання та роздрібної торгівлі пальним, який належить суб`єкту господарювання на праві власності або користування; нафтоналивний несамохідний морський/річковий бункерувальник (далі бункерувальник); спеціалізований транспортний засіб для перевезення балонів із скрапленим вуглеводневим газом, з якого здійснюється роздрібна торгівля скрапленим вуглеводневим газом у балонах для побутових потреб населення та інших споживачів. Місце роздрібної торгівлі пальним вважається місцем зберігання пального, якщо зберігання пального здійснюється за таким місцем роздрібної торгівлі пальним; незаконний обіг пального - ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, транспортування, зберігання, торгівля пальним з порушенням вимог законодавства, що регулює відповідні питання; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшої реалізації або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з місць роздрібної торгівлі пальним через паливороздавальні колонки, газороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, а також реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів, а також заправлення з бункерувальника у водному просторі морських та річкових суден; Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п`ять років.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Роздрібна торгівля пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Відповідно до «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 (із змінами від 04.12.2019 року) роздрібна торгівля нафтопродуктами здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання відповідних документів дозвільного характеру та ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Пунктом 10.2.4 «Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України» забороняється приймати нафтопродукти у разі: неналежного оформлення або відсутності ТТН; невідповідності якості нафтопродукту вимогам нормативного документа; відсутності паспорта якості на нафтопродукт або неналежного його оформлення (відсутність номера, марки та виду, заповнення не за всіма показниками якості); відсутності копії сертифіката відповідності.

Частиною 2 ст. 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належить пальне, y тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом.

На початку жовтня 2025 року (більш точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи на території міста Одеси, прийняв рішення про зайняття протиправною діяльністю, що полягала у придбанні з метою збуту, зберіганні з цією метою та збуті незаконно виготовленого пального.

Злочинний умисел ОСОБА_4 полягав у придбанні за цінами, що істотно нижчі за ринкові, незаконно виготовленого пального (автомобільного бензину та дизельного палива), подальшому його зберіганні у спеціально відведених місцях та реалізації на території Одеської області без передбачених законодавством дозвільних документів.

ОСОБА_4 був обізнаний з тим, що для здійснення господарської діяльності, пов`язаної з придбанням, зберіганням та реалізацією підакцизних товарів (у тому числі пального), необхідно пройти державну реєстрацію як суб`єкта господарювання (із зазначенням відповідного виду діяльності) та отримати відповідні ліцензії. Ігноруючи ці вимоги, діючи умисно, з корисливих мотивів, без спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення торгівлі підакцизними товарами пальним, він порушив вимоги чинного законодавства України та з метою особистого збагачення вчинив умисні дії, спрямовані на незаконне придбання, зберігання збут незаконно виготовленого пального, за наступних обставин.

У період з початку жовтня 2025 року (більш точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) по 23.02.2026 року ОСОБА_4 , отримав у тимчасове користування нежитлові приміщення за адресами: АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: НОМЕР_1 , 30.719758; НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , 30.719741; 46.452076, НОМЕР_5 ; та АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: 46.434069, 30.646975; 46.432848, 30.647091; 46.432890, 30.648080; 46.434110, 30.647962, де розташовано комплекси будівель автозаправної станції (далі АЗС). Зазначені приміщення він використовував для зберігання незаконно виготовленого пального та його подальшої реалізації.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, у вказаний період часу з початку жовтня 2025 року, але не пізніше 23.02.2026 року, ОСОБА_4 встановив контакт із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала йому придбати незаконно виготовлене пальне автомобільний бензин і дизельне паливо.

Усвідомлюючи, що зазначена особа самостійно незаконно виготовляє пальне, ОСОБА_4 погодився на його придбання у невстановленій досудовим розслідуванням кількості, після чого організував механізм систематичної закупівлі пального за готівкові кошти, його транспортування до місця зберігання та подальшої реалізації за вказаною адресою.

У подальшому ОСОБА_4 підшукав та запропонував роботу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що полягала у здійсненні фактичного продажу незаконно виготовленого пального за вищевказаними адресами.

