Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №813/5456/14 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №813/5456/14

Суддя: Москаль Ростислав Миколайович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 813/5456/14 пров. № А/857/26504/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., суддів Димарчук Т.М., Сала П.І., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Нестеровича Б.В., представника відповідача Кечка В.Я., розглянув в місті Львові у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року про відстрочення виконання судового рішення у справі №813/5456/14 за адміністративним позовом Стрийської ОДПІ ГУ Міндоходів у Львівській області до ДП «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу, -

Короткий зміст вимог

17.04.2026 державне підприємство "Угерський спиртовий завод" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із заявою, просило відстрочити виконання постанови Львівського окружного адміністративного у справі №813/5456/14 від 19.09.2014 року строком на один рік з 28.04.2026 року з метою збереження підприємства та можливості здійснення ним господарської діяльності в період воєнного стану, оскільки надалі існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Звертає увагу суду на те, що підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, які є сезонною продукцією. Впродовж 2024-2025 рр. працювало з простоями та за своїми фінансовими показниками не досягло фінансового результату, достатнього для одночасного підтримання виробничого процесу, виконання поточних зобов`язань по сплаті податків та зборів, збереженню трудового колективу та одночасного повного виконання рішення суду про стягнення податкового боргу минулих періодів у значному розмірі. Разом з тим, в період з травня 2023 року по дату подачі до суду цієї заяви підприємство одночасно із сплатою в 2025 році поточних податкових зобов`язань на суму понад 20 млн.грн. спромоглося погасити частково податковий борг (із штрафними санкціями) минулих періодів, щодо якого є рішення суду про стягнення коштів, на загальну суму 10,42млн.грн. Попри те, що заявник ще не набув фінансового показника прибутковості, який б надавав можливість підтримувати виробничий процес, своєчасно сплачувати поточні обов`язкові платежі та при цьому погасити суми податкового боргу минулих періодів, його подальше функціонування дасть спроможність сплачувати борг послідовно частинами, що фактично відбувається. У разі ненадання відстрочки виконання рішення господарська діяльність підприємства зупиниться. Заявник стверджує, що зупинка функціонування підприємства в період воєнного стану призведе до втрати надходжень в бюджет (в 2025 році сплачено більше 20 млн. грн.), звільнення працівників та відсутності будь-якої перспективи для виконання судового рішення. Незважаючи на отримання прибутку, заявник як державне підприємство на виконання Порядку №138 виконує норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету у розмірі 80%, а також сплачує 18% податку на прибуток, що суттєво звужує можливості для виділення коштів на погашення боргів попередніх періодів. Наведені обставини доводять існування об`єктивних перешкод для швидкого виконання рішення суду, а також вказують на реальний намір заявника його виконувати, а отже – є підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення. Звертає увагу суду, що ці обставини впродовж 2025-2026 рр. були підставою для винесення судових рішень по інших адміністративних справах щодо відстрочення виконання судових рішень, пов`язаних із стягненням інших сум податкового боргу з відповідача, зокрема №813/7745/14, 813/2745/14, 813/6339/13-а. Заявник також наполягає, що відстрочення виконання судового рішення в тій справі базується на дотриманні розумного балансу між: - інтересами держави в особі податкового органу, який регулярно отримує від заявника сплату поточних податкових зобов`язань (більше 20 млн. грн. в цей рік) та часткове погашення податкового боргу за попередні періоди для виконання судових рішень, - інтересами трудового колективу заявника, якому край необхідна на час воєнного стану реалізація права на працю і отримання заробітної плати; - інтересами державного підприємства, котре, попри перебування у складному фінансовому становищі, має можливість здійснювати господарську діяльність і продовжувати виконувати судове рішення шляхом часткового погашення податкового боргу, що фактично реалізовує.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою від 27.04.2026 Львівський окружний адміністративний суд задовольнив заяву відповідача від 17.04.2026 та (з урахуванням заяви про виправлення описки від 28.04.2026) відстрочив виконання постанови від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 за позовом Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Державного підприємства «Угерський спиртовий завод» про стягнення коштів для погашення податкового боргу строком на один рік з 28.04.2026. Суд першої інстанції при прийнятті цього судового рішення врахував такі обставини: - підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, які є сезонною продукцією; - єдиний майновий комплекс підприємства включено до переліку об`єктів приватизації, проте заходи щодо процедури приватизації цього об`єкту не завершені; - Львівська ОВА визнала підприємство критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період; - незважаючи на відновлення господарської діяльності підприємства, впродовж першого та другого кварталу 2025 року переважно через обмеження реалізації продукції виробничою необхідністю, мали місце переведення працівників виробництва на неповний робочий час, встановлення для працівників підприємства простою; - за результатами діяльності підприємства за 2025 рік чистий фінансовий результат (чистий прибуток) становив 1495 тис.грн.; - загальна сума сплати податкового боргу за минулі періоди на виконання судових рішень становить 8770тис.грн.; - визначений Порядком норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету для цього державного підприємства становить 80%, за 2025 року сплачено 1196тис.грн., а решта залишку суми від фінансового результату оподатковано та сплачено в бюджет в сумі 268тис.грн. (18% податку від суми чистого прибутку); - в справі є докази того, що в 2025 році підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітну плату 20240 тис. грн, на ЄСВ 4719 тис. грн, на військовий збір 1018 тис. грн, на ПДФО 3687,30 тис.грн.; - впродовж 1 кварталу 2026 року підприємство сплатило заробітну плату 6280 тис.грн., ЄСВ 1318 тис.грн,, військовий збір 303 тис.грн, ПДФО 1075 тис.грн.; - за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 підприємство сплатило до бюджету 20419 тис.грн. податків, зборів, платежів державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд першої інстанції оцінив зібрані у справі докази та дійшов висновку, що підприємство, котре тривалий час не працювало та має сезонний характер роботи, ще не набуло фінансового показника прибутковості, достатнього для підтримки виробничого процесу, своєчасної сплати поточних обов`язкових платежів та одночасного погашення податкових боргів за минулі періоди, які становлять значні суми. Спрямування всіх коштів на погашення старих боргів може призвести до тяжких наслідків, що негативно відобразяться на роботі підприємства аж до припинення його діяльності. Суд визнав встановлені обставини такими, що істотно ускладнюють виконання судового рішення, водночас відстрочення його виконання матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та створить перспективу отримання прибутку та умови для добровільного виконання рішення боржником з урахуванням його реального майнового стану. Суд дійшов висновку, що для досягнення мети дотримання розумного балансу між інтересами стягувача та реальними можливостями боржника погасити борг, з огляду на фінансове становище підприємства, за відсутності підстав ставити під сумнів намір заявника виконувати судове рішення в майбутньому, є підстави для задоволення заяви від 17.04.2026 та відстрочення виконання рішення суду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права.

На обґрунтування скарги зазначив, що платник податків неодноразово звертався до суду із заявою про відстрочення виконання постанови суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14. Механізм відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення. Попри це платник податків тривалий час не може виконати рішення суду про стягнення заборгованості, що свідчить про відсутність наміру та бажання виконати постанову суду у повному обсязі. Позивач вважає, що відстрочення виконання судового рішення створює боржнику можливість ухилятися від виконання постанови суду та надає йому безпідставно привілейовані умови, що порушує принципи співмірності і пропорційності, необхідні для забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Замість сплачувати податковий борг по цій справі, платник звертається до суду про відстрочку виконання рішення суду та сплачує проценти за відстрочку, які за 12 років становлять значну суму, що свідчить про недоцільність затягування сплати вищезазначеного податкового боргу. Оцінюючи доводи заяв про відстрочення виконання судового рішення, суд першої інстанції повинен був враховувати, що цей захід не повинен створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення. Підприємство не подало суду довідки про стан банківських рахунків, з якої вбачалося б реальна ситуація руху коштів на його рахунках. Також апелянт звертає увагу суду на те, що боржник не звертався до контролюючого органу із заявою про відстрочення податкового боргу в порядку ст. 100 ПК України, що є пріоритетною порівняно зі ст. 378 КАС України в питаннях надання відстрочки податкового боргу. З огляду на це ГУ ДПС у Львівській області вважає, що ДП «Угерський спиртовий завод» ухиляється від виконання рішення суду та уникає його виконання, не шукає жодних способів для погашення заборгованості, що в свою чергу несе втрати до бюджету, тому оскаржену ухвалу слід скасувати та прийняти нове рішення – про відмову в задоволенні заяви про відстрочення сплати податкового боргу.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, просить залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу – без змін. Наводить аргументи, подібні за змістом до вказаних ним в заяві про відстрочення виконання судового рішення, а також наголошує на таких фактах: - боржник є комерційним державним підприємством, його майно є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. Заявник не є самостійним суб`єктом у вирішенні питань своєї діяльності та є залежний від рішень суб`єкту управління (ФДМУ), котре тривалий час не завершує заходи щодо процедури приватизації єдиного майнового комплексу цього державного підприємства та реструктуризації його боргів; - у 2026 році підприємство вийшло на вищий рівень прибутковості порівняно із минулим 2025 роком, що надає беззаперечну перспективність сплати податкового боргу в більшому розмірі, до повного його погашення; - в період з травня 2023 року по дату подачі до суду цієї боржник одночасно із сплатою поточних податкових зобов`язань спромігся погасити частково податковий борг (із штрафними санкціями) по судових справах на загальну суму 10,769млн.грн. Це вказує на реальний намір заявника виконувати рішення суду та спростовує аргументи апелянта про ухилення заявника від виконання судового рішення; зупинка підприємства підчас воєнного стану внаслідок примусового вилучення всіх обігових коштів призведе хіба до того, що держава втратить надходження поточних платежів в бюджет, а працівники підприємства втратять роботу, проте судове рішення залишиться невиконаним; - положення КАС України не містять застережень щодо можливості визначення у інших правових актах (ПК України) відповідних обставин для відстрочення виконання судового рішення та необхідності їх врахування судом при вирішенні цього питання.

Обставини справи, які встановив суд першої інстанції для вирішення спірного процесуального питання

ДП «Угерський спиртовий завод» є комерційним державним підприємством, майно підприємства є державною власністю і закріплене за ним на праві господарського відання. За наслідками заходів реорганізації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №672 «Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості» підприємство майже сім років не здійснювало господарську діяльність. З листопада 2016 року відновлено господарську діяльність підприємства на підставі наказу №16 від 10.11.2016 «Про відновлення виробництва».

Відповідно до додатку № 2 до наказу Фонду державного майна України від 11.10.2021 № 1799 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 06.01.2021 № 5 "Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2021 році (із змінами)» Єдиний майновий комплекс ДП «Угерський спиртовий завод» включено до переліку об`єктів приватизації. Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях від 19.06.2023 №00995 було затверджено умови продажу об`єкта приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Угерський спиртовий завод» (ЄДРПОУ 00374733) за адресою: Львівська обл., Стрийський район, село Угерсько, вул. Івана Франка 2. Станом на даний час заходи щодо процедури приватизації даного об`єкту (єдиного майнового комплексу державного підприємства «Угерський спиртовий завод») залишаються і надалі не завершені.

Підприємство здійснює виробництво лише технічних рідин, переважно засіб проти обмерзання «Зима – У» згідно з ТУ У 24.1-003374733:002-2004 та розріджувач органічний для лаків, фарб і розчинників «РОЛФ» за ТУ У 24.6-00374733.003-2004, які є сезонною продукцією.

Львівська обласна військова адміністрація визнала підприємство критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014 у справі №813/5456/14 позов задоволено повністю, стягнуто з банківських рахунків ДП «Угерський спиртовий завод», відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податку на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкової заборгованості в сумі 217535290 грн. Виконання цієї постанови неодноразово відстрочувалося судом у порядку, визначеному ст. 378 КАС України, востаннє - ухвалою суду від 28.04.2025 відстрочено виконання судового рішення строком на один рік з 28.04.2025.

