Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №380/16376/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/16376/24 пров. № А/857/34004/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Обрізка І.М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «ВОДОДАР» Бориславської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року (головуючий суддя Лунь З.І., м. Львів) у справі № 380/16376/24 за адміністративним позовом Комунального підприємства «ВОДОДАР» Бориславської міської ради до Західного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері» про визнання протиправним висновку,

в с т а н о в и в :

Комунальне підприємство «ВОДОДАР» Бориславської міської ради (далі – КП «ВОДОДАР») звернулося із адміністративним позовом до Західного офісу Держаудитслужби, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Констракшн Машинері», про визнання протиправним та скасування Висновку Західного офісу Держаудтслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-01-007859-a від 10.07.2024.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, вважає його таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи; недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Також має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що тендерна пропозиції учасника ТОВ «Констракшн Машинері» повністю відповідала вимогам Замовника, який діяв виключно у межах чинного законодавства при визначення зазначеного учасника переможцем торгів та укладення з ним договору.

Зазначає, що у позивача були відсутні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Констракшн Машинері», оскільки вказаний у висновку моніторингу документ наявний у складі тендерної пропозиції учасника.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і визнається сторонами, за результатами проведеної позивачем процедури закупівлі UA-2024-02-01-007859-a між ним як покупцем і ТОВ «Констракшн Машинері» як продавцем укладений договір про закупівлю від 23 лютого 2024 року №23/02 (далі також Договір).

Предметом Договору сторони визначили купівлю-продаж Екскаватора навантажувача JCB 3CX SITEMASTER (комплектація Powershift) (п.1.1 Договору) за ціною 4 248 000,00 грн з ПДВ (п.2.4 Договору).

За наслідками виконання умов Договору ТОВ «Констракшн Машинері» передав у власність позивача Екскаватор-навантажувач, що підтверджується підписаними сторонами Договору видатковою накладною від 03.04.2024 №6551, актом від 03.04.2024 №КМ-00006551 приймання-передачі обладнання згідно з Договором №23/02 від 23.02.2024, довіреністю Позивача від 03.04.2024 №2 на отримання від ТОВ «Констракшн Машинері» екскаватора навантажувача в кількості 1 одиниці.

Позивач сплатив ТОВ «Констракшн Машинері» повну вартість отриманого екскаватора-навантажувача, що підтверджується інформаційним повідомленням про зарахування коштів від 02.04.2024 №8853 на суму 849 600,00 грн та інформаційним повідомленням про зарахування коштів від 06.05.2024 №1580605334614 на суму 3 398 400,00 грн. Всього позивачем сплачено 4 248 000,00 грн, що відповідає ціні Договору.

Західним офісом Держаудитслужби відповідно до наказу від 18.06.2024 №126 проведено моніторинг закупівлі за ID: UA-2024-02-01-007859-a.

Під час проведення моніторингу за результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам Закону та Особливостей №1178 встановлено порушення вимоги пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178.

За результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Констракшн Машинері» встановлено порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та пункту 3 Особливостей №1178.

Крім того, замовником допущено порушення вимог частини п`ятої статті 8 Закону внаслідок порушення строків надання інформації та документів у випадках, передбачених законом.

Про ці порушення зазначено у Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-01-007859-а від 10.07.2024.

Не погоджуючись із Висновком в частині встановлення порушення вимог підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178 та зобов`язання щодо його усунення, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 922-VIII).

Як визначено статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно із Законом № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі полягає у здійсненні аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Частинами 3-7 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону (в редакції Закону № 2526- IX від 16.08.2022) передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості №1178).

Відповідно до умов пункту 9 розділу 3 Тендерної документації Замовник здійснює закупівлю товару(-ів), вартість якого (яких) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, що є в переліку відповідно до підпункту 2 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону з врахуванням абзаців третього і четвертого пункту 3 Особливостей №1178, виключно якщо ступінь локалізації виробництва таких товарів дорівнює чи перевищує значення, визначене підпунктом 1 пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону: у 2024 році - 20 (двадцять) відсотків.

Як передбачено п. 3 Особливостей №1178, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону.

