Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №638/22084/25 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа №638/22084/25

Провадження № 2/638/3741/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі

головуючого судді Гребенюка В.В.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із вказаною позовною заявою.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у розмірі 2000,00 грн. до досягнення дитиною повноліття. Однак, даної суми не достатньо для задоволення потреб дитини яка є особою, що має інвалідність з дитинства та потребує лікування, наразі навчається в інституті. Відповідач працює неофіційно, має земельний пай, що приносить йому додатковий дохід щороку. У зв`язку із вказаним позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яка продовжує навчатися, починаючи стягнення з дня подання позову до суду.

Ухвалою Шевченківський районний суд м. Харковавід 17.11.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, також було встановлено строки для реалізації права сторін на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Позивач в судове засідання не з`явилася про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена. В поданій суду заяві просила справу розглянути за її відсутності, позов задовільнити, протии ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового розгляду, однак він в судове засідання не з`явився, причини не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.

Від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За таких обставин судом, згідно ч. 2 ст. 247, ст.ст. 280-281 ЦПК України, постановлено ухвалу про розгляд справи у заочному порядку, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

28.12.1999 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, який розірвано 03.10.2007

В шлюбі у сторін народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 донька ОСОБА_3 про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане 17.08.2022.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова 18.10.2023 № 638/5675/23, копія якого наявна в матеріалах справи, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень нуль копійок) щомісяця з щорічною індексацією вказаної суми відповідно до закону, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 09 червня 2023 року і до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 23 років, за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Як свідчить копія посвідчення, виданого ГУ ПФУ в Кіровоградської області ОСОБА_3 встановлено ІІ групу інвалідності з дитинства.

Згідно довідки ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут». Загальний термін навчання з 15.09.2025 по 31.12.2026.

Позивача і доньку взято на облік, як внутрішньо переміщені особи про що до справи надано копії довідок. Фактичне місце їх проживання: АДРЕСА_1 .

За інформацією з Ізюмської філії Харківського ОЦЗ позивач зареєстрована, як беробітна. Допомога по безробіттю з квітня 2025 року не нараховується.

Положеннями частини 2 ст. 13 ЦПК України суду надано право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб.

З метою належного захисту прав дитини та через неподання позивачем інформації щодо доходів відповідача, на підставі ч. 2 ст. 13 ЦПК України, судом з власної ініціативи отримано відповідь № 2729537 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно якої відповідач є власником земельної ділянки площею 4,7151 га та житлового будинку загальною площею 44 кв. м.

За змістом частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно зі статтями 150, 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини третьої статті 181 СК України).

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 ст. статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (частини 1-2 статті 199 СК України).

Обґрунтовуючи вимоги про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної рішення суду у розмірі 2000 грн на дитину, на 1/4 частку від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, позивач зазначала, що даної суми не достатньо для задоволення необхідних витрат на дитину, яка є особою з інвалідністю з дитинства та наразі навчається у вищі, а доходи позивача зменшилися.

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Позивач скористалася своїм правом, визначив способом стягнення аліментів - їх присудження у частці від доходу батька. Крім того, закон не встановлює обов`язку доведення мотивів, на підставі яких позивач бажає скористатися такою можливістю.

Відповідно до частини першої та другої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріали справи не містять доказів існування обставин, що перешкоджають відповідачу надавати допомогу доньці.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, така зміна розміру аліментів є правом позивача, буде відповідати інтересам дитини сторін та засадам справедливості, добросовісності і розумності.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню, але спосіб стягнення аліментів має бути змінений з моменту вступу рішення в силі, оскільки з моменту подання позову здійснюється стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позов було подано до суду, що становить 1211 гривень 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовільнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 за рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.10.2023 у справі № 638/5675/23.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення ОСОБА_3 23 (двадцяти трьох) років, за умови, що вона буде продовжувати навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Шевченківськім районним судом м. Харкова за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановленого ЦПК України строку, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

З текстом даного судового рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Позивач:ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

Повний текст судового рішення складено: 29.06.2026

Суддя В. В. Гребенюк