Впродовж першого та другого кварталу 2025 року переважно через обмеження реалізації продукції та виробничу необхідність, мали місце переведення працівників виробництва на неповний робочий час, встановлення для працівників підприємства простою, що підтверджується наказами по підприємству: № 430 від 23.12.2024 року «Про оголошення простою», № 39 від 30.01.2025 року «Про запровадження неповного робочого тижня та змін у режимі робочого часу», № 56 від 07.03.2025 року «Про запровадження неповного робочого тижня та змін у режимі робочого часу», № 67.1 від 28.03.2025 року «Про тимчасову зупинку виробництва», № 77 від 16.04.2025 року «Про запровадження неповного робочого тижня та змін у режимі робочого часу». Ці обставини на початку 2025 році були підставою надання за згодою працівників відпустки без збереження заробітної плати (як приклад: згідно наказів №13 від 10.01.2025 року, № 14 від 10.01.2025 року, №19 від 17.01.2025 року, № 20 від 17.01.2025 року, №21 від 17.01.2025 року, №22 від 17.01.2025 року, № 23 від 20.01.2025 року, № 26 від 21.01.2025 року, № 27 від 21.01.2025 року, № 28 від 21.01.2025 року, № 29 від 22.01.2025 року.

Відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2025 рік вбачається, що за результатом діяльності підприємства за цей період фінансовий результат до оподаткування (код рядка 2290) становив 1495 тис. грн, в свою чергу чистий фінансовий результат (чистий прибуток (код. рядка 2350) становив 1495 тис. грн.

Відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, затвердженого постановою КМУ від 23.02.2011 року №138 (надалі – Порядок №138) згідно якого з 01.01.2020 року встановлено норматив відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету державними унітарними підприємствами та об`єднаннями у розмірі 80 %. Відповідно із розрахунку чистого прибутку (доходу) дивідендів на державну частку, чистий прибуток, що підлягає сплаті державі за 2025 року становить 1 196 000,00 грн (1 495 000 ( чистий прибуток) х80/100), яку підприємство сплатило, окрім цього, решта залишку суми від фінансового результату підлягає оподатковуванню та сплаті в бюджет 268 100 грн (18% податку від суми чистого прибутку), яку також сплачено, що підтверджується долученими до заяви платіжними інструкціями.

Зі звіту про фінансові результати за 2025 рік встановлено, що основними елементами операційних витрат (безпосередньо пов`язані з операційною діяльністю підприємства) були матеріальні витрати (сировина, матеріали, тощо) (код. 2500), які необхідні для реалізації та підтримки виробничого процесу, витрати на оплату праці (код 2505), відрахування на соціальні заходи (код. 2510) та інші оперативні витрати (світло, паливо, вода та ін.) (код.2520). Оборотно-сальдові відомості по рахунках 661, 6411, 65, 6424 за 2025 рік підтверджують, що у цей період підприємство сплачувало грошові кошти для забезпечення першочергових платежів, а саме: на заробітну плату – 20240,72 тис.грн, на ЄСВ 4719,31 тис.грн, на військовий збір 1 018,43 тис. грн, на ПДФО 3687,30 тис.грн, Також впродовж 1 кварталу 2026 року підприємство перерахувало грошові кошти на заробітну плату в сумі 6280 тис. грн, на ЄСВ 1318 тис. грн, на військовий збір 303 тис. грн, на ПДФО 1075, 48 тис. грн, а також на виконання інших поточних податкових зобов`язань.

За період з 01.01.2025 по 31.12.2025 підприємство сплатило до бюджету - 20419874 грн. податків, зборів, платежів державного і місцевих бюджетів та єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується листом ГУ ДПС у Львівській області від 23.01.2026 № 2861/6/13-01-19-04-05. Загальна сума сплати податкового боргу за минулі періоди на виконання судових рішень становить 8770197,38 грн.

Релевантні джерела права:

Відповідно до статті 378 КАС України суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, за заявою сторони може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. […] 3. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. […] 4. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. 5. Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Позиція суду апеляційної інстанції

Приймаючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що існують об`єктивні обставини, що істотно ускладнюють виконанню боржником рішення суду, оскільки державне підприємство, котре тривалий час не працювало та має сезонний характер роботи, ще не набуло фінансового показника прибутковості, достатнього для одночасної підтримки виробничого процесу, своєчасної сплати поточних обов`язкових платежів і погашення податкових боргів за минулі періоди, які становлять значні суми. Суд визнав відстрочення виконання рішення суду пропорційним заходом, що матиме важливе значення для відновлення господарської діяльності підприємства та створить перспективу отримання прибутку та умови для добровільного виконання рішення боржником з урахуванням його реального майнового стану. Апеляційний суд визнає цей висновок правильним з огляду на такі мотиви:

- вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних обставин та інші обставини. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником, а строки відтермінування знаходяться у залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду.

Боржник надав суду першої інстанції докази того, що фінансове становище підприємства достатнє для його функціонування та поступового нарощування прибутку, проте з об`єктивних причин не дозволяє виконати рішення суду про стягнення значної суми коштів одним платежем;

- порівняння розміру заборгованості минулих періодів (утворилася ще до відновлення діяльності підприємства в 2017 році), стягненої на підставі рішення суду у цій справі, з поточними фінансовими показниками діяльності підприємства дозволяє визнати обґрунтованими твердження заявника, що стягнення коштів на виконання рішення суду означитиме вилучення по суті усіх коштів державного підприємства та призведе до його зупинки, іншими словами - до припинення функціонування державного підприємства. Попри це, стягнений на підставі рішення суду борг, з огляду на його значний розмір, залишить непогашеним;

- боржник довів, що продовж останніх двох років повністю виконує поточні зобов`язання по сплаті податків та обов`язкових платежів та поступово нарощує суми, що скеровуються ним на погашення податкових боргів минулих періодів, в т.ч. на виконання цього рішення у цій справі, що доводить наміри заявника виконати рішення суду. Водночас цей процес суттєво ускладнений тим, що боржник як державне підприємство на підставі Порядку №138 щороку виконує норматив відрахувань до державного бюджету у розмірі 80% чистого прибутку, а також сплачує податок на доходи за ставкою 18% від цієї суми, а отже – оперує фактично лише 2% свого чистого прибутку;

- боржник є державним підприємством, котре компетентний орган держави визнав критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, це підприємство забезпечує роботою сто мешканців невеликого населеного пункту. За таких обставин статус боржника як державного підприємства має значення та враховується судом при оцінці пропорційності відстрочки виконання рішення суду про стягнення податкового боргу на 12 місяців з огляду на високу ймовірність припинення функціонування цього підприємства без вжиття такого заходу;

- аргументи стягувача про недотримання боржником встановленої нормами статті 100 ПК України процедури відстрочення податкового боргу є нерелевантними, оскільки норми статті 378 КАС України щодо відстрочки виконання рішення суду не передбачають необхідності попереднього звернення до стягувача в позасудовому порядку як обов`язкової передумови вирішення цього питання судом. Водночас відстрочення виконання рішення суду в межах року визначено процесуальним законом як адекватний захід для забезпечення виконання рішення суду боржником, майновий стан якого не дозволяє зробити це швидше.

Підсумовуючи наведені мотиви, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржена ухвала суду першої інстанції забезпечує дотримання балансу між інтересами боржника та стягувача, оскільки дозволить в період дії режиму воєнного стану зберегти державне підприємство, котре визнане критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період в час, а також його трудовий колектив та виплату заробітної плати сотні найманих працівників. Водночас аргументи апелянта не доводять помилковості чи незаконності оскарженого судового рішення.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про відстрочення виконання боржником рішення суду, а також ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то підстав для задоволення апеляційної скарги стягувача немає.

Оскільки сторони на цій стадії процесу не надали суду доказів понесення судових витрат, то підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 229, 243, 294, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівській окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року про відстрочення виконання судового рішення у справі №813/5456/14 – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Складення постанови у повному обсязі відкладено на строк, що не перевищує десять днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий суддя Р. М. Москаль

судді Т. М. Димарчук

П. І. Сало

Повне судове рішення складено 30.06.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua