Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №260/2273/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/2273/25 пров. № А/857/26839/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.,

суддів Гудима Л.Я., Курильця А.Р.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року про відмову у задоволенні клопотання у справі №300/5016/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 у справі №260/2273/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року зазначеного в оновленій довідці Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24 травня 2024 року № 518/1.6/524; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначеного в довідці Головного управління Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24 травня 2024 року № 518/1.6/524, з врахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог – відмовлено.

14.04.2026 представником позивача подано до суду заяву, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Закарпатський окружний адміністративний суд від 12.05.2025 у справі №260/2273/25 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначеного в довідці Головного управління Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24 травня 2024 року № 518/1.6/524, з врахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача виплат по пенсійній заборгованості з 01.02.2023 по день проведення перерахунку, в сумі 177764,01 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у задоволенні заяви від 14.04.2026 представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.

Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач оскаржив таку в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом першої інстанції при її прийнятті порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що Законодавець прямо передбачає єдиний варіант зміни способу виконання, який був спершу заявлений до суду та відображений в рішенні (в нашому випадку «зобов`язати здійснити перерахунок та виплату») виключно на «стягнення». Отож, зміна способу виконання не може вважатися прийняттям нового рішення. Як відомо, результатом перерахунку завжди буде виплата різниці між «поточними» (тобто показники з довідки про розмір грошового забезпечення) показниками та «попередніми» показниками (те, що суд назвав «з урахуванням раніше виплачених сум»). Виключно з метою виконання рішення суду відповідач самостійно розрахував цю різницю у розмірі 177764,01 грн та відобразив це у окремому письмовому документі, доданому до матеріалів справи. Тому зазначення саме цієї суми, як предмету стягнення, узгоджується з позицією відповідача, - як існування в цілому, так і її розмір.

Апелянт просив скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 та постановити нове рішення, яким заяву позивача задовольнити.

Відзив на апеляційну скаргу поданий не був.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи положення п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи із такого.

Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у цій справі суд першої інстанції керувався тим, що відсутність активних дій позивача, спрямованих на примусове виконання рішення суду у справі № 260/2273/25, свідчить про те, що стягувач не скористався усіма передбаченими законодавством засобами для виконання рішення суду у власній справі, а тому застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, в даному випадку, є передчасним.

При цьому, вказані висновки суду не є перешкодою для звернення до суду із заявою про зміну способу виконання рішення суду, у випадку неможливості виконання рішення органами державної виконавчої служби.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №260/2273/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Закарпатській області задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року зазначеного в оновленій довідці Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24 травня 2024 року № 518/1.6/524; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначеного в довідці Головного управління Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24 травня 2024 року № 518/1.6/524, з врахуванням раніше виплачених сум. В решті позовних вимог – відмовлено.

Відповідач у листі до представника позивача від 17.02.2026 стверджує, що рішення у справі № 260/2273/25, яке набрало законної сили 11.06.2025 року виконано, (а.с.46). Нарахована різниця пенсії за минулий час ( з урахування виплачених сум) за період з01.02.2023 року по 30.06.2025 року в розмірі 178 326,06 грн облікована в електронній пенсійній справі позивача з реєстраційним номером 840910. 31.10.2025,27.11.2025 року та 31.12.2025 позивачу виплачено суми по 187.35 грн з боргу, який облікований за вказаним рішення суду. Дані суми визначаються пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету на відповідний рік, але не більше від належної до виплати суми, що обліковується в Переліку №821 (а.с.46).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.

Положенням ч. 1 ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Водночас, порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого ч. 1 ст. 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Слід зауважити, що з 19.12.2024 положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати. Метою ж внесення змін до процесуального закону було забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Так, при вирішенні питання щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення судом апеляційної інстанції враховано, що з долучених до матеріалів справи відповідачем-боржником письмових доказів не вбачається виплата нарахованих за таким рішенням сум, в тому числі, як це зазначив відповідач-боржник, в межах затверджених бюджетних призначень.

Суд також зазначає, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Тобто, у будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Дійшовши такого висновку, судом враховано і те, що як наголошено Верховним Судом у постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з пенсійного органу нарахованої суми є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження. Зазначений спосіб зміни способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості чітко визначена та нарахована самим пенсійним органом. Тобто, рішення суду, стосовно якого вирішується питання про зміну способу його виконання, стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у форму примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

За таких обставин, на переконання колегії суддів, наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 у справі №260/2273/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 178326,06 грн.

Своєю чергою, у листі від 17.02.2026 представника заявника повідомлено про часткову виплату пізниці в пенсії за минулий час по 187,35 грн у жовтні-грудні 2025 року.

За таких обставин, сума перерахованої та невиплаченої пенсії складає 177764,01 грн.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ щодо обов`язковості остаточного судового рішення, суд апеляційної інстанції доходить переконання, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції обставинам справи не відповідають, що має наслідком скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення вимог заяви.

Керуючись статтями 2, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 378 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року у справі № 260/2273/25 - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Закарпатський окружний адміністративний суд від 12.05.2025 року у справі №260/2273/25 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 лютого 2023 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення зазначеного в довідці Головного управління Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту від 24 травня 2024 року № 518/1.6/524, з врахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.02.2023 по день проведення перерахунку, в сумі 177 764,01 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя О. П. Мандзій

судді Л. Я. Гудим

А. Р. Курилець