Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №500/3724/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №500/3724/24

Суддя: Пліш Михайло Антонович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 500/3724/24 пров. № А/857/27010/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року (головуючий суддя Подлісна І.М., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 01.03.2024.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати і задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того, що при обчисленні пенсії Позивача відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021, 2022, 2023 роки, що становить 13559,41 грн.

Проте правильному обчисленні показник середньої заробітної плати Позивача мав становити 14602,12 грн (13559,41 грн х 1,079).

Цей розмір є більшим за розмір показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії при проведенні її індексації відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV - за 7994,47 грн (з 01.03.2024). Таким чином, на думку суду, у Відповідача були відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії Позивача згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (надалі - Порядок№ 124).

Суд першої інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56), згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Враховуючи це, суд помилково застосував до спірних правовідносин абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124, натомість застосуванню підлягають положення частини другої статті 42 Закону № 1058- IV та пункту 3 зазначеного Порядку.

Отже, суд дійшов до неправильного висновку про те, що показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії Позивача, в розмірі 13559,41 грн, не підлягає збільшенню на коефіцієнт 1,0796 з 01.03.2024 при проведенні індексації пенсій згідно з пунктом 1 Постанови КМУ № 185.

Позивач перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058- IV, починаючи з 2023 року. При обчисленні пенсії Позивача Відповідач застосував середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021, 2022, 2023 роки, в розмірі 13559,41 гривень.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058- IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується для обчислення пенсії. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Пунктом 1 Постанови КМУ№ 185 було встановлено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Представник Позивача звернувся до Відповідача з адвокатським запитом, в якому просив повідомити інформацію про те, чи проведено Позивачу перерахунок пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058- IV із застосуванням коефіцієнта збільшення установленого Постановою КМУ № 185. Також в адвокатському запиті містилась вимога усунути порушення законодавства та провести належний перерахунок пенсії Позивача з 01.03.2024 у тому випадку, якщо зазначений перерахунок проведено не було.

Листом Відповідача представника Позивача повідомлено, що при призначенні Позивачу у 2023 році пенсії за віком відповідно до Закону № 1058- IV її розмір обчислено з урахуванням показника середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки - 13559,41 грн, який вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 185 (7994,47 грн), тому Позивачу встановлено щомісячну доплату в розмірі 100 грн, починаючи з 01.03.2024.

Відповідач протиправно не провів перерахунок пенсії Позивача відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058- IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, на коефіцієнт збільшення згідно з Постановою КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024.

При цьому до спірних правовідносин Відповідач протиправно не застосував частину другу статті 42 Закону № 1058- IV, пункти 1-4, 7 Порядку № 124, пункт 1 Постанови КМУ № 185, натомість помилково застосував абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124.

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1058- IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105- XIV. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообовґязковим державним пенсійним страхуванням.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-ІІІ (надалі - Закон № 2017-111), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

На підставі частини другої статті 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Починаючи з 20.02.2019, відносини щодо проведення щорічної індексації пенсії регулюються наступними нормативно-правовими актами та нормами права:

- Закон № 1058- IV (частина друга статті 42);

- Закон «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (надалі - Закон№ 1282-ХІІ) (стаття 2);

- Постанова КМУ № 124, якою затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058- IV;

- постанови Кабінету Міністрів України на відповідний рік, якими установлюється коефіцієнт, на який збільшується показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, при її перерахунку щороку з 01 березня.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону 1058- IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Отже, положення вказаної статті передбачають для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати. При цьому, виключень, порядку та розміру вказана стаття не містить зазначаючи лише, що вказане питання визначається рішенням Кабінету Міністрів України.

Відповідно до Закону № 1282-ХІІ індексація - це визначений законодавством механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема заробітні плати, стипендії та пенсії або щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, Кабінет Міністрів України визначає виключно порядок індексації пенсії, а визначення розміру індексації пенсії та інших доходів громадян України проводиться виключно законами України: як визначено статтею 2 Закону № 1282-ХІІ, - із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Постановою КМУ № 124 було затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ГУ

В пункті 1 Порядку № 124 зазначено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно Закону № 1058-ІУ; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (надалі - Закон №° 796-ХІҐ) у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (надалі - Закон№ 2262-ХІІ).

