Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №640/15872/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/15872/22 Головуючий у 1 інстанції – Голошивець І.О.

Суддя-доповідач – Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 у справі за адміністративним позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В 2022 році Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо нездійснення заліку частини надміру сплаченого Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») податку на прибуток в розмірі 3 343 738, 82 гривень за погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 гривень та зобов`язати здійснити такий залік.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання вимог Закону № 2825-IX матеріали справи № 640/15872/22 передано до Донецького окружного адміністративного суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 адміністративну справу за позовом Державного підприємства з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії – прийнято до свого провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011) щодо нездійснення заліку частини надміру сплаченого Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») (ЄДРПОУ: 20077743) податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 грн. на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн.; зобов`язано Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011) здійснити залік Державному підприємству з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») (ЄДРПОУ: 20077743) частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень, з урахуванням висновків суду; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство з питань поводження з відходами як вторинною сировиною (Державне підприємство «Укрекоресурси») є юридичною особою, зареєстрованою у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.07.1998 за № 10701200000001037 (код ЄДРПОУ 20077743), зареєстроване за адресою: вул. Лобачевського, буд. 23-В, Дніпровський р-н, м. Київ, Україна, 02090.

Державне підприємство «Укрекоресурси», є правонаступником Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси», створеної на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 915 «Про впровадження системи збирання, заготівлі та утилізації відходів як вторинної сировини» та здійснює свою діяльність відповідно до нової редакції Статуту затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 20 січня 2020 року № 98.

Державне підприємство «Укрекоресурси» перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (Дніпровський район м. Києва) як платник податків за основним місцем обліку з 09.06.1998 за № 18791.

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011), в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до Витягу по платнику податків Державне підприємство «Укрекоресурси» з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, станом на 01.12.2021 року по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується позитивне сальдо в розмірі 3 343 738,82 гривень (рядок №14 в інформації).

В свою чергу, за Державним підприємством «Укрекоресурси» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн., що не заперечується сторонами по справі.

Позивачем 28.01.2022 №09 на адресу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві було надіслано заяву з проханням здійснити залік частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень. Дана заява була вмотивована наступним: - «Відповідно до Витягу по платнику податків Державне підприємство «Укрекоресурси» з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами, станом на 01.12.2021 року по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується позитивне сальдо в розмірі 3 343 738,82 гривень. Разом з цим, Державне підприємство «Укрекоресурси» є боржником у численних виконавчих провадженнях, в межах яких накладено арешт на рахунки підприємства, що призвело до несвоєчасного погашення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та виникнення недоїмки. Внаслідок чого, рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ був заблокований, що унеможливило здійснювати господарську діяльність. Станом на дату звернення до ГУ ДПС у м. Києві з цією заявою за Державним підприємством «Укрекоресурси» обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. У відповідності до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Положеннями п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України передбачено право платника податків на залік або повернення надміру сплачених, а також надміру стягнених сум податків і зборів, пені і штрафів. Таким чином, позивач може в два способи самостійної сплати заборгованість по податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. за рахунок суми надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень; 1) шляхом заліку цих сум або 2) шляхом повернення надміру сплаченого податку. При цьому, чинний ПК України не передбачає строкових обмежень щодо можливості проведення заліку між грошовими зобов`язаннями, право на яке передбачено пп. 17.1.10 п.17.1 ст. 17 ПК України. Такі обмеження передбачено виключно для повернення надміру сплаченого податку.

Відповідачем було надано відповідь від 09.02.2022 №12923/6/26-15-04-03-07 наступного змісту: - «Механізм повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань передбачено ст. 43 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс). Відповідно до п.п.14.1.115 п. 14.1 ст.14 Кодексу надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. Кодексом передбачено подання платником заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначається напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно, від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4. ст.43 Кодексу). Крім того, з 01 листопада 2019 року в процесі повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені застосовується наказ Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 «Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341. Одночасно припиняється приймання органами Державної казначейської служби України паперових висновків про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені. Згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника ДП «Укрекоресурси» станом па 08.02.2022 за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємства і організацій, то перебувають у державній власності) обліковується переплата в сумі 3 343 738,82 гривень. Зазначена сума переплати виникла у 2016 році та обліковується понад 1095 днів. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом па підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів для виникнення помилкового та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п.102.5 ст.102 Кодексу). Повернення помилково та/або надміру сплачених сум, що перевищує строки визначені ст. 102 Кодексу не є можливим. Разом з цим, відповідно до п.п.17.1.10 п.17.1 ст.17 Кодексу платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Пунктом 87.1 статті 87 Кодексу встановлено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Тобто, платник може скористатися заліком надміру сплачених сум з податку на прибуток в рахунок майбутніх нарахувань по зазначеному податку. Враховуючи вищезазначене, Головне управління ДПС у м. Києві заяву ДП «Укрекоресурси» від 28.01.2022 № 09 (вх. від 03.02.2022 № 13453/6) про погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість шляхом заліку частини надміру сплаченого податку на прибуток залишає без розгляду».

Судом першої інстанції з наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника позивача було встановлено, що за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності) за 2015 – 2022 роки, сума переплати саме у розмірі – 3 343 738,82 грн. виникла у позивача з 09.11.2017 року де в графі «Опис операції» зазначено – 176.01 Зменшено переплату, Судова ухвала №826/15314/15, по Податкову повідомленні-рішенні (форма ПС) №0090271212 від 20.10.2017.

Позивач зауважував наступне: - «Відповідно до п. 102.5 ст. 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Отже, за приписами статей 43 та 102 ПК України обмеження щодо звернення до податкового органу строком 1095 днів встановлено для заяв саме про повернення надміру сплачених податків. Однак, позивач звертався до відповідача не із заявою про повернення сплачених податків, а саме із заявою про залік надміру сплачених платежів по сплаті податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 гривень на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн.».

З урахуванням наведеного, спірним питанням в даній справі є незарахування відповідачем позивачу заліку частини надміру сплаченого ним податку на прибуток в розмірі 3 334 738,82 грн. на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн. саме через пропущений позивачем строк подання відповідної заяви, який становить – 1095 днів.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у позивача обліковувалась переплата з податку на прибуток у розмірі 3 343 738,82 грн. та одночасно податковий борг з податку на додану вартість у сумі 2 417 897,58 грн., у зв`язку з чим позивач правомірно звернувся до відповідача із заявою про залік частини надміру сплачених коштів у рахунок погашення іншого податкового зобов`язання. Суд виходив із того, що відповідно до положень статей 17, 43, 87, 102 Податкового кодексу України взаємозалік надміру сплачених сум можливий за заявою платника, а відмова контролюючого органу була обґрунтована виключно посиланням на пропуск 1095-денного строку. Водночас, суд установив, що відповідач безпідставно визначив початок перебігу цього строку з 2016 року, оскільки матеріали справи свідчать про виникнення відповідної переплати лише 09.11.2017, а крім того перебіг строків давності, передбачених статтею 102 ПК України, був зупинений на період дії карантину COVID-19. За таких обставин суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача із заявою строк звернення не був пропущений, відповідач не довів правомірності своєї відмови, а тому визнав протиправними дії ГУ ДПС у м. Києві щодо нездійснення заліку переплати та зобов`язав відповідача здійснити такий залік у рахунок погашення податкового боргу позивача з ПДВ.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позову, оскільки заява ДП «Укрекоресурси» від 28.01.2022 №09 фактично є заявою про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань шляхом їх спрямування на погашення податкового боргу з іншого платежу, а тому підлягала розгляду в порядку статей 43, 102 Податкового кодексу України та Порядку №60. На думку апелянта, положення пункту 43.4 статті 43 ПК України прямо передбачають можливість перерахування переплати на погашення грошового зобов`язання або податкового боргу з інших платежів саме як один із способів повернення надміру сплачених коштів. При цьому, право на залік надміру сплачених сум, передбачене підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України, повинно реалізовуватися у порядку, встановленому Кодексом, а пункт 87.1 статті 87 ПК України, на переконання апелянта, допускає використання переплати з податку на прибуток лише в рахунок майбутніх нарахувань за цим самим платежем, а не для погашення зобов`язань з іншого податку. Крім того, апелянт наголошує, що переплата у сумі 3 343 738, 82 грн. виникла ще у 2016 році та обліковувалась понад 1095 днів, у зв`язку з чим позивач пропустив встановлений статтями 43 та 102 ПК України строк звернення із відповідною заявою. За таких обставин, на думку апелянта, контролюючий орган правомірно відмовив у задоволенні заяви позивача, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

За приписами пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 43.1-43.4 ст. 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

За приписами п. 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України, контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Положеннями пункту 102.5 ст. 102 ПК України також передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Взаємовідносини територіальних органів Державної податкової служби України, її територіальних органів з територіальними органами Державної казначейської служби України в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України регламентуються Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (далі за текстом - Порядок № 60).

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку № 60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Порядку, у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються:

- на поточний рахунок платника податку в установі банку;

- на єдиний рахунок (у разі його використання);

- на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету;

- у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку №60, після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.

Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.

Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.

Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Порядку №60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.

У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.

Згідно з п. 87.1. ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є, зокрема, суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена, зокрема, за рахунок помилково надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Колегія суддів зазначає, що незалежно від того, чи кваліфікувати звернення позивача як заяву про взаємозалік, чи як заяву про повернення надміру сплачених сум шляхом їх спрямування на погашення іншого податкового зобов`язання у розумінні статті 43 Податкового кодексу України, вирішальним для даного спору є встановлення факту дотримання позивачем строку звернення, передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України.

З аналізу наведених норм убачається, що у разі звернення платника податків із заявою про спрямування надміру сплачених сум на погашення іншого податкового зобов`язання контролюючий орган зобов`язаний перевірити, зокрема, наявність переплати, дотримання платником установленого законом строку звернення та відповідність поданої заяви вимогам податкового законодавства.

Отже, предметом перевірки у цій справі є насамперед правомірність висновку відповідача про пропуск позивачем 1095-денного строку звернення із відповідною заявою.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами станом на 01.12.2021 за Державним підприємством з питань поводження з відходами як вторинною сировиною обліковувалась переплата за податок на прибуток підприємств та організацій що перебувають у державній власності у сумі – 3 343 738,82 грн., в той же час за цими ж даними у підприємства обліковувалась заборгованість з податку на додану вартість у сумі – 2 417 897,58 грн.

Бажаючи здійснити взаємозалік частини переплати в частину погашення податкового боргу позивачем до Головного управління ДПС у місті Києві від 28.01.2022 року було надіслано заяву, в якій він просив - здійснити залік частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень.

В свою чергу, Головне управління ДПС у місті Києві надало відповідь від 09.02.2022 року на заяву позивача, в якій залишив її без розгляду мотивуючи це наступним - згідно з інформаційними ресурсами ДПС в інтегрованій картці платника ДП «Укрекоресурси» станом на 08.02.2022 за кодом бюджетної класифікації 11020100 (податок на прибуток підприємства і організацій, то перебувають у державній власності) обліковується переплата в сумі 3 343 738,82 гривень. Зазначена сума переплати виникла у 2016 році та обліковується понад 1095 днів. Відповідно до п. 43.3 ст. 43 Кодексу обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом па підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від для виникнення помилкового та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування (п.102.5 ст.102 Кодексу). Повернення помилково та/або надміру сплачених сум, що перевищує строки визначені ст. 102 Кодексу не є можливим.

Тобто, по суті відповідачем було відмовлено враховуючи строк подання позивачем цієї заяви – пізніше 1095 дня від 2016 року.

В той же час, колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки відповідачем не доведено ознайомлення позивача про наявність у нього в 2016 році цієї переплати, також судом встановлено, що сума переплати саме в розмірі - 3 343 738,82 гривень, згідно картки ІКП по позивачу виникла у нього лише – 09.11.2017.

Слід також зауважити, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 р. № 533-ІХ, який набрав чинності 18 березня 2020 року підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 52-2 такого змісту (частина четверта): на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 року №591-IX, який набрав чинності 29 травня 2020 року, а абзаці десятому пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Згідно абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній з 29 травня 2020 року) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України»№ 104 від 17.02.2021року, установлено на території України карантин з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19) до 30 квітня 2021 р., продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р.№ 392 Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р.№ 641 Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).

Тільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №651 від 27.06.2023 року «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» пункт 1 - відмінити з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Слід зауважити, що норми абзацу десятого пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на 01.01.2022 року, оскільки заява про взаємозалік була подана позивачем 28.01.2022 року) на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Таким чином, якщо навіть взяти розрахунок строків звернення з даною заявою з початку виникнення суми переплати у позивача - 3 343 738,82 гривень, згідно картки ІКП станом на 09.11.2017 та дату початку карантину, з якої були зупинені строки – 1095 днів, тобто 18.03.2020, цей строк становить – 865 днів, що з урахуванням норм Податкового кодексу України не є пропущеним, оскільки з 18.03.2020 по 28.01.2022 року (дату подачі відповідної заяви про взаємозалік) ці строки були зупинені.

Наведені вище обставини та норми права спростовують доводи апеляційної скарги.

Так, колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта про те, що спірна переплата виникла у 2016 році, оскільки такі твердження спростовуються матеріалами справи, зокрема інтегрованою карткою платника податків, з якої вбачається, що переплата саме у спірному розмірі 3 343 738,82 грн. сформувалася 09.11.2017. Належних та допустимих доказів на підтвердження іншої дати виникнення переплати апелянтом не надано.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що надміру сплачені суми податку на прибуток можуть бути використані виключно в межах цього ж платежу, оскільки такий висновок суперечить прямому змісту пункту 87.1 статті 87 ПК України, яким прямо передбачено можливість погашення податкового боргу за рахунок помилково або надміру сплачених сум з інших платежів на підставі відповідної заяви платника.

Не беруться колегією суддів до уваги і доводи апелянта про те, що заява позивача підлягала розгляду виключно як заява про повернення коштів у розумінні статті 43 ПК України, оскільки незалежно від способу правової кваліфікації поданої заяви вирішальним для правильного вирішення цього спору є встановлення факту дотримання строку звернення, який, як встановлено вище, позивачем не пропущено.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про визнання протиправними дії відповідача щодо нездійснення заліку частини надміру сплаченого позивачем податку на прибуток в розмірі 3 343 738,82 грн. на погашення грошового зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в сумі 2 417 897,58 грн., та як похідна вимога, зобов`язання відповідача здійснити позивачу залік частини надміру сплаченої суми платежу з податку в розмірі, яка обліковується як позитивне сальдо по коду доходу загального фонду державного бюджету 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» в розмірі 3 343 738,82 гривень в рахунок сплати податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 2 417 897,58 гривень, з урахуванням висновків суду.

Підсумовуючи вищевикладене, за результатами розгляду апеляційної скарги відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив правильне рішення про часткове задоволення позову, а аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.

При цьому, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.04.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.