Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №390/1394/26 — Кропивницький районний суд Кіровоградської області

Справа № 390/1394/26

Провадження № 3/390/348/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р.Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г. О.,

за участю секретаря судового засідання Сотченко Я. В.,

прокурора Солопова В. Ю.,

захисника особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення – адвоката Кричуна Ю. А.,

особи, стосовно якої складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення – ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 172-6 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а саме: особою, зазначеною у підпункті «д» пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону (особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби), в порушення вимог частини другої статті 45 Закону, несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме 09.10.2025 о 20 год 10 хв, маючи обов`язок подати таку декларацію у період часу з 00 год 00 хв 18.06.2024 до 00 год 00 хв 17.07.2024, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , повідомила, що причиною несвоєчасного подання декларації стала її неуважність. Просила звернути увагу, що після повідомлення НАЗК одразу ж виконала вимоги законодавства та подала вказану декларацію.

Захисник доповнив, що норми КУпАП, наразі, допускають неоднозначне або множинне тлумачення щодо часу виявлення невчасного подання декларації, з якого необхідно починати відлік строку притягнення особи до адмінвідповідальності, тому ці неточності слід тлумачити на користь особи, що притягається до відповідальності. Моментом виявлення порушення є лист повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.02.2025 про факт неподання ОСОБА_1 декларації. Після спливу 10-денного строку, наданого для подання декларацій, Національне агентство мало проконтролювати факт подання чи неподання ОСОБА_1 декларацій та звернутися до уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції з матеріалами щодо несвоєчасного подання такої декларації. Повідомлення Верховного Суду від 09.04.2021 вux. №1089/0/2-21, яким керувалися посадові особи під час складання протоколу, містить аналіз судової практики у справах про правопорушення, пов`язані з корупцією, узагальнювальні висновки та пропозиції щодо визначення моменту, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення. Крім того, повідомлення Верховного Суду не належить до джерел законодавства України.

В підсумку, сторона захисту наполягає на закритті провадження у справі № 390/1394/26 через закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Прокурор вважає, що НАЗК було повністю дотримано передбаченої законодавством України процедури щодо виявлення факту несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларацій і спрямування відповідного повідомлення до органу, уповноваженого на складання протоколу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд установив таке.

Закон розрізняє поняття «корупційне правопорушення» та «правопорушення, пов`язане з корупцією».

В першу чергу вказаний Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів.

З метою запобігання можливим корупційним проявам в діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування законодавством введено обов`язок у встановленому порядку подавати відповідну декларацію зазначених осіб.

Мова йде про обов`язок суб`єктів декларування подавати відповідні відомості до Єдиного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування у порядку та у строки визначені Законом.

Окрім того, згідно з статтею 1 Закону спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до статті 255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) за 172-4 - 172-9.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Наказом НПУ від 23.10.2019 утворено Управління стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в» - «ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до частини першої статті 172-6 КУпАП несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 19.12.2023 по 17.06.2024 працювала молодшим інспектором 2 категорії відділу режиму і охорони державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» та являлася суб`єктом декларування відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією – особою рядового складу державної кримінально-виконавчої служби.

Водночас, будучи суб`єктом відповідальним за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, порушуючи вимоги абзацу першого частини другої статті 45 Закону несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, 09.10.2025 о 20 год 10 хв, маючи обов`язок подати таку декларацію у період часу з 00 год 00 хв 18.06.2024 до 00 год 00 хв 17.07.2024.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та її вина повністю підтверджується дослідженими судом доказами.

Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

• протоколом про адміністративне правопорушення № 162/26 від 15.05.2026;

• роздруківкою декларації, поданої 09.10.2025;

• повідомленням Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.02.2025 № 40940/0/06-25;

• копією витягу з наказу від 19.12.2023 № 400/ОС-23 про призначення ОСОБА_1 на посаду молодшого інспектора режиму і охорони установи;

• копією витягу з наказу від 17.06.2024 № 238/ОС-24 про звільнення ОСОБА_1 ;

• поясненнями ОСОБА_1 тощо.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, у своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.

Перед судом постає питання, з якого часу необхідно рахувати факт виявлення правопорушення.

Для логічного розуміння поняття «час виявлення правопорушення» необхідно здійснити порівняння адміністративного провадження з кримінальним, оскільки за даних обставин, вони фактично однакові, з тією різницею, що КПК України, визначає кожну стадію провадження.

Так, згідно вимог статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування.

Тобто досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Відповідно до вимог частини другої статті 283 КПК України, досудове розслідування закінчується: закриттям кримінального провадження, звільненням особи від кримінальної відповідальності, або зверненням до суду з обвинувальним актом.

Тобто виявленням кримінального правопорушення не може бути час складання обвинувального акта, а є формальне внесення відомостей до ЄРДР.

Аналогічно, адміністративне провадження так само розпочинається з моменту виявлення адміністративного правопорушення.

Виявленням правопорушення так само як і в кримінальному провадження може бути будь яке повідомлення: чи то очевидця, потерпілого, установи, або уповноваженою посадовою особою, тощо.

Після виявлення адміністративного правопорушення наступає стадія збирання доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, рівно так само, як в кримінальному провадження здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП, аналогічно як в КПК України, на слідчих, прокурорів, уповноважених на складання обвинувальних актів.

І вже за наслідками перевірки та збирання доказів, уповноважена особа приймає рішення, передбачене статтями 247, 251 КУпАП. (або закриває провадження в справі, або складає протокол про адміністративне правопорушення.

Вже після складання адміністративного протоколу розпочинається стадія розгляду справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, прихожу до висновків, що стадією виявлення адміністративного правопорушення є саме дата, коли уповноважена особа, чи орган фактично отримали повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, або виявили його самостійно.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та частинами третьою - шостою статті 164-14, статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Так, відповідно до повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.02.2025 № 40940/0/06-25 Національним агентством встановлено, що ОСОБА_1 не подала декларацію особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Наведене повідомлення отримано Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України 24.03.2026 за вх. № 24392-2026.

З вищенаведеного вбачається, що шестимісячний строк можливого притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності почав нараховуватися саме з 24.03.2026, тобто з часу, коли уповноважений орган фактично отримав повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, та відповідно до вимог частини четвертої статті 38 КУпАП, закінчиться 24.09.2026, тобто на сьогодні цей строк триває.

Дослідивши матеріали справи суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, а її дії підпадають під ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, оскільки вона, будучи суб`єктом декларування в розумінні Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно подала декларації особи, яка припиняє діяльність пов`язану з виконання функцій держави.

При накладенні стягнення згідно з вимогами статті 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Із врахуванням особи винної, яка вперше притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе накласти стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір.

Керуючись статтями 33, 36, 40-1, 172-6, 283, 284, 285 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП і накласти на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Г.О. Підгірська