Постанова від 17 червня 2026 р. у справі №297/5/26 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 297/5/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 червня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Мацунича М.В., Шевчука В.В.

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Метрика" на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2026 року у складі судді Михайлишин В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики.

Після подачі до суду позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про забезпечення позову у даній цивільній справі, яка мотивована тим, що між позивачем та відповідачами був укладений договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачам в позику грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн. Однак, у визначений договором строк відповідачі свої зобов`язання не виконали, позику не повернули.

Позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_3 є учасником Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) з часткою у розмірі 43% статутного капіталу підприємства номінальною вартістю 1 601 320,00 грн., а також учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825) з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 33% номінальною вартістю 199 800,00 грн.. Відтак, вартість належного відповідачу ОСОБА_3 майнових прав не перевищує розміру заборгованості відповідачів перед позивачем.

Позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що після настання строку виконання зобов`язань за Договором позики відповідач ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 попередні договори купівлі-продажу частини належних йому часток у статутних капіталах ПП «ПСМЛ «Ескулаб» та ТОВ «МЦ «Метрика». Таким чином, відповідач ОСОБА_3 намагається унеможливити процедуру звернення стягнення на належні йому майнові права та у такий спосіб уникнути виконання зобов`язань за укладеним з позивачем Договором позики.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у відповідача ОСОБА_3 буде відсутнє майно, за рахунок реалізації якого можливо задовольнити вимоги позивача. За таких обставин, заборона вчинення реєстраційних дій, які стосуються належних відповідачу часток у статутних капіталах юридичних осіб, повністю узгоджується з предметом спору у даній справі. Отже, на даній стадії заборона вчинення реєстраційних дій щодо юридичних осіб, частки в яких належать відповідачу ОСОБА_3 буде спрямована на забезпечення ефективного захисту прав позивача.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено.

Накладено арешт на частку у статутному капіталі Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) у розмірі 43% статутного капіталу номінальною вартістю 1 601 320,00 грн., що належить ОСОБА_3 – до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.

Накладено арешт на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825) у розмірі 33% статутного капіталу номінальною вартістю 199 800,00 грн., що належить ОСОБА_3 – до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.

Заборонено будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації (Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі), державним реєстраторам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження на внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань стосовно Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827); проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії стосовно Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) щодо внесення змін або відомостей про керівника юридичної особи; змін фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації змін тощо; змін або внесення відомостей про органи управління юридичної особи; змін складу учасників юридичної особи; змін до установчих документів юридичної особи та змін про розмір статутного капіталу цієї юридичної особи – до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.

Заборонено будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації (Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі), державним реєстраторам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження на внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825); проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825) щодо внесення змін або відомостей про керівника юридичної особи; змін фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації змін тощо; змін або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, змін складу учасників юридичної особи; змін до установчих документів юридичної особи; зміни розміру статутного капіталу цієї юридичної особи – до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика», як особа яка не брала участі у справі, оскаржило дану ухвалу суду від 07 січня 2026 року та просило її скасувати в частині заборони будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації (Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі), державним реєстраторам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження на внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825); проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825) щодо внесення змін або відомостей про керівника юридичної особи; змін фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації змін тощо; змін або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, змін складу учасників юридичної особи; змін до установчих документів юридичної особи; зміни розміру статутного капіталу цієї юридичної особи – до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі, посилаючись на необґрунтованість, безпідставність та незаконність даної ухвали.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявником не надано належних і допустимих доказів того, що відповідачем вчиняються якісь дії, спрямовані на відчуження належної йому частки у статутному капіталі (частково чи цілком), забезпечення позову в заявлений спосіб є фактично втручанням у господарську діяльність товариства. Вказує, що жодним рішенням загальних зборів учасників Товариства відчуження частки не було затверджено. У зв`язку з цим відсутня формальна згода інших учасників, яка відповідно до Статуту є обов`язковою для здійснення будь-якого відчуження частки у статутному капіталі. Крім того, ані інші учасники Товариства, ані саме ТОВ «Медичний центр «Метрика» не були повідомлені про намір відчуження частки, не отримували інформації про умови потенційного продажу, ціну чи розмір частки, що мала відчужуватися, а також не велися жодні переговори, передбачені п. 6.6 Статуту. Попередні договори купівлі-продажу частки, про які зазначає позивач, не могли бути укладені законно. Навіть якщо такі договори формально були укладені, вони суперечать вимогам законодавства та Статуту Товариства, а тому є юридично нікчемними і не можуть породжувати жодних правових наслідків щодо корпоративних прав у ТОВ «Медичний центр «Метрика». Крім того зазначають, що застосування будь-яких обмежень чи заборон проведення реєстраційних дій щодо ТОВ «Медичний центр «Метрика» є необґрунтованим і надмірним. Заборона не спирається на наявний ризик, а фактично передбачає превентивне втручання у законні права товариства та його учасників без об`єктивних підстав, що суперечить принципу пропорційності.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник апелянта ТОВ «Медичний центр «Метрика»- адвокат Оксенюк Г.О. підтримала подану апеляційну скаргу просить її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , його представник – адвокат Діовші А.Я. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч.2 ст.352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала суду про забезпечення позову відповідно до ч.1 п.3 ст.353 ЦПК України окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку, а тому апелянт, як особа, яка не брала участі у справі, має право оскаржити ухвалу суду першої інстанції від 07 січня 2026 року.

Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України, є ухвала суду першої інстанції в частині заборони будь – яким особам, які мають відповідні повноваження на внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань стосовно ТОВ «Медичний центр «Метрика», в іншій частині ухвала суду не оскаржена та не переглядається.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 05 січня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики.

06 січня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення даного позову, яка мотивована тим, що між позивачем та відповідачами був укладений договір позики, за умовами якого позивач передав відповідачам в позику грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн. строком до 30 листопада 2025 року. Однак, у визначений договором строк відповідачі свої зобов`язання не виконали, позику не повернули.

Позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_3 є учасником Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (код ЄДРПОУ 36544827) з часткою у розмірі 43% статутного капіталу підприємства номінальною вартістю 1 601 320,00 грн., а також учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825) з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 33% номінальною вартістю 199 800,00 грн.. Відтак, вартість належного відповідачу ОСОБА_3 майнових прав не перевищує розміру заборгованості відповідачів перед позивачем.

Позивач зазначає, що йому стало відомо про те, що після настання строку виконання зобов`язань за договором позики відповідач ОСОБА_3 уклав з ОСОБА_4 попередні договори купівлі-продажу частини належних йому часток у статутних капіталах ПП «ПСМЛ «Ескулаб» та ТОВ «МЦ «Метрика». Таким чином, відповідач ОСОБА_3 намагається унеможливити процедуру звернення стягнення на належні йому майнові права та у такий спосіб уникнути виконання зобов`язань за укладеним з позивачем Договором позики.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у відповідача ОСОБА_3 буде відсутнє майно, за рахунок реалізації якого можливо задовольнити вимоги позивача. За таких обставин, заборона вчинення реєстраційних дій, які стосуються належних відповідачу часток у статутних капіталах юридичних осіб, повністю узгоджується з предметом спору у даній справі. Отже, на даній стадії заборона вчинення реєстраційних дій щодо юридичних осіб, частки в яких належать відповідачу ОСОБА_3 буде спрямована на забезпечення ефективного захисту прав позивача.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики задоволено.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 березня 2026 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 провадження у даній справі закрито. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2026 року, скасовано.

Згідно зі ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.1, ч.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.[…] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (п.3 ч.1 ст.151 ЦПК України).

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення заяви про забезпечення позову, а також доведення відповідності (адекватності) засобу забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначила, що при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на саме на заявника. (постанова Верховного Суду України від 13.01.2020 у справі № 922/2163/17).

Відповідач у даній справі ОСОБА_3 є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Медичний центр «Метрика» з відсотком частки статутного капіталу – 43%, проте заявником не надано жодних належних і допустимих доказів того, що відповідачем вчиняються якісь дії, спрямовані на відчуження належної йому частки у статутному капіталі товариства (частково чи цілком).

Твердження позивача про те, що після настання строку виконання зобов`язань за договором позики відповідач ОСОБА_3 уклав попередні договори купівлі-продажу частини належних йому часток у статутних капіталах ПП «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» та ТОВ «Медичний центр «Метрика» грунтуются виключно на припущеннях, та нічим не доведено.

При цьому, ТОВ «Медичний центр «Метрика» не є стороною спірного договору, не є позичальником, поручителем або іншим чином зобов`язаною особою у межах правовідносин, що стали підставою для звернення до суду.

Забезпечення позову в заявлений спосіб є неспівмірним із заявленими вимогами, такий може спричинити більш негативні наслідки ніж ті, які можуть настати від невжиття цих заходів, а також не відповідає праву та законному інтересу, за захистом яких заявник звернувся до суду, та обмежує здійснення законних прав інтересів прав ТОВ «Медичний центр «Метрика», яке не є стороною спору.

Суд першої інстанції не врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги закону, дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб та необґрунтовано задовольнив подану заяву щодо апелянта ТОВ «Медичний центр «Метрика».

Оскаржуваною ухвалою вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки апелянта ТОВ «Медичний центр «Метрика».

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

За наведених обставин ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, з ухваленням у цій частині нового судового рішення про відмову у поданій заяві з вищенаведених підстав.

З подання апеляційної скарги апелянтом сплачено 2 662,40 грн. судового збору, який на підставі ч.13 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 на користь апелянта.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Метрика" задовольнити.

Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 січня 2026 року скасувати в частині заборони будь-яким особам, що мають доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суб`єктам державної реєстрації (Міністерство юстиції України, територіальні органи Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі), державним реєстраторам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, у тому числі державним реєстраторам Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), нотаріусам, особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження на внесення будь-яких відомостей та/або змін з будь-яких питань до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825); проводити у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань реєстраційні дії стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Метрика» (код ЄДРПОУ 44066825) щодо внесення змін або відомостей про керівника юридичної особи; змін фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб – платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації змін тощо; змін або внесення відомостей про органи управління юридичної особи, змін складу учасників юридичної особи; змін до установчих документів юридичної особи; зміни розміру статутного капіталу цієї юридичної особи – до набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі. У задоволенні заяви про забезпечення позову у цій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Метрика" 2 662,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2026 року.

Головуючий:

Судді: