Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №335/6110/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/6110/26 2-а/335/128/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Ференця Олександра Євгеновича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі свого представника – адвоката Ференця О.Є., звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 2154 від 29.09.2025, яка винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 29.09.2025 було винесено постанову №2154 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн.

Про притягнення до адміністративної відповідальності позивач дізнався з постанови про відкриття виконавчого провадження №81015803 від 22.05.2026 та постанови про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження № 81015803 від 22.05.2026, вказані постанови виконавчої служби, разом з адміністративною справою, були направлені із супровідним листом від 22.05.2026 на адресу позивача.

Позивач, фактично ознайомився з постановою №2154 від 29.09.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності лише 25.05.2026, після направлення йому матеріалів виконавчого провадження № 81015803 від 22.05.2026.

Як вбачається із змісту постанови №2154 від 29.09.2025, під час загальної мобілізації, громадянин ОСОБА_1 , визнаний ВЛК від 20.03.2014 непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.02.2024, не пройшов до 05 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні в умовах особливого періоду, то громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Проте, як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 по власній ініціативі, у встановлений законодавством строк, через програму Міністерства оборони України Резерв+, 21.05.2025 оформив направлення на ВЛК №3548479, та відповідно до даної програми з 22.05.2025 почав проходження ВЛК. У зв`язку із значними відхиленнями у позивача по зору, позивач вже був визнаний в 2014 році обмежено придатним, і відповідно проходження повторного ВЛК вимагало додаткового обстеження в декількох медичних установах. Згідно з витягом з державного реєстру Резерв+, датою закінчення проходження ВЛК є 26.08.2025. Тобто ВЛК тривало з 22.05.2025 по 26.08.2025. Всі результати обстежень і висновків ВЛК позивачем були надані відповідачу.

Крім того, на думку представника позивача оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Відповідно до постанови №2154 від 29.09.2025 ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, однак вказана стаття передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, тобто статтею 210 КУпАП передбачена відповідальність за правопорушення, яке взагалі не є предметом спірних правовідносин.

За вказане у постанові №2154 від 29.09.2025 правопорушення передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», тобто відповідальність настає за іншої правовою нормою.

Крім того, відповідно до ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення за ст. ст. 210 і 210-1 КУпАП може бути накладене протягом трьох місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік із дня його вчинення.

Законодавством встановлено граничний строк проходження ВЛК 05.06.2025, тобто відповідач повинен був виявити факт адміністративного правопорушення вже 06.06.2025, однак постанова №2154 була складена 29.09.2025 з пропуском тримісячного строку та без вказання об`єктивних причин пропуску встановленого тримісячного строку, та подовження такого строку до одного року.

Враховуючи наведене, позивач із оскаржуваною постановою не погоджується, та вважає що в його діях відсутній факт та подія адміністративного правопорушення, а провадження стосовно ОСОБА_1 , з урахуванням положень ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Ухвалою судді від 02.06.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем та його представником разом із адміністративним позовом не подано заяви про поновлення строку для звернення до суду з доказами (поясненнями) поважності причин його пропуску, та надано позивачу строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

04.06.2026 на адресу суду надійшла заява представника позивача – адвоката Ференця О.Є. про поновлення строку для звернення до суду, якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 02.06.2026.

Ухвалою судді від 05.05.2026 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення. Прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Ференця О.Є., до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, та відкрито провадження у справі.

09.06.2026 від представника позивача – адвоката Ференця Олександра Євгеновича надійшло клопотання про розгляд вказаної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 30.06.2026 у задоволенні клопотання представника позивача – адвоката Ференця Олександра Євгеновича було відмовлено.

10.06.2026 від представника ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.06.2014 по 04.11.2025.

Військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.03.2014 позивач був визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.

Відповідно до вимог пункту 2 Перехідних положень Закону України №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 у (зі змінами, внесеними згідно із Законом №4235-ІХ від 12.02.2025 року), громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

У громадянина ОСОБА_1 було достатньо часу, щоб виконати вимоги законодавства та пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Позивач був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 20.09.2025 працівниками поліції ДОП ВП1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, як порушник правил військового обліку. В той же день, відносно громадянина ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №2154 від 20.09.2025.

Про обізнаність позивача стосовно дати та часу розгляду справи про адміністративне правопорушення свідчить його особистий підпис у протоколі про адміністративне правопорушення №2154 від 20.09.2025.

Громадянин ОСОБА_1 на розгляд справи про адміністративне правопорушення не з`явився, про поважні причини неявки не повідомив, заяв або клопотань не подавав. Таким чином, розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього було здійснено на підставі матеріалів, наявних у справі.

Пунктом 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, передбачено, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ. Відповідні норми законодавства, які встановлюють обов`язок особи, яка перебуває на військовому обліку уточнити свої дані набули чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ.

З урахуванням зазначеного, представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , відмовити у повному обсязі.

Перше судове засідання у цій справі було призначено на 19 червня 2026 року (без виклику сторін), і в цей день суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, з урахуванням перебування головуючого судді у відрядженні (21.06.2026-26.06.2026 включно), до 30 червня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні у ній докази у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що діловодом відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 солдатом ОСОБА_3 складено протокол №2154 від 20.09.2025 про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 , згідно якого, ОСОБА_1 не уточнив протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 10-1 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487.

Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210 КУпАП.

29.09.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 винесено постанову №2154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , якою притягнуто ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та постановлено накласти на ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.

Відповідно до постанови № 2154 від 29.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він під час загальної мобілізації визнаний ВЛК від 20.03.2014 непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, порушуючи вимоги п. 2 Перехідних положень Закону України №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024, згідно яких громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнанні обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю) з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, абзаців 2, 4 частини 1, абзаців 7, 8 пункту 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», абзаців 2-6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий облік і військову службу», підпунктів 2, 4 пункту 1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, пунктів 21, 22 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», не пройшов до 5 червня 2025 року повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Вказані обставини свідчать, що притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальність, посадова особа вийшла за межі встановлених протоколом обставин вчинення адміністративного правопорушення, що є неприпустимим.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до п. 2 Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року № 4235-IX, який набрав чинності 15 лютого 2025 року, громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом (з 15 лютого 2025 року) зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, вказані вище особи (віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом) повинні самостійно ініціювати проходження ВЛК шляхом звернення до ТЦК.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , будучи обмежено придатним до військової служби на час набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року № 4235-IX, 15 лютого 2025 року, був зобов`язаний до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Проте, станом 5 червня 2025 року позивачем не було пройдено військово лікарську комісію. Долучений до позову витяг е-ВОД із застосунку Резерв + на ім`я ОСОБА_1 містить відомості про те, що ОСОБА_1 визнаний непридатним рішенням ВЛК від 26.08.2025, тобто вже після 05.06.2025.

Однак, як вбачається з оскаржуваної постанови № 2154 від 29.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП, якою встановлено відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, незважаючи на те, що існує спеціальна норма стаття 210-1 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що мало б місце у випадку з ОСОБА_1 .

Отже, в оскаржуваній постанові відповідач вийшов за межі обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та не врахував приписів ст. 210-1 КУпАП, і невірно кваліфікував дії позивача, помилково притягнувши його до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у той час, як викладені у постанові обставини, у разі їх доведення належними та допустимими доказами, могли бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Неправильність кваліфікації дій позивача підтверджується також протоколом № 2154 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 20.09.2025 року, де в мотивувальній частині міститься посилання саме на порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Неправильна кваліфікація або відсутність такої у постанові у справі про адміністративне правопорушення свідчить про відсутність в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, об`єктивної сторони інкримінованого їй адміністративного правопорушення, і, як наслідок, відсутність складу даного адміністративного правопорушення.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, за обставин викладених в оскаржуваній постанові, а тому постанова № 2154 від 29.09.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із правовою позицією, яка міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст.ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено сплату судового збору у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак у справах за позовом про оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності сплачується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладені обставини позивач, звертаючись до суду зданим позовом через підсистему «Електронний Суд» мав сплатити судовий збір у розмірі 532 грн. 48 коп., але сплатив його у більшому розмірі, в сумі 1064 грн. 96 коп.

Враховуючи вказані обставини, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 532 грн. 48 коп., а сума надмірно сплаченого позивачем судового збору, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», може бути повернута судом за клопотанням особа яка сплатила судовий збір у більшому розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 134, 139, 159, 205, 211, 217, 227, 228, 241, 246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Ференця Олександра Євгеновича, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Скасувати постанову № 2154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України, яка складена 29 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання, шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Гашук К.В.