Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №363/3604/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"30" червня 2026 р. Справа № 363/3604/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., розглянувши матеріали, які надійшли до суду із Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гро мадянка України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 близько 14:00, за адресою АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 , повторно протягом року, ухилилась від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України, відносно немовляти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не забезпечила необхідні умови проживання дитини, в квартирі антисанітарія, умови проживання не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, застійне повітря. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною другою статті 184 КУпАП.

Зазначені обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №967891 від 27.05.2026, який був складений у присутності ОСОБА_1 та підписаний нею без будь-яких зауважень; рапортом інспектора ЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції В.Місяць про те, що спільно з працівниками Служби у справах дітей Вишгородської міської ради виявлено факт неналежного виконання останньою батьківських обов`язків відносно своєї новонародженої ОСОБА_2 , а саме: не забезпечила належних умов проживання, антисанітарія, у зв`язку з чим було складено протокол про адміністративне правопорушення; копією рапорту інспектора СЮП ВП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції В.Місяць від 20.05.2026, про те, що за результатами перевірки виявлено факт неналежного виконання останньою батьківських обов`язків, щодо новонародженої дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 , не забезпечено належних умов проживання, станом на 20.05.2026 новонароджена не зареєстрована в законному порядку; копіює письмових пояснень ОСОБА_1 від 27.05.2026 за змістом яких, 20.05.2026 за її місцем проживання прибули працівники поліції спільно з ССДС Вишгородської міської ради з метою перевірки умов проживання її новонародженої доньки, та нею не заперечується факто того, що під час перевірки, у квартирі була антисанітарія (брудні речі, кімнати захаращені речами, а також відсутні продукти харчування, як для матері так і для маля), зазначивши про своє зобов`язання виправити ситуацію; копіює акту №63 обстеження умов проживання від 20.05.2026; фотознімками з кімнат у квартирі; довідкою-характеристикою відносно ОСОБА_1 виданої за місцем вимоги від 27.05.2026, згідно якої за місцем проживання характеризується негативно; копією постанови Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2026 у справі №363/450/26, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 184 КУпАП. До матеріалів також долучено, копію паспорту громадянки України ОСОБА_1 та копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 .

У судове засідання, призначене на 30.06.2026, ОСОБА_1 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, при цьому судову повістку про виклик її до суду на 30.06.2026, надіслану на адресу місця проживання, зазначену у протоколі та у поясненнях, не вручена з причин «одержувач відсутній за вказаною адресою», а судова повістка, надіслана на номер мобільного телефону, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення та у поясненнях, згідно відповідної довідки - доставлено 11.06.2026. Крім, цього уся інформація щодо цього судового провадження міститься на сайті «Судова влада України» та, як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повідомлена, що розгляд справи відбудеться у Вишгородському районному суді Київської області, проте, станом розгляду справи не цікавилася, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не зверталась.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов`язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки, відповідно до статті 268 КУпАП присутність ОСОБА_1 під час розгляду справи не є обов`язковою, враховуючи встановлений статтею 277 КУпАП строк розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також відсутність у її письмових поясненнях заперечень щодо обставин, викладених у протоколі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд, вивчивши матеріали адміністративних справ, дослідивши наявні у справах докази у їх сукупності, вважає доведеним факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 184 КУпАП.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 184 КУпАП встановлено, що ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом, у протоколі про адміністративне правопорушення від 27.05.2026 серії ВАД №967891, ОСОБА_1 інкриміновано вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП, тобто повторно протягом року після накладення стягнення за вчинення аналогічних правопорушень.

Так, згідно постанови Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2026 у справі №363/450/26, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, проте вона належних висновків не зробила, не стала на шлях виправлення та повторно допустила порушення батьківських обов`язків.

Згідно із статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Статтею 33 КУпАП передбачено, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за доцільне притягнути її до адміністративної відповідальності у виді штрафу, у межах визначених санкцією частини другої статті 184 КУпАП.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 9, 23, 33, 184, 276-279, 280, 283-285, 289, 298-300, 307-310 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 184 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до примусового виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя О.П. Лукач