При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не були обізнані з протиправним характером дій ОСОБА_4 та у подальшому здійснювали реалізацію незаконно виготовленого пального населенню за готівковий та безготівковий розрахунок.

У вказаний період часу з початку жовтня 2025 року (більш точну дату та час у ході досудового розслідування не встановлено) по 23.02.2026 року, ОСОБА_4 здійснив відпуск незаконно виготовленого пального ОСОБА_8 та іншим невстановленим особам у кількості, яка не встановлена в ході досудового розслідування, за готівкові кошти, без наявності будь-яких правових підстав та належного документального оформлення.

Так, 09.12.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: НОМЕР_1 , НОМЕР_6 ; НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 , НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 , НОМЕР_5 , проведеного у період з 09.12.2025 року по 11.12.2025 року виявлено та вилучено, в тому числі дизельне паливо - 5 800 л; автомобільний бензин- 5 890 л; ємності для зберігання пального; обладнання для його реалізації.

Разом з цим, 23.02.2026, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_3 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: 46.434069, 30.646975; НОМЕР_9 , НОМЕР_10 ; НОМЕР_11 , НОМЕР_12 ; 46.434110, 30.647962, проведеного 23.02.2026 року, виявлено та вилучено, тому числі дизельне паливо 8 300 л; автомобільний бензин 7 200 л; газ скраплений 8 158 м?, ємності для зберігання пального; обладнання для його реалізації.

Відповідно до висновків експертів, паливно-мастильні матеріали, вилучені в ході проведення обшуків, за адресами провадження ОСОБА_4 протиправної діяльності, не відповідають вимогам ДСТУ 7687:2015 «Бензини автомобільні Євро. Технічні умови» та ДСТУ 7688:2015 «Паливо дизельне Євро. Технічні умови».

З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 обвинувачується вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання з метою збуту, зберігання з метою збуту та збут незаконно виготовленого пального.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, підтвердив обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення що викладені в обвинувальному акті.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.

При цьому суд переконався у правильності розуміння ОСОБА_4 , змісту обвинувачення, у добровільності його позиції, а також з`ясував позиції інших учасників судового провадження і належно роз`яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу.

3. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 а, передбачених ст. 67 КК України не встановлено.

4. Мотиви призначення покарання.

В судових дебатах:

- прокурор просив призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів окрім тих що можуть бути передані для потреб Сил оборони України в особі Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами Національної гвардії України (військоваа частина НОМЕР_13 )

-захисник та обвинувачений просили призначити мінімальне покарання покарання у вигляді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд керується принципами законності, справедливості, обґрунтованості, пропорційності та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

У відповідності до частини першої статті 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Конституційний суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності при вирішенні питання відповідності покарання вчиненому злочину, зазначив, що справедливе застосування норм права – є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина; при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину; призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

При обранні конкретного виду покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі статтею 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, оскільки санкцією частини першої статті 204 КК України передбачено покарання у вигляді штрафу від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Обвинуваченим вчинений умисний злочин у сфері господарської діяльності, суспільна небезпечність якого полягає у посяганні на встановлений порядок обігу підакцизних товарів та економічні інтереси держави, у зв`язку з чим відповідні діяння вимагають призначення покарання, здатного забезпечити як відновлення справедливості, так і попередження подібних злочинів у майбутньому.

При цьому суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до вікової класифікації Всесвітньої організації охорони здоров`я, є людиною молодого віку, раніше не судимий, а також наявність встановлених судом обставин, що пом`якшують покарання а саме щире каяття обвинуваченого, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вид та міру покарання, суд виходить із характеру діяння, обстановки, способу, місця і часу вчинення кримінального правопорушення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення і обставин, що безпосередньо пов`язані із його вчиненням, та характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, а також враховує дані про особу обвинуваченого, а тому, на переконання суду, необхідним для виправлення обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 204 КК України, у виді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів, окрім тих, що можуть бути передані для потреб Сил оборони України. При цьому суд враховує інформацію, що викладена в листі Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами Національної гвардії України (військоваа частина НОМЕР_13 ) про надання матеріальної допомоги у вигляді паливно-мастильних матеріалів зокрема дизельного палива .

Суд вважає відсутніми підстави для застосування статті 69 КК України та призначення іншого, більш м`якого виду покарання, оскільки дії ОСОБА_4 мали умисний характер, корисливий мотив, обвинувачений усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, в зв`язку із чим покарання має бути призначено в межах санкції.

На думку суду призначене покарання є співмірним, відповідатиме принципу пропорційності (оскільки відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення) та індивідуалізації (оскільки враховує особу обвинуваченого, його суб`єктивне ставлення до вчиненого правопорушення, мотив, мету, а також спрямоване на виправлення особи та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по справі: у вказаному кримінальному провадженні під час досудового розслідування проведено експертизи, витрати на залучення експертів складають: 6785,28 гривень - висновок експерта від 22.01.2026 № 63/26-34.1; 4457,00 гривень - висновок експерта від 09.04.2026 № CE-19/116-26/8599-ФХД.

Згідно частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В зв`язку із викладеним, зазначені процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо застосування спеціальної конфіскації

В цій справі суд не знаходить підстав застосовувати спеціальної конфіскації щодо майна яке відповідно до матеріалів провадження належить ОСОБА_9 оскільки вважає, що сторона обвинувачення не довела, що власник майна знали чи могла знати про його незаконне використання при вчиненні інкримінованих обвинуваченим злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Також, ч. 10 ст. 100 КПК визначено, що застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання.

Таким чином, з огляду на вказані законодавчі норми спеціальна конфіскація може бути застосована до майна засудженого чи у передбачених КК у випадках - до майна іншої особи, яке використовувалося як знаряддя вчинення злочину, лише у випадках, якщо власник знав про їх незаконне використання. (постанови Верховного Суду від 08 листопада 2022 року у справі № 689/30/21; від 03 серпня 2022 року у справі № 161/5183/20; від 09 квітня 2020 року у справі № 676/2199/19).

В свою чергу відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно є предметом кримінального правопорушення та знаряддям вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на те, що обвинувачений використовував Мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max», S/N

На підставі викладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 Кримінального кодексу України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85000,00 грн (вісімдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), з конфіскацією та знищенням незаконно виготовлених товарів.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси про арешт вилученого майна у справі № 947/29601/25, провадження №1-кс/947/18782/25 від 17.12.2025 на майно, вилучене під час обшуку 09.12.2025-11.12.2025 рр. за адресою АДРЕСА_2 , нежитлові приміщення в межах географічних координат: 46.452637, 30.719758; 46.452639, 30.720701; 46.452100, 30.719741; 46.452076, 30.720746, а саме:

грошові кошти: номіналом 5 грн. – 9 од.; номіналом 10 грн. – 8 од.; номіналом 50 грн. – 3 од.; номіналом 100 грн. – 10 од.; номіналом 500 грн. – 1 од.; номіналом 1000 грн. – 1 од.; Чорнові записи на 6 арк.;

Відеорегістратор "Ajhua", S/n: 5J098IDPAZ319CO;

Паливороздавальну колонку "Shelt", S/n: 16542;

Паливороздавальну колонку "Tokheim";

Металеву ємність 15000 л.; Металеву ємність 10000 л.;

Паливо: дизельне паливо - 5800 л.; бензин А-95 - 5890 л.;

Моноблок "Dell", S/n: B7W0872; Флешнакопичувач "Guardant Stealth 2".

Скасувати арешт накладений Ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 25.03.2026 року про арешт майна а саме:

- Мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max», S/N

- Ноутбук «Асer Aspire A515-55-36P2», S/N «ID 04805707676» із блоком живлення;

- Відеореєстратор «Dahua», S/N AF0EF9DPAZ82CFA із накопичувачем;

- Грошові кошти у загальній сумі 5 980 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень;

- Блокнот на спіралі А5 із чорновими записами;

- Аркуш А4 із чорновими записами;

- Аркуш А4 із оголошенням;

- Колонка паливороздавальна «Шельф 100-50-2-1-2», S/N 16814,

- Колонка паливороздавальна «Шельф 100-50-2-1-2», S/N 16813,

- Колонка паливороздавальна «Шельф LPG 100-1», S/N 16941,

- Металева ємність (резервуар) об`ємом приблизно 20 м? із Підписом "А95

- Металева ємність (резервуар) об`ємом приблизно 25 м? із підписом "ДТ

- Резервуар «ЗГ-10.Н 1УХЛІ», заводський номер 3856, об`ємом 9,83 м?

- Паливно мастильні матеріали:

Бензин - 7200 л.;

Дизельне паливо 8300 л.;

Газ скраплений - 8 158 м?.

Вирішити долю речових доказів після набрання вироком суду законної сили наступним чином:

Конфіскувати у власність держави в порядку спеціальної конфіскації:

1.Мобільний телефон «iPhone 13 Pro Max», S/N

2. Ноутбук «Асer Aspire A515-55-36P2», S/N «ID 04805707676» із блоком живлення;

3. Відеореєстратор «Dahua», S/N AF0EF9DPAZ82CFA із накопичувачем;

4. Грошові кошти у загальній сумі 5 980 (п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень;

5.Відеорегістратор "Ajhua", S/n: 5J098IDPAZ319CO;

6.Моноблок "Dell", S/n: B7W0872; Флешнакопичувач "Guardant Stealth 2"

7.грошові кошти: номіналом 5 грн. – 9 од.; номіналом 10 грн. – 8 од.; номіналом 50 грн. – 3 од.; номіналом 100 грн. – 10 од.; номіналом 500 грн. – 1 од.; номіналом 1000 грн. – 1 од.; Чорнові записи на 6 арк.;

Конфіскувати і передати відповідно до розпорядження КМУ №186-р від 26.02.2022 року для потреб Сил оборони України в особі Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами Національної гвардії України (військоваа частина НОМЕР_13 ) дизельне паливо у кількості - 5800 л

Конфіскувати і передати відповідно до розпорядження КМУ №186-р від 26.02.2022 року для потреб Сил оборони України в особі Центральної бази забезпечення пально-мастильними матеріалами Національної гвардії України (військоваа частина НОМЕР_13 ) дизельне паливо у кількості - 8300 л.,

Бензин А-95 у кількості - 5890 л.- конфіскувати та знищити після набрання вироком законної сили;

Газ скраплений у кількості 8158 метрів кубічних - конфіскувати та знищити після набрання вироком законної сили;

Блокнот на спіралі А5 із чорновими записами; Аркуш А4 із чорновими записами; Аркуш А4 із оголошенням - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

Повернути володільцю колонку паливороздавальну «Шельф 100-50-2-1-2», S/N 16814; колонку паливороздавальна «Шельф 100-50-2-1-2», S/N 16813; колонку паливороздавальну «Шельф LPG 100-1», S/N 16941, металева ємність (резервуар) об`ємом приблизно 20 м? із Підписом "А95 ; металева ємність (резервуар) об`ємом приблизно 25 м? із підписом "ДТ; резервуар «ЗГ-10.Н 1УХЛІ», заводський номер 3856, об`ємом 9,83 м? паливороздавальну колонку "Shelt", S/n: 16542; паливороздавальну колонку "Tokheim"; металеву ємність 15000 л.; металеву ємність 10000 л., - повернути володільцю.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення судових експертиз у розмірі 11242 гривень 28 копійок (з яких 6785,28 гривень – витрати за висновок експерта від 22.01.2026 № 63/26-34.1; 4457,00 гривень – витрати за висновок експерта від 09.04.2026 № CE-19/116-26/8599-ФХД);

Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які перебувають під вартою - протягом тридцяти днів з моменту вручення їм копії вироку. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку суду після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1