Вирок від 01 липня 2026 р. у справі №332/936/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/936/25

Провадження №: 1-кп/332/141/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 р.м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2025 за № 12025082050000100,у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхова Запорізької області, українця, громадянина України, який має середню освіту, одружений, непрацевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Водій ОСОБА_5 13.01.2025, приблизно о 22 годині 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, будучи особою, яка відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, зі змінами та доповненнями, була позбавлена посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись у дворі буд. № 116 садівничого товариства «Коксохімік-1» у м. Запоріжжі, у зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи зі злочинною недбалістю, перед початком руху заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувшись за допомогою до інших осіб, задньою габаритною частиною кузова керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перебувала позаду транспортного засобу.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 загинула на місці пригоди. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок поєднаної тупої травми голови, шиї, тулубу та кінцівок з множинними переломами кісток скелету, ушкодженням внутрішніх органів, при явищах шоку.

Своїми діями водій ОСОБА_5 порушив вимоги п. п. 10.1, 10.9, 2.9 чинних на момент дорожньо-транспортної пригоди Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, відповідно до яких:

- п. 10.1. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб;

- п. 10.9. «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб»;

- п. 2.9. «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані

алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом

лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».

Порушення водієм ОСОБА_8 вимог п. п. 10.1., 10.9. Правил дорожнього

руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від

10.10.2001 № 1306, зі змінами та доповненнями, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав частково, пояснив, що проживав з бабусею ОСОБА_7 та дідусем ОСОБА_9 у дачному кооперативні «Коксохімік-1». 13 січня 2025 року, приблизно о 21 годині, він, будучи тверезим, приїхав на автомобілі ВАЗ-2109, додому, тобто до дачного кооперативу «Коксохімік-1», бабуся та дідусь були вдома. На подвір`я ОСОБА_5 заїхав передом, поставивши машину таким чином, що між машиною і будинком була відстань 0,5 метра. Територія дачної ділянки огороджена парканом. Для того, щоб виїхати з подвір`я, необхідно здати назад метра три. Причому ніякі предмети не загороджують виїзд, він продивляється повністю. Приїхавши додому, ОСОБА_5 припаркував машину та закрив ворота, зайшов у будинок вечеряти. Під час вечері вживав світле пиво об`ємом приблизно 1 літр, а дідусь – горілку об`ємом 0,5 л. Пиво обвинувачений вживав протягом приблизно 1,5 години, при цьому також палив. Десь о 22.30 ОСОБА_5 вирішив поїхати на сусідню вулицю, щоб придбати для дідуся ще алкоголь. Для цього ОСОБА_5 вийшов, завів автомобіль, пішов відкривати ворота. При цьому на вулиці було темно, окремого освітлення на вулиці не було, подвір`я освітлювалося лише світлом з вікон будинку, що виходять на двір, де стояла машина. Наявне освітлення не давало змоги побачити, що знаходиться за автомобілем. Коли обвинувачений відкривав ворота, то бабуся ОСОБА_7 підійшла до нього, щоб відмовити його їхати. Потім ОСОБА_5 та його бабуся ОСОБА_7 підійшли назад до крильця будинку, що біля капоту автомобіля, вийшов дід, обвинувачений почав з ним палити. У цей момент ОСОБА_5 подумав, що бабуся зайшла до хати. При цьому ОСОБА_5 стояв боком до входу до будинку і не бачив його безпосередньо. Покуривши, обвинувачений сів в автомобіль, увімкнув світло і почав виїжджати з двору, попередньо подивившись у дзеркало заднього виду та бокові дзеркала автомобіля, щоб пересвідчитися, що там нікого немає. Нікого не побачивши, обвинувачений увімкнув задню передачу і почав рух потихеньку, тому що двір не дуже широкий. Проїхавши метри зо два, обвинувачений почув несильний удар об бампер справа. ОСОБА_5 вийшов з машини, пішов до задньої частини автомобіля, побачив бабусю, як лежала ногами до машини, зміщена трохи на праву сторону. При цьому частина тіла бабусі (до середини голені) знаходилася під бампером автомобіля. Бабуся була в свідомості, щось казала, але обвинувачений не може загадати, що саме. ОСОБА_5 взяв на руки бабусю і відніс до будинку. Потім почав викликати швидку допомогу, що говорив, не пам`ятає, бо розхвилювався. Потім сидів і чекав швидку біля двору, палив, балакав по телефону зі своєю дівчиною, розбив заднє праве скло автомобіля, поки чекав швидку. Швидка приїхала через чотири години. Натомість, коли чекав швидку, подзвонив телефон, це були патрульні, питали, як доїхати, обвинувачений почав пояснювати, натомість, патрульні не могли знайти будинок. Тоді обвинувачений сів на свій автомобіль, поїхав назустріч патрульній машині. Коли зустрів патруль, провів до будинку, залишив свою машину на вулиці, біля двору. Коли патрульні приїхали, то зайшли до будинку, подивилися, почали пояснювати кареті швидкої допомоги, як їм проїхати. Один поліцейський залишився з обвинуваченим, а інша поліцейська поїхала зустрічати швидку допомогу, щоб показати дорогу. Коли патрульні приїхали, бабуся була без свідомості. Коли приїхала швидка допомога, констатували смерть бабусі. Потім приїхала ще одна патрульна машина, оглядали двір, повезли обвинуваченого на освідування близько 4-тої години ранку. При прибутті на освідування лікар дав обвинуваченому ємність для сечі, щоб перевірити наявність наркотичних речовин в організмі, обвинувачений здав сечу, результат виявився негативним. Також провели тест на наявність алкоголю, для чого обвинувачений дув у трубку. Причому трубка вже була вставлена у засіб, коли трубку розпаковували, обвинувачений не бачив. Лікар проводив ручкою перед обличчям обвинуваченого, нічого не запитував у ОСОБА_5 . Лікар показав результат тестування, він був позитивний, але цифру обвинувачений не пам`ятає. При цьому обвинувачений пам`ятає, що розписувався в якомусь документі. У той момент ОСОБА_5 , за його словами, перебував у шоковому стані. Обвинувачений також повідомив, що за 5-6 місяців до події їхав о 9-тій годині ранку на роботу. Його зупинила патрульна поліція, підозрювали, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Патрульні запропонували пройти тест, на що ОСОБА_5 погодився, він пройшов тест, тобто дув у трубку, тестер показав наявність алкоголю, з результатом тестування обвинувачений не погодився, тому вони поїхали на освідування, де ОСОБА_5 також проходив тест і дихав в трубку, результат був позитивний. Після вказаних подій у ОСОБА_5 вилучили посвідчення водія, видали тимчасове посвідчення строком на три місяці. Патрульні поліцейські, коли зупиняли його, казали, що через рік йому повернуть його водійське посвідчення. Постанову суду ОСОБА_5 не отримував, після закінчення строку дії тимчасового посвідчення продовжував керувати автомобілем без посвідчення водія для того, щоб їздити на роботу. ОСОБА_5 зазначив, що не вжив усіх заходів, щоб пересвідчитися у безпеці руху, міг скористатися сторонньою допомогою, але не скористався нею.

Захисник адвокат ОСОБА_6 у судових дебатах просив перекваліфікувати діяння ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України, вважаючи, що стороною обвинувачення не доведено перебування обвинуваченого у стані алкогольного сп`яніння у ході керування транспортним засобом, визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на підставі ст. 69 КК України призначити ОСОБА_5 покарання більш м`яке, ніж передбачено законом, а саме покарання у виді пробаційного нагляду із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства на строк, визначений судом, із призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

На обґрунтування позиції захисник зазначив, що акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330, результати імунохроматичного дослідження (CITO TEST) від 14.01.2025 № 234, результати аналізу № 297 токсикологічних досліджень від 14.01.2025, висновок № б/н щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.01.2025, є недопустимими доказами з огляду на таке:

-огляд обвинуваченого на стан сп`яніння проведено більше ніж через п`ять годин з моменту виявлення підстав для його проведення;

-лікарем для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі застосовано невідомий вимірювальний засіб;

-з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїі, від 14.01.2025 № 330 не вбачається, яке саме біологічне середовище підлягало забору та в подальшому досліджувалось лабораторно, оскільки пункти 21, 23 цього Акту не заповнені лікарем;

-лікар, заповнюючи пункт 25 акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330 (заключний діагноз (за результатами оглядів та тестів)), не мав інформації про результати лабораторних досліджень і діяв всупереч пункту 14 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.

В обґрунтування призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_5 більш м`якого, ніж передбачено законом, захисник зазначив таке:

-обвинувачений усвідомлює тяжкість вчиненого ним діяння, щиро розкаюється, готовий прийняти справедливе покарання за свої дії;

-після смерті бабусі ОСОБА_7 обвинувачений не просто формально вибачився, але фактично перейняв на себе додатковий обов`язок щодо піклування за своїм дідусем ОСОБА_9 , який наразі проживає разом з обвинуваченим. Призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі негативно позначиться і на дідусі ОСОБА_9 , який буде позбавлений допомоги;

-обвинувачений одружився, на його утриманні перебуває двоє малолітніх дітей.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, вина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, підтверджується належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності достатніми та взаємозв`язаними, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_4 , який суду пояснив, що є двоюрідним дідом обвинуваченого, а загиблій ОСОБА_7 доводиться рідним братом. Свідок вказав, що знає ОСОБА_10 з дитячих років, коли він став проживати у с. Малій Токмачці. Мама Єгора вимушена була поїхати на заробітки до м. Москви, а батько ОСОБА_10 останнім не опікувався. Тож ОСОБА_11 проживав з бабусею та дідусем, вихованням ОСОБА_10 займалася бабуся ОСОБА_7 . Єгор працьовитий, з малих років працював монтажником, мийником на автомобільній мийці. Cвідок повідомив, що його сестра останній час проживала зі своїм чоловіком у дачному будинку обвинуваченого ОСОБА_5 . До того часу вони проживали у селі Мала Токмачка Оріхівського району Запорізької області. Обвинувачений ОСОБА_5 піклувався про бабусю та дідуся. Свідок ніколи не бачив, щоб ОСОБА_5 вживав алкоголь. У зв`язку з військовими діями за наполяганням обвинуваченого сестра та її чоловік переїхали до м. Запоріжжя, до будинку, який придбав ОСОБА_5 . Свідок безпосередньо не був очевидцем трагічної події. Того дня, 13.01.2025, він розмовляв телефоном з сестрою, вона сказала, що готує вечерю. Про загибель сестри він дізнався наступного дня від іншої сестри. Потерпілий просив не призначати покарання, пов`язане з реальним позбавленням волі, застосувати іспитовий строк.

-даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.01.2025 зі схемою місця ДТП, схемою розташування трупу у приміщенні садівничого товариства «Коксохімік-1», фототаблицею до нього, відповідно до якого місцем ДТП є придворова ділянка домоволодіння № 116 у садівничому товаристві. Під час огляду установлено, що транспортний засіб ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було переміщено до початку огляду, розташування та напрямок руху встановлено з урахуванням наявності осипу скла. Виявлені потертості пилового нашарування на задньому бампері та на елементах нижньої частини автомобіля. Труп ОСОБА_7 перебуває в будинку, в основній кімнаті. Труп знаходиться у положенні лежачи на спині, обличчям догори (т. 2, а.к.п. 2-23);

-даними протоколу обшуку від 14.01.2025, предметом якого є транспортний засіб, а саме легковий автомобіль марки ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що розташований на ділянці ґрунтової дороги біля будинку № 116 садівничого товариства «Коксохімік-1» (т. 2, а.к.п. 24-30). У ході судового засідання також досліджений додаток до цього протоколу обшуку, а саме флеш-карта micro SD;

-даними додаткового протоколу огляду місця події від 18.01.2025 з фототаблицею, предметом огляду якого є територія майданчика тимчасового тримання транспортних засобів, розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Привокзальна, б. 13. На території вказаного майданчика розташовується легковий автомобіль ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_2 , білого кольору, на якому 13.01.2025, приблизно о 22 год. 40 хв. було скоєно ДТП у дворі будинку АДРЕСА_3 . Під час огляду вилучені мікрооб`єкти з поверхні задньої частини днища, з поверхні заднього бамперу, вилучений змив на марлевий тампон з поверхні заднього бамперу автомобіля ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_2 (т. 2, а.к.п. 89-84);

-даними висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 від 14.01.2025 № 291, відповідно до якого смерть ОСОБА_7 настала від поєднаної тупої травми голови, шиї, тулубу та кінцівок з множинними переломами кісток скелету, ушкодженням внутрішніх органів, при явищах шоку; у сукупності поєднана тупа травма голови, шиї, тулубу та кінцівок у вигляді множинних ушкоджень м`яких тканин, переломів кісток скелету з ушкодженням внутрішніх органів при явищах шоку є небезпечною для життя і за цією ознакою кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження; враховуючи характер, локалізацію, механізм і давність виникнення тілесних ушкоджень, переважання внутрішніх ушкоджень над зовнішніми, увесь комплекс ушкоджень міг виникнути внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при зіткненні рухомого транспортного засобу з пішоходом (т. 2, а.к.п. 37-44);

-даними протоколу слідчого експерименту від 14.01.2025, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_12 , згідно з яким у період часу з 20 год. 23 хв. по 20 год. 32 хв. проведений слідчий експеримент, у ході якого ОСОБА_5 відтворив обставини, за яких був здійснений наїзд на ОСОБА_7 , у ході проведення слідчого експерименту проведені відповідні заміри. За даними протоколу слідчого експерименту погодні та дорожні умови, а також освітлення загалом відповідають тим, які були на момент ДТП: темна пора доби, без освітлення, сухо, без опадів, при температурі повітря – 1°С (т. 2, а.к.п. 50-53). У ході судового засідання також досліджені додатки до цього протоколу, а саме схема та флеш-карта micro SD;

-даними протоколу слідчого експерименту від 14.01.2025, проведеного за участі свідка ОСОБА_9 , згідно з яким у період часу з 20 год. 40 хв. по 20 год. 50 хв. проведений слідчий експеримент, у ході якого свідок зазначив місце знаходження автомобіля ВАЗ-2109 та своє місцезнаходження у момент початку руху транспортного засобу; також встановлено, що в праве бокове дзеркало автомобіля видно пішохода, який стоїть в місці наїзду, у ліве бокове дзеркало та внутрішнє дзеркало заднього виду пішохода не видно (т. 2, а.к.п. 56-62). У ході судового засідання також досліджені додатки до цього протоколу, а саме схема, фототаблиця та флеш-карта micro SD;

-даними висновку експерта від 21.01.2025 № СЕ-19/108-25/1259-ІТ за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, згідно з яким на момент проведення огляду та експертного дослідження рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобіля ВАЗ-2109 (номерний знак НОМЕР_1 ) знаходилися у працездатному стані (т. 2, а.к.п. 65-72);

-даними висновку експерта від 22.01.2025 № СЕ-19/108-25/1395-ІТ за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи, згідно з яким у цій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 повинен був діяти згідно з технічними вимогами п. 10.1, 10.9. Правил дорожнього руху; у цій дорожньо-транспортній ситуації технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_7 для водія автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 визначалася виконанням вимог п. 10.1, 10.9. Правил дорожнього руху; у діях водія автомобіля ВАЗ-2109 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) ОСОБА_5 вбачаються невідповідності вимогам п. 10.1, 10.9. Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку із настанням події дорожньо-транспортної пригоди (т. 2, а.к.п. 74-79);

-даними протоколу огляду DVD-R диску від 17.01.2025, наданого КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР. На вказаному диску міститься аудіозапис з назвою «АРТЕМЕНКО» тривалістю 02 хвилини 13 секунд, яким зафіксоване прийняття швидкою допомогою м. Запоріжжя виклику на ділянку 116 у садовому товаристві, яке відображено на карті як СТ «Будівельник-1». У судовому засіданні досліджений DVD-R диск (т. 2, а.к.п. 82) та протокол огляду (т. 2, а.к.п. 83-84);

-листом КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради від 17.01.2025 № 90/01-16 (т. 2, а.к.п. 213);

-листом КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради від 18.02.2025 № 204/01-16 (т. 2, а.к.п. 234);

-даними протоколу огляду DVD-R диску від 17.01.2025, наданого відділом служби «102» УОАЗОР ГУНП в Запорізькій області. На вказаному диску містяться аудіозаписи з назвами «0504861322.2025-01-13 23-35-04», «0675789438.2025-01-14 02-29-21», на яких зафіксований виклик бригади швидкої медичної допомоги. У судовому засіданні досліджений DVD-R диск (т. 2, а.к.п. 86) та протокол огляду (т. 2, а.к.п. 87-88);

-листом Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування від 17.01.2025 № 70/13/03-2025 з інформацією щодо відпрацювання виклику зі служби «102» (т. 2, а.к.п. 209-211);

-даними протоколу огляду DVD-R диску від 18.02.2025, наданого КНП «Територіальне медичне об`єднання «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР. На вказаному диску міститься аудіозапис з назвою «СКВОРЦОВА» тривалістю 00 хвилин 58 секунд, яким зафіксоване прийняття швидкою допомогою м. Запоріжжя виклику за адресою: Скворцова, 116. У судовому засіданні досліджений DVD-R диск (т. 2, а.к.п. 146) та протокол огляду (т. 2, а.к.п. 147-148);

