Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №348/1612/26 — Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1612/26

01 липня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Гундяк Т.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , фізична особа - підприємець, одружений, на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,

встановив:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 19.05.2026 №917, ОСОБА_1 , фізична особа – підприємець, 19.05.2026 о 12 год. 36 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив порушення порядку проведення розрахунків, а саме проведення розрахункової операції через ПРРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, чим було порушено п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

ОСОБА_1 роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП не визнав, обставини вчинення, зазначені в протоколі, заперечував. Вказав, що згідно з протоколом від 19.05.2026 року в графі «дата, час і місце вчинення порушення» зазначено 19.05.2026 о 12 год. 36 хв. в м. Надвірна магазин «7-я». При цьому у фабулі протоколу відсутній опис конкретної розрахункової операції, яка була здійснена саме у зазначений день та час. Водночас акт фактичної перевірки також не містить відомостей про конкретну дату вчинення інкримінованого правопорушення. Навпаки, в ньому зазначено, що «за даними системи обліку даних ПРРО/РРО ... за період 2025–2026 років реалізовано підакцизні товари...», тобто висновок контролюючого органу зроблено щодо певного періоду діяльності, а не щодо конкретної розрахункової операції. Тобто акт фактичної перевірки не містить відомостей про конкретне порушення, яке, за твердженням контролюючого органу, було вчинене саме 19.05.2026. Єдиний долучений до матеріалів справи фіскальний чек датований 11.05.2026, що також не відповідає даті вчинення правопорушення, зазначеній у протоколі. З матеріалів справи неможливо встановити: яку саме розрахункову операцію інкримінує контролюючий орган; коли саме вона була здійснена; чи стосується долучений фіскальний чек саме тієї операції, яка покладена в основу протоколу. За таких обставин час вчинення адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджений. Тому об`єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами не підтверджена, а наявні у справі суперечності не можуть тлумачитися на шкоду особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не узгоджуються з висновками, наведеними в акті фактичної перевірки та долученим до матеріалів справи фіскальним чеком. Так, у протоколі зазначено, що йому інкримінується «проведення розрахункової операції через РРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД», а в акті фактичної перевірки зазначено, що «реалізовано підакцизні товари без зазначення (некоректне значення) коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД». Отже, акт фактичної перевірки фактично вказує не на відсутність режиму попереднього програмування, а на нібито некоректне значення коду товарної підкатегорії. Долучена до матеріалів справи копія фіскального чека взагалі містить код УКТ ЗЕД 2203000100, тобто підтверджує, що певний код товарної підкатегорії у розрахунковому документі був зазначений. За таких обставин матеріали справи містять взаємно неузгоджені відомості щодо суті інкримінованого порушення та не дають можливості встановити, що саме ставиться особі у вину: відсутність використання режиму попереднього програмування, відсутність зазначення коду УКТ ЗЕД чи зазначення, на думку контролюючого органу, некоректного коду УКТ ЗЕД. Акт перевірки містить посилання на додаток №1, однак зазначений касовий чек сам по собі не підтверджує висновок контролюючого органу про «некоректне значення» коду УКТ ЗЕД та не містить відомостей, які б дозволяли суду перевірити обґрунтованість такого висновку. Матеріали справи не дають можливості встановити, якими саме належними та допустимими доказами контролюючий орган підтверджує інкриміноване адміністративне правопорушення. Також не долучено додаток №2 та пояснення продавця до Акта (довідки) фактичної перевірки №210/09/19/09/01/2830602477 від 19.05.2026. При цьому саме на зазначені документи контролюючий орган посилається як на докази встановлених під час перевірки обставин. За відсутності зазначених додатків неможливо перевірити повноту доказової бази, а також належність, допустимість і достовірність доказів, на яких ґрунтується протокол про адміністративне правопорушення. Також, згідно з відомостями, зазначеними в Акті фактичної перевірки (п.2.2) вказано, що перевіркою встановлено факт реалізації товарів: пиво Закарпатське з/б 0,5 1 банка по ціні 30,00грн. Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність порушень під час реалізації зазначеного товару, у матеріалах справи відсутні. Крім того, копії документів, долучених до матеріалів справи, засвідчені неналежним чином. З огляду на викладене, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КУпАП. Наявні у справі докази є неповними, взаємно суперечливими та не дають можливості встановити подію адміністративного правопорушення, час його вчинення, а також об`єктивну сторону інкримінованого діяння. Усі сумніви щодо доведеності вини особи відповідно до статті 62 Конституції України тлумачаться на її користь. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що матеріали справи не відповідають вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, а тому не можуть бути покладені в основу висновку про винуватість особи. Просить проводити розгляд справи за відсутності захисника Капака В.М., клопотання про повернення матеріалів справи для належного оформлення прошу залишити без розгляду та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення..

Захисник Капак В.М., з використанням системи «Електронний суд»01.07.2026 подав додаткові пояснення у справі, які відповідають поясненням, наданим ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі Закон №265-95ВР) розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно п. 2, 11 ст. 3 Закону №265-95ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції, зобов`язані:

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями;

Відповідно до ст. 8 Закону №265-95ВР форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов`язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб`єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими фінансовими установами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі - ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який вимагає зазначати в чеках РРО та/або ПРРО, при продажу таких товарів, саме найменування одиниці підакцизного товару, з обов`язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, коду згідно з УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення серії та номера марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольний напій.

Згідно пп. 215.1. ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать, зокрема: спирт етиловий, спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу «живого» бродіння).

Відповідно до ч. 1 ст. 155-1 КУпАП порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг – тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

При доказуванні вчиненого правопорушення мають бути встановлені обставини, які належать до події правопорушення, яка розуміється як елемент об`єктивної сторони складу правопорушення, що відбувається у певному часі, місці та певним способом. Спосіб вчинення правопорушення є обов`язковим елементом предмету доказування по кожному провадженню, оскільки дозволяє встановити які саме дії були вчинені правопорушником та призвели до певних протиправних наслідків.

Крім того, при доказуванні правопорушення також має значення встановлення суб`єктивної сторони правопорушення, яка полягає у з`ясуванні форми вини, мотиву, яким керувався правопорушник, вчиняючи правопорушення, та мети, яку він намагався досягти певними протиправними діями.

Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про спосіб вчинення правопорушення, форму вини правопорушника, мотив та мету вчинення правопорушення, протиправні наслідки, які були спричиненні чи могли бути спричиненні правопорушенням, свідчить про неконкретність обвинувачення, порушує право особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення на організацію ефективного захисту своїх інтересів.

Неконкретність висунутого обвинувачення не дозволяє судді встановити обставини правопорушення, які мають істотне значення для розгляду справи та вирішення питання про доведеність вини правопорушника, оскільки суддя розглядає справу тільки в межах висунутого обвинувачення.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Положеннями ст. 256 КУпАП визначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи витребувано необхідні додаткові матеріали.

Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст. 258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування відповідно до ст. 251 КУпАП, у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Таким чином протокол про адміністративне правопорушення це документ, складений на відповідному бланку з неухильним дотриманням вимог щодо процедури та об`єму заповнення, який містить склад інкримінованого особі діяння (адміністративного правопорушення), та в межах якого відповідна посадова особа розглядає справу про адміністративне правопорушення.

Отже, предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП та ч. 2 ст. 251 КУпАП покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи суддя повинен дослідити та оцінити за своїм внутрішнім переконанням усі обставини та докази по справі в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи суддею встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено загальний опис порушення, тоді як не розкрита суть адміністративного правопорушення. Фабула інкримінованого адміністративного правопорушення не містить конкретних обставин проведення розрахункової операції через ПРРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, натомість зазначено, що правопорушення вчинено 19.05.2026 о 12 год. 36 хв. в магазині «Сім`я» за адресою: м. Надвірна, вул. Д.Галицького, буд. 1. Відсутність таких обставин є грубим порушенням права особи на захист, оскільки не вказує на конкретні її дії, які розцінюються представниками державної влади як правопорушення. Також, ці порушення не дають судді можливості перевірити обставини та ідентифікувати, чи стосується цей протокол порушень зазначених в акті фактичної перевірки, який додано до протоколу.

При цьому, до протоколу посадовою особою контролюючого органу долучено Акт (довідки) фактичної перевірки №210/09/19/09/01/2830602477 від 19.05.2026 та додаток № 1 до нього - фіскальний чек від 11.05.2026, який містить код УКТ ЗЕД.

Суддя зазначає, що сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, окрім виникнення права на подання зауважень до акта.

Акт перевірки не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання, й не є обов`язковим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Надані судді матеріали не містять жодного доказу, в розумінні ст. 251 КУпАП, які б підтверджували вчинення 19.05.2026 о 12 год. 36 хв. в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_1 , порушення п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а саме відсутні докази щодо того, що ФОП ОСОБА_1 19.05.2026 о 12 год. 36 хв. провів розрахункову операцію через ПРРО без використання для підакцизних товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Вказана норма закону є імперативною, при цьому положення КУпАП не визначають повноважень, підстав та обов`язку для судді збирати докази.

Суддя розглядає справу в межах висунутого в протоколі обвинувачення і не вправі самостійно його змінювати, оскільки це не відноситься до його компетенції.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 4.2 рішення Конституційного суду України №23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Таким чином, посадовою особою контролюючого органу у належний спосіб не доведено вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

За обставин не доведення наявності у діях ОСОБА_1 порушення вимог п. 11 ст. 3 Закону №265-95ВР та складу правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, обвинувачення у якому викладено в протоколі про адміністративне правопорушення серії №917 від 19.05.2026, приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, провадження в справі про адміністративне правопорушення належить закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 247, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Копію постанови направити згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя Гундяк Т.Д.