Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №494/1298/26 — Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

02.07.2026

Справа № 494/1298/26

Провадження № 2/494/1015/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панчишина А.Ю.,

при секретарі Станілевич А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Березівського районного суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 року, вказана справа передана до розгляду судді Березівського районного суду Одеської області Панчишина А.Ю.

ОСОБА_2 , звернувшись з цим позовом до суду, посилався на те, що 19 травня 2022 року між ним та відповідачкою був укладений шлюб, зареєстрований Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №91.

У період відносин у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як подружжя позивач та відповідачка перестали проживати з кінця 2025 року, а саме з того часу як ОСОБА_3 була призвана на військову службу до військової частини НОМЕР_1 з 09.11.2025 року. ОСОБА_2 з березня 2026 року призваний у Збройні Сили України.

Причиною розірвання шлюбу стало порушення відповідачкою подружньої вірності, а саме – зрада, що призвело до втрати взаємної довіри, поваги та фактичного припинення сімейних відносин між ними. Крім того, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаємопорозуміння, вони втратили почуття любові один до одного. Шлюб є формальним, оскільки особисті відносини між сторонами вже тривалий час мають негативний характер, між ними відсутнє нормальне спілкування. Продовжувати такі шлюбні відносини позивач не бажає. Надання строку на примирення не виправить стан шлюбних відносин між сторонами, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу, а спроби примирення між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 в минулому не принесли жодних результатів, тому це лише погіршить стан відносин з відповідачкою та продовжить їх перебіг в часі. Спільного господарства не ведуть, не мають спільного побуту та бюджету. Майнових претензій один до одного не мають. Позивач спілкується з дітьми, також надає матеріальну допомогу та планує і в подальшому приймати участь у вихованні дітей.

На підставі вищевикладеного, позивач просить розірвати шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 17.06.2026 року відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 02.07.2026 року о 09:30 год.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, 02.07.2026 року від представника позивача – адвоката Ковтун К.В. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, на позовних вимогах наполягали та просили задовольнити вимоги у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Відзив на позовну заяву не подала.

За приписами ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, у межах наданих доказів, доведеності обставин, на які позивач посилався, суд дійшов до висновку про задоволення позову з наступного.

Частиною 2 ст. 3 СК України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

У судовому засіданні встановлено наступне.

19 травня 2022 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_8 був укладений шлюб, зареєстрований Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №91. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєно прізвище чоловіка – « ОСОБА_9 ».

У період спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейне життя між позивачем та відповідачкою не склалось, між ними відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаємопорозуміння, вони втратили почуття любові один до одного. Спільного господарства не ведуть, не мають спільного побуту та бюджету, як подружжя спільно не проживають. Станом на теперішній час ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проходять військову службу за призовом під час мобілізації у лавах Збройних Сил України.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що фактично шлюбні стосунки подружжя припинені, що свідчить про те, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, тому шлюб підлягає розірванню.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачкою. Суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року №11, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 Сімейного Кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Станом на теперішній час спір про поділ майна та місце проживання дітей - відсутній.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Приймаючи до уваги відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає причини, що спонукають ОСОБА_2 наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3, 24, 104-105,109-114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10-13, 77-79, 81, 89,133, 137, 263-265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заявуОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 19.05.2022 року Березівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис №91.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач –ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , українець, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий органом 5128 29.08.2019 року, РНОКПП - НОМЕР_3

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , українка, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий органом 5128 20.03.2025 року, РНОКПП - НОМЕР_5

Суддя Панчишин А.Ю.