Згідно з п 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:у 2024 році - 20 відсотків. З

Як визначено у підпункті 2 пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922-VIII, до переліку товарів, щодо яких застосовуються особливості локалізації, включено механічні лопати, екскаватори та ковшові навантажувачі, гірнича техніка; механічні екскаватори.

Судом встановлено, що позивач як замовник за процедурою закупівлі передбачив придбання екскаватора навантажувача (ДК 021:2015: 43262100-8 - Механічні екскаватори) очікуваною вартістю 4 370 000,00 гривень.

Відповідно до норм пункту 5 Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 №861 (у відповідній редакції, що чинна для досліджуваної процедури закупівлі, далі – Порядок №861) до переліку включаються товари, які відповідають ступеню локалізації, визначеному у підпункті 1 пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, в разі коли, зокрема, виробники товарів мають сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

Пунктом 13-1 Порядку №861 передбачено, що замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності, а учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.

Отже, як правильно заначив суд першої інстанції, вимога щодо надання сертифіката відповідності ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) стосується саме підтвердження відповідності системи управління якістю у виробництві та щодо виробника товару.

Згідно з п. 13-1 Порядку №861, позивач як замовник у тендерній документації встановив вимогу про надання учасником сертифіката відповідності ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) або національним стандартам, якими їх замінено, саме щодо відповідності управління якістю у виробництві та саме щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником.

Як встановлено судом з оскаржуваного Висновку, учасник ТОВ «Констракшн Машинері» у складі тендерної пропозиції надав довідку (№СМL14-08/02/2024R від 08.02.2024) щодо ступеня локалізації виробництва товару, у якій вказано ступінь локалізації пропонованого товару (22,76%) та виробника товару – JCB (Велика Британія), комплектування ТОВ «Констракшн Машинері».

У складі тендерної пропозиції учасника є сертифікат відповідності №UA0.YT.050211-23 та декларація відповідності UA.TR.YT.D.050211-23 щодо екскаваторів навантажувачів марки «JCB», у яких виробником товару вказано «J.C.BAMFORD EXCAVATORS LIMITED» (Великобританія), ТОВ «Констракшн Машинері» – уповноважений представник виробника.

Матеріалами справи також підтверджується, що учасник ТОВ «Констракшн Машинері» надав не сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності, як це визначено пунктом 13-1 Порядку №861 та пунктом 9 розділу 3 тендерної документації Замовника, а сертифікат на систему управління якістю, виданий ТОВ «Констракшн Машинері» щодо відповідності вимогам ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) стосовно надання послуг ремонту і технічного обслуговування машин і устатковання промислового призначення, оптової торгівлі деталями та приладдям для автотранспортних засобів, оптової торгівлі сільськогосподарськими машинами й устаткованням, оптової торгівлі машинами й устаткованням для добувної промисловості та будівництва, неспеціалізованої оптової торгівлі.

А отже, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що учасник повинен був надати не будь-який сертифікат, а саме сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві конкретним вимогам щодо виробника, продукція якого пропонується учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності, чого ним зроблено не було.

З урахуванням такого, позивач як замовник при розгляді тендерної пропозиції ТОВ «Констракшн Машинері» повинен був виявити невідповідності у документах тендерної пропозиції учасника відповідно до пункту 43 Особливостей №1178 та відхилити тендерну пропозицію ТОВ «Констракшн Машинері»; позивач не вчинив означених дій, чим порушив вимоги законодавства.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Висновок відповідача у цій частині є правомірним.

Разом з тим, враховуючи виявлені під час проведення моніторингу процедури закупівлі порушення, Західний офіс Держаудитслужби у Висновку зобов`язав позивача, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законодавством порядку, а саме на усунення порушення підпункту 2 пункту 44 та, відповідно, пункту 3 Особливостей №1178 вжити заходи щодо припинення зобов`язань за укладеним за результатами процедури закупівлі договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ «Констракшн Машинері» щодо розірвання договору.

Судом враховано, що Верховний Суд у п. 65-78 постанови від 01.02.2024 у справі № 640/18786/22 (адміністративне провадження № К/990/22883/23) зазначив наступнне:

« 65. При цьому Верховний Суд вважає помилковим висновок судів попередніх інстанцій про визначення контролюючим органом у Висновку вимог щодо порядку усунення допущених порушень, які суперечать вимогам чинного законодавства та неможливо виконати.

66. Відповідач у Висновку, з огляду на встановлене порушення законодавства у сфері закупівель, яке є значущим через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, та керуючись статтями 5 та 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, статтею 8 Закону України “Про публічні закупівлі” Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

67. Виходячи із структури та змісту частини сьомої статті 7-1 Закону №922-VIII та Порядку №522, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

68. Із приписів Закону №922-VIII вбачається, що на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

69. Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

70. Відповідно до частини першої статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

71. Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

72. Згідно із частиною другою статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

73. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу.

74. Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

75. Як вбачається зі змісту Висновку, відповідач конкретизував, які саме заходи повинен вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

76. Аналогічні висновки висловив Верховний Суд у постановах від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21).

77. За цих обставин Верховний Суд Верховний Суд вважає, що спірний висновок відповідача є таким, що відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, є правомірним та підстави для його скасування судом відсутні.

78. Протилежні висновки судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, оскільки спростовуються викладеними правилами чинного законодавства.»

У постанові від 31.01.2023 у справі № 260/2993/21 Верховний Суд зазначив: «оскаржуваний висновок містить посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку порушення законодавства у сфері публічних закупівель та запропоновано можливий шлях усунення порушень, а саме дії, які повинен вчинити замовник. Висновок відповідача конкретизований, у пункті 3 оскаржуваного висновку передбачено три самостійні варіанти дій на вибір позивача. …

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону № 922, саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки. …

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України “Про публічні закупівлі” відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Як вбачається зі змісту висновку, відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Тобто вимоги, зазначені у спірному висновку про результати моніторингу процедури закупівлі шляхом розірвання договору, підлягали виконанню.»

Таким чином, Верховний Суд підтверджує право органу державного фінансового контролю зазначати відповідне зобов`язання, що спростовує твердження апелянта; Верховний Суд не пов`язує зобов`язання вжити заходи шляхом припинення зобов`язань за укладеним за результатами тендеру договором із негативним впливом порушень на бюджет, адже його пропорційність обумовлена приведенням правовідносин між сторонами у первісний стан; у відповідних справах Верховний Суд надавав правову оцінку порушенням з аналогічною правовою природою до тих, правова оцінка яким надається у даній справі.

Відтак, суд вірно вважав, що визначений в оскаржуваному Висновку спосіб усунення порушень, вказаний відповідачем, є конкретно визначений та пропорційний.

Разом з тим, суд правильно зазначив, що результатом проведення процедури закупівлі є укладення господарського договору між замовником і переможцем торгів.

Відтак, єдиним можливим та повністю пропорційним способом усунення порушення, що вплинуло на результат здійснення процедури закупівлі, є припинення зобов`язань за укладеним договором, адже у випадку дотримання вимог норм чинного законодавства, визначення переможцем торгів ТОВ «Констракшн Машинері» з подальшим укладенням договору про закупівлю не відбулося б.

Крім того, відповідач зобов`язав позивача вжити заходи (зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо) щодо недопущення в подальшому порушення вимог пунктів 3, 28 та 47 Особливостей №1178 при складанні тендерної документації, а також частини п`ятої статті 8 Закону при наданні інформації та документів у випадках, передбачених законом.

Оскільки механізм усунення порушень, яких на даному етапі здійснення процедури закупівлі відсутній, відповідач зазначив, відповідно, зобов`язання не усунути їх, а вжити заходи щодо недопущення в подальшому.

Отже, як правильно зазначив суд, відповідач передбачив альтернативність зобов`язань, адресованих позивачу, що відповідає вимогам законодавства.

Про альтернативність зобов`язань, що містяться у висновках органів Держфінконтролю йдеться у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 01.02.2024 року у справі № 160/18391/22; постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі № 420/11945/21; постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 200/10092/20-а.

Виходячи з системного аналізу правових норм та обставин даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість поданого позивачем адміністративного позову, відтак відповідач при прийнятті спірного Висновку діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обґрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України” (заява № 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України” (заява № 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України” (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “РуїсТоріха проти Іспанії” (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «ВОДОДАР» Бориславської міської ради залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 липня 2025 року у справі № 380/16376/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш