Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №462/5719/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/5719/26

ПОСТАНОВА

01 липня 2026 року суддя Залізничного районного суду міста Львова Кирилюк А. І., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 (згідно даних протоколу серії ВБА 219522 від 19.06.2026 року),

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

встановив:

Рух справи.

30.06.2026 року (вх. № 17130) на адресу Залізничного районного суду міста Львова надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА 219522 від 19.06.2026 року ОСОБА_1 , 14.06.2026 року близько 21 год 44 хв за адресою: АДРЕСА_1 ,не виконала передбачені ст. 150 СК України батьківські обов`язки щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння, не забезпечила належний розвиток дитини, харчування, догляд, створила несприятливі умови проживання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 року визначено головуючого суддю Залізничного районного суду м. Львова – Кирилюка А. І.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтується матеріали про адміністративне правопорушення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

Згідно із п. 2 ст. 278 КУпАП суд, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, в тому числі в ході складення протоколу, збору необхідних доказів, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що зобов`язує працівників, уповноважених на складання протоколу належно з`ясовувати необхідні для притягнення особи до відповідальності обставини, збирати про це докази.

За змістом ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. 213, 221 КУпАП, є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Зі змісту ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» убачається, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

Стандарти, встановлені Конвенцією для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року).

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обов`язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених у протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладений на суд. Наслідком недотримання цієї вимоги є повернення протоколу до відповідного органу для належного оформлення.

Згідно із ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Натомість, згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП такий обов`язок покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи надані суду матеріали, судом встановлено, що інспектором СЮП ВП ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області старшим лейтенатом поліції Рудаковою Ю. Р. не надано належної оцінки інформації про подію, яка відбулась 14.06.2026 року, не проаналізовано і не виконано вимоги законодавця щодо зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, у чому саме полягало невиконання ОСОБА_1 покладених на неї батьківських обов`язків.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, у якому формулюється суть правопорушення.

Протокол складається у кожному випадку виявлення адміністративного правопорушення, він є єдиною формою документу, в якому фіксується факт вчинення допущеного порушення, ніякого іншого документу про прийняття до провадження уповноваженими органами не оформляється. Від того, наскільки грамотно, змістовно і умотивовано складений протокол, залежить якість розгляду справи про адміністративне порушення, правильність розгляду справи по суті й обґрунтованість застосування адміністративного стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.

Вказаний матеріал зібраний за заявою ОСОБА_3 про вчинення домашнього насилля. На підставі яких даних та яких доказів, зібрані матеріали кваліфіковані відповідним чином встановити неможливо. Докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого правопорушення до протоколу не долучені.

Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 246, 256, 268, 280 КУпАП у межах порушеного провадження надається правова оцінка діянню на предмет його протиправності з огляду на охоронну норму, за порушення якої розпочато провадження у справі, що розглядається суддею, який розв`язує всі питання факту і права, дотримуючись засад судочинства та здійснення правосуддя, коли висновки судді не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачиться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази мають бути оцінені суддею на їх достатність для вірогідних та безсумнівних висновків про вчинене на засадах забезпечення доведеності вини за ст. 129 Конституції України, і жоден з доказів згідно зі ст. 252 КУпАП не може мати наперед встановлену силу.

Суд будучи органом що здійснює правосуддя, не може брати на себе функцію збору доказів та документальну законну фіксацію правопорушення. Окрім цього, наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку, що наведені порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення є істотними, не можуть бути усунуті під час судового розгляду. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняти у справі законного й обґрунтованого судового рішення. Тому, без усунення зазначених недоліків протоколу розгляд справи є неможливим.

Керуючись ст. ст. 245, 256, 268, 278 Кодексу України КУпАП суд, -

ухвалив:

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА 219522 від 19.06.2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення з доданими до нього матеріалами – повернути до Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області для доопрацювання.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: