Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №120/11508/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №120/11508/25

Суддя: Залімський І. Г.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/11508/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

30 червня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у призначенні, нарахуванні та виплати пенсії за віком ОСОБА_1 з дати первинного звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити, здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 04.03.2023.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таке рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що лист Головного управління від 24.07.2025 9070-8031/П-0200/25 який не є рішеннями в розумінні ч.5 ст.45 Закону №1058-ІV, а носить інформаційний характер, та є відповіддю на звернення позивача на веб порталі Пенсійного фонду України №ВЕБ-02001-Ф-С-25-103015 від 02.06.2025, №ВЕБ-02001-Ф-С-25-104433 від 04.04.2025, які надійшли 03.06.2025 за вх№6559/Г-0200-25, 04.06.2025 за вх№6613/Г-0200-25. Зазначений лист не є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який тягне за собою спричинення будь-яких правових наслідків для позивача.

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

З урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 28.03.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатом розгляду заяви позивача, 04.04.2023 Головним управління ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення №024950007338 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також, не зараховано періоди роботи позивача з 07.07.1993 по 01.07.2002 року згідно трудової книжки , оскільки наявне виправлення в даті наказу на звільнення, відсутня печатка.

07.05.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону №1058-ІV.

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 13.05.2024 року № 024950007338 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Також, не зараховано періоди роботи позивача з 07.07.1993 по 01.07.2002 року згідно трудової книжки позивача оскільки наявне виправлення в даті наказу на звільнення, відсутня печатка.

Не погоджуючись із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 13.05.2024 року № 024950007338 позивач оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2024 року у справі №120/10685/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 07.05.2024 року №14956, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд зазначив, що посилання відповідача на наявність виправлень у даті наказу та відсутність печатки спростовуються матеріалами справи та не є тими недоліками, які можуть стати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, а відтак періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою позивача мають бути зараховані до загального страхового стажу.

На виконання рішення суду, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянуто заяву позивача від 07.05.2024 року №14956, та починаючи з 01.04.2024 року призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058-ІV.

Не погоджуючись із датою призначення пенсії, позивач 14.07.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із клопотанням про перерахунок пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.07.2025 року № 9070-8031/П-0200/25 повідомлено, що пенсія призначена позивачу на виконання рішення суду від 02.12.2024 року у справі №120/10685/24 та виплачується відповідно до норм чинного законодавства.

Позивач не погоджується з такими діями відповідача, а тому звернувся до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не подавав нових документів при повторному зверненні за призначенням пенсії, а право на пенсію існувало ще під час первинного звернення, повторна заява не може змінювати дату призначення пенсії, а тому дії відповідача щодо призначення пенсії з 01.04.2024 року є протиправними.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із п. 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

За змістом пункту 1.8 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Варто зауважити, що право особи на отримання належних їй пенсійних виплат не може ставитись у залежність від наявності певних недоліків оформлення документів, за які особа не відповідає. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення визначених законом прав.

Верховний Суд у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.

У постанові Верховного суду від 18.04.2019 у справі №172/730/17 зазначено, що право позивача на отримання належних особі пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які існували на час звернення із первинною заявою та викликали сумнів у пенсійного органу, а тому таке право підлягає поновленню з моменту його виникнення.

Встановлено, що вперше позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV 28.03.2023.

За результатом розгляду заяви позивача, 04.04.2023 Головним управління ПФУ у Вінницькій області прийнято рішення №024950007338 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, позивачу не зараховано періоди роботи з 07.07.1993 по 01.07.2002 згідно трудової книжки , оскільки наявне виправлення в даті наказу на звільнення, відсутня печатка.

За змістом рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Київській області від 13.05.2024 № 024950007338 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону №1058-ІV, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Також, не зараховано періоди роботи позивача з 07.07.1993 по 01.07.2002 року згідно трудової книжки , оскільки наявне виправлення в даті наказу на звільнення, відсутня печатка.

Водночас, позивач при повторному зверненні до заяви про призначення пенсії не подавав інших документів на підтвердження страхового стажу, окрім тих, які були подані при первинному зверненні за призначенням пенсії.

Крім того, ухвалюючи рішення суду від 02.12.2024 року у справі №120/10685/24, суд зазначив, що посилання відповідача на наявність виправлень у даті наказу та відсутність печатки спростовуються матеріалами справи та не є тими недоліками, які можуть стати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення, а відтак періоди трудової діяльності згідно з трудовою книжкою позивача мають бути зараховані до загального страхового стажу.

Позивач досягнув пенсійного віку 03.03.2023, а вперше він звернувся до відповідача 28.03.2023 року, тобто в межах трьох місяців з дня досягнення ним пенсійного віку, відповідно призначення пенсії має відбутися з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 04.03.2023 року.

Оскільки позивач не подавав нових документів при повторному зверненні за призначенням пенсії, а право на пенсію існувало ще під час первинного звернення, повторна заява не може змінювати дату призначення пенсії, відтак дії відповідача щодо призначення пенсії з 01.04.2024 є протиправними.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua