Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №560/14991/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/14991/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.

Суддя-доповідач - Канигіна Т.С.

01 липня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Кузьмишина В.М. Слободонюка М.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, а саме просив:

- визнати протиправним рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, оформлене протоколом засідання комісії №7 від 20.03.2025, щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.03.2025 про надання відстрочки від призову під час мобілізації;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.2023 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.01.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є військовозобов`язаною особою, має військово-обліковий документ №03082023263208650032, виданий ІНФОРМАЦІЯ_1 .

11.03.2025 позивач звернувся до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.2023 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", згідно з яким відстрочка надається військовозобов`язаним, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

До заяви позивач надав належним чином засвідчену копію військово-облікового документа ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 03.09.2010, свідоцтва про народження ОСОБА_2 від 05.11.1987, НОМЕР_1 , довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 794608 від 22.11.2012 ОСОБА_3 , пенсійного посвідчення ОСОБА_3 № НОМЕР_2 від 19.12.2012, серії НОМЕР_3 , довідки до акта огляду МСЕК серії 10 ААА № 788850 від 04.09.2012 ОСОБА_4 , пенсійного посвідчення ОСОБА_4 № НОМЕР_4 від 11.10.2012 серії НОМЕР_5 .

20.03.2025 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняте рішення, оформлене протоколом №7, про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу. Причиною відмови зазначено те, що відсутній один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі; крім того належним чином не засвідчені копії підтверджуючих документів.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Приймаючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі докази/документи не підтверджують ту обставину, що саме позивач, який є військовозобов`язаним, є тим, хто зобов`язаний здійснювати утримання/догляд за особами з інвалідністю, і що інші особи, які повинні здійснювати цей обов`язок, відсутні.

Зважаючи на це, суд не встановив протиправності дій комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині прийнятого рішення по суті заяви позивача, з огляду на що у задоволенні позову було відмовлено.

V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач зазначає, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неправильно тлумачив закон, який підлягає застосуванню, та неповністю з`ясував обставин, що мають значення для справи. Зокрема, у мотивувальній частині оскаржуваного рішення суд першої інстанції фактично помилково ототожнив "дружину військовозобов`язаного" із "іншими особами, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю I чи II групи" та саме щодо яких мають подаватися відповідні документи про їх неможливість здійснювати утримання, що є прямим порушенням та невідповідністю суті цього положення закону.

В апеляційній скарзі позивач звертає увагу щодо помилковості висновку суду першої інстанції про необхідність встановлення факту утримання позивачем батьків дружини з числа осіб з інвалідністю I чи II групи для надання відстрочки від призову на військову службу, оскільки в даному випадку утримання осіб з інвалідністю I чи II групи виникає не на підставі факту, а на підставі норми Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

За доводами скаржника, аналіз положення пункту 13 частини першої статті 23 Закону України від 21.10.2023 №3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та Додатку №5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, не вбачає жодних вимог щодо встановлення факту утримання позивачем батьків дружини з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, а тільки закріпляє право позивача на отримання відстрочки від призову на військову службу за умови, що батьки дружини є особами з інвалідністю I чи II групи, та закріпляє єдину підставу для втрати такого права – наявність інших осіб які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати осіб з інвалідністю I чи II групи.

Позивач зазначає, що під час розгляду заяви комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 не знайшла жодних порушень/невідповідностей щодо даних, наведених у абз.3 пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, яким затверджено вичерпний перелік документів, які мають надаватися заявниками для отримання відстрочки. Відповідно до витягу про народження дружини заявника ( ОСОБА_2 , у подальшому - ОСОБА_5 ) №00050473895 від 04.04.2025 у графі "народилося дітей" вказано – одне, що прямо вказує на відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати батьків дружини позивача. Отже, відсутні інші особи, не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати батьків дружини позивача з інвалідністю I чи II групи.

Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.2023 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно зі статтею 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (у редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин), є, зокрема, військовозобов`язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 затверджене Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154).

Згідно із абзацом дев`ятим пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Отже, оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та в особливий період, у тому числі в період дії воєнного стану, яка надається в установленому порядку, належить до повноважень територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування військовозобов`язаного на військовому обліку, а рішення про надання або відмову у наданні відстрочки оформляється протоколом.

Водночас, 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, чинного на час звернення позивача до відповідача із заявою про надання відстрочки).

Пунктом 56 Порядку №560 встановлено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території якого вони розміщуються (Центральному управлінні або регіональних органах СБУ або відповідному підрозділі розвідувальних органів, де військовозобов`язані працівники перебувають на військовому обліку). До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язаному продовжується автоматично, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави на відстрочку.

VIІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Колегія суддів погоджується з указаним вище висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Так, особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до вищезгаданого пункту 13 частини першої статті 23 Закону №3543-XII (у редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про надання відстрочки), мають особи, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Отже, положення пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII пов`язують виникнення права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не лише з наявністю у військовозобов`язаного одного з батьків або одного з батьків дружини (чоловіка), які є особами з інвалідністю I чи II групи, а й з відсутністю інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати.

Колегія суддів зауважує, що сама по собі наявність у військовозобов`язаного одного з батьків або одного з батьків дружини (чоловіка), які є особами з інвалідністю I чи II групи, не є достатньою підставою для надання відстрочки від призову, обов`язковою умовою застосування пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є також відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані утримувати таку особу з інвалідністю.

Порядком №560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5 (пункт 58 Порядку №560).

У додатку 5 наведено Перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме, щодо пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII наступні документи, що підтверджують право на відстрочку: для батьків військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов`язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження);

для військовозобов`язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв`язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);

для військовозобов`язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов`язаними та зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.

Згідно з матеріалами справи на підтвердження родинних зв`язків з батьками дружини - осіб з інвалідністю ІІ групи позивачем до заяви було додано копію свідоцтва про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , яка є донькою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Крім того, відповідно до матеріалів справи батьки дружини позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є особами з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідками до актів огляду медико-соціальною експертною комісією та пенсійними посвідченнями.

Комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що заявником не надано документ, що підтверджує відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Отже, підставою для відмови у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу стало ненадання документів, які підтверджують відсутність інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що особою, яка відповідно до закону зобов`язана утримувати/доглядати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є в першу чергу їх рідна дочка (дружина позивача). Доказів того, що вона є особою з інвалідністю, визнана недієздатною або іншим чином позбавлена можливості виконувати свій обов`язок щодо батьків, до суду не надано.

Таким чином, наявні у справі докази не підтверджують ту обставину, що саме позивач, який є військовозобов`язаним, є тим, хто зобов`язаний здійснювати утримання/догляд за особами з інвалідністю, і що інші особи, які повинні здійснювати цей обов`язок, відсутні.

Оскільки як зазначалось з урахуванням положень пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII та Порядку № 560, для вирішення територіальним центром комплектування та соціальної підтримки питання щодо надання відстрочки визначальне значення має підтвердження фактичної потреби особи з інвалідністю в утриманні та/або догляді, а також відсутності інших осіб, які відповідно до закону можуть здійснювати таке утримання та/або догляд, а тому в межах даних правовідносин суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Інші доводи скаржника є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

VIII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Канигіна Т.С.

Судді Кузьмишин В.М. Слободонюк М.В.