Постанова від 23 червня 2026 р. у справі №320/37079/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/37079/24 Головуючий у 1-й інстанції: Парненко В.С.

Суддя-доповідач:Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Будімірової Д.О.,

представника позивача адвоката Турової Є.О.,

представників відповідача Майорка М.О., Пилипенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пром-техно група» до Державної служби експортного контролю України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Пром-техно група» (далі – позивач/ТОВ «Пром-техно група») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби експортного контролю України (далі – відповідач/апелянт) про:

- визнання протиправною та скасування постанови Державної служби експортного контролю України № 1/24 від 18 квітня 2024 року про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю;

- визнання протиправною та скасування постанови Державної служби експортного контролю України № 1/24/1 від 24 липня 2024 року про перегляд постанови про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував посиланням на те, що постанова Державної служби експортного контролю України № 1/24 від 18 квітня 2024 року про накладення на ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» штрафу у розмірі 71 938 440 грн та постанова № 1/24/1 від 24 липня 2024 року за результатами розгляду скарги є протиправними, необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог законодавства у сфері державного експортного контролю. Позивач зазначав, що у його діях відсутній склад правопорушення, передбачений абзацом п`ятим статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», оскільки ним не здійснювалося навмисного приховування будь-яких відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання разового дозволу та міжнародного імпортного сертифіката. На обґрунтування своєї позиції ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» вказувало, що під час звернення до Держекспортконтролю із заявами про отримання разового дозволу та міжнародного імпортного сертифіката на імпорт 14,5-мм кулеметів КПВТ з Чеської Республіки ним було прямо зазначено підставу отримання таких дозвільних документів - абзац четвертий пункту 4 Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 838 від 08 червня 1998 року, який дозволяє без одержання повноважень здійснювати імпорт запасних частин, компонентів і технологій для ремонту або модернізації виробів військового призначення підприємствами, що є розробниками або виробниками таких виробів. Позивач наголошував, що є виробником модифікованих бронетранспортерів БТР-70Т та БТР-80Т шляхом їх ремонту та модернізації, володіє необхідною виробничою базою, технічною документацією, виробничими потужностями та виконує відповідні державні контракти для потреб сектору безпеки і оборони України. Інформація про можливе виконання робіт для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України надана ним виключно як додаткова інформація для повнішого розкриття обставин використання товару та не була ані обов`язковою умовою отримання дозвільних документів, ані відомістю, необхідність подання якої прямо передбачена законодавством. Чинне законодавство не містить вимог щодо обов`язкової наявності укладених договорів або підтверджених домовленостей із кінцевими замовниками для отримання дозволу та міжнародного імпортного сертифіката за підставою, передбаченою абзацом четвертим пункту 4 Положення № 838. Фактичний імпорт товару не був здійснений, кошти за зовнішньоекономічним контрактом не перераховувалися, а оригінали разового дозволу та міжнародного імпортного сертифіката були повернуті до Держекспортконтролю ще у жовтні 2023 року як такі, що не були використані. У зв`язку з цим ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» вважало безпідставним застосування до нього відповідальності, передбаченої абзацом п`ятим частини першої статті 25 Закону, яка, на його переконання, може наставати лише у випадку вчинення міжнародної передачі товарів, що фактично не відбулася. Постанова № 1/24 не відповідає вимогам Порядку розгляду справ про порушення юридичними особами вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1490 від 16 грудня 2013 року, оскільки не містить належної мотивувальної частини, конкретного опису встановлених порушень, аналізу наданих товариством пояснень і доказів, а також не розкриває, які саме обставини свідчать про наявність складу правопорушення. Під час розгляду справи відповідач не надав оцінки його поясненням, запереченням та документам, не встановив факту умисного приховування відомостей та не довів наявності вини юридичної особи, що є обов`язковими умовами притягнення до відповідальності за інкриміноване правопорушення. Постанова № 1/24/1, прийнята за результатами адміністративного оскарження, не усунула зазначених порушень, фактично повторила висновки первинної постанови та не містить належного обґрунтування відхилення доводів скарги, у зв`язку з чим є як похідна протиправною та також підлягає скасуванню. Застосування до підприємства, яке виконує роботи для оборонно-промислового комплексу та забезпечує виконання державних контрактів в умовах воєнного стану, штрафу у такому розмірі є безпідставним, непропорційним та таким, що може призвести до критичних наслідків для діяльності товариства та виконання ним оборонних завдань держави.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позов ТОВ «Пром-техно група» задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби експортного контролю України № 1/24 від 18 квітня 2024 року про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю;

Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби експортного контролю України № 1/24/1 від 24 липня 2024 року про перегляд постанови про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби експортного контролю України на користь ТОВ «Пром-техно група» судовий збір у сумі 33 560, 00 грн.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Державною службою експортного контролю України не доведено наявності в діях ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» складу правопорушення, передбаченого абзацом п`ятим статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», а оскаржувані постанови № 1/24 від 18 квітня 2024 року та № 1/24/1 від 24 липня 2024 року прийняті без належного правового та фактичного обґрунтування. Позивач при зверненні за отриманням разового дозволу та міжнародного імпортного сертифіката надав Держекспортконтролю усі документи та відомості, передбачені законодавством, а також прямо зазначив, що підставою для отримання дозвільних документів є абзац четвертий пункту 4 Положення № 838, який передбачає можливість імпорту запасних частин, компонентів і технологій для ремонту та модернізації виробів військового призначення підприємствами, які є їх виробниками або розробниками. Кінцевим споживачем товару відповідно до сертифіката кінцевого споживача було визначено саме ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА», а інформація про можливе подальше використання модернізованих бронетранспортерів для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України мала додатковий характер та не була тією відомістю, від наявності чи відсутності якої залежало прийняття рішення про видачу дозволу або міжнародного імпортного сертифіката. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що зазначення такої інформації не може розцінюватися як приховування відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозвільних документів. Відповідач не спростував доводів позивача щодо наявності у нього виробничих потужностей, технічної документації та досвіду виконання державних контрактів з ремонту і модернізації бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80, а надані Товариством документи підтверджують здійснення ним діяльності з виготовлення модифікованих зразків БТР-70Т та БТР-80Т. Відтак суд погодився з доводами позивача про те, що він відповідає критеріям суб`єкта, на якого поширюється дія абзацу четвертого пункту 4 Положення № 838. Фактична міжнародна передача товарів не відбулася, імпорт кулеметів КПВТ не здійснювався, оплата за зовнішньоекономічним контрактом не проводилася, а отримані дозвільні документи добровільно повернуті позивачем до Держекспортконтролю ще у жовтні 2023 року як такі, що не були використані. За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно застосував до позивача санкцію у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів, оскільки відсутній сам факт міжнародної передачі товарів, який є необхідною передумовою для застосування відповідальності, передбаченої абзацом п`ятим частини першої статті 25 Закону № 549-IV. Також суд першої інстанції вказав на порушення відповідачем процедури притягнення позивача до відповідальності. Постанова № 1/24 не відповідає вимогам Порядку № 1490, оскільки не містить належної мотивувальної частини, посилань на конкретні докази вчинення правопорушення та не розкриває, які саме обставини підтверджують наявність у діях Товариства складу порушення, що поставлене йому у провину. Аналогічні недоліки, на думку суду, не були усунуті і під час перегляду справи за скаргою позивача, що свідчить про протиправність також постанови № 1/24/1 від 24 липня 2024 року. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не виконав покладений на нього статтею 77 КАС України обов`язок щодо доведення правомірності прийнятих рішень, а тому позовні вимоги ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними та скасування постанов Держекспортконтролю № 1/24 від 18 квітня 2024 року та № 1/24/1 від 24 липня 2024 року, а також стягнення на користь позивача понесених судових витрат.

В апеляційній скарзі Державна служба експортного контролю України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначено, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, неправильно застосував положення Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», Положення № 838 та Порядку № 1807, а також дійшов помилкового висновку про відсутність у діях позивача складу правопорушення. ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА», звертаючись до Держекспортконтролю із заявою про отримання міжнародного імпортного сертифіката та разового дозволу на імпорт 14,5-мм кулеметів КПВТ, повідомило, що такі товари призначаються для ремонту і модернізації бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України, тоді як у подальшому проведеним розслідуванням було встановлено відсутність у позивача будь-яких договірних відносин із ГУР МО України, а також відсутність фактичних підстав для використання товарів у заявлених цілях. Саме наведені позивачем відомості про кінцеве використання товарів стали визначальними для прийняття рішення про видачу дозвільних документів без отримання спеціальних повноважень Кабінету Міністрів України. Позивач фактично скористався винятком, передбаченим пунктом 4 Положення № 838 для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану, однак надав недостовірну інформацію щодо підстав такого використання, чим приховав відомості, що мали істотне значення для прийняття рішення про видачу дозволу та міжнародного імпортного сертифіката. Суд першої інстанції помилково ототожнив статус виробника модифікованих бронетранспортерів БТР-70Т та БТР-80Т зі статусом виробника або розробника базових виробів БТР-70 та БТР-80. На момент отримання дозвільних документів позивач не був розробником чи виробником БТР-70 та БТР-80, а відповідні модифікації БТР-70Т і БТР-80Т були внесені до переліку продукції військового призначення лише у липні 2024 року. Крім того, на час подання заяви ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» не перебувало в електронному реєстрі виконавців державних контрактів та не підтвердило належними доказами свій статус суб`єкта, на якого поширюється дія абзацу четвертого пункту 4 Положення № 838. Ввезення кулеметів КПВТ не може розглядатися як імпорт запасних частин або компонентів для ремонту чи модернізації військової техніки у розумінні Положення № 838, оскільки КПВТ є окремим товаром військового призначення за позицією ML2.a Єдиного списку товарів військового призначення, а не комплектуючим виробом до БТР-70 чи БТР-80. З огляду на це апелянт вважає безпідставним висновок суду про правомірність застосування позивачем винятку щодо імпорту без отримання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України. Також скаржник не погоджується з висновком суду щодо відсутності складу правопорушення через те, що міжнародна передача товарів фактично не відбулася. Склад порушення, передбачений абзацом п`ятим статті 24 Закону № 549-IV, є формальним та вважається закінченим з моменту подання суб`єктом міжнародних передач товарів недостовірних відомостей або приховування інформації, яка має значення для прийняття рішення про видачу дозвільних документів, незалежно від того, чи був у подальшому фактично здійснений імпорт товарів. У зв`язку з цим повернення позивачем дозволу та міжнародного імпортного сертифіката, а також відсутність фактичного ввезення кулеметів на територію України, на переконання апелянта, не виключають його відповідальності за вчинене порушення. Також апелянт вважає помилковими висновки суду щодо недоліків постанови № 1/24 від 18 квітня 2024 року. Оскаржувана постанова містить усі необхідні реквізити, передбачені Порядком № 1490, а викладені в ній обставини у своїй сукупності дають можливість встановити суть виявленого порушення, нормативне підґрунтя притягнення до відповідальності та мотиви прийняття рішення. Суд першої інстанції надав надмірного значення формальним недолікам оформлення постанови, не врахувавши зміст встановлених під час розслідування обставин та наявні у справі докази порушення законодавства у сфері державного експортного контролю.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» заперечує проти її задоволення та просить залишити без змін рішення суду. Апеляційна скарга Державної служби експортного контролю України не містить належного спростування висновків суду першої інстанції, а її доводи фактично зводяться до переоцінки вже досліджених судом обставин та повторення позиції, викладеної в оскаржуваній постанові про накладення штрафу. При цьому відповідачем не наведено конкретних порушень норм матеріального чи процесуального права, які б були допущені судом першої інстанції. Суд першої інстанції обґрунтовано встановив відсутність у постанові № 1/24 від 18 квітня 2024 року належної мотивувальної частини, оскільки вона не містить конкретного опису правопорушення, часу, місця, способу його вчинення, а також не визначає, які саме відомості були визнані недостовірними та в чому полягало їх приховування. Наведення загальних формулювань із посиланням на норми закону не відповідає вимогам щодо індивідуального акта та позбавляє особу можливості зрозуміти суть інкримінованого порушення і належним чином захищатися. Також позивач підтримує висновок суду про недоведеність складу правопорушення, передбаченого абзацом п`ятим статті 24 Закону України №549-IV. Держекспортконтроль не встановив та не довів, які саме відомості, подані товариством для отримання міжнародного імпортного сертифіката та разового дозволу, були недостовірними, а також не навів доказів того, що позивач умисно приховав інформацію, яка мала істотне значення для прийняття рішення про видачу дозвільних документів. Відповідач фактично підмінив належне доказування припущеннями та власною оцінкою господарської діяльності товариства. ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» мало правові підстави для отримання міжнародного імпортного сертифіката та дозволу на імпорт 14,5-мм кулеметів КПВТ відповідно до пункту 4 Положення № 838. Позивач зазначає, що здійснює діяльність з ремонту, модернізації та виробництва бронетехніки, зокрема БТР-70 та БТР-80, має відповідні виробничі потужності, конструкторську документацію, державні контракти, технічні умови та іншу документацію, яка підтверджує його належність до підприємств оборонно-промислового комплексу. Висновок апелянта про відсутність у нього права на застосування спрощеного порядку імпорту є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи. Крім того, позивач заперечує доводи апеляційної скарги щодо того, що кулемет КПВТ не може розглядатися як комплектуючий виріб або компонент для ремонту чи модернізації бронетехніки. КПВТ є штатним елементом озброєння бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80, використовується в процесі їх ремонту та модернізації, а тому його імпорт безпосередньо пов`язаний із виконанням робіт щодо відновлення та модернізації відповідної військової техніки. Позиція апелянта ґрунтується на формальному тлумаченні законодавства та не враховує фактичного призначення товару і специфіки оборонного виробництва. Міжнародна передача товарів фактично не відбулася, оскільки після отримання від Держекспортконтролю додаткових запитів щодо документального підтвердження окремих обставин воно відмовилося від реалізації відповідного імпортного проєкту, а видані дозвільні документи були повернуті. У зв`язку з цим правильним є висновок суду