Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №320/43003/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/43003/23 суддя першої інстанції: Василенко Г.Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Воловика С.В., суддів , суддів Аліменка В.О., Кравченка Є.Д., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 320/43003/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЙ-УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРОЙ-УКРАЇНА" (далі – позивач, ТОВ "ТРОЙ-УКРАЇНА") звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – апелянт, відповідач-1, ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі – відповідач-2, ДПС України), у якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 8972451/38217339 від 12.06.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.03.2023;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача № 1 від 30.03.2023 датою її фактичного подання.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 позовну заяву задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві № 8972451/38217339 від 12.06.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 30.03.2023; зобов`язано ДПС України зареєструвати в ЄРПН вказану податкову накладну. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Підставою для задоволення позову суд першої інстанції визначив те, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач надав достатньо документів для реєстрації податкової накладної, а відповідач не спростував реальність господарської операції.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з апеляційною скаргою, у якій вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить апеляційний суд скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що позивачем не було надано у повному обсязі первинних документів, перелічених у повідомленні № 8930135/38217339 від 02.06.2023, зокрема не надано банківської виписки від замовника. Оскільки ненадання первинних документів не дало можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції, на думку відповідача оскаржуване рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної є правомірним.

Крім того, апелянт зауважив, що суд першої інстанції порушив принцип офіційного з`ясування обставин справи та не дослідив первинних документів позивача, не прийнятих Комісією до розгляду, натомість оцінив документи, які не були предметом розгляду під час прийняття оскаржуваного рішення. Також ГУ ДПС наголосило на тому, що зобов`язання зареєструвати податкову накладну, є втручанням у дискреційні повноваження контролюючого органу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2025 відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано справу з Київського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з вимогами апеляційної скарги, ТОВ "ТРОЙ-УКРАЇНА" у відзиві зазначило, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Позивач виконав усі вимоги встановлені Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі – Порядок № 520), надавши максимально повний пакет документів.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 апеляційну скаргу ГУ ДПС призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів встановила наступне.

ТОВ "ТРОЙ-УКРАЇНА" зареєстровано як юридична особа та є платником податку на додану вартість, основним видом діяльності є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90).

На виконання договору поставки № 2023/01/30-10 від 01.01.2023, укладеного між ТОВ "ТРОЙ-УКРАЇНА" (постачальник) та ТОВ "ЛОРЕАЛЬ УКРАЇНА" (покупець), позивач поставив товар («Loreal Paris skin roller, white» у кількості 200 шт.) та отримав оплату 30.03.2023.

За першою подією (надходженням оплати) позивач склав та направив для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 30.03.2023 на загальну суму 1 381 200,00 грн.

Втім, реєстрація зазначеної податкової накладної була зупинена з підстав відповідності господарської операції пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

З метою розблокування податкової накладної, ТОВ "ТРОЙ-УКРАЇНА" подавало контролюючому органу письмові пояснення та пакет первинних документів, проте за результатами їх розгляду відповідачем було надіслано повідомлення № 8930135/38217339 від 02.06.2023 з вимогою надати додаткові копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів, транспортування, зберігання, навантаження/розвантаження продукції, складських документів, а також банківські виписки від замовника.

На виконання зазначеного повідомлення позивач надав додаткові пояснення та документи, однак рішенням Комісії ГУ ДПС у м. Києві № 8972451/38217339 від 12.06.2023 у реєстрації податкової накладної № 1 від 30.03.2023 відмовлено з підстав «ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН, при отриманні Повідомлення».

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права й дотримання норм процесуального права, повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України. Зокрема, цим Кодексом визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 (далі – Порядок №1165). Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019 (далі – Порядок №520).

Відповідно до пункту 10 Порядку №5 20 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі виключно у разі:

- ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, при отриманні Повідомлення;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Ненадання будь-яких документів платником податку само по собі не є підставою для відмови в реєстрації. Якщо після первинного розгляду документів комісія встановить недостатність окремих документів, вона зобов`язана надіслати платнику Повідомлення з чітким переліком додаткових документів та пояснень.

Лише після надіслання такого Повідомлення контролюючий орган має право відмовити в реєстрації – і то тільки у разі, коли платник не надав або надав не в повному обсязі запитані додаткові пояснення та документи, або коли надані документи складені з порушеннями закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 1 від 30.03.2023 позивач подавав контролюючому органу необхідні пояснення та пакет документів. Також додаткові документи надавались і у відповідь на вимогу контролюючого органу у повідомленні від 02.06.2023, що свідчить про виконання вимог Порядку № 520.

Єдиним документом, який фактично не був наданий позивачем, була копія банківської виписки з рахунку покупця, що підтверджує оплату, хоча позивачем надавалась власна банківська виписка про отримання коштів та платіжне доручення від покупця.

Колегія суддів враховує те, що відповідач не обґрунтував, чому саме відсутність додаткової виписки від покупця перешкоджає прийняттю рішення про реєстрацію спірної податкової накладної, адже факт оплати підтверджено іншими документами.

Як підтверджено матеріалами справи, ТОВ "ТРОЙ-УКРАЇНА" надало копії належних первинних документів, які підтверджують здійснення господарської операції, зокрема: договору поставки № 2023/01/30-10 від 01.01.2023, специфікацій (замовлення №1 від 01.01.2023), видаткової накладної, рахунку-фактури, платіжних доручень та банківської виписки про оплату, митної декларації щодо придбання товару у іноземного постачальника (компанії «Fiori Agencja Reklamowa Andrzej Wasylko», контракт № 10-03-23 IMR від 10.03.2023).

Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені документи у сукупності повністю підтверджують здійснення поставки товару позивачем для його контрагента та, відповідно, свідчать про обґрунтованість складання податкової накладної № 1 від 30.03.2023.

Колегія суддів наголошує на тому, що оскаржуване рішення ДПС № 8972451/38217339 від 12.06.2023 за своєю суттю є формально вмотивованим актом без належної конкретизації. У його тексті як причину відмови зазначено стандартну фразу про «ненадання/часткове надання» документів при отриманні повідомлення, але не роз`яснено, які саме документи не були надані чи в чому полягає їх неповнота, а також не вказано, які з наданих документів суперечать один одному чи вимогам закону.

За правилами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України саме на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок довести правомірність свого рішення. Податковий орган не надав суду доказів, які б спростовували наявність у позивача права на складання та реєстрацію спірної податкової накладної. Натомість відповідачем не встановлено жодної явної невідповідності чи суперечності у поданих позивачем документах.

Загальні формулювання на кшталт «ненадання документів» без конкретизації, яких саме документів не вистачає або які з поданих документів оформлені неналежно, не відповідають критерію обґрунтованості індивідуального акта та є підставою для визнання його протиправним. Таку правову позицію висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №400/11727/23.

При цьому, доводи апелянта про порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи колегія суддів не приймає до уваги, позаяк відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України суд зобов`язаний повністю дослідити всі обставини. У справі що розглядається суд першої інстанції виконав цей обов`язок, і на підставі наданих позивачем доказів встановив усі суттєві обставини (наявність договорів, поставка товару, оплата, подання документів до ДПС тощо), що мають значення для вирішення справи.

Також не заслуговують уваги і доводи апелянта про втручання в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає здійснення суб`єктом владних повноважень дій на власний розсуд.

У справі що розглядається судом встановлено, що позивачем надано достатні докази на підтвердження правомірності складання спірної податкової накладної, і підстави для відмови, встановлені пунктом 10 Порядку № 520 відсутні. За таких умов зобов`язання зареєструвати податкову накладну є ефективним способом захисту права та не є втручанням у дискреційні повноваження.

Частинами першою – третьою статті 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, всебічно і повно дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно застосував норми матеріального права та дотримався норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, що свідчить про необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 320/43003/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРОЙ-УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 у справі № 320/43003/23 – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до статей 328– 329 КАС України.

Суддя-доповідач С.В. Воловик

Судді В.О. Аліменко

Є.Д. Кравченко