-даними протоколу слідчого експерименту від 21.01.2025, проведеного за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок уточнив обставини та механізм ДТП, яка відбулася 13.01.2025, приблизно о 22 год. 40 хв. у дворі будинку № 116 садівничого товариства «Коксохімік-1», зазначив про вживання безпосередньо перед ДТП алкогольних напоїв ним та ОСОБА_5 (т. 2, а.к.п. 98-105). У ході судового засідання також досліджені додатки до цього протоколу, а саме схема, фототаблиця та флеш-карта micro SD;

-даними протоколу слідчого експерименту від 21.01.2025, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_12 у присутності понятих, згідно з яким у період часу з 17 год. 04 хв. по 20 год. 34 хв. проведений слідчий експеримент. За даними протоколу слідчого експерименту при проведенні експерименту було відтворено освітлення, яке мало місце під час ДТП: вимкнено усе освітлення, окрім освітлення у будинку та на крильці. Слідчим експериментом встановлено, що при увімкненій задній передачі та ближньому світлі фар автомобіля у праве зовнішнє дзеркало заднього виду та у заднє вікно можна розгледіти силует пішохода, який знаходиться за транспортним засобом. В умовах відсутності будь-якого освітлення на автомобілі встановлено, що при повороті голови назад видно силует верхньої частини тулуба пішохода, у дзеркалі заднього виду пішохода-статиста не видно (т. 2, а.к.п. 111-115). У ході судового засідання також досліджені додатки до цього протоколу, а саме схема та флеш-карта micro SD;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025, складеним лікарем ОСОБА_13 . Висновком встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент проведення огляду, о 04 год. 00 хв., перебуває у стані алкогольного сп`яніння (т. 2, а.к.п. 158);

-копією акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330, проведеного лікарем ОСОБА_13 , наданою на виконання ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжя від 10.11.2025. Вказаним актом за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, визначений заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): алкогольне сп`яніння, гостра інтоксикація. За результатом обстеження спеціальним технічним засобом «Alcotest 6820» встановлено 1,16 ‰ (т. 2, а.к.п. 32);

-копією результату аналізу ОСОБА_5 від 14.01.2025 № 297, згідно з яким досліджений матеріал сеча, результат аналізу: етанол – 1,97‰ (т. 2, а.к.п. 33);

-копією результату імунохроматичного дослідження (СІТО TEST) ОСОБА_5 від 14.01.2025 № 234, згідно з яким досліджений матеріал сеча, результат негативний (т. 2, а.к.п. 34);

-показаннями свідка ОСОБА_13 , допитаного під час судового розгляду, який пояснив суду, що працює лікарем в КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» ЗОР, ним проводився огляд ОСОБА_5 14.01.2025 на стан алкогольного сп`яніння. Так, свідок зазначив, що виявлення стану сп`яніння ОСОБА_5 здійснювалося шляхом зовнішнього огляду останнього, а також за допомогою технічного засобу «Драгер», аналіза сечі. За допомогою «Драгера» вимірювалася концентрація алкоголю в легенях ОСОБА_5 .. ОСОБА_5 був у кайданках, мова прискорена, пульс прискорений, зениці розширені, реакція млява, на відстані від ОСОБА_5 був відчутний запах алкоголю. Для визначення стану сп`яніння особи зазвичай свідку потрібно від 10 до 20 хвилин. Клінічні дослідження підтверджуються лабораторними. Алкотест «Драгер», який використовувався при огляді ОСОБА_5 , мав сертифікат відповідності, про нього зазначено у п. 18 акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330 (надалі – Акт). Так, у пункті 18 зазначено, що Алкотест «Драгер-6820», номер АRNA, 0673, свідоцтво про повірку чинне до 18 вересня 2025 року. У журналі реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння був зареєстрований випадок огляду ОСОБА_5 . Пункт 21 акта свідок не заповнював. Свідок зазначив, що не пам`ятає, чи вручав він ОСОБА_5 висновок щодо результатів медичного огляду від 14.01.2025. Біологічний матеріал, який надається на дослідження, перевіряється зранку фельдшером. У випадку ОСОБА_5 сеча була відібрана у останнього 14.01.2025 о 04 год. 05 хв., також ОСОБА_5 був перевірений за допомогою алкотеста «Драгер», а вранці було проведено дослідження сечі ОСОБА_5 , яке підтвердило перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння.

Клопотань про дослідження інших доказів жодна зі сторін не заявляла.

Після дослідження в повному обсязі доказів, наданих суду, учасники кримінального провадження зазначили про відсутність клопотань та доповнень.

Крім цього в судовому засіданні були досліджені і інші процесуальні документи, а саме:

-ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 про надання дозволу на проведений 14.01.2022 огляд території дачної ділянки АДРЕСА_4 (т. 2, а.к.п. 31-32);

-ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 про надання дозволу на проведений 14.01.2025 обшук автомобіля ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1989 року випуску, білого кольору, номер шасі НОМЕР_3 , який знаходився на ґрунтовій дорозі в районі буд. № 116 садівничого кооперативу «Коксохімік» (т. 2, а.к.п. 33-34);

-ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 про арешт майна (т. 2, а.к.п. 48-49);

-постанови про визнання речовими доказами та передачу на зберігання від 14.01.2025, 17.01.2025, 18.01.2025, 15.02.2025, 18.02.2025 (т. 2, а.к.п. 35-36, 45-46, 85, 95-96, 117-118, 120-121, 123-124, 149-150);

-протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 14.01.2025, за змістом якого ОСОБА_5 затриманий 14 січня 2025 року о 06 годині 05 хвилин (т. 2, а.к.п. 152-154);

-ухвала слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 (т. 2, а.к.п. 155-157);

-запит слідчого на отримання аудіозаписів виклику «102» від 15.01.2025 № 498/6-2025 (т. 2, а.к.п. 208);

-запити слідчого на отримання аудіозаписів виклику «103» від 15.01.2025 № 499/6-2025, від 18.02.2025 № 1650/6-2025 (т. 2, а.к.п. 212, 235);

-копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 2, а.к.п. 164).

За матеріалами, що характеризують особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий. За даними КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР від 16.01.2025 ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога не перебуває, двічі, 23.09.2024 та 14.01.2025, оглядався лікарем-наркологом в кабінеті медичних оглядів на стан сп`яніння, за результатами огляду встановлений діагноз «алкогольне сп`яніння», посвідчення водія НОМЕР_4 ОСОБА_14 здано на збереження. За місцем проживання за адресою: АДРЕСА_4 характеризувався позитивно, скарг на обвинуваченого не зафіксовано. З довідки СТ «Кокосохімік-1» від 14.02.2025 вбачається, що ОСОБА_5 є членом зазначеного садівничого товариства з 06.08.2022, оскільки ним придбана дачна ділянка № 116 (т. 2, а.к.п. 159-164, 174-176). ОСОБА_5 одружений, доказів наявності у нього дітей суду не надано. Так, згідно зі свідоцтвами про народження ОСОБА_15 та ОСОБА_16 батьком дітей не є ОСОБА_5 (т. 3, а.к.с. 65, 67), доказів про перебування на утриманні у обвинуваченого дітей суду також не надано. Відповідно до довідки від 0909.2025 № 12/вк ОСОБА_5 є студентом Державного навчального закладу «Пологівський професійний ліцей» денної форми навчання (т. 3, а.к.п. 64, 65, 67, 231-232).

Дослідивши показання потерпілого, обвинуваченого, свідка, письмові докази у їх сукупності, суд визнає процесуальні джерела доказів належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність – такою, що з усією достатністю доводить винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Разом з тим, суд не погоджується зі стороною обвинувачення у частині визначення водія ОСОБА_5 як особи, яка відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, зі змінами та доповненнями, була позбавлена посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з обвинувальним актом водій ОСОБА_5 13.01.2025, приблизно о 22 годині 40 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, будучи особою, яка відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, зі змінами та доповненнями, була позбавлена посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись у дворі буд. № 116 садівничого товариства «Коксохімік-1» у м. Запоріжжі, у зв`язку зі зниженням уваги і реакції, а так само порушенням координації дії, викликаних вживанням алкогольних напоїв, діючи зі злочинною недбалістю, перед початком руху заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не звернувшись за допомогою до інших осіб, задньою габаритною частиною кузова керованого ним автомобіля скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_7 , яка перебувала позаду транспортного засобу.

На підтвердження факту позбавлення ОСОБА_5 права керування транспортними засобами стороною обвинувачення надані витяги з інтегрованої інформаційно-пошукової системи Міністерства внутрішніх справ України «Армор», у яких наведені відомості про складання відносно ОСОБА_5 23.09.2024 протоколу ЕПР1 № 135098 про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та про накладення 04.11.2024 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

За приписами ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності передбачений нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП). Так, ст. 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Отже, належним доказом позбавлення ОСОБА_5 права керування транспортними засобами є постанова суду про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.

Натомість, належним чином засвідченої копії такої постанови стороною обвинувачення суду не надано, а факт позбавлення ОСОБА_5 права керування транспортними засобами останнім не був визнаний. Так, під час допиту обвинувачений зазначив, що на розгляді справи про адміністративне правопорушення у суді не був присутній, постанову суду не отримував, а від патрульних поліцейських дізнався, що через рік йому повернуть його водійське посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У ході судового розгляду фактична обставина, згідно з якою ОСОБА_5 є особою, яка відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, зі змінами та доповненнями, була позбавлена посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, не знайшла свого об`єктивного підтвердження за наслідком з`ясування обставин кримінального правопорушення шляхом перевірки їх доказами.

Отже, із обвинувачення ОСОБА_5 підлягає виключенню посилання на те, що він є особою, яка відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, зі змінами та доповненнями, була позбавлена посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. При цьому суд не виходить за межі висунутого ОСОБА_5 обвинувачення, а визнає частину обвинувачення необґрунтованою у зв`язку з недоведеністю доказами.

Однак, суд констатує, що у даному випадку зазначена стороною обвинувачення обставина щодо статусу ОСОБА_5 як особи, позбавленої права керування транспортними засобами, не впливає на кваліфікацію діяння обвинуваченого.

За встановлених обставин суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 286-1 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що заподіяло смерть потерпілого.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту, суд зазначає таке.

Сторона захисту вказувала, що акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 330 від 14.01.2025, результати імунохроматичного дослідження (CITO TEST) 234 від 14.01.2025, результати аналізу № 297 токсикологічних досліджень від 14.01.2025, висновок № б/н щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 є недопустимими доказами з огляду на таке:

-огляд обвинуваченого на стан сп`яніння проведено більше ніж через п`ять годин з моменту виявлення підстав для його проведення, що не відповідає вимогам п. 9 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі – Інструкція);

-лікарем для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі застосовано невідомий вимірювальний засіб, оскільки у матеріалах справи відсутня роздруківка результату тесту, стороною обвинувачення не надані результати повірки алкотестера Drager-6820, заводський номер 0673, крім того, зазначений алкотестер АТ-6820, заводський номер 0673, не значиться у Реєстрі затверджених засобів вимірювальної техніки. Крім того, лікарем в порушення п. 8 розділу ІІІ Інструкції не проведені підтверджуючі дослідження - газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи;

-з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 330 від 14.01.2025 не вбачається, яке саме біологічне середовище підлягало забору та в подальшому досліджувалось лабораторно, оскільки пункти 21, 23 цього Акту не заповнені лікарем.

-лікар, заповнюючи пункт 25 акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 330 від 14.01.2025 (заключний діагноз (за результатами огляді та тестів)), не мав інформації про результати лабораторних досліджень і діяв всупереч пункту 14 розділу 3 Інструкції.

Щодо доводів сторони захисту про порушення лікарем, який проводив огляд ОСОБА_5 на стан сп`яніння, вимог п. 9 розділу ІІ Інструкції суд зазначає таке.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (у редакції, що діяла на день дорожньо-транспортної пригоди, надалі – Інструкція від 09.11.2015), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Згідно з п. 8 Розділу І Інструкції від 09.11.2015 у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Розділом ІІ Інструкції від 09.11.2015 визначені вимоги щодо проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським та оформлення його результатів.

Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції від 09.11.2015 визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Отже, даний пункт регулює правовідносини, що виникають під час проведення на стан алкогольного сп`яніння поліцейським, і не застосовуються до правовідносин, що регулюють проведення огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

На підставі викладеного вище суд відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення лікарем при здійсненні огляду ОСОБА_5 на стан сп`яніння вимог п. 9. Розділу ІІ Інструкції від 19.11.2015.

Щодо доводів сторони захисту про порушення лікарем, який проводив огляд ОСОБА_5 на стан сп`яніння, вимог п. 8 розділу ІІІ Інструкції суд зазначає таке.

Пунктом 8 розділу ІІІ Інструкції від 09.11.2015 (тобто у редакції, що діяла на дату дорожньо-транспортної пригоди) було встановлено, що метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 16.05.2025 № 338/825 були внесені зміни до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, яким пункт 8 розділу ІІІ зазначеної Інструкції викладений в редакції, що процитована захисником, а саме: огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

За приписами ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки огляд на стан сп`яніння ОСОБА_5 проводився 14.01.2025, то і застосуванню підлягали норми Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, що діяла станом на дату огляду.

На підставі викладеного суд відхиляє доводи сторони захисту щодо порушення лікарем при здійсненні огляду ОСОБА_5 на стан сп`яніння вимог п. 8. Розділу ІІІ Інструкції від 19.11.2015.

Стосовно посилання сторони захисту на відсутність результатів у матеріалах провадження тесту та результатів повірки алкотеста АТ-6820, за допомогою якого визначався рівень алкоголю у видихуваному ОСОБА_5 повітрі під час проведення огляду останнього на стан сп`яніння, суд зазначає таке.

З системного аналізу пунктів 3, 8, 15, 16 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінні або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, вбачається, що огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем. Після цього проводиться лабораторне дослідження (за допомогою приладів), метою якого є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акту медичного огляду у якому, серед іншого, зазначаються ознаки сп`яніння особи, що безпосередньо виявлені та встановлені лікарем.

Як вбачається з акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330 та підтверджено наданими у судовому засіданні поясненнями свідка ОСОБА_13 , при проведенні огляду обвинуваченого ОСОБА_5 був використаний технічний засіб алкотест «Drager-6820», результат дослідження: 1,16‰, свідоцтво про повірку зазначеного технічного засобу чинне до 18.09.2025.

Сторона захисту всупереч положенням частин 1-3 ст. 22 КПК, згідно з якими кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, установленими цим Кодексом, і вони мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, не заявляла суду клопотань про витребування із закладу охорони здоров`я роздруківки результату тесту ОСОБА_5 та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.

З приводу твердження сторони захисту щодо відсутності алкотеста АТ-6820, заводський номер 0673, у Реєстрі затверджених засобів вимірювальної техніки суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 1, 2 розділу І Порядку ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.07.2016 № 1161, цей Порядок визначає механізм формування та ведення Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки (далі – Реєстр), Реєстр є електронною базою даних, що містить відомості про затверджені типи засобів вимірювальної техніки (надалі – ЗВТ). Отже, даний Реєстр містить відомості саме про типи засобів вимірювальної техніки і не передбачає внесення до нього відомостей про конкретні засоби вимірювальної техніки із зазначенням індивідуального заводського номеру.

Разом з тим, перевіркою, проведеною судом з відкритих джерел, встановлено, що у Реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки містяться відомості про тип ЗВТ з назвою «Газоаналізатори», умовне позначення типу ЗВТ: «Alcotest…, Interlock…», найменування та місцезнаходження виробника ЗВТ: «Drager Safety AG & Co. KGaA Revalstra?e 1, 23560 Lubeck, Germany», найменування призначеного органу: «ДП "Укрметртестстандарт", ідентифікаційний номер призначеного органу: «UA.TR.001».

З наведених підстав суд відхиляє доводи сторони захисту щодо проведення огляду на стан сп`яніння обвинуваченого ОСОБА_5 за допомогою невідомих вимірювальних засобів.

Суд також вважає необґрунтованим твердження сторони захисту, що з акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330 (надалі – Акт) не вбачається, яке саме біологічне середовище підлягало забору та у подальшому досліджувалося лабораторною.

На підтвердження свого твердження захисник зазначив, що лікарем не заповнені п. 21 Акта «лабораторна діагностика з метою уточнення наявних речовин впливу: час проведення лабораторних тестів; досліджуване біологічне середовище (сеча, слина, кров, змиви поверхні губ, шкіри обличчя, рук)(необхідне підкреслити)» та п. 23 «метод лабораторного тестування».

Факт відібрання сечі у ОСОБА_5 був підтверджений як самим обвинуваченим під час його допиту, так і свідком ОСОБА_13 під час надання останнім показань у судовому засіданні. Крім того, у п. 22 Акта зазначені дата та час відбору біологічного середовища: 14.01.2025, 04:05. Також у п. 24 Акта зазначені результати лабораторних тестів: аналіз сечі іха № 234, аналіз сечі № 297.

З огляду на викладене вище суд вважає необґрунтованим твердження сторони захисту про неможливість визначення виду біологічного середовища, відібраного у обвинуваченого під час його огляду на стан сп`яніння.

Стосовно того факту, що лабораторні дослідження сечі обвинуваченого проводилися після складання Акта, а їх результати були внесені до Акта після його складання, суд вважає за необхідне зазначити таке.

З Акта вбачається, що він заповнений 14 січня 2025 року о 04 годині 10 хвилин. Натомість, як встановлено під час допиту свідка ОСОБА_13 , лабораторні дослідження сечі обвинуваченого ОСОБА_5 проводилися лаборантами на початку робочого дня, з 08 години 00 хвилин. У свою чергу, результати лабораторних досліджень були вписані лікарем після заповнення Акта, після 08 години ранку 14 січня 2025 року.

Суд зазначає, що проведення лабораторних досліджень пізніше на кілька годин від часу відібрання біологічного середовища, що підлягає дослідженню, не тягне за собою зміну самого біологічного середовища і не впливає, у свою чергу, на результат досліджень. Крім того, на переконання суду, даний факт підтверджує перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, оскільки навіть після спливу більше ніж п`яти годин після ДТП у сечі обвинуваченого був виявлений етанол у концентрації 1,97 ‰.

Незазначення у результаті імунохроматичного дослідження (СІТО TEST) від 14.01.2025 № 234 та результаті токсикологічного дослідження від 14.01.2025 № 297 віку обстежуваного не є істотним, яке впливає на допустимість доказів.

Наявні в матеріалах справи копії медичних документів (т. 3, а.к.п. 32-34) належним чином завірені КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР, отримані на підставі ухвали суду.

Отже, підстав для визнання недопустимими доказами акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330, результатів імунохроматичного дослідження (CITO TEST) 234 від 14.01.2025, результатів аналізу № 297 токсикологічних досліджень від 14.01.2025, висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 суд не вбачає.

Верховний Суд неодноразово зазначав про дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, про що йдеться у постановах Касаційного кримінального суду від 15.03.2018 у справі № 372/2291/16-к, від 21.11.2019 у справі № 564/590/17, від 03.12.2019 у справі № 571/1436/15-к, від 11.02.2020 у справі № 643/20474/15-к.

У даному випадку суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.03.2018 у справі № 372/2291/16-к, відповідно до якої: «Постанова Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та наказ МВС України від 09 листопада 2015 року «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» прийняті відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про Національну поліцію», «;Про дорожній рух» та «;Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними». Отже, ці нормативно-правові акти не регулюють питання доказування в кримінальному провадженні та не виключають можливість встановлення судом факту перебування особи в момент вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у стані алкогольного чи іншого сп`яніння шляхом дослідження всієї сукупності доказів, а не виключно результатами відповідного огляду».

Факт перебування ОСОБА_5 у стані алкогольного сп`яніння під час скоєння ДТП поза розумним сумнівом підтверджується дослідженими доказами по справі, зокрема:

- показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , який пояснив, що перед дорожньо-транспортною пригодою вживав пиво об`ємом приблизно 1 літр;

-висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025, складеним лікарем ОСОБА_13 , та яким встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент проведення огляду, о 04 год. 00 хв., перебуває у стані алкогольного сп`яніння (т. 2, а.к.п. 158);

-копією акта медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 14.01.2025 № 330, проведеного лікарем ОСОБА_13 . Вказаним актом за результатами огляду встановлено, що ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, визначений заключний діагноз (за результатами огляду та тестів): алкогольне сп`яніння, гостра інтоксикація. За результатом обстеження спеціальним технічним засобом «Alcotest 6820» встановлена концентрація алкоголю у видихуваному повітрі 1,16 ‰ (т. 2, а.к.п. 32);

-копією результату аналізу токсикологічних досліджень від 14.01.2025 № 297, згідно з яким досліджений матеріал ОСОБА_5 - сеча, у якій виявлена концентрація етанолу – 1,97‰ (т. 2, а.к.п. 33);

-даними протоколу слідчого експерименту від 14.01.2025, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_12 , згідно з яким у період часу з 20 год. 23 хв. по 20 год. 32 хв. проведений слідчий експеримент, у ході якого ОСОБА_5 зазначив, що у вечір ДТП приїхав додому, випив з дідусем, ОСОБА_5 пив пиво, а дідусь – горілку (т. 2, а.к.п. 50-53);

-даними протоколу слідчого експерименту від 21.01.2025, проведеного за участі свідка ОСОБА_9 , під час якого свідок зазначав, що він з ОСОБА_5 безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою вживали алкоголь: обвинувачений пив пиво, а свідок – горілку (т. 2, а.к.п. 98-105);

-показаннями свідка ОСОБА_17 , який підтвердив факт проведення ним медичного огляду ОСОБА_5 на стан алкогольного сп`яніння, вказав на наявність ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_5 , зокрема, млявість мови, почервоніння обличчя, відчутність запаху алкоголю на відстані, підтвердив достовірність отриманих результатів тестування за допомогою алкотеста «Drager-6820», результату аналізу токсикологічних досліджень від 14.01.2025 № 297 та наявність дозвільних документів на прилад алкотеста «Drager-6820».

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Як витікає з вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Так, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, раніше не судимий.

Стороною обвинувачення обставиною, що пом`якшує покарання, зазначене щире каяття обвинуваченого.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 15.11.2021 по справі № 199/6365/19, щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Однак, з матеріалів кримінального провадження убачається, що обвинувачений ОСОБА_5 не визнав усіх обставин кримінального правопорушення, зокрема, перебування його у стані алкогольного сп`яніння під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, тобто не надав критичної оцінки своїй протиправній поведінці, формально вказавши на визнання своєї винуватості, що не узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

З огляду на встановлене суд не визнає щире каяття обвинуваченого обставиною, що пом`якшує йому покарання.

Інших обставин, що пом`якшують покарання, учасниками не доведено, а судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

За приписами ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за певні кримінальні правопорушення, перелік яких наведений у цій статті, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

З огляду на відсутність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у даному кримінальному провадженні, суд позбавлений права призначити обвинуваченому основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Статтею 75 КК України передбачена пряма заборона на звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням у разі засудження його за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, вчинене особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Суд також враховує, що ОСОБА_5 одружений, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, отримує освіту у Державному навчальному закладі «Пологівський професійний ліцей»,

Беручи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, особу винного, позицію сторони обвинувачення, думку потерпілого ОСОБА_4 , який просив суд суворо не карати обвинуваченого ОСОБА_5 , суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого неможливе без його ізоляції від суспільства, з обранням йому міри покарання у виді позбавлення волі, але у мінімальному його розмірі, передбаченому санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо обрахування строку покарання ОСОБА_5 , суд враховує, що обвинувачений був затриманий 14.01.2025 у порядку ст. 208 КПК України відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину (т. 2, а.к.п. 152-154).

16.05.2025 року слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя у справі № 334/325/25 до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою (т. 2, а.к.п. 155-157).

У подальшому, під час судового розгляду, ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05.03.2025 вказаний запобіжний захід до обвинуваченого змінений на домашній арешт із забороною обвинуваченому у період часу з 21-00 години до 06-00 години залишати місце свого проживання (т. 1, а.к.п. 69-72).

Частиною 5 ст. 72 КК України передбачено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно зарахувати строк його попереднього ув`язнення з 14 січня 2025 року по 05 березня 2025 року з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 накладений арешт на вилучене 14.01.2025 під час проведення огляду місця події майно, а саме: наволочку з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору, чорну куртку жіночу з нашаруванням бруду та речовини бурого кольору, пару гумових капців, автомобіль «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_18 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_5 .

Ураховуючи, що арешт на вказане вище майно накладався з метою збереження речових доказів, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна, суд доходить висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.

Цивільний позов не заявлено.

На підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави слід стягнути витрати на проведення експертиз у кримінальному провадженні від 21.01.2025 № СЕ-19/108-25/1259-ІТ у розмірі 4775,40 грн, від 22.01.2025 № СЕ-19/108-25/1395-ІТ у розмірі 3979,50 грн.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 373, 374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбування покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 14 січня 2025 року по 05 березня 2025 року включно з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Строк додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами ОСОБА_5 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертиз:

-від 21.01.2025 № СЕ-19/108-25/1259-ІТ у розмірі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п`ять) гривень 40 копійок;

-від 22.01.2025 № СЕ-19/108-25/1395-ІТ у розмірі 3979 (три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень 50 копійок.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2025 на вилучене 14.01.2025 під час проведення огляду місця події майно, а саме: наволочку з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору, чорну куртку жіночу з нашаруванням бруду та речовини бурого кольору, пару гумових капців, автомобіль «ВАЗ 2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 належить ОСОБА_18 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_5 .

Речові докази після набрання вироком законної сили:

- автомобіль «ВАЗ-2109», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_18 ;

- змиви речовини бурого кольору з поверхні керма автомобіля, з поверхні зовнішньої ручки для відкривання водійської двері автомобіля, з поверхні важеля ручки гальмів автомобіля, з поверхні задньої правої пасажирської двері автомобіля, з поверхні поруч з замком запалювання автомобіля, з поверхні важеля КПП автомобіля, з поверхні ручки утримання водійської двері автомобіля, з поверхні внутрішньої ручки для відкриття водійської двері автомобіля, чохол з нашаруванням речовини бурого кольору з водійського сидіння, чохол з нашаруванням речовини бурого кольору з переднього пасажирського сидіння та вирізу тканини сидіння з нашаруванням речовини бурого кольору, що за квитанцією від 17.02.2025 № 1441 передані на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУНП в Запорізькій області, знищити; - змиви з правої та лівої кистей трупу ОСОБА_7 , змиви речовини бурого кольору з ключів та замку вхідної двері буд. 116, наволочку з подушки з нашаруванням речовини бурого кольору, що за квитанцією від 17.02.2025 № 1439 передані на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУНП в Запорізькій області, знищити; - куртку чорного кольору та гумові капці, у які була вдягнена та взута потерпіла ОСОБА_7 в момент дорожньо-транспортної пригоди, що за квитанцією від 17.02.2025 № 1440 передані на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУНП в Запорізькій області, знищити;

- DVD-R диск 16х/4,7 GB 120 min з аудіозаписом з відділу служби «102», що зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12025082050000100 від 14 січня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження;

- DVD-R диск 16х/4,7 GB 120 min з аудіозаписом з диспетчерського пульту «103», що зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12025082050000100 від 14 січня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження;

- DVD-R диск 16х/4,7 GB 120 min з аудіозаписом виклику швидкої медичної допомоги, наданий з диспетчерського пульта «103» оперативно-диспетчерського управління, що зберігається у матеріалах кримінального провадження № 12025082050000100 від 14 січня 2025 року, залишити в матеріалах зазначеного кримінального провадження;

- безрукавку напіввовняну сірого кольору, футболку трикотажну темно-сірого кольору, гамаші трикотажні світло-коричневого кольору, труси трикотажні світло-рожевого кольору, у які була вдягнена потерпіла ОСОБА_7 в момент дорожньо-транспортної пригоди, що за квитанцією від 19.02.2025 № 1447 передані на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУНП в Запорізькій області, знищити;

- мікрооб`єкти з поверхні задньої частини днища, заднього бамперу автомобіля ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_6 , змиви на марлевий тампон, що передані на зберігання до камери схову речових доказів СУ ГУНП в Запорізькій області, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, що знаходиться під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1