Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №695/270/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/270/26

номер провадження 2/695/1365/26

16 червня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з Земляніхуної Є.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Золотоноша в порядку спрощеного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

26.01.2026 р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Свої вимоги позивачка мотивує тим, що вона та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14 липня 2001 року, який було розірвано 19 січня 2026 року згідно з рішенням Золотоніського міськрайонного суду (справа №695/5192/25). Від шлюбу в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на даний час перебуває на утриманні позивачки та проживає разом із нею.

Шлюбні відносини у позивач з відповідачем не склалися, не проживають однією сім`єю та не ведуть спільного господарства з вересня 2025 року.Відповідач не приділяв належної уваги матеріальному забезпеченню та розвитку їх сім`ї. З часу припинення між ними шлюбних відносин від відповідача не надходять грошові кошти на утримання їхнього сина.

Відповідач добровільно не бажає брати на себе обов`язок з належного матеріального забезпечення свого сина, він систематично ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов`язків щодо придбання дитячого одягу, продуктів харчування, ліків, не виділяє кошти на відпочинок та дитяче оздоровлення.

Позивач фактино самостійно утримує дитину, але знаходиться у скрутному матеріальному становищі, працює, отримує незначні кошти яких критично не вистачає на належне утримання та виховання дитини, а саме: на придбання одягу, взуття, предметів особистовї гігієни, продуктів харчування та іншого.

За таких обставин позивачу необхідна матеріальна допомога з боку відповідача для утримання сина.

Відповідач по стану здоров`я працездатний, як відомо позивачу працює, отримує кошти, тобто має реальну можливість для сплати матеріальної допомоги (аліментів) своїй дитині.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У встановлений законом та ухвалою суду строк відзив від відповідача на адресу суду не надходив. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, 11.03.2026 року відповідач ОСОБА_2 особисто ознайомився з матеріалами даної цивільної справи, отримав копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття провадження від 04.02.2026, про що свідчить його власноручний підпис у заяві про ознайомлення. Згодом, відповідачем було подано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву. У судовому засіданні 25.05.2026 р. судом було детально розглянуто вказане клопотання відповідача, й ухвалою суду у його задоволенні було відмовлено у зв`язку з відсутністю будь-яких поважних та об`єктивних причин для поновлення строку, оскільки відповідач, будучи належним чином ознайомленим з матеріалами справи ще 11.03.2026 року, тривалий час не вживав заходів для реалізації своїх процесуальних прав.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю та просила задовольнити. Пояснила, що оскільки дитина має інвалідність з дитинства, вона потребує постійного лікування та значних витрат. З боку відповідача не надається ніякої допомоги, вона виховує дитину самостійно, працює офіційно та має дохід лише 9000 грн, чого критично не вистачає, тому просила задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні відповідач позовні вимоги визнав частково та вказав, що на даний час не відмовляється від сплати аліментів, але не має можливості сплачувати їх в розмірі 1/4 частини всіх доходів на місяць. Просив врахувати, що він змушений наймати (орендувати) житло, а також спільно проживає зі своїм батьком-пенсіонером, якого повністю утримує, оскільки той отримує мінімальну пенсію. Зазначив, що має можливість сплачувати кошти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/6 частини заробітку, тому просить задовольнити позов частково. Також відповідач указав, що працює в агрохолдингу "Авангард" та офіційно догляд за своїм батьком не здійснює.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , являються ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.10.2015 р., дитина ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства.

Відповідно до довідки від 19.11.2024 № 7127-5003531235 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання якої: Херсонська обл., Херсонський р-н, м. Олешки, фактично проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від 19.11.2024 № 7127-5003531254 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Виконавчого комітету Золотоніської міської ради, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання якого: Херсонська обл., Херсонський р-н, м. Олешки, фактично проживає (перебуває) за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з довідки №1 від 26.01.2026 р., виданої головою ради будинків по АДРЕСА_2 ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 180 СК України передбачено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Правовідносини щодо утримання батьками неповнолітніх дітей регулюються главою 15 СК України. Згідно ст. 181, 182 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України виходить із принципу рівності прав та обов`язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах 1, 2 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд зважає на те, що ОСОБА_3 є неповнолітньою особою з інвалідністю з дитинства, що об`єктивно збільшує матеріальні витрати на його утримання, лікування та розвиток. Відповідач є працездатною особою, ствердив що він офіційно працевлаштований та має стабільний дохід. Твердження відповідача про перебування на його утриманні батька-пенсіонера та оренду житла суд оцінює критично, оскільки відповідачем не надано суду жодних належних доказів здійснення офіційного постійного догляду за батьком чи утримання інших осіб, як і не надано доказів неможливості виконання ним свого першочергового батьківського обов`язку щодо утримання власної дитини. Процесуальна поведінка відповідача, також свідчить про відсутність вагомих заперечень проти суті позовних вимог, підтверджених документально.

Враховуючи відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання відзиву, суд на підставі частини другої статті 126 ЦПК України залишає поданий відповідачем відзив та додані до нього письмові докази без розгляду. У зв`язку з цим, зазначені докази судом не досліджувались, не аналізувались та при ухваленні рішення до уваги не приймаються.

Суд також зважає на принцип рівності прав та обов`язків батьків. На підставі ст. 182 СК України, враховуючи стан здоров`я дитини (наявність інвалідності з дитинства), працездатність відповідача та відсутність у нього інших офіційних утриманців (дітей чи непрацездатних осіб, за якими здійснюється догляд), суд вважає, що заявлена позивачкою частина заробітку платника аліментів є цілком співмірною, справедливою та необхідною для забезпечення належного рівня життя дитини, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 191 СК України визначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, тобто з 26.01.2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено судове рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Позивачка на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, тому суд стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 133, 141, 263, 265, 354, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 191 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх доходів відповідача щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду – з 26.01.2026 р. та до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у розмірі платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Ю. Степченко

Повний текст рішення виготовлений 19.06.2026 року.