Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №335/6261/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Суд: Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 18 червня 2026 р.

Справа: №335/6261/26

Суддя: Гашук К. В.

1Справа № 335/6261/26 3/335/1281/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя Гашук К.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

22.05.2026 відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП, серії АА № 089635.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 22.05.2026 о 19 год. 30 хв., знаходячись за адресою: м. Запоріжжя, вул. В. Зайцева, буд. 7, неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по вихованню своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка будучи пасажиром транспортного засобу Toyota Corola, д.н.з. НОМЕР_1 , створила своїми діями загрозу безпеці дорожньому руху, відчинивши двері транспортного засобу, що призвело до ДТП з транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проїжджала повз припаркований транспортний засіб, чим порушила п. 5.2. г та п. 15.13 ПДР, за шо передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. Своїми діями ОСОБА_1 , будучи матір`ю дитини порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України, що призвело до ДТП, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків.

10.06.2026 від ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення. Відповідно до наданих пояснень, ОСОБА_1 вважає що відносної неї було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 184 КУпАП, оскільки співробітниками поліції було неналежно з`ясовано всі обставини події, яка відбулась 22.05.2026. Протокол про адміністративне правопорушення не містить доказів наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що у діях її неповнолітньої доньки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 просила закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення, у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, оскільки вона не ухилялась від виконання батьківських обов`язків, провадження у справі просила закрити з підстав зазначених у письмових поясненнях.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3 ст. 184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність батьків або осіб, що їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Виходячи з диспозиції даної норми, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, виражається саме у вчиненні неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено КУпАП.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 КУпАП необхідним є встановлення наявності ознак конкретного адміністративного правопорушення, вчиненого неповнолітньою особою від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначені обставини, які взагалі не охоплюються диспозицією ч. 3 ст. 184 КУпАП та не тягнуть за собою адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Зокрема, протокол містить твердження, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала батьківські обов`язки по вихованню своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , чим порушила вимоги ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України.

Стаття 150 Сімейного кодексу України встановлює такі обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: 1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. 2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. 3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. 4. Батьки зобов`язані поважати дитину. 5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. 6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. 7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Суддя вважає вказану у протоколі фабулу не коректною, крім того в ній відсутнє посилання на конкретні батьківські обов`язки по вихованню дитини, передбачені ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» та ст. 150 Сімейного кодексу України, які, на думку посадової особа яка складала протокол, неналежно виконувала ОСОБА_1 ..

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , допустила порушення правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП, однак жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення неповнолітньою особою такого правопорушення до протоколу не долучено.

Як зазначено у протоколі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи пасажиром транспортного засобу Toyota Corola, д.н.з. НОМЕР_1 , створила своїми діями загрозу безпеці дорожньому руху, відчинивши двері транспортного засобу, що призвело до ДТП з транспортним засобом Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проїжджала повз припаркований транспортний засіб, чим порушила п. 5.2. г та п. 15.13 ПДР, за шо передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, суду надано протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 089635 від 22.05.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 ; письмові пояснення учасника ДТП ОСОБА_3 ; письмові пояснення ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_4 , схему місця ДТП з фототаблицею та компакт диск з відеозаписом. Інших доказів матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

При встановленні об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, необхідно встановити наявність ознак правопорушення, вчиненого неповнолітнім від чотирнадцяти до шістнадцяти років.

Підставою для притягнення батьків неповнолітнього до адміністративної відповідальності може бути лише належна фіксація такого правопорушення та його підтвердження відповідними доказами.

Положення КУпАП передбачають обов`язок фіксації правопорушення, в тому числі й вчиненого неповнолітньою особою, та збирання доказів на підтвердження його вчинення, відповідною уповноваженою особою.

Однак, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені належні та достатні докази, які підтверджують факт вчинення неповнолітньою ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яке передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП сам по собі не підтверджує факт вчинення її неповнолітньою донькою адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. До матеріалів справи, в якості доказів, долучені лише пояснення учасників події, в яких відображена їх суб`єктивна думка щодо події пошкодження транспортних засобів. Свідки цієї події працівниками поліції не допитувались, наявність відеозаписів з місця події не встановлювалась.

Відповідно до п. 5.2. г та п. 15.13 Правил дорожнього руху, порушення яких інкриміновано ОСОБА_2 , пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. Забороняється відчиняти двері транспортного засобу, залишати їх відчиненими і виходити з транспортного засобу, якщо це загрожує безпеці і створює перешкоди іншим учасникам дорожнього руху.

ОСОБА_2 , згідно її письмових пояснень, не заперечувала, що вона відчиняла двері пасажирського сидіння транспортного засобу Toyota Corola, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки хотіла вийти з автомобіля.

Проте, посадовою особою патрульної поліції належним чином не з`ясовано в який саме час для водія Toyota Camry, д.н.з. НОМЕР_2 , виникла небезпека чи перешкоди від дій ОСОБА_2 , та чи перебували зазначені вище дії ОСОБА_2 у причинно-наслідковому зв`язку з пошкодженням транспортних засобів, чи мав інший учасник дорожнього руху, з урахуванням швидкості руху, уникнути зіткнення транспортних засобів.

Таким чином, проаналізувавши та оцінивши долучені до протоколу матеріали, суд приходить до висновку про відсутність належних, допустимих та беззаперечних доказів, які б у своїй сукупності свідчили про вчинення ОСОБА_1 інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Коробов проти України»).

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Таке положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Оцінивши отримані в ході розгляду адміністративного матеріалу докази, суддя дійшла до висновку про не доведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, інкримінованого ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини недоведеності поза розумним сумнівом матеріалами справи факту вчинення неповнолітньою ОСОБА_2 діяння, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП, і відповідно недоведеність події та складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 184, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 280, 283, 284 КУпАП

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.

Постанова суду може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 (десяти) днів з дня її постановлення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя: К.В. Гашук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua