Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №333/10157/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/10157/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/855/26Головуючий у 1-й інстанції Наумова І.Й.

Єдиний унікальний №333/10157/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 05 жовтня 2025 року о 16 год. 02 хв. по вул.Привокзальній, 13 у м.Запоріжжі, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Renault Duster» д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Свої вимоги мотивував тим, що виявлене у нього працівниками поліції тремтіння в руках, є особливістю його організму, яка пов`язана із хворобою, що підтверджується долученими до справи медичними документами. Вказав, що він не вживав алкогольні напої ні в день складання протоколу, ні напередодні. Безпосередньо перед проведенням тесту за допомогою «Драгер» вживав домашній квас та виноград, що підтвердила свідок ОСОБА_2 . Зазначив, що працівниками поліції було використано «Драгер» з простроченим калібруванням (більше 6 місяців згідно інструкції), що є підставою для закриття справи. В матеріалах провадження відсутні акти проведення калібровки та повірки приладу «Drager», а тому показання на алкотестері є недійсними та не можуть використовуватися в суді як доказ. Також вказав, що не знав, що квас та виноград можуть містити природний етанол, тому не вимагав проведення тесту через деякий час. Суд проігнорував доводи захисту, що є серйозним порушенням права особи на справедливий суд.

Про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_3 повідомлено через додаток «Viber» у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу в електронній формі, затвердженого наказом ДСА України від 23 січня 2023 року за №28, а також шляхом доставки повістки в електронному вигляді до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

У призначене на 26 червня 2026 року судове засідання захисник Рибалка О.Р. повторно не з`явилася, надіславши на електронну адресу апеляційного суду клопотання, в якому остання просила вдруге відкласти розгляд справи із посиланням на те, що вона перебуває у відпустці.

З приводу заявленого клопотання апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 до апеляційного суду надійшли 20 травня 2026 року.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 перебуває в провадженні апеляційного суду понад місяць. Її розгляд вже відкладався за клопотанням захисника від 10 червня 2026 року. Відтак, подальший тривалий нерозгляд справи буде грубим порушенням вимог ч.4 ст.294 КУпАП.

У зв`язку з чим, апеляційний суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання.

Заслухавши ОСОБА_1 , який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом дотримано вимоги ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, повно та всебічно досліджено обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги про те, що постанова є неправильною та безпідставною, є неспроможними.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується:

- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474321 від 05 жовтня 2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest Drager 6820», відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. З результатом тесту з показником 0,42 ‰ алкоголю ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його особистий підпис у графі «з результатами згоден» і зафіксовано на відеозаписові події;

- роздруківкою результатів приладу «Alcotest Drager 6820», прилад №: ARHJ-0265, тест №: 3245, з яких вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу, а результат тестування склав 0,42 ‰, підпис особи, що тестують, наявний;

- відеозаписом, долученим до матеріалів справи, зі змісту якого об`єктивно вбачається зупинка автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та процедура проходження водієм огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного приладу.

З наявного в матеріалах провадження відеозапису встановлено, що працівником поліції внаслідок виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 останньому було озвучено їх перелік та запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, на що водій погодився. Перед початком проходження огляду було здійснено перевірочний тест на відсутність алкоголю в технічному приладі, після чого технічний прилад було надано ОСОБА_1 для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після отримання позитивного результату тестування із показником 0,42 ‰ алкоголю ОСОБА_1 особисто зазначив, він з ним згоден, від проведення додаткового огляду на стан сп`яніння в медичному закладі відмовився. Заперечень щодо правильності показань технічного приладу не заявляв. Надання документів про проведення технічної повірки технічного приладу не вимагав.

Під час перевірки апеляційним судом матеріалів справи будь-яких істотних порушень, допущених при їх складанні, не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 №474321 від 05 жовтня 2025 року містить передбачені ст.256 КУпАП відомості.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, викладені в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, доданому до протоколу про адміністративне правопорушення. Власний підпис ОСОБА_1 у графі «з результатами згоден» наявний.

Крім того, жодних зауважень до протоколу про адміністративне правопорушення та доданих документів водієм не зазначено.

Доводи апеляційної скарги про незаконність та недопустимість використання приладу Alkotest Drager 6820 у зв`язку з простроченням 6-місячного терміну калібрування є безпідставними та спростовуються нормами чинного законодавства України.

Процедура контролю за належним технічним станом засобів вимірювальної техніки регламентується Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до ст.17 цього Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, 1 рік.

Тобто технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.

З матеріалів тестування вбачається, що остання повірка/калібрування газоаналізатора Alkotest Drager 6820 (прилад №: ARHJ-0265) здійснювалася 21 листопада 2024 року. Таким чином, на момент проведення огляду ОСОБА_1 (05 жовтня 2025 року) прилад використовувався в межах передбаченого законом річного строку, був сертифікований та повністю придатний для експлуатації, а його показники є правомірними й точними.

Внутрішні технічні рекомендації виробника щодо сервісного обслуговування не нівелюють вимог державного метрологічного нагляду, встановлених нормативно-правовими актами України.

Крім того, згідно відеозапису з нагрудних камер поліцейських та роздруківки чеку Драгер, до початку проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 6820, працівником поліції було роз`яснено останньому порядок застосування газоаналізатора. Після того, як водій ОСОБА_1 власноруч обрав мундштук, самостійно відкривши його упакування, поліцейський вставив мундштук у прилад та провів перевірку чистоти приладу, результат якого склав 0,00‰, тобто будь-яких несправностей приладу зафіксовано не було. ОСОБА_1 пройшов тестування, результат позитивний (0,42 ‰). Водій погодився з результатами огляду, власноручно підписавши роздруківку результатів тестування, та не наполягав на його огляді в закладі охорони здоров`я, тим самим визнав факт свого перебування в стані сп`яніння.

Таким чином порушень порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, встановленого наведеними вище вимогами законодавства, працівниками поліції допущено не було, а апеляційні доводи ОСОБА_1 з цього приводу є надуманими.

Щодо відсутності в матеріалах справи актів проведення калібрування та повірки приладу «Drager» апеляційний суд зазначає, що сам по собі факт відсутності паперових оригіналів або копій свідоцтв про повірку безпосередньо в матеріалах справи не є підставою для визнання результатів тестування недопустимим доказом, оскільки дата останнього метрологічного тестування приладу (21 листопада 2024 року) автоматично відображена на роздрукованому чеку приладу, що підтверджує його правомірність. Доказів того, що прилад на момент огляду працював у нештатному режимі, видавав повідомлення: «Service required», «Next service expired» тощо, апелянтом ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду надано не було.

Крім того, з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції пред`явити йому будь-які сертифікати чи свідоцтва про повірку газоаналізатора під час проходження огляду не вимагав.

Відомостей про те, що сторона захисту зверталась з відповідним клопотанням про надання їй необхідних документів на Alkotest Drager 6820 до органу поліції, на надано. Також не було заявлено відповідного клопотання ані у суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду справи.

Посилання апелянта, що стан сп`яніння (0,42 ‰) був помилково зафіксований через вживання ним безпосередньо перед тестом домашнього квасу та винограду, які містять природний етанол, посилаючись на показання свідка ОСОБА_2 , є непереконливими.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо критичного ставлення до цих доводів.

Як убачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, ОСОБА_1 під час зупинки, проведення огляду на місці та складання адміністративного протоколу жодним чином не зазначав про факт вживання продуктів бродіння (квасу чи винограду) і повністю погодився з результатом огляду, який склав 0,42 ‰, засвідчивши це особистим підписом в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння та в роздруківці за результатами тестування. Окрім того, ОСОБА_1 добровільно відмовився від реалізації свого законного права пройти повторний огляд у спеціалізованому медичному закладі охорони здоров`я для спростування чи перевірки показників алкотестера, що також чітко зафіксовано на відеозаписові.

Посилання на показання свідка ОСОБА_2 (дружини водія) суд обґрунтовано визнав необ`єктивними через її пряму зацікавленість у результаті розгляду справи.

Щодо доводів про тремтіння рук як ознаку хвороби та ігнорування судом першої інстанції медичних документів апеляційний суд зазначає, що тремтіння пальців рук дійсно було зафіксовано працівниками поліції як одна з ознак, що дала підставу для проведення огляду.

Проте, навіть за умови, що тремтіння рук є індивідуальною патологічною особливістю організму водія у зв`язку з наявною хворобою, це не спростовує наявності інших виявлених ознак сп`яніння (зокрема, чітко зафіксованого запаху алкоголю з ротової порожнини) та безпосереднього об`єктивного показника приладу Drager – 0,42 ‰ алкоголю у видихуваному повітрі, що удвічі перевищує гранично допустиму норму (0,2 ‰).

Таким чином, процедура проведення огляду ОСОБА_1 повністю відповідала вимогам ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735. Жодних порушень, які згідно з ч.5 ст.266 КУпАП тягли б за собою визнання огляду недійсним, судом не встановлено.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

У зв`язку з наведеним, у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення – вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову місцевого суду – без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 05 травня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар