Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №305/633/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа 305/633/26

Провадження по справі 2-о/305/11/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 року м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді – Попової О.М., присяжних Никоряка М.В., Тучкової О.М., при секретарі судового засідання Верещак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Рахівського районного суду Закарпатської області із заявою, де заінтересованими особами є: Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою, в обґрунтування якої зазначила наступне.

Заявниця, ОСОБА_1 , є дружиною військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який 30.03.2023 року зник безвісти у н.п. Бахмут Донецької області, що вбачається із акту службового розслідування та сповіщення сім`ї.

Факт зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 підтверджується актом службового розслідування.

Окрім того, в акті службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 міститься інформація, яка свідчить про імовірну загибель військовослужбовця.

Із метою отримання вказаного акту службового розслідування направлялись адвокатській запити до військової частини НОМЕР_1 .

Відтак, з аналізу наданих відповідей виходить, що солдат ОСОБА_2 : 1) вважається зниклим на території бойових дій (під час воєнних дій); 2) підтвердження про перебування у полоні від держави-агресора відсутнє.

Окрім того, станом на сьогоднішній день, будь-якої іншої інформації щодо солдата ОСОБА_2 не надходило, хоча з моменту зникнення безвісти під час участі у бойових діях пройшло майже 3 роки.

Враховуючи наведене, Заявниця і звертається до суду із заявою про оголошення свого чоловіка померлим.

Оголошення солдата ОСОБА_2 померлим є необхідним для отримання одноразової грошової допомоги інших належних виплат як дружині загиблого військовослужбовця, тому, у якості заінтересованої особи залучається Військова частина за місцем служби та Міністерство оборони України.

Враховуючи вищевикладене, заявниця просила оголосити солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , померлим внаслідок виконання бойового завдання під час захисту Батьківщини у н.п. Бахмут Донецької області від дня вірогідної загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши місце смерті у н.п. Бахмут Донецької області; датою смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , вважати 30 березня 2023 року.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.03.2026 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку окремого провадження.

Від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, які обґрунтовано наступним.

Як вбачається з матеріалів справи, обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю або дають підстави припустити його загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом є акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 . Тобто всією можливою інформацію щодо ОСОБА_2 володіє командування військової частини НОМЕР_1 . До справи не були долучені відповіді з: 1. Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 2. Об`єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України; 3. Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими; 4. «Українського національного центру розбудови миру», який виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року; 5. міжнародного комітету Червоного Хреста, стосовно наявності відомостей про можливе перебування ОСОБА_2 в полоні. З заяви вбачається, що оголошення померлим зумовлено необхідністю оформлення одноразової грошової допомоги. Оскільки зниклий безвісти не проходив військову службу у Міністерстві оборони України то, відповідно, Міністерство оборони України не володіє інформацією про нього.

Міністерство оборони України здійснює забезпечувальну діяльність Збройних Сил України, а не здійснює безпосереднє керівництво ними і не може володіти інформацією щодо зазначеного військовослужбовця.

Вважають, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки: батьків, дітей зниклого безвісти за особливих обставин. В зв`язку з чим зазначені особи підлягають залученню до участі у справі в якості заінтересованих осіб.

Враховуючи вищенаведене просили врахувати надані пояснення при прийнятті рішення у справі. Розглянути питання щодо залучення до участі у справі №305/633/26, як заінтересованих осіб: батьків, дітей зниклого безвісти військовослужбовця. Розгляд справи проводити без участі Міністерства оборони України. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про оголошення фізичної особи померлою – відмовити.

Заявниця ОСОБА_1 та іі представник адвокат Тулик І.І. в судове засідання не з`явилися, проте від адвоката Тулика І.І. надійшла заява про розгляд справи без їх участі. Просили заяву задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у заяві.

Представник заінтересованої особи: Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 , в судове засідання не з`явився. За допомогою системи «Електронний суд» надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник заінтересованої особи Міністерство оборони України в судове засідання не з`явився. В письмових поясненнях просив розгляд справи проводити без участі Міністерства оборони України.

На підставі ч.2 ст.247ЦПК України,фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є чоловіком та дружиною, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 29.09.2015 року, виданим виконавчим комітетом Лазещинськлї сільської ради Рахівського району Закарпатської області.

Відповідно до Витягу з єдиного державного реєстру ветеранів війни №20250715-00057143 від 15.07.2025, ОСОБА_2 має статус учасника бойових дій з 19.04.2025 безтерміново.

Згідно сповіщення сім`ї про зникнення безвісті від 31.03.2023 року №1512, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за інформацією командування військової частини під час ведення бойових дій 30.03.2023 року зник безвісти у н.п. Бахмут Донецької області.

13.06.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості щодо факту зникнення безвісти 30.03.2023 військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , за № НОМЕР_3 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин №20241003-263 від 03.10.2024, ОСОБА_2 зник на території бойових дій (під час воєнних дій). Дата набуття статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин: 16.05.2024.

Відповідно до акту службового розслідування від 13.04.2023 року та рішення командира військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 з 30.03.2023 року вважати таким, що зник безвісті під час безпосередньої участі у бойових діях.

З листів ДП «Українській національний центр розбудови миру» №08-06/28843 від 09.06.2026, Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини №65819.4/Т-41450.3/26/42.1.1 від 11.06.2026 вбачається, що відомості про перебування ОСОБА_2 у полоні держави-агресора відсутні, інформація щодо зниклого військовослужбовця ОСОБА_2 відсутня.

Згідно заяв ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 04.05.2026 року, вони підтримують заяву про оголошення фізичної особи померлою, просять визнати свого батька солдата ОСОБА_2 померлим під час захисту Батьківщини.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.

Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

- встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України);

- встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України);

- визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України).

Заявниця для захисту своїх прав звернулась до суду про оголошення особи померлою.

Обраний заявником спосіб захисту відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 28.02.2024 у справі № 506/358/22, від 13.03.2024 у справі №204/7924/23, де Верховний Суд дійшов висновку про те, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлої приймається судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку,- протягом шести місяців.

Особливості цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Як роз`яснено у п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», слід звернути увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України.

При цьому заявник має мати особисту цивільну-правову заінтересованість у зміні правового стану особи, яку він просить оголосити померлою. Для підтвердження цього повинні бути наведені обставини, які свідчать про те, що між заявником та особою, яку він просить оголосити померлою існують особисті або майнові правовідносини, тобто матеріально-правовий зв`язок, або за відсутності такого зв`язку дані про те, що відсутність фізичної особи є для заявника перешкодою у реалізації суб`єктивних прав або виконання обов`язків.

Ураховуючи вищевикладене, оцінивши наведені заявницею обставини та мету, з якою їй необхідно оголосити особу померлою, є підстави для висновку про наявність між заявницею та особою, яку вона просить оголосити померлою, матеріально-правового зв`язку, а саме з метою реалізації права на оформлення спадкових прав та належних соціальних виплат.

Відповідно до ст. 47 ЦК України правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про оголошення фізичної особи померлою є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

З урахуванням наведеного, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів, повідомлених у заяві заявником, вони об`єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Згідно з ч. 3 ст.46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги надані заявником докази, суд вважає доведеним, що ОСОБА_2 зник безвісти під час ведення бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_2 у н.п. Бахмут Донецької області, тобто строк, передбачений ЦК України, після спливу якого фізичну особу може бути оголошено померлою, на час розгляду даної справи минув, а отже ймовірно є особою, що померла, але юридично це не оформлено.

Крім того, суд доходить до переконання, що оголошення ОСОБА_2 померлим дійсно породжує для заявника правові наслідки у вигляді надання йому можливості оформити після нього спадщину та належні соціальні виплати.

Оскільки матеріали справи дають можливість встановити день вірогідної смерті ОСОБА_2 , зокрема витяг з акту службового розслідування, то його необхідно оголосити померлим з 30 березня 2023 року.

З огляду на вказане подана заява підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст ст.4,76-81,258,259,264,265,268,305-308 ЦПК України, 46 ЦК України суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , померлим внаслідок виконання бойового завдання під час захисту Батьківщини у н.п. Бахмут Донецької області від дня вірогідної загибелі ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначивши місце смерті у н.п. Бахмут Донецької області.

Датою смерті солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , вважати 30 березня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя: О.М. Попова

Присяжні М.В. Никоряк

О.М. Тучкова