Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння
Дата: 01 липня 2026 р.
Справа: №336/7949/25
Суддя: Боєв Є. С.
ЄУН справи: 336/7949/25
Номер провадження: 1-кп/336/644/2026
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025082320000876 від 29.06.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с–ща Черський Нижньоколмийського району Якутії, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, неодруженого, який утримує неповнолітню доньку ОСОБА_6 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 НГУ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
29 червня 2025 року, близько 19 години 40 хвилин, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що знижує рівновагу та швидкість реакції, здійснюючи керування автомобілем ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у салоні якого на передньому правому пасажирському сидінні перебував пасажир ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись від вул. Запорізька по проїзній частині вул. Овчаренка в м. Оріхів Пологівського району Запорізької області в бік с. Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області, з постійною швидкістю близько 70 км/год, тим самим порушуючи вимоги швидкісного режиму транспортними засобами в межах населеного пункту, будучі об`єктивно спроможним виявити перешкоду попереду за ходом свого руху у вигляді бетонних блоків, не вжив необхідних заходів щодо зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, здійснив зіткнення передньою частиною керованого ним автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_2 з встановленими бетонними блоками.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди настала смерть пасажира автомобіля ВАЗ 21013, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з висновком судової медичної експертизи № 3731 від 30.06.2025 смерть пасажира автомобіля ВАЗ 21013 реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної тупої травми голови, тулубу, кінцівок у вигляді множинних ушкоджень м`яких тканин, переломів кісток скелету, ушкоджень внутрішніх органів при явищах шоку, які перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті останньої.
Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП № СЕ-19/108-25/15497-ІТ від 11.07.2025 водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 12.3, 12.4, 12.9 б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:
- п. 12.3 У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;
- п. 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год;
- п. 12.9 б) Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «й» пункту 30.3 цих Правил.
Порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 знаходяться в причинному зв`язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушенні за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав у повному обсязі. Суду пояснив, що з потерпілої проживали разом з початку повномасштабної війни, не встигли офіційно оформити свої відносини. Того дня вони вживали алкогольні напої, він випив до однієї пляшки горілки об`ємом 0,5л. Далі він погодився на пропозицію ОСОБА_7 відвезти її до свого вітчима, який мешкав на протилежному кінці м. Оріхів. Пояснив, що рухався із швидкістю приблизно 70 км/год. ДТП сталася у вечірній час, однак було ще світло. Він точно не пам`ятає обставин ДТП, але, на його думку, він не побачив перешкоди через те, що одягнув інші окуляри. Пояснив, що транспортний засіб належав військовослужбовцям, яким він тимчасово користувався. Підтвердив, що гальмівна та рульова системи автомобіля знаходилися у належному технічному стані. Внаслідок ДТП він опинився у реанімації. Обвинувачений жалкує у тому, що сталося, у вчиненому кається. Пояснив, що намагався зв`язатися із родичами загиблої, однак вони не бажають спілкуватися.
ОСОБА_8 , 2007 р.н., яка визнана органом досудового розслідування потерпілою, а також ОСОБА_9 , який визнаний органом досудового розслідування її законним представником, в судові засідання не з`являлися, надавши заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Зі згоди учасників кримінального провадження в силу ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням певних документів, зокрема. Інші докази щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, при з`ясуванні обставин справи не досліджувалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники провадження ці обставини, чи добровільна їх позиція, а також роз`яснив наслідки дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України та переконався в правильності усвідомлення ними цих наслідків
Суд відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з`ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, а саме: довідки про вартість проведених експертиз,; процесуальні документи, що впливають на вирішення долі речових доказів; відомості, що характеризують особу обвинуваченого, а також результати аналізів на стан алкогольного сп`яніння, доходить висновку, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, доведена в повному обсязі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються судом за ч. 3 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує в стані алкогольного сп`яніння, що спричинили смерть потерпілого.
При обранні виду та розміру покарання судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, є визнання вини та щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбачені ст. 67 КК України, відсутні.
Враховуючи вищезазначене, дані про особу обвинуваченого, який раніше не був судимим, задовільно характеризується за місцем мешкання, наразі є військовослужбовцем, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має на утримання 17-річну доньку, водночас беручи до уваги тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на мінімальний строк, визначений санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України
Суд, виходячи з положень ч. 1 ст. 75 КК України, дійшов висновку про неможливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки кримінальне правопорушення вчинено ним у стані алкогольного сп`яніння.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України, про що просив захисник, судом також не встановлено, оскільки відсутні обставини, які б істотно знизили ступінь тяжкості злочину, який привів до невідворотних наслідків.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Довідками Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи у сумі 9805,80 гривень, отже відповідна сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, а щодо арештів майна – на підставі ст. 174 цього Кодексу.
При цьому суду не надано відомостей про власників взуття, телефону марки «Redmi», а тому доля вказаних речових доказів може бути вирішена в порядку ст. 537, 539 КПК України.
Враховуючи відсутність клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, запобіжний захід до набрання вироком законної сили – не обирати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 373 376, КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.
Строк покарання рахувати з моменту приведення вироку до фактичного виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави суму витрат на залучення експерта в розмірі 9805,80 гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02.07.2025, на автомобіль марки ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_4 ; пару взуття; виріз з обшивки водійського сидіння; мобільний телефон марки «Redmi»; змив та контроль до нього з ричага коробки переключення передач; змив та контроль до нього з керма автомобілю; змив та контроль до нього з нашаруванням РБК.
Автомобіль ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_4 , який зберігається ВЗРСМ ЦЗ ГУНП в Запорізькій області на підставі квитанції № 182 – повернути ОСОБА_10 як власнику;
Предмети одягу трупу ОСОБА_7 , які зберігаються в УЛМТЗ ГУНП в Запорізькій області на підставі квитанції № 1547 – знищити.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України, до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку негайно після його проголошення, особам, які не були присутні при проголошенні вироку, його копія не пізніше наступного дня направити поштою.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua