Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №598/737/26 — Збаразький районний суд Тернопільської області

Справа № 598/737/26

провадження № 2-о/598/52/2026

РІШЕННЯ

іменем України

"30" червня 2026 р. Збаразький районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Щербатої Г.Р.

присяжних Антошків О.С., Шмигель М.В.

секретаря Казмірук Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи ОСОБА_2 померлим, заінтересовані особи: Збаразька міська рада Тернопільської області,

в с т а н о в и в:

Представник заявниці адвокат Коцюба Н.Я., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою в про оголошення ОСОБА_2 померлим.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що заявниця ОСОБА_1 є рідною сестрою ОСОБА_2 , з яким у неї втрачений зв`язок, та їй нічого не відомо про місце знаходження брата з 2008 року. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , був засуджений вироком Збаразького районного суду від 27.09.2007 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, та він був оголошений у державний розшук. Рішенням Збаразького районного суду від 28.01.2025 року ОСОБА_2 визнано безвісно відсутнім. Дані обставини є підставою для оголошення ОСОБА_2 померлим, оскільки з часу ухвалення судового рішення про визнання його безвісно відсутнім, за адресою реєстрації ОСОБА_2 не з`явився та про місце його знаходження заявниці нічого не відомо. Оголошення ОСОБА_2 померлим необхідно для визначення правового статусу майна, що йому належить та оформлення спадщини.

Ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 24 квітня 2026 року відкрито провадження у даній справі та вирішено розглядати справу в порядку окремого провадження.

Від представника заявниці адвоката Коцюби Н.Я. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі заявниці.

Від заінтересованої особи Збаразької міської ради Тернопільської області на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника, щодо заявлених вимог не заперечує.

Суд перевіривши матеріали справи та дослідивши докази по справі вважає, що заява до задоволення не підлягає.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані по АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно довідки, виданою Збаразькою міською радою Тернопільської області 14.04.2026 року №12-24/11-01, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , однак за даною адресою не проживає та місце його перебування не відоме (а.с.6).

Із інформації Збаразького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від11.06.2024 року №995/35.5.1.07.3 вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян по колишньому Збаразькому району виявлено актовий запис про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , №14 від 22.11.1979 року, складеного Базаринською сільською радою Збаразького районного суду Тернопільської області, батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 . Відомостей про шлюб, зміну імені, смерть ОСОБА_2 не виявлено (а.с.8).

Із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 був засуджений вироком Збаразького районного суду від 27.09.2007 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Філією ДУ «Центр пробації» в Тернопільській області здійснювалися розшукові заходи, однак місцезнаходження засудженого не було встановлено та 24.07.2019 року ОСОБА_2 був оголошений у державний розшук (а.с.2).

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 28.01.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , визнаний безвісно відсутнім (а.с.12-13).

Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява оголошення фізичної особи померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

Згідно з ч.1 ст.306 ЦПК України у заяві про оголошення фізичної особи померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові оголосити її померлою; обставини, що загрожували смертю фізичній особі, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

Оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Відповідно до вимог ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання не має відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно змісту зазначеної норми, кожна з цих підстав є самостійною для визнання особи такою, що померла і в залежності від підстав визнання особи, такою що померла визначається строк протягом якого мають бути відсутні відомості про особу у місті її постійного проживання.

Відповідно до частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні і суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як слідує із положень, викладених у ст.ст.13,81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і що до яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає заявник - є підставою для відмови у заяві.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати, що несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Отже, передумовами та матеріальними підставами для оголошення фізичної особи померлою у даному випадку є наявність підтвердженого належними доказами обставини, що загрожували смертю фізичній особі, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Суд повинен установити якими доказами підтверджуються обставини, що загрожували смертю фізичній особі, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення заявлених вимог або відмову в їх задоволенні.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів, які беззаперечно б підтверджували обставини, що загрожували смертю ОСОБА_2 , або обставини, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку.

Відтак, оскільки заявницею та її представником не доведено належними доказами, що мали місце обставини, котрі загрожували смертю ОСОБА_2 , або обставини, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку, а тому суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення заяви відсутні.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Проаналізувавши докази по даній справі, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заявлених вимог у зв`язку з тим, що сторона заявниці не довела та не надала належних та допустимих доказів про наявність обставин, котрі загрожували смертю ОСОБА_2 , або обставин, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку.

Суд не приймає до уваги пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зазначені у протоколах опитування адвокатом цих свідків, як належні та допустимі докази у даній справі, оскільки їх пояснення не підтверджують наявність обставини, що загрожували смертю ОСОБА_2 , або обставини, що дають підставу припускати його загибель від певного нещасного випадку.

На підставі наведеного та керуючись ст.46 ЦК України ст.ст. 5, 13, 81, 293, 305, 306 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи ОСОБА_2 померлим, заінтересовані особи: Збаразька міська рада Тернопільської області, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дане рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено, проголошено та підписано 30 червня 2026 року.

Суддя: Галина ЩЕРБАТА

Присяжні: Оксана АНТОШКІВ

Мар`яна ШМИГЕЛЬ