З огляду на те, що Позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначений відповідно до положень Закону № 1058- IV, то відповідно до вказаного Порядку пенсія Позивача підлягає перерахунку при проведенні щорічної індексації пенсій.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок).

Пенсія Позивача була призначена за його зверненням, яке надійшло до 31.12.2023, тому відповідно до пункту 3 Порядку № 124 його пенсія підлягає перерахунку з 01.03.2024.

У пункті 4 Порядку № 124 міститься формула та порядок, за якими визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що збільшений відповідно до цього Порядку показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовується: під час проведення наступних перерахунків пенсій, переведення з одного виду пенсії на інший (крім умов, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону); під час обчислення пенсії відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Отже, вказаною нормою перебачено, що збільшений показник застосовується при подальших перерахунках. Він вказує на змінюваність об`єкту індексації (показника середньої заробітної плати по Україні). У всіх інших випадках індексується той показник середньої заробітної плати, який застосовано при обчисленні пенсії.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

В абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 зазначено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до Порядку № 124 з урахуванням абзацу першого пункту 5 в 2019 році індексація пенсій відбулась шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховувався для обчислення пенсії станом на 01.10.2017, тобто за три попередні роки (2014 -2016), розмір якого становив 3764,30 грн, що мало наслідком те, що індексацію не було проведено пенсіонерам, яким пенсія була призначена в 2018 році, адже для обчислення розміру пенсії таких пенсіонерів враховувався показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2015-2017 роки в сумі 5377,90 гривень.

Норма про застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017, при проведенні перерахунку пенсії при щорічній індексації пенсії не узгоджується та суперечить змісту частини другої статті 42 Закону № 1058- IV.

Пунктом 2 Постанови КМУ № 124, підпунктом 1 пункту 2 Постанови КМУ № 251, пунктом 1 Постанови КМУ № 127, пунктом 1 Постанови КМУ № 118, пунктом 1 Постанови КМУ № 168, пунктом 1 Постанови КМУ № 185 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:

- з 1 березня 2019 року у розмірі 1,17;

- з 1 березня 2020 року у розмірі 1,11;

- з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;

- з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;

- з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;

- з 1 березня 2024 року у розмірі 1,0796.

При перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058- IV і Порядку № 124 органи Пенсійного фонду України, і в тому числі Відповідач, використовують такі показники середньої заробітної плати:

- з 1 березня 2019 року - 4404,35 грн (3764,40 грн х 1,17 = 4405,35 грн);

- з 1 березня 2020 року - 4888,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 = 4888,83 грн);

- з 1 березня 2021 року - 5426,60 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 = 5426,60 грн);

- з 1 березня 2022 року - 6186,32 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 = 6186,32 грн);

- з 1 березня 2023 року - 7405,03 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 = 7405,03 грн);

- з 1 березня 2024 року - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 = 7994,47 грн).

Як вже було зазначено вище, при призначенні Позивачу пенсії відповідно до Закону № 1058- IV, її розмір обчислено з урахуванням показника середньої плати за три календарні роки, що передують року звернення Позивача за призначенням пенсії, тобто за 2021, 2022, 2023 роки, у розмірі 13559,41 гривень. Оскільки зазначений показник вище ніж той, що застосовувався при перерахунку пенсії відповідно до Постанови КМУ № 185 (7994,47 грн), то Відповідач вважає недоцільним перерахунок пенсії Позивача з урахуванням зазначених показників, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії Позивача, та натомість установив відповідну доплату.

Вищезазначений підхід органів Пенсійного фонду України і зокрема Відповідача є помилковим та протиправним. Застосування даного підходу у 2020-2024 роках позбавило права на індексацію пенсії:

- у 2019 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018 р.;

- у 2020 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018-2019 рр.;

- у 2021 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2018-2020 рр.;

- у 2022 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2019-2021 рр.;

- у 2023 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2020-2022 рр.;

- у 2024 - пенсіонерів, пенсія яким призначена в 2021-2023 рр.

Абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з огляну на наступне.

По-перше, в абзаці другому пункту 5 Порядку № 124 чітко зазначено, що механізм (особливості) перерахунку пенсії, закладені в ньому, застосовується лише в 2019 році і про те, що такий самий підхід слід застосовувати в наступних роках, в цьому пункті нічого не зазначено. Так, положення статті 42 Закону № 1058 та Порядку № 124 не містять застережень, що пенсії призначені пізніше підлягають індексації виходячи з показника середньої заробітної станом на 01.10.2017.

По-друге, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 суперечить пункту 3 зазначеного Порядку та частині другій статті 42 Закону № 1058- IV, адже звужує коло пенсіонерів, пенсії яких підлягають щорічній індексації.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок. А частина друга статті 42 Закону № 1058- IV не містить норми про використання в 2019 році показника середньої заробітної плати станом на 01.10.2017 та необхідності його застосування в подальших роках, що повністю узгоджується з пунктом 3 Порядку № 124.

Оскільки норми частини другої статті 42 Закону № 1058- IV та положення Порядку № 124 регулюють одне і те ж коло відносин щодо щорічної індексації пенсійних виплат, при цьому вони суперечать один одному, тому необхідно керуватися приписами, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №° 520/15025/16-а (провадження № 11- 1207апп19, пункт 56), де сформульований правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Згідно зі статтею 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Постанови Уряду не можуть звужувати обсяг прав встановлений законом, адже приймаються на виконання законів, а тому мають їм відповідати й не суперечити. А у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Законом № 1058- IV дійсно делеговано Уряду право визначати розмір та порядок збільшення пенсії при проведенні щорічної індексації у межах бюджету Пенсійного фонду з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058- IV.

Тобто порядок, який установлений Урядом, повинен забезпечити мінімальне збільшення пенсії, визначене абзацом другим статті 42 Закону № 1058- IV. До того ж Уряду надано право визначити таке збільшення пенсії і у вищому розмірі у межах бюджету Пенсійного фонду, але аж ніяк не у меншому.

Натомість абзацом першим пункту 5 Порядку № 124, який застосовується органами Пенсійного фонду з 2019 року в сукупності з абзацом другим зазначеного пункту Порядку № 124 при проведенні щорічної індексації пенсій, Уряд позбавив

мінімального збільшення пенсій, визначеного абзацом другим статті 42 Закону № 1058- IV, частину пенсіонерів залежно від року призначення пенсії.

У зв`язку з вищевикладеним та з урахуванням правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) суд першої інстанції не повинен був застосовувати абзац перший пункту 5 Порядку № 124, оскільки він не відповідає та суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058- IV, який має вищу юридичну силу.

При проведенні перерахунку пенсії Позивача з 01.03.2024 Відповідач повинен був застосувати наступні норми матеріального права:

- частину другу статті 42 Закону № 1058-ГУ;

- Порядок № 124 (крім абзацу першого пункту 5 цього Порядку);

- пункт 1 Постанови КМУ № 185.

На підставі зазначених норм права Відповідач повинен був провести перерахунок пенсії Позивача шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії, розмір якого становить 13559,41 грн, на коефіцієнт збільшення в розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 185, починаючи з 01.03.2024.

Після такого перерахунку показник середньої заробітної плати Позивача має становити: 13559,41 грн х 1,0796 = 14602,12 гривень. Проте Відповідач не провів зазначеного перерахунку пенсії Позивача з мотивів, які були викладені вище.

Особам, які отримують пенсію згідно із Законом № 2262-ХІІ, у 2024 році пенсія була проіндексована без подібних «виключень» згідно з приписами Постанови КМУ № 185. Під індексацію потрапили всі пенсіонери, пенсія яким призначена згідно із Законом № 2262-ХІІ до 31.12.2023, що також є підтвердженням протиправності застосовуваного Відповідачем підходу до перерахунку пенсії особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 1058-ГУ

Суд першої інстанції правильно встановив, що при обчисленні пенсії Позивача органи Пенсійного фонду України застосували середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, за 2021, 2022, 2023 роки у розмірі 13559,41 гривень.

Водночас висновок суду першої інстанції про те, що показник середньої заробітної плати, який врахований при обчисленні розміру пенсії Позивача, в розмірі 13559,41 грн, не повинен збільшуватись на коефіцієнт 1,0796 є помилковим, адже до нього суд дійшов у зв`язку з не правильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Тернопільській області та з 08.05.2023 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058-IV).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 до пенсійної виплати заявниці встановлено щомісячні доплати в розмірах 100 гривень у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до законодавства.

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та у зв`язку із цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 22.04.2024 повідомлено про те, що позивачу призначено пенсію за віком, згідно із Законом №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки, які передують року звернення, за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн. Оскільки цей розмір є більшим за розміри показників середньої заробітної плати, які підлягають застосуванню при проведенні перерахунку пенсії з урахуванням її індексації відповідно до ст.42 Закону №1058-IV, тому, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області позивачу було призначено відповідні надбавки до пенсії, які виплачуються в розмірах, визначеної Постановою №185 від 100 грн. Відповідач у листі зазначив, що відповідно до пенсійної виплати позивача з 1 березня 224 року було призначено щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 гривень. Пенсія перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що Пунктом 6 Постанови №185 установлено, що з 1 березня 2024 р. до пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за зверненнями, що надійшли до 31 грудня 2023 р. включно, які не підвищуються з 1 березня 2024 р. згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", встановлюється щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 гривень, яка виплачується додатково до щомісячних доплат до пенсії, встановлених пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №127, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Зазначені щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Суд першої інстанції зазначив, що як видно з матеріалів справи, пенсія позивачці була призначена у 2023 році і для обчислення її розміру був застосований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за попередні три роки (2020-2022 роки), який становив 12236,71 грн., що є більшим за показник середньої заробітної плати, визначений відповідно до п. 5 Порядку №124, збільшений на коефіцієнт 1,0796 (в 2024 році).

На думку суду, необґрунтованими є доводи позивача щодо протиправності незастосування з 01.03.2024 середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, в розмірі 12236,71 грн. та коефіцієнт збільшення показника заробітної плати відповідно 1,0796, оскільки, дані аргументи не узгоджуються з приписами Порядку №124.

При цьому, суд зауважив, що позивачці відповідні надбавки до пенсії виплачуються в розмірах, визначених Постановою №185 100,00 грн.

На момент розгляду справи вказані нормативно-правові акти є чинними і у встановлений законодавством спосіб протиправними не визнавались, а тому підлягають застосуванню.

Положеннями ч.2 ст.42 Закону №1058-ІV Кабінету Міністрів України надано повноваження з визначення порядку проведення перерахунку пенсії з метою її індексації.

Також зверну увагу, що, приймаючи Постанову №185, Уряд передбачав, що внаслідок перерахунку певні пенсії, призначені відповідно до Закону №1058-IV, не підвищаться. У зв`язку з цим для досягнення мети індексації установлені щомісячні доплати.

За таких обставин, відповідач, згідно з п. 4 розділу XV Закону №1058-IV, обґрунтовано не зменшив розмір пенсії позивача, а залишив її у незмінному розмірі (саме в аспекті індексаційних перерахунків), адже показник середньої заробітної плати для цілей індексації був меншим, ніж наявний наразі показник середньої заробітної плати (визначений при призначенні пенсії). При цьому відповідач також вірно встановив позивачу щомісячні доплати в сталому розмірі.

Відповідно, пенсія позивача проіндексована згідно з положеннями законодавства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що внаслідок перерахунку пенсії позивачці з 01 березня 2024 року пенсійний орган не допустив протиправної поведінки та не порушив право позивача на належне пенсійне забезпечення, а доводи позивачки та представлені нею докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.

Обов`язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).

У зв`язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» № 2040-ІХ, яким частину п`яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.

Так, частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 124).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до п. 4. Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:

К= (ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1,

100%

де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);

ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:

ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,

де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;

Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Відповідно до п.2 постанови КМУ від 01.04.2020 №251 встановлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11; у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; перерахунок пенсій, передбачений цим пунктом, проводиться з 1 травня 2020 року.

Постановою КМУ № 185 передбачено, що з 01.03.2024 перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796 (пункт 1).

Отже, перерахунок пенсій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», проводиться згідно з Порядком № 124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 1 жовтня 2017 року на відповідні коефіцієнти.

Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону); показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб`єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов`язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу.

Крім того, зазначений принцип загальнообов`язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов`язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв`язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов`язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

Отже, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.

У іншому випадку, відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.

При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.

Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З урахуванням вищевикладеного, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

З огляду на викладене, пенсійний орган, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн у 2024 році, замість застосування коефіцієнта збільшення 1,0796 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не відповідно до вимог чинного законодавства.

Аналогічна правова позиція зазначена Верховним Судом у постанові від 13.01.2025 по справі № 160/28752/23.

З урахуванням вказаного вище, колегія судді вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід скасувати, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №500/3724/24 та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо не проведення індексації її пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 01.03.2024.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді А. Р. Курилець

О. І. Мікула

Оригінал: reyestr.court.gov.ua