Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №335/7187/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 335/7187/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/341/26Головуючий у 1-й інстанції Романько О.О.

Єдиний унікальний №335/7187/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Патяка Андрія Станіславовича на постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 26 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 12 липня 2025 року о 00 год. 43 хв. в м.Запоріжжі по вул.Перемоги, 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Dodge» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік; стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі захисник Патяк А.С. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що працівниками поліції було порушено порядок направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан сп`яніння (не оголошено зміст письмового направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров`я та не вручено письмове направлення водієві). Час оформлення вказаного направлення з матеріалів справи встановити неможливо. Зазначений у направленні час 00 год. 47 хв. не відповідає фактичним обставинам справи, що підтверджується відеозаписом з бодікамер працівників поліції. ОСОБА_1 не вручено другий примірник акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, про що свідчить відсутність відмітки про вручення та його відповідного підпису про вручення. Також факт невручення другого примірника підтверджується відеозаписом. Крім того, вказав про відсутність ознак алкогольного сп`яніння, які б давали підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння.

До судового засідання апеляційного суду захисник Патяк А.С. не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений через додаток «Viber» у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2023 року за №28, а також шляхом доставки повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

При цьому, 08 травня 2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому останній зазначив про зупинення права адвоката Патяка А.В. на заняття адвокатською діяльністю з 23 березня 2026 року, що підтверджується копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, у зв`язку з чим просив відкласти розгляд справи для укладення договору з іншим адвокатом.

Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 було повідомлено через додаток «Viber» у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2023 року за №28, а також шляхом доставки повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Згідно із ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У призначене на 26 червня 2026 року судове засідання ОСОБА_1 вкотре не з`явився.

25 червня 2026 року ОСОБА_1 через канцелярію суду подано клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з його участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та відсутністю можливості у зв`язку із цим укласти договір із адвокатом для представництва його законних інтересів в суді.

Разом із тим, згідно ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення разом з апеляційною скаргою захисника Патяка А.С. до апеляційного суду надійшли 09 грудня 2025 року.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 вже вчетверте заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у тому числі, й у зв`язку з його участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, та відсутністю можливості у зв`язку із цим укласти договір із адвокатом для представництва його законних інтересів в суді.

Слід відмітити, що під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 також неодноразово не з`являвся в судові засідання, посилаючись на зайнятість за місцем військової служби.

Вказана поведінка ОСОБА_1 свідчить про його свідоме намагання затягнути розгляд провадження з метою ухилення від адміністративної відповідальності.

Відтак, подальший тривалий нерозгляд справи буде грубим порушенням вимог ч.4 ст.294 КУпАП.

У зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для подальшого відкладення апеляційного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови є неспроможними.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується:

- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №388902 від 12 липня 2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук) у зазначений в протоколі час, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та в закладі охорони здоров`я;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія, від підпису в акті водій відмовився;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР від 12 липня 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови), огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Із цього відеозапису вбачається зупинка екіпажем патрульної поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Також зафіксовано, що працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 причину зупинки (керування транспортним засобом під час комендантської години). Під час спілкування працівником поліції внаслідок виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 останньому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, на що водій відмовився, просив його відпустити та зазначав, що у нього через це будуть проблеми. Після чого поліцейський ще декілька разів запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу, а в подальшому також роз`яснив йому можливість пройти огляд на стан сп`яніння у спеціалізованому медичному закладі. Проте, ОСОБА_1 категорично відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.

За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, працівником патрульної поліції викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.

Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ознак алкогольного сп`яніння, які б давали підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, є неприйнятними.

Так, захисник посилався на те, що ОСОБА_1 заперечував наявність запаху алкоголю з порожнини рота, його мова на відеозаписові є чіткою, а тремтіння пальців рук поліцейські не перевіряли. Також вказував, що ознака «зіниці не реагують на світло» не є ознакою алкогольного сп`яніння.

З цього приводу слід зазначити, що відповідно до вимог чинного законодавства, для виникнення у поліцейського права й обов`язку запропонувати водію пройти огляд, достатньо виявлення хоча б однієї з ознак сп`яніння.

Основною ознакою, яку чітко назвав інспектор на місці події, був запах алкоголю з порожнини рота водія. З відеозапису чітко вбачається, що ОСОБА_1 на місці зупинки зазначену ознаку сп`яніння жодним чином не заперечував та не спростовував, а натомість вказав лише на те, що у нього через це будуть проблеми та просив відпустити його.

Більш того, суд апеляційної інстанції наголошує, що ОСОБА_1 обізнаний в юриспруденції (згідно наявної в матеріалах справи копії військового квитка ОСОБА_1 має основну цивільну спеціальність – юрист). Отже, він, як особа з правовими знаннями, повністю розумів сутність, законність вимог працівників поліції та усвідомлював правові наслідки своєї відмови від проходження огляду. Його поведінка та висловлювання, зафіксовані на відео, свідчать про усвідомлене небажання проходити огляд на стан сп`яніння.

Посилання захисника на відсутність таких ознак алкогольного сп`яніння як порушення мови та виражене тремтіння пальців рук не спростовують наявності іншої ознаки алкогольного сп`яніння (яка була першочергово озвучена інспектором поліції ОСОБА_1 ) – запаху алкоголю із порожнини рота, як самостійної та достатньої підстави для проведення огляду.

Твердження захисника про те, що ознака «зіниці не реагують на світло» не є ознакою алкогольного сп`яніння, є безґрунтовними.

Дійсно на відеозаписові зафіксовано, як інспектор поліції, зокрема повідомив ОСОБА_1 , що його зіниці не реагують на світло, проте визначити це остаточно на місці зупинки інспектору не вдалось.

У зв`язку з чим вказана ознака сп`яніння не зазначена ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у доданих до нього матеріалах.

Не погоджується апеляційний суд й з доводами апелянта про порушення порядку направлення ОСОБА_1 для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та неотримання ним письмового направлення.

Згідно з відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції встановлено, що інспектор поліції на місці зупинки транспортного засобу неодноразово в усній формі чітко пропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, так і в спеціалізованому медичному закладі.

На ці пропозиції водій ОСОБА_1 висловив однозначну й беззастережну відмову, що виключало необхідність подальших формальних процедур з вручення чи детального зачитування тексту направлення, оскільки сама суть вимоги поліцейського та правові наслідки відмови були доведені до відома водія.

Складання направлення зафіксовано у матеріалах справи, а зазначення у ньому часу (00 год. 47 хв.) логічно послідовно відображає хронологію подій після зупинки автомобіля о 00 год. 43 хв. Тому порушень порядку направлення, які б нівелювали законність вимог поліції, судом не встановлено.

Твердження захисника про порушення процедури складання акту огляду на стан сп`яніння, оскільки другий примірник акт огляду не був вручений водієві, є неспроможними.

Матеріалами справи підтверджено, що огляд на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки взагалі не проводився у зв`язку з категоричною відмовою водія від його проходження. В акті огляду відображено саме факт відмови.

Таким чином, оскільки сам огляд (тестування) не відбувся, неотримання ОСОБА_1 паперового примірника акту, у якому зафіксовано його ж відмову, не спростовує самого факту відмови та не може бути підставою для скасування постанови суду.

Апеляційний суд розцінює такі доводи захисту як прояв надмірного формалізму, спрямованого на уникнення відповідальності.

Вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом сукупністю беззаперечних, взаємопов`язаних і чітких доказів. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника не знаходять свого підтвердження матеріалами справи, повністю спростовуються дослідженими доказами й зводяться виключно до намагання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.

Адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 судом першої інстанції в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, з дотриманням вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення та даних про особу порушника. Підстав для скасування чи зміни постанови районного суду немає.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Патяка Андрія Станіславовича залишити без задоволення.

Постанову судді Вознесенівського районного суду м.Запоріжжя від 26 листопада 2025 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар