Рішення від 29 липня 2024 р. у справі №160/14647/22 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 рокуСправа №160/14647/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) через представника звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

- зобов`язати Державне підприємство обслуговування повітряного руху України нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 24.02.2022 додаткову винагороду згідно з постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 гривень щомісячно, а у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, у розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Наказом Міністерства оборони України від 14.04.2016 №314 позивач був відряджений до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Позивач уважає, що має право на отримання додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яка йому не була нарахована і виплачена.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 15.05.2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.05.2023 року у справі №160/14647/22 скасовано та справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2024 справа передана на розгляд судді Кадниковій Г.В.

Ухвалою суду від 31.05.2024 справу прийнято до провадження та вирішено її подальший розгляд проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами. Сторонам по справі запропоновано надати свої письмові пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.05.2024 року, що слугували підставою для направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі зазначає, що позивач відряджений до державного підприємства, яке не підпорядковане Міністерству оборони України, а основні завдання і функції якого жодним чином не пов`язані з обороною Держави, захистом її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Позивачу, як військовослужбовцю, відрядженому до Украероруху, грошове забезпечення має виплачуватись, виходячи з окладів за посадою, займаною ним у відповідача, окладу за військовим (спеціальним) званням і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених постановою №104. Всі види матеріального забезпечення зберігаються за відрядженими особами за попереднім місцем служби. За ними зберігаються також гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації Державної кримінально-виконавчої служби. ОСОБА_1 в період з 06.06.2016 по 31.12.2022 був відряджений Міністерством оборони України до Держаного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, де проходив службу на посадах в дніпровському регіональному структурному підрозділі. Прийняття рішень про вжиття заходів необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, залучення до участі у таких заходах конкретних військовослужбовців Збройних Сил України, оцінка результативності їх дій знаходиться поза компетенцією відповідача та не віднесено до його повноважень, визначених Положенням про об`єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 №1281 та Положення про особливості діяльності підрозділів об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України в особливий період, затвердженим Наказом Генерального штабу Збройних Сил України від 29.01.2015 №22. Відповідач, як провайдер аеронавігаційного обслуговування, не входить до складу Сил оборони, не має та не може мати жодної інформації про прийняті військовим командуванням рішення щодо конкретних заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, які саме дії Збройних Сил України вважаються такими заходами, поставлені перед окремими військовослужбовцями завдання тощо.

Від представника позивача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення.

Відповідачем до суду подано пояснення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, що підтверджується довідкою від 12.08.2022 №22.2-05/83/03/22.

Факт перебування позивача на військовій службі в Збройних Силах України підтверджується також посвідченням офіцера, серія НОМЕР_1 , копія якого надана до матеріалів справи.

Відповідно до довідки, виданої Дніпровським регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, щомісячна додаткова винагорода у розмірі до 30 000,00 гривень, що встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168, військовослужбовцю Збройних Сил України ОСОБА_1 , відрядженому до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України не здійснювалась.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху, здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».

Позивач вважає, що має право на виплати, передбачені Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, тому звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до Конституції України, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011). Цей закон також встановлює єдину систему соціального та правового захисту військовослужбовців, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з ч.2 ст.9 Закону №2011, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (ч.3 ст.9 Закону №2011).

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 9-1 Закону №2011, за військовослужбовцями, відрядженими до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів, зберігаються продовольче, речове та інші види забезпечення, передбачені цією статтею, гарантії та пільги, що надаються за рахунок коштів, призначених у Державному бюджеті України на утримання Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення та Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Абзацом 3 частини 4 статті 9 Закону №2011 передбачено, що порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року №1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи повітряного руху України» (далі – Постанова №1281) була створена об`єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України.

Згідно зі Статутом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (нова редакція), затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 15 березня 2021 року №121, підприємство є основою об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України. До його складу входять підрозділи ОЦВС.

Відповідно до п.4 Постанови №1281, грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ» (далі – Постанова №104).

Пунктом 1 Постанови №104 установлено, що військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби.

При цьому грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

Крім цього, Постановою №104 передбачено, що за відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Таким чином, виплата грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям, відрядженим до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснюється за рахунок коштів цього підприємства.

ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, відрядженим до Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі.

Отже, на позивача як військовослужбовця розповсюджується дія зазначених вище Закону №2011 та Постанови №104.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб., дія якого продовжувалася і триває дотепер.

28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнята постанова №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі – Постанова №168).

Пунктом 1 цієї постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 Постанови №168 установлено Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Відповідно до пункту 5 Постанови №168, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Постанова №168 зазнавала змін, зокрема внесених постановами №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, №1146 від 08.10.2022, від 20.01.2023 №43.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168» вирішено внести зміни до Постанови № 168 із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 № 754, що додаються.

Відповідно до пункту 2 Постанови №793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2002.

Згідно з Постановою № 793:

- у пункті 1: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; 2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення. У зв`язку з цим, абзаци другий - шостий вважати відповідно абзацами третім - сьомим;

- доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

З урахуванням змін, унесених Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 №43, Постанова №168 має таку редакцію.

Пункт 1: установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством оборони, але не більше ніж до 50000 гривень.

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);

загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).

Пункт 2-1: установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Пункт 3: Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Згідно зі Статутом (п.1.1.) Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (нова редакція), затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 15 березня 2021 року №121 (далі – Статут), Державне підприємство обслуговування повітряного руху України є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі – Уповноважений орган управління).

Відповідно до п.2.1. Статуту, підприємство утворено з метою організації заходів використання Повітряного простору, для забезпечення безпечного, економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден та включає організацію повітряного руху, аварійне обслуговування, зв`язок, навігацію та спостереження (радіотехнічне забезпечення), метеорологічне обслуговування, обслуговування аеронавігаційною інформацією, а також авіаційний пошук і рятування (у разі покладення на Підприємство таких функцій уповноваженими органами чи нормами законодавства).

Пунктом 5.9. Статуту передбачено, що у мирний час джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства є прибуток (дохід), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження (включно з централізованими капітальними вкладеннями та кредитами).

В особливий період підрозділи об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України підпорядковуються Генеральному штабу Збройних Сил України щодо виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки (п.1.2.).

У разі переходу Підприємства на функціонування в організаційній структурі та штатних розписах воєнного часу формування фінансових ресурсів Підприємства здійснюється за рахунок власних коштів та коштів державного бюджету (п.5.10. Статуту).

Водночас, 01 березня 2022 року на Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України був виданий наказ №126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану».

Наказ виданий на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», виданого у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також з огляду на непередбачувані та непереборні події, що відбулися незалежно від волі й бажання підприємства, обставини, які можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей.

Цим наказом запроваджено режим простою на підприємстві з 01 березня 2022 року до прийняття відповідного рішення для всіх працівників, окрім тих, що вказані у переліках, зазначених у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу (п.1).

Згідно з п.2 наказу, заступнику директора, адміністративному директору, директорам РСП, директору Дніпровського РСП – Керівнику структурних підрозділів Східного регіону, начальнику ВСП «ЦАПС», керівникам структурних підрозділів, безпосередньо підпорядкованих директору: затвердити перелік працівників, які залучаються до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану, і табелювати їх відповідно до фактично відпрацьованого часу (п.п. 2.1.).

Відповідно до п.4 наказу, головному бухгалтеру Украероруху, головним бухгалтерам РСП та ВСП «ЦАПС»: забезпечити нарахування заробітної плати на підставі статті 113 КЗпП України усім працівникам, крім тих, що вказані у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу (п.п. 4.1.); забезпечити нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час працівникам, визначеним у підпункті 2.1. цього наказу (п.п. 4.2.).

Отже працівникам, які залучаються до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах воєнного стану (п.п. 2.1. наказу), забезпечується нарахування заробітної плати за фактично відпрацьований час (п.п.4.2. наказу), а не на підставі ст.113 КЗпП України, якою встановлений порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції).

Відповідно до довідки від 13.10.2022 №22.2-37-55 Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 – диспетчер з руху літаків (старший штурман) центру (центру організації повітряного руху) Дніпровського РСП, проходить військову службу в Дніпровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з 24.02.2022.

Відтак, позивач як військовослужбовець, відряджений до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, з 24.02.2022 проходить військову службу в Дніпровському регіональному структурному підрозділі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

07.06.2018 Міністерством оборони України виданий наказ №260, яким затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі – Порядок №260).

Відповідно до п.1 Розділу І «Загальні положення» Порядку №260, він визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам.

Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і «Про донорство крові та її компонентів» та постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», від 15 червня 1994 року № 414 «Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці», від 11 серпня 1995 року № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», від 22 грудня 1995 року № 1037 «Про надбавки до посадових окладів осіб, зайнятих на шифрувальній роботі», від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Дія цього Порядку (крім розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV) поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами.

Отже, у Порядку №260 відсутня інформація про те, що він розроблений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ». Поряд з цим, його дія поширюється на військовослужбовців, умови виплати грошового забезпечення для яких встановлено іншими нормативно-правовими актами, за виключенням розділів II, V, VI, IX, XII, XVI-XXIV Порядку №260.

Щодо висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.05.2024 року, що судами не установлено хто є безпосереднім командиром (начальником) ОСОБА_1 у діяльності, пов`язаній із безпосередньою участю позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави.

Відповідно до п.1.2. Статуту Украероруху Підприємство є основою об?єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (далі - ОЦВС). До його складу входять підрозділи ОЦВС.

?????Керівник Підприємства є керівником ОЦВС (п. 10.4. Статуту).

??Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом можуть бути відряджені до державних органів, підприємств, установ, організацій, державних та комунальних закладів освіти для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі (п.9 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008.

?????За приписами ст.1 Закону України «Про оборону України» оборона України - системо політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів держави щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройної агресії або збройного конфлікту.

?????Оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони (ст. 2 закону України «Про оборону України»).

?????За умовами ч.1 ст.3 закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час включає зокрема прогнозування та оцінку воєнної небезпеки і воєнної загрози; формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави; удосконалення структури, уточнення завдань і функцій Збройних Сил України та інших військових формувань, забезпечення необхідної чисельності їх особового складу, а також їх розвиток, підготовку і підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави, планування їх застосування; підготовку національної економіки, об?єктів критичної інфраструктури, території, органів державної влади, органів військового управління, органів місцевого самоврядування, а також населення до дій в особливий період; інші заходи, що впливають на стан обороноздатності держави.

Згідно ч.1 ст.1 закону України «Про національну безпеку України» воєнна безпека - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від воєнних загроз; громадська безпека і порядок - захищеність життєво важливих для суспільства та особи інтересів, прав і свобод людини і громадянина, забезпечення яких є пріоритетним завданням діяльності сил безпеки, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та громадськості, які здійснюють узгоджені заходи щодо реалізації і захисту національних інтересів від впливу загроз; державна безпека – захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності і демократичного конституційного ладу та інших життєво важливих національних інтересів від реальних і потенційних загроз невоєнного характеру; національна безпека України - захищеність державного суверенітету, територіальної цілісності, демократичного конституційного ладу та інших національних інтересів України від реальних та потенційних загроз.

Позивач в період з 06.06.2016 по 31.12.2022 був відряджений Міністерством оборони України до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, де проходив службу на посадах в Дніпровському регіональному структурному підрозділі.

Посадові обов?язки та підпорядкування ОСОБА_1 визначені пп. 2.1.2. Посадової інструкцієї диспетчера з руху літаків (старшого штурмана) районного диспетчерського центру (РДЦ) центру організації повітряного руху структурних підрозділів служби аеронавігаційного обслуговування Дніпровського РСП від 24.01.2022 №22.2-02/8/22 (далі - Посадова інструкція).

Зі змісту посадових обов?язків Позивача вбачається обумовленість виключно специфікою діяльності Відповідача, як провайдера аеронавігаційного обслуговування.

????? ОСОБА_1 за займаною ним посадою безпосередньо підпорядковується заступнику керівника польотів (оперативному черговому) центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування Дніпровського РСП (п. 1.5 Посадової інструкції).

Керівнику Украероруху не надано повноважень щодо здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, прийняття рішення про залучення до участі у цих заходах конкретних військовослужбовців, направлення таких військовослужбовців у відрядження тощо.

Як зазначено у рішенні вище, відповідно до статті 9 Закону №2011-XII Кабінет Міністрів України врегульовує порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, окремим нормативно-правовим актом.

З метою впорядкування грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців ЗСУ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій, Кабінет Міністрів України прийнято Постанову №104.

Згідно з абзацами першим, другим, третім пункту 1 Постанови №104 військовослужбовцям, особам начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується грошове та здійснюється матеріальне забезпечення, передбачене законодавством для військовослужбовців ЗСУ, інших військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, особового складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби. Водночас грошове забезпечення виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби. Виплата одноразової грошової винагороди за підтримання високої бойової готовності військ, зразкове виконання службових обов`язків і бездоганну дисципліну відрядженим військовослужбовцям не провадиться.

Системний аналіз наведеного нормативного регулювання підтверджує, що порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять службу в ЗСУ та інших військових формуваннях, відрізняється від порядку грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ організацій. Тобто, розмір грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, врегульовано окремим нормативно-правовим актом, який визначає дещо відмінний порядок та інші складові формування грошового забезпечення відряджених військовослужбовців.

Виплата додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень повинна здійснюватися як стимулювання винятково тим військовослужбовцям ЗСУ, які своїми безпосередніми діями здійснюють захист суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України.

Пункт 1 Постанови №168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій, грошове забезпечення яким виплачується відповідно до Постанови №104».

Визначена пунктом 1 первинної редакції Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців (пункт 2 частини другої статті 9 Закону №2011-ХІІ), тоді як абзацом 2 пункту 1 Постанови №104 чітко визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій, виплачується виходячи з окладів за посадами, займаними зазначеними особами в державних органах, установах та організаціях, до яких вони відряджені, інших виплат, установлених для відповідних працівників цих органів, установ та організацій, а також окладів за військовими (спеціальними) званнями і надбавки за вислугу років у розмірах і порядку, визначених законодавством для військовослужбовців.

Відтак, положення Постанови №168 не поширюють свою дію на військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ та організацій».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).

З огляду на вищезазначене, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Міністерство оборони України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В.Кадникова