Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №607/7526/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/7526/26Головуючий у 1-й інстанції Гуменний П.П.

Провадження № 33/817/398/26 Доповідач - Ваврів І.З.

Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 р. м.Тернопіль

Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.

за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Бутрина С.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року,

в с т а н о в и в:

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Як визнав суд, 27.03.2026 о 20:05 в м. Тернополі по вул. Степана Будного, 36, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом “Opel Zafira”, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.9 (а) ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest 6810 ARCD -0524, повірка дійсна до 19.11.2026, що підтверджується тестом №3943 від 27.03.2026. Результат становив 2,33 % проміле. З результатами огляду водій згідний.

В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вважає постанову незаконною, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, а посилання суду на докази не відповідають нормам закону.

Вказує, що відеозапис не містить чіткої фіксації результату вимірювання алкотестером «Drager». На відеозаписі, за його твердженням, цифровий показник приладу не відображений, а поліцейські лише усно повідомляють про результат тестування, що, на його думку, ставить під сумнів достовірність отриманих результатів.

Стверджує, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції було порушено норми ст. 256 КУпАП, зокрема щодо зазначення адреси проживання ОСОБА_1 та місця ДТП.

Апелянт також звертає увагу, що на відеозаписі ДТП зафіксовано лобове зіткнення двох транспортних засобів, тоді як у процесуальних документах працівники поліції зазначили про бокове зіткнення.

Також зазначає, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські не вказали номер та серію протоколу у чеку на визначення вмісту алкоголю в крові, що дає сумніви про належність вказаних процесуальних документів до однієї справи.

Крім того, апелянт стверджує, що під час складання протоколу йому не було надано можливості надати власні письмові пояснення.

Також апелянт вказує, що в матеріалах справи повністю відсутні відомості про те, що саме він керував транспортним засобом та виконував функції водія у момент вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо направлення на медичний огляд апелянт зазначає, що працівник поліції самостійно заповнив графи направлення, які, на його думку, повинні заповнюватися медичними працівниками.

Просить скасувати постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Одночасно, ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, з мотивів пропуску цього строку з поважаних причин, так як розгляд справи відбувся без його участі, а повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав 15 червня 2026 року, після ознайомлення його адвоката Бутрина С.В. з матеріалами справи.

Заслухавши захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Бутрина С.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, навів аналогічні, викладеним у ній, мотиви і просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.

За загальним правилом, визначеним ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк, за заявою особи щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як слідує з матеріалів провадження, розгляд справи проводився за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Худої І.Р.

Відповідно до ст.285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, копію постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 р. ОСОБА_1 отримав 15 червня 2026 року після ознайомлення адвоката Бутрина С.В. з матеріалами справи. (а.с. 69)

Апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду від 04 червня 2026 подано ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, через засоби поштового зв`яку 16 червня 2026 року, що вбачається з відмітки на поштовому відправленні. (а.с.76)

За таких обставин, вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущено апелянтом з поважних причин і тому, відповідно до ст.289 КУпАП, його потрібно поновити.

Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.

Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.

Так, відповідно до вимог п. 2.9 “а” ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625857 від 27 березня 2026 року, 27.03.2026 о 20:05 в м. Тернополі по вул. Степана Будного, 36, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Opel Zafira, державний номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.2.9 (а) ПДР України, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest 6810 ARCD -0524, повірка дійсна до 19.11.2026, що підтверджується тестом №3943 від 27.03.2026. Результат становив 2,33 % проміле. З результатами огляду водій згідний.

В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

Також у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 пояснення надав на окремому аркуші. Протокол підписано останнім без зауважень, в тому числі щодо факту керування транспортним засобом (а. с. 1), що спростовує доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції не було надано можливості надати власні письмові пояснення.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудної камери поліцейських, згідно якого вбачається слідує, що що працівники поліції приїхали на виклик, оскільки трапилось ДТП. Початок відеозапису із нагрудних камер працівників поліції о 20 год. 12 хв. На відеозаписі відображено, що ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що він керував транспортним засобом “Opel Zafira”, державний номерний знак НОМЕР_1 , о 20 год. 13 хв. вказав, що вжив алкогольні напої - горілку. Також працівник поліції при спілкуванні із ним повідомив ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. З огляду на вказане, водієві було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Водій пройшов огляд, результат становив 2,33% проміле. Із результатами водій був згідний.

Тому, відсутність на відеозаписі відображення цифрового показника результату огляду на стан сп`яніння, на що звертає увагу сторона захисту, за наведених обставин не впливає на доведеність факту керування транспортним засобом водієм ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Кріт того на відеозаписі відображено, що потерпілі у вказаному ДТП повідомили, що винуватцем ДТП був ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом “Opel Zafira”, державний номерний знак НОМЕР_1 . Водій ОСОБА_1 на відеозаписі не заперечував цього.

За наведених вище обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом “Opel Zafira”, державний номерний знак НОМЕР_1 27.03.2026 о 20 год. 05 хв. в м. Тернополі по вул. Степана Будного36, та був винуватцем ДТП, що доведено матеріалами справи та відеозаписом.

Апеляційний суд зазначає, що відеозаписом об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об`ємі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.

Відеозаписи з нагрудних камер поліцейського суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

Твердження апелянта про те, що при оформлені протоколу про адміністративне правопорушення поліцейські не вказали номер та серію протоколу у чеку на визначення вмісту алкоголю в крові, що дає сумніви про належність вказаних процесуальних документів до однієї справи, не є підставою для визнання огляду недійсним, оскільки матеріалами справи об`єктивно підтверджується належність цього результату саме особі, яка проходила огляд. Крім того, поліцейський одразу озвучив результат тесту, ОСОБА_1 погодився з ним та підписав роздрукований чек.

За таких обставин, підстав для сумніву у належності та допустимості вказаного доказу апеляційний суд не вбачає.

Невизначеність характеру зіткнення транспортних засобів під час ДТП, за участі водія ОСОБА_3 (лобове чи бокове), неточність при зазначенні адреси правопорушника при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення, на що також звертає увагу сторона захисту, на переконання суду, не впливає на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і не може бути підставово для скасування по суті правильного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги, які перевірені в ході апеляційного розгляду, не спростовують правильності встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і його висновків про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП за ознаками керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, а тому ці доводи не є підставою для скасування постанови і закриття провадження за відсутністю події та складу правопорушення, як про це просить апелянт.

Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення вчиненого ОСОБА_4 узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376.

Докази, якими суд обґрунтував доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є належними та допустимими, оскільки вони отриманні у передбачений законом спосіб, у тому числі у порядку передбаченому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.

З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування та закриття провадження у справі, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.

Керуючись ст.294 КУпАП, —

п о с т а н о в и в:

Поновити особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 червня 2026 р. щодо ОСОБА_1 — без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя