Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №240/6281/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року

м. Київ

справа № 240/6281/25

провадження № К/990/51507/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, ухваленого у складі головуючого судді Леміщака Д. М., та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого судді - Граб Л. С., суддів: Сторчака В. Ю., Матохнюка Д. Б.

І. Суть спору

1. У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої абзацом сьомим пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168), у розмірі 20100 гривень в розрахунку на місяць за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року;

1.2. зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови № 168 у розмірі 20100 гривень в розрахунку на місяць за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року.

2. На обґрунтування заявлених позовних вимог вказує, що він набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови № 168 у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, що підтверджується довідкою ВЛК від 12 серпня 2024 року № 824, згідно з якою його визнано обмежено придатним до військової служби через поранення, отримані 22 липня 2023 року та 23 грудня 2023 року під час захисту Батьківщини.

Однак позивачу не нараховано та не виплачено додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року, тобто після спливу двох місяців перебування у розпорядженні.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно до абзацу сьомого пункту 1-1 Постанови № 168 неправомірною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 07 квітня 2022 року по теперішній час, що підтверджується відомостями з його військового квитка.

4. 23 грудня 2023 року позивач отримав поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок, включаючи відкриті вогнепальні переломи шиловидного виростка правої ліктьової кістки, п`ясткових кісток, фаланг пальців, травматичну ампутацію IV та V пальців правої кисті, а також множинні сліпі поранення м`яких тканин обличчя, передплічь, стегон із наявністю сторонніх тіл, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 25 січня 2024 року № 153.

5. Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 грудня 2023 року № 363 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира частини.

6. 12 серпня 2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, за результатами якого видано довідку ВЛК № 824, що встановила діагноз: наслідків поєднаного вогнепального осколкового поранення від 22 липня 2023 року та 23 грудня 2023 року із посттравматичною нейропатією, контрактурою правої кисті та помірними порушеннями функцій, визнавши його непридатним до служби в десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

7. 13 листопада 2024 року представником ОСОБА_1 направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з вимогами надати інформацію та документи щодо періоду проходження служби, зарахування у розпорядження, нарахування та виплати грошового забезпечення, включаючи додаткову винагороду в розмірі 20100 гривень, передбачену Постановою № 168, а також підстави ненарахування такої винагороди.

8. 31 грудня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 надала відповідь на адвокатський запит за № 813/33958, в якій зазначено про відсутність підстав для нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 20100 гривень.

9. Разом з цим Військова частина НОМЕР_1 видала довідку від 31 грудня 2024 року № 133/11037, в якій зазначено, що за період з 12 серпня 2024 року по 31 грудня 2024 року додаткова винагорода в розмірі 20100 гривень ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

10. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року, в позові відмовлено.

11. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з моменту видання наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 25 грудня 2023 року № 363 період перебування позивача у розпорядженні командира перевищив два місяці, а травма ОСОБА_1 визнана такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що за результатами медичного огляду ВЛК від 12 серпня 2024 року № 824 ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, підрозділах логістики, зв`язку, охорони.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не був визнаний ВЛК ані обмежено придатним, ані непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, що є обов`язковою умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» від 28 червня 2023 року № 3161-IX та пункту 1-1 Постанови № 168.

12. Зазначена позиція підтримана Сьомим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

13. Представник позивача - адвокат Мандрик В.В. подав касаційну скаргу на вказані судові рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої, підпункту «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

14. Так, автор скарги вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах абзацу 7 пункту 1-1 Постанови № 168 в частині ненарахування та невиплати військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після спливу двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) і до закінчення перебування у розпорядженні додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень.

15. Верховний Суд ухвалою від 05 січня 2026 року відкрив касаційне провадження за скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика В.В. на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. Пунктами першим-третім статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

19. Згідно з абзацами першим, другим пункту четвертого статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

20. Так, наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок № 260).

21. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

22. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

23. Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України зобов`язаний невідкладно забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

24. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України доручено забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

25. На виконання вказаних Указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

26. Абзацом п`ятим пункту 2 розділу II Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов`язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" (далі - Закон № 3161-IX), установлено, що в період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісячно виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень на умовах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

27. Згідно з пунктом 1 розділу II Закону № 3161-IX цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім підпункту 1 пункту 1, підпунктів 2 і 3 пункту 3, підпункту 1 пункту 5 розділу I цього Закону та пунктів 2 і 3 цього розділу, які набирають чинності через 30 днів з дня опублікування цього Закону, та застосовується у частині виплати додаткової винагороди з першого числа місяця, в якому опублікований цей Закон.

28. Так, Закон № 3161-IX офіційно опубліковано у газеті "Голос України" від 30 червня 2023 року № 13, тому абзац п`ятий пункту 2 розділу II Закону № 3161-IX набрав чинності 31 липня 2023 року.

29. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2023 року № 836 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", яка відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01 червня 2023 року, доповнено Постанову № 168, зокрема, абзацом сьомим пункту 1-1 в такій редакції:

"Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, після перебування у розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування у розпорядженні щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень."

30. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2023 року № 1001 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168", яка відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01 червня 2023 року, абзац сьомий пункту 1-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції:

"Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень."

VI. Позиція Верховного Суду

31. Отже, з метою забезпечення додаткової фінансової підтримки осіб, які беруть участь у відсічі та стримуванні збройної агресії російської федерації, зокрема військовослужбовців, підвищення їх мотивації та рівня соціального забезпечення, 28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168.

Очевидно, що первинна редакція Постанови № 168, з огляду на її швидкочасне прийняття, п`ятий день повномасштабної агресії, тобто період особливо гострої напруженості, характеризувалася недостатньою чіткістю та визначеністю її формулювань, що ускладнювало реалізацію її положень.

32. Нечіткість первинної редакції цієї постанови зумовила неодноразове внесення змін до неї, які дещо розширили перелік суб`єктів права на отримання додаткової грошової винагороди. Водночас порядок й умови виплати додаткової винагороди залишалися невизначеними.

33. Розуміючи нагальну потребу у врегулюванні виплати спірної додаткової винагороди, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 09 серпня 2023 року № 836, якою вніс зміни до Постанови № 168, яка відповідно до пункту 2 набирає чинності з дня опублікування та застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01 червня 2023 року, доповнено Постанову № 168, зокрема, абзацом сьомим пункту 1-1.

34. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2023 року № 1001 також внесено зміни до Постанови № 168, яка застосовується в частині виплати додаткової винагороди з 01 червня 2023 року та відповідно до якої абзац сьомий пункту 1-1 Постанови № 168 викладено таким чином:

"Військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані у розпорядження відповідних командирів, протягом двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) виплачується грошове забезпечення (без урахування додаткової винагороди) за останньою займаною посадою у повному обсязі. Після перебування у розпорядженні понад два місяці і до закінчення перебування у розпорядженні таким військовослужбовцям щомісяця виплачується оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років та додаткова винагорода у розмірі 20100 гривень."

35. Аналіз наведеної норми права свідчить, що під час перебування у розпорядження відповідних командирів, після спливу двох місяців з дня зарахування у розпорядження (без врахування часу перебування у відпустці та на лікуванні) військовослужбовці мають право на отримання окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень.

36. Водночас умовами для реалізації військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 гривень (у розрахунку на місяць пропорційно часу перебування в розпорядженні) є:

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини;

визнання військово-лікарською комісією його обмежено придатним до військової служби або непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців.

37. При цьому грошове забезпечення військовослужбовця, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та перебувають у розпорядженні відповідних командирів понад два місяці, грошове забезпечення виплачується:

до 31 травня 2023 року в розмірі окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років;

з 01 червня 2023 року по 30 червня 2023 року відповідно до положень Постанови № 168;

з 30 червня 2023 року (день набрання чинності Законом № 3161-IX) у розмірі, який включає в себе оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років та додаткову винагороду в сумі 20100 гривень.

38. Спірні правовідносини у цій справі склалися з приводу невиплати відповідачем на користь позивача як військовослужбовця Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої абзацом 7 пункту 1-1 Постанови № 168 у розмірі 20100 грн в розрахунку на місяць за період з 12 серпня 2024 року по 10 березня 2025 року.

39. Отже, варто проаналізувати наявність умов для реалізації позивачем як військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди у розмірі 20100 грн, передбаченої абзацом сьомим пункту 1-1 Постанови № 168.

40. Судами попередніх інстанцій встановлено та довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 25 січня 2024 року № 153 підтверджено, що 23 грудня 2023 року позивач отримав поєднане вогнепальне осколкове поранення голови та кінцівок, включаючи відкриті вогнепальні переломи шиловидного виростка правої ліктьової кістки, п`ясткових кісток, фаланг пальців, травматичну ампутацію IV та V пальців правої кисті, а також множинні сліпі поранення м`яких тканин обличчя, передплічь, стегон із наявністю сторонніх тіл.

Наказом командира Війскової частини НОМЕР_1 від 25 грудня 2023 № 363 ОСОБА_1 зараховано у розпорядження командира частини.

12 серпня 2024 року позивач пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії, за результатами якого видано довідку ВЛК № 824, що встановила діагноз: наслідків поєднаного вогнепального осколкового поранення від 22 липня 2023 року та 23 грудня 2023 року із посттравматичною нейропатією, контрактурою правої кисті та помірними порушеннями функцій, визнавши його непридатним до служби в десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, вищих військових навчальних закладах, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення та охорони.

41. Наведене свідчить, що з моменту видання командиром Військової частини НОМЕР_1 наказу від 25 грудня 2023 року № 363 період перебування позивача у розпорядженні перевищив два місяці.

При цьому травма ОСОБА_1 відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми від 25 січня 2024 року № 153, визнана такою, що пов`язана із захистом Батьківщини.

Однак, як висновується з результатів медичного огляду ВЛК від 12 серпня 2024 року № 824, ОСОБА_1 визнано непридатним до служби в десантно-штурмових військах, але придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, підрозділах логістики, зв`язку, охорони.

42. Отже, позивач не був визнаний ВЛК ані обмежено придатним, ані непридатним до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців, що є обов`язковою умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 20100 грн.

43. Крім того, на дату видання ВЛК довідки від 12 серпня 2024 року № 824, набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" 21 березня 2024 року № 3621-IX, який скасував статус «обмежено придатний» та визначив поняття тільки придатність, «часткову» придатність та непридатність до несення служби, водночас варто зазначити, що зміни до Закону № 3161-IX, з прийняттям вказаного Закону № 3621-IX не приймалися.

44. З урахуванням обставин цієї справи, Верховний Суд вважає правильними висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.

45. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

46. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

47. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

48. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мандрика Владислава Володимировича залишити без задоволення.

2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08 липня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі № 240/6281/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська