Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: податку на доходи фізичних осіб
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №380/25261/24
Суддя: Пліш Михайло Антонович
ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/25261/24 пров. № А/857/3033/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Пліша М.А.,
суддів Іщук Л.П., Обрізка І.М.
секретаря судового засідання Хомича О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року (головуючий суддя Мартинюк В.Я., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕЛЕКТРОНМАШ» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод ЕЛЕКТРОНМАШ» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просило:
визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 36516/13-01-24-10, № 36517/13-01-24-10, № 36519/13-01-24-10 від 23.08.2024 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано, прийняті Головним управлінням ДПС у Львівській області, податкові повідомлення-рішення за №36516/13-01-24-10, за № 36519/13-01-24-10 від 23.08.2024 року та за №36517/13-01-24-10 від 23.08.2024 року в частині фінансових санкцій в сумі 43100 грн. 54 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управлінням ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ЕЛЕКТРОНМАШ» 21097 (двадцять одна тисяча дев`яносто сім) грн. 36 коп. сплаченого судового збору.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 03.04.2012 по 31.03.2024 року, за результатами якої складено Акт перевірки від 25.07.2024 №31357/13-01-07-04/38172658 (далі - Акт перевірки) та встановлено наступні порушення:
- МСБО 1, МСБО 32, МСБО 39, МСФЗ 7, МСФЗ 9, МСФЗ 13; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - ПУ України), в результаті чого підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2024 року у сумі 10 936 658 грн.;
- п.1201 ст.1201; п.90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України - підприємством порушено термін реєстрації податкових накладних та розрахунків
коригувань (загальна сума штрафних санкцій 781 937,71 грн.);
- пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.171.1 ст.171; п.176.2 ст.176 ПК України - підприємством несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за період: травень - листопад 2020 року - у сумі 2 181 260,13 грн., січень - грудень 2021 року - у сумі 6 696 245,06 грн., січень - травень 2022 року - у сумі 2 462 107,50 грн., червень - грудень 2022 року - у сумі 239 442,51 грн., січень - грудень 2023 року - у сумі 7 642 374,74 грн., січень - березень 2024 року - у сумі 2 447 164,0 грн.;
- пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.176.2 ст.176; пп.1.5 пп.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України - підприємством:
несплачено (неперераховано) військовий збір станом на 31.03.2024 у сумі 261 480,28 грн.;
несвоєчасно сплачено військовий збір за період: вересень - грудень 2019 року - у сумі 169 054,20 грн., квітень - грудень 2020 року - у сумі 265 637,03 грн., січень - грудень 2021 року - у сумі 561 437,26 грн., січень - травень 2022 року - у сумі 205 509,45 грн., червень - грудень 2022 року - у сумі 18 837,79 грн., січень - грудень 2023 року - у сумі 551 766,50 грн., січень - березень 2024 року - у сумі 116 634,69 грн.;
- ч.3 ст.13 Закону № 2473-VІІІ, з врахуванням вимог п.142 Постанови НБУ № 18, порушено законодавчо встановлені строки розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 04.11.2021 № 04/11/2021-ІЕР-ЕМ, укладеним з Іntеrnаtiоnаl Есо Роwеr Lіmіtеd (Китай) в частині несвоєчасного надходження (ненадходження) товару по імпорту. Сума нарахованої пені складає 16 531,57 грн. (55 020,74 грн. - 38 489,17 грн.).
ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» подано заперечення від 09.08.2024 на Акт перевірки.
ГУ ДПС у Львівській області за результатами розгляду заперечення на Акт перевірки прийнято рішення від 21.08.2024 №24852/6/13-01-07-04-17 «Про надання відповіді на заперечення», яким наведені в запереченні аргументи та пояснення, не спростовують факти порушень, відображених у висновку Акта перевірки.
ТзОВ «Завод Електрон Маш» 06.09.2024 р. подано до ДПС України скаргу на податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23.08.2024 №36502/13-01-07-04, №36497/13-01-07-04, №36517/13-01-24-10, №36519/13-01-24-10,№ 36516/13-01-24-10, які були прийняті на підставі Акту перевірки.
Рішенням про результати розгляду скарги від 08.11.2024 №33546/6/99-00-06-01-01-06 ДПС України скасувала податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23.08.2024 №36502/13-01-07-04, залишила без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 23.08.2024 №36497/13-01-07-04, №36517/13-01-24-10, №36519/13-01-24-10, №36516/13-01-24-10, а скаргу задоволлила частково.
Під час проведення перевірки встановлено, що згідно з документами бухгалтерського та податкового обліку (головні книги по бухгалтерських рахунках 661, 641.1, відомості нарахування та виплати заробітної плати, табелі обліку робочого часу, банківські платіжні документи, дані ІТС «Податковий блок») ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» станом на 31.03.2024 не сплатило податок на доходи фізичних осіб із нарахованих сум заробітної плати найманих працівників в сумі 1 138 651,56 грн. (1 727 024,52 - 588 372,96 грн. (нарахована сума ПДФО за березень 2024 року, термін сплати до 30.04.2024)), дана сума податку на доходи фізичних осіб сплачена ТзОВ «Завод Електронмаш» в квітні 2024 року.
Окрім того, встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за:
травень - листопад 2020 року - в сумі 2 181 260,13 грн.; січень - грудень 2021 року - в сумі 6 696 245,06 грн.; січень - травень 2022 року - в сумі 2 462 107,50 грн.; червень - грудень 2022 року - в сумі 239 442,51 грн.; січень - грудень 2023 року - в сумі 7 642 374,74 грн.; січень - березень 2024 року - в сумі 2 447 164 грн.
Зведені дані щодо нарахування та сплати (перерахування) ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» до бюджету податку на доходи фізичних осіб (рахунок 6411) наведено у таблиці відображеній на ст. 34 Акту перевірки.
Так, ГУ ДПС у Львівській області під час проведення перевірки надано вимоги про надання документів та інформації від 10.06.2024, від 26.06.2024 ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» про надання пояснення та завірених копій документів щодо виявлених фактів порушення. Згідно з поясненнями та копіями наданих документів від 17.07.2024 № 029/652, ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» повідомлено, що заборгованість по сплаті податку виникла в зв`язку з відсутністю фінансування та невірним зарахуванням коштів через єдиний рахунок.
Окрім того, проведеною перевіркою з`ясовано (лист управління економічного аналізу №706/13-01-19-03-15 «Про надання інформації»), що ТзОВ «Завод ЕлектронМаш», перебуваючи згідно з заявою платника на єдиному рахунку, помилково сплачувало кошти на рахунки податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а не через єдиний рахунок, дані кошти обліковувались в ІКП з кодом (платежі до з`ясування) та були повернуті платнику згідно з заявою на розрахунковий рахунок 09.11.2023 року.
Відтак, враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб за період: травень - листопад 2020 року - 2 181 260,13 грн., січень - грудень 2021 року - 6 696 245,06 грн., січень - травень 2022 року - 2 462 107,50 грн., червень - грудень 2022 року - 239 442,51 грн., січень - грудень 2023 року - 7 642 374,74 грн., січень - березень 2024 року - 2 447 164 грн., чим порушено вимоги пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.171.1 ст.171; п.176.2 ст.176 ПК України.
Також, перевіркою повноти і своєчасності перерахування до бюджету утриманих сум військового збору станом на 31.03.2024 встановлено несплату (неперерахування) підприємством військового збору у сумі 261 480,28 грн.
Окрім того, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату військового збору за період: з вересня 2019 року по грудень 2019 року у сумі 169 054,20 грн.; з квітня 2020 року по грудень 2020 року - у сумі 265 637,03 грн.; з січня 2021 року по грудень 2021 року - у сумі 561 437,26 грн.; з січня 2022 року по травень 2022 року - сумі 205 509,45 грн.; з червня 2022 року по грудень 2022 року - у сумі 18 837,79 грн.; з січня 2023 року по грудень 2023 року - у сумі 551 766,50 грн.; з січня 2024 року по березень 2024 року - у сумі 116 634,69 грн.
Зведені дані щодо перевірки повноти сплати ТзОВ «Завод Електронмаш» військового збору наведено у таблиці відображеній на ст. 36 Акту перевірки.
Відтак, враховуючи вище наведене, перевіркою встановлено несплату (неперерахування) підприємством військового збору станом на 31.03.2024 у сумі 261 480,28 грн. та несвоєчасну сплату військового збору за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року - у сумі 169 054,20 грн., з квітня 2020 року по грудень 2020 року - у сумі 265 637,03 грн., з січня 2021 року по грудень 2021 року – у сумі 561 437,26 грн., з січня 2022 року по травень 2022 року - у сумі 205 509,45 грн., з червня 2022 року по грудень 2022 року - у сумі 18 837,79 грн., з січня 2023 року по грудень 2023 року - у сумі 551 766,50 грн., з січня 2024 року по березень 2024 року - у сумі 116 634,69 грн., чим порушено вимоги пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.176.2 ст.176; пп.1.5 пп.1.6 п.161 підрозділу10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України.
Як вбачається із Акту перевірки та позовних вимог позивача, заборгованість по сплаті з податку на доходи з фізичних осіб та військового збору виникла у зв`язку із двома обставинами:
• невірним зарахуванням коштів через єдиний рахунок;
• відсутністю фінансування, яке виникло у зв`язку із боротьбою з епідемією СОVID-19 та внаслідок виникнення обставин непереборної сили (форс-мажору) - запровадження воєнного стану в Україні.
З 01.01.2021 року ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» перейшло на застосування єдиного рахунку, що сторонами не заперечується.
Відповідно до 35-1.1 ст.35-1 ПК України єдиний рахунок - це рахунок, відкритий у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених цим Кодексом, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.35-1.2 ст.35-1 ПК України, повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет у порядку, встановленому статтею 42-1 цього Кодексу.
Платник податків має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.
Використання єдиного рахунку платником податків розпочинається з дня, наступного за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунку.
Відповідно до п.35-1.3 ст.35-1ПК України, з початком використання єдиного рахунку платник податків зобов`язаний здійснювати сплату грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, через єдиний рахунок, крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 35-1.1 цієї статті.
У разі порушення положень, визначених абзацом першим цього пункту, кошти, сплачені таким платником податку на інші рахунки, відкриті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків та зборів, єдиного внеску, інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №321 «Про затвердження Порядку функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади» затверджено Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35- Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади (далі - Порядок № 321). Цей Порядок визначає механізм функціонування єдиного рахунка для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу з податків і зборів, передбачених ПК України, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи пеню та штрафи, відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та інших платежів, що визначені відповідним законодавством та контроль за справлянням яких покладено на ДПС, заборгованості з інших платежів (далі - грошові зобов`язання та/ або податковий борг (заборгованість) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС) та виконання норм статті 35-1 ПК України.
Відповідно до п.5 Порядку №321, для сплати грошових зобов`язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, в Казначействі на ім`я ДПС в установленому порядку відкривається єдиний рахунок за субрахунком відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затвердженого Мінфіном.
Інформація про реквізити єдиного рахунка розміщується на офіційному веб-порталі ДПС, Казначейства, Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія», а також є доступною платнику в електронному кабінеті у день його включення до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
Відтак, враховуючи вищенаведені норми права, платник податків зобов`язаний здійснювати сплату грошових зобов`язань через єдиний рахунок. У разі сплати таким платником податків коштів на інші рахунки, такі вважатимуться помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями.
Постановою Кабінет Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - СОVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 на всій території України з 12.03.2020 було установлено карантин. З метою запровадження податкових та неподаткових пільг, пов`язаних із строком сплати податків, нарахуванням заробітної плати за дні вимушеного простою, термінами подачі податкових декларацій, термінами проведення перевірок, нарахування штрафних санкцій та пені Верховна Рада України 17.03.2020 ухвалила Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» № 533ІХ, який набув чинності 18.03.2020. Цим Законом підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1.
Відповідно до цієї норми за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01.03.2020 по 31.05.2020, штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Отже, законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за несвоєчасну сплату ПДФО, військового збору у відповідний період.
Так, карантин діяв в Україні в період з 12.03.2020 до 30.06.2023, згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (з урахуванням змін), та від 27.06.2023 №651.
До завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розглядуваної справи триває.
03.03.2022 прийнято Закон України «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» № 2118ІХ, який набрав чинності 07.03.2022, яким підрозд. 10 розд. XX Перехідних положень ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Разом з цим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі-Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пп. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від
24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102- IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Підпунктом 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПК України визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.
Тобто, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підп. 112.8.9 п. 112.8 ст. 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Отже, враховуючи викладене вище платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату чи несплату ПДФО, військового збору в період дії мораторію, запровадженого п.52-1 підрозд.10 розд. XX Перехідних положень ПК України, а саме з 01.03.2020 по 26.05.2022.
Крім того апелянт зазначає, що 12 травня 2022 року Верховна Рада України ухвалила Закон України № 2260-К «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон № 2260-К), яким була внесена низка змін до ПК України.
Зокрема, абзац 1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-ІХ передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку.
Закон № 2260-ІХ підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовуються.
Таким чином, з 27.05.2022, на період дії воєнного стану підлягали застосуванню норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Міністерство фінансів України відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України видало Наказ від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження», яким, зокрема, затвердило Порядок № 225 та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента.
З аналізу правових норм Порядку № 25 слідує, що у разі неможливості виконання податкових обов`язків платник податків повинен звернутися до контролюючого органу із відповідною заявою у вищевказані строки з долученням підтверджуючих документів шляхом: надсилання її через Електронний кабінет; подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу у паперовій формі; надсилання поштою з повідомленням про вручення.
Водночас, суб`єктом господарювання не вчинено обов`язкових дій, які б звільняли його, як платника податків, від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку.
Крім того, відповідно до ст. 129 ПК України з урахуванням вимог ст. 102 ПК України, вимог ст.52-1 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України позивачу нараховано до сплатити до бюджету пеню, розмір якої визначено ст. 129 ПК України.
Згідно з пп. 129.1.4 п. 129.4 ст. 129 ПК України при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.
У матеріалах справи містяться розрахунки пені за порушення ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» строків сплати ПДФО, військового збору, які визначалися комп`ютерною програмою.
Отже, враховуючи вищевикладене, несвоєчасне перерахування військового збору та податку на доходи фізичних осіб є податковим правопорушенням, за яке передбачена відповідальність. Жодних обставин, які можуть служити підставами для відстрочення сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб або звільнення платника від нарахування штрафних санкцій та пені за несплату або несвоєчасну сплату військового збору та податку на доходи фізичних осіб, чинним законодавством не передбачено. Фінансовий стан не звільняє платника податків від обов`язку сплати до бюджету податкових зобов`язань з військового збору та податку на доходи фізичних осіб в порядку та строки, встановлені ПК України. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні (не умисні), оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених за платником податків у ст.16, ст. 36 ПК України.
З огляду на те, що контролюючим органом встановлено, що діяння ТзОВ «Завод ЕлектронМаш» не є умисними, до позивача застосована штрафна санкція за несвоєчасну сплату ПДФО, військового збору у розмірі 10%.
Отже, зазначені обставини вказують на невідповідність судового рішення вимогам КАС України, з огляду на ігнорування судом доводів відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.
У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що Наказом відповідача від 28.05.2024 року за №2779-ПП призначено планову виїзну документальну перевірку позивача.
За результатами планової виїзної документальної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2017 по 31.03.2024, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.04.2012 по 31.03.2024 відповідачем складено акт від 25.07.2024 за №31357/13-01-07-04/38172658.
У висновках згаданого акта перевірки в тому числі зазначено, що в порушення підп.168.1.1, підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.1 ст.171, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України позивачем несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб за період травень - листопад 2020 року – 2 181 260,13 грн., січень - грудень 2021 року – 6 696 245,06 грн., січень - травень 2022 року – 2 462 107,50 грн., червень - грудень 2022 року – 239 442,51 грн., січень - грудень 2023 року – 7 642 374,74 грн., січень - березень 2024 року – 2 447 164 грн.
Також, в акті перевірки зазначено, що в порушення підп.168.1.2, підп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176, підп.1.5, підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідачем:
- несплачено (неперераховано) військовий збір станом на 31.03.2024 у сумі 261480, 28 грн.;
- несвоєчасно сплачено військовий збір за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року – у сумі 169 054,20 грн., з квітня 2020 року по грудень 2020 року – у сумі 265 637,03 грн., з січня 2021 року по грудень 2021 року – у сумі 561 437,26 грн., з січня 2022 року по травень 2022 року – у сумі 205 509,45 грн., з червня 2022 року по грудень 2022 року – у сумі 18 837,79 грн., з січня 2023 року по грудень 2023 року – у сумі 551 766,50 грн., з січня 2024 року по березень 2024 року – у сумі 116 634,69 грн.
На підставі згаданого акта перевірки відповідачем 23.08.2024 прийнято податкові повідомлення-рішення:
за №36516/13-01-24-10, яким, відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податку на доходи фізичних осіб (штрафна санкція) на 1566282 грн. 81 коп., в тому числі пеня - 533384 грн. 68 коп. відповідно до вимог підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України;
за №36517/13-01-24-10, яким, відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 304580 грн. 82 коп. (основний платіж - 261480 грн. 28 коп., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 261480 грн. 28 коп., пеня - 16952 грн. 52 коп. відповідно до вимог підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України);
за №36519/13-01-24-10, яким, відповідно до п.125-1.2 ст.125-1 ПК України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір (штрафна санкція) на 154986 грн. 31 коп., в тому числі пеня - 69356 грн. 99 коп. відповідно до вимог підп.129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України.
У процедурі адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 08.11.2024 року за №23546/6/99-00-06-01-01-06, спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін.
Ухвалюючи рішення у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що положеннями підп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Згідно положень підп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Пунктом 171.1 статті 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
У відповідності до п.176.2 ст.176 ПК України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов`язані, в тому числі своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
У відповідності до підпункту 1.1 наведеного пункту платниками збору є, в тому числі, особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу - фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов`язання; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Згідно положень підпункту 1.4 цього ж пункту нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV цього Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту (розділ IV цього Кодексу - "Податок на доходи фізичних осіб").
У відповідності до підп.1.6 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу..
Спірними податковими повідомленнями рішеннями за №36516/13-01-24-10, за №36517/13-01-24-10 та за №36519/13-01-24-10 застосовано до відповідача фінансову відповідальність у формі штрафу та пені за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Положеннями п.125-1 ст.125 ПК України передбачено, що ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Підпунктом 129.1.4 п.129.1 ст.129 ПК України передбачено, що нарахування пені розпочинається при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.
Абзацом другим підп.129.3.4-1. п.129.3 ст.123 ПК України передбачено, що нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, закінчується, зокрема, у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов`язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов`язань.
У відповідності до абзацу четвертого п.129.4 ст.129 ПК України, на суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
При цьому, суд першої інстанції слушно зауважив, що при застосуванні фінансових санкцій на підставі наведених норм контролюючий орган, в силу положень п.112.1 ст.112 ПК України, повинен встановити наявність в діяннях платника податків вини.
Так, у відповідності до п.112.1 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Крім того, згідно із підп.112.8.5 п.112.8 ст.112 ПК України, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 125-1 цього Кодексу).
Згідно матеріалів справи, на виконання службового допису від 27.06.2024 року Управлінням економічного аналізу Головного управління ДПС у Львівській області надано лист від 01.07.2024 року за №706/13-01-19-03-15, зміст якого вказує на те, що в 2021 році позивачем перераховувались кошти на сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору на бюджетні рахунки, а не через єдиний рахунок і обліковувались зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування».
Про аналогічні обставини, в тому числі і за інші періоди (2022, 2023 та І квартал 2024 роки), платник податків повідомив контролюючий орган до складення акта перевірки, поясненнями від 17.07.2024 року за №029/652.
Крім того, у цьому поясненні повідомлено контролюючий орган про те, що позивачем у вересні 2020 року було укладено з ЛКП «Львівелектротранс» Контракт № 328426/1 від 02.09.2020 року на виробництво та постачання 10 нових трамвайних вагонів для м. Львова, який фінансується за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку згідно тендерної процедури розпочатої на початку 2020 року. Пандемія COVID-19 спричинила затримки в постачанні продукції від закордонних постачальників, що призвело до невиконання графіків виробництва трамвайних вагонів згідно з Контрактом № 328426/1 від 02.09.2020 року, та продовження термінів поставки трамваїв, внаслідок чого здача продукцію замовнику та надходження коштів за здану продукцію відбулись із значною затримкою. Як наслідок, позивач не змогло своєчасно (або в повній сумі) сплатити податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.
Також, у цьому поясненні йдеться про те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває до сьогоднішнього дня. У зв`язку з цим Львівська міська рада не виділила з бюджету м. Львова необхідних коштів для оплати за трамвайні вагони в частині місцевого внеску Львівської міської ради. Натомість Львівська міська рада звернулась до Міністерства фінансів України щодо докредитування контракту на закупівлю трамвайних вагонів ЛКП «Львівелектротранс» за рахунок кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та відповідні зміни ЛКП «Львівелектротранс» запропоновано було внести до умов Контракту, на що товариства вимушене було погодитись. Наведені вище обставини, у тому числі несвоєчасний розрахунок ЛКП «Львівелектротранс» за поставлені трамвайні вагони призвели до того, що у платника податків не було можливості своєчасно сплатити (або в повній сумі) сплатити податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок.
До згаданого пояснення позивачем було додано: Реєстр документів з 01.01.2021 по 24.03.2024 по сплаті військового збору; Реєстр документів з 01.01.2021 по 24.03.2024 по сплаті військового збору: Реєстр документів з 01.01.2021 по 18.03.2024 по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Реєстр документів з 18.03.2024 по 24.03.2024 по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Реєстр документів з 01.01.2021 по 23.03.2024 по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Реєстр документів з 01.01.2021 по 23.03.2024 по сплаті єдиного соціального внеску; Копії платіжних інструкцій по сплаті військового збору; Копії платіжних інструкцій по сплаті податку на доходи фізичних осіб; Копії платіжних інструкцій по сплаті єдиного соціального внеску; Обороти рахунку 6411 за січень 2021-березень 2024 з 1С УТП; Витяг з Єдиного рахунку по податку на доходи фізичних осіб за періоди 2021,2022, 2023, 1-ий квартал 2024; Порівняльний ОСВ по податку на доходи фізичних осіб за даними 1С УТП та Єдиної картки платника; Обороти рахунку 642 (ВЗ) за січень 2021-березень 2024 з 1С УТП; Витяг з Єдиного рахунку по військовому збору за періоди 2021,2022, 2023, 1-ий квартал 2024: Порівняльний ОСВ по військовому збору за даними 1С УТП та Єдиної картки платника; Аналіз сплати по податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску за даними 1С УТП та Єдиної карти платника за період 2021-1 кв.2024 року.
У відповідності до п.6 Розділу V Порядку ведення обліку податків, зборів та інших платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, внесених на єдиний рахунок, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.03.2021 № 166, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2021 року за № 667/36289, з наступними змінами та доповненнями, відповідальними за повноту показників та своєчасність підтвердження контрольних ренкінгів, які є підставою для формування реєстру платежів з єдиного рахунка в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунка, є керівники відповідних структурних підрозділів територіальних органів ДПС та ДПС за функціональними напрямами роботи та керівники територіальних органів ДПС.
У матеріалах справи наявні заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, квитанції у підтвердження подання таких заяв контролюючому органу до проведення перевірки - 26.10.2023 року.
Оскільки відповідач під час проведення перевірки був обізнаний з тим, що позивачем перераховувались кошти на сплату податку на доходи фізичних осіб та військового збору на бюджетні рахунки, а не через єдиний рахунок і такі обліковувались зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування», то суд першої інстанції вірно вважав, що в силу положень п.112.1 ст.112 та підп.112.8.5 п.112.8 ст.112 ПК України, притягуючи платника податків до фінансової відповідальності відповідач повинен був дослідити обставини наявності в діяннях останнього вини та відсутності обставин, які звільняють його від такої відповідальності.
При цьому, судом першої інстанції підставно враховано підхід Верховного Суду висловлений у постановах від 25.03.2019 року(справа №823/567/17), від 11.04.2019 року (справа №822/3323/17), від 16.12.2020 (справа №806/1146/16), від 03.02.2021 року (справа №826/9800/16), а саме: «Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення номеру рахунку та/або коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання.».
Оскільки, що фінансова відповідальність до позивача застосовувалась у період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" та воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року, то суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що розрахунки пені за порушення позивачем строків сплати військового збору та податку на доходи фізичних осіб, серед іншого, вказують на те, що відповідачем було враховано при визначенні суми фінансових санкцій (пені) період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19.
Згідно положень п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
При цьому суд вірно зауважив, що підпункти цього пункту у різні періоди, за які застосовано фінансові санкції зазнавали неодноразових змін.
Однак, із змісту підп.3.1.5 п.3.1 розділу ІІІ згаданого акта перевірки вбачається, що контролюючим органом зазначені обставини (притягнення платника податків до фінансової відповідальності з урахуванням наявності в діяннях вини, обставин, які звільняють від такої відповідальності; особливості відповідальності в період дії воєнного стану) не досліджувались, хоча такі могли вплинути на розмір застосованих фінансових санкцій.
Крім того, розрахунки пені, які наявні в матеріалах справи, вказують на таке:
- облікова ставка Національного банку України бралась на день виплати, а не діючої на кожний день несплати, як цього вимагає абзац четвертий п.129.4 ст.129 ПК України;
- фактична сплата у податковому повідомленні-рішенні №36519/13-01-24-10, пов`язується, в тому числі, з датою 15.08.2024 року - після проведеної перевірки, хоча зміст акта перевірки та згаданого податкового повідомлення-рішення вказує про несвоєчасну сплату, а не на несплату;
- фактична сплата у податковому повідомленні-рішенні №36516/13-01-24-10, пов`язується, з датою 30.04.2024 року, однак у акті перевірки та згаданому податковому повідомлення-рішення йдеться несвоєчасну сплату, а не за несплату податкових зобов`язань.
Допитана в якості свідка в суді першої інстанції ОСОБА_1 (ревізор-інспектор, яка серед інших проводила перевірку) повідомила про те, що сума пені визначалась комп`ютерною програмою, а тому пояснити яку саме облікову ставку було застосовано, та чому саме такі дні фактичної сплати були визначені немає можливості.
Аналогічні за змістом та по суті свідчення надала свідок ОСОБА_2 .
Крім того суд підставно зазначив і про те, що наведені обставини не досліджувались в порядку адміністративного оскарження спірних податкових повідомлень-рішень.
Оскілки, враховуючи завдання адміністративного судочинства та повноваження адміністративних судів, сформовані у ст. 2 КАС України, суд позбавлений можливості досліджувати наведені обставинам у розрізі норм чинного законодавства, які не аналізувались під час проведення перевірки, то правильним є твердження суду першої інстанції, що суд перевіряє рішення суб`єкта владних повноважень на їх відповідність критеріям правомірності, а не проводить «доперевірку», досліджуючи та встановлюючи нові обставини, що відноситься до повноважень контролюючого органу.
Такий підхід відповідатиме конституційному принципу розподілу влад, який в загальному ґрунтується на тому. що державний орган, який представляє одну з гілок влади повинен діяти в межах своїх повноважень, втручаючись у діяльність іншого державного органу лише у спосіб визначений чинним законодавством.
Відтак, суд першої інстанції, враховуючи повноваження передбачені ч.2 ст.2 КАС України, вірно вважав, що фінансові санкції, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях за №36516/13-01-24-10, за №36517/13-01-24-10 та за №36519/13-01-24-10, не відповідають критерію обґрунтованості, тобто застосовані без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п.3 ч.2 ст.2 КАС України), зокрема:
- врахування обставини наявності в діяннях позивача вини (п.112.1 ст.112 ПК України);
- дослідження обставин, які звільняють позивача від фінансової відповідальності (підп.112.8.5 п.112.8 ст.112 ПК України;
- визначення облікової ставки Національного банку України на кожний день несплати, як цього вимагає абзац четвертий п.129.4 ст.129 ПК України;
- визначення дати фактичної сплати згаданих податків та збору згідно абзацу другого підп.129.3.4-1. п.129.3 ст.123 ПК України;
- дослідження впливу уведеного військового стану на суми фінансові санкції.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов правильного висновку, що згадані податкові повідомлення-рішення в частині визначення сум фінансових санкцій є протиправними, а тому такі в цій частині підлягають скасуванню.
При цьому, колегія судів зазначає, що апелянтом не оскаржується позиція суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог що стосується податкового повідомлення-рішенню за №36517/13-01-24-10 в частині збільшення суми за податковим зобов`язанням за платежем військовий збір в розмірі 261480 грн.28 коп., тому суд апеляційної інстанції з урахуванням зазначених вище положень ст. 308 КАС України не надає оцінку рішенню суду в цій частині.
З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано позов задовольнив частково.
З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги – відмовити.
Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2025 року у справі №380/25261/24 – без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя М.А. Пліш
судді Л. П. Іщук
І. М. Обрізко
Повний текст складено 29.06.2026
Оригінал: reyestr.court.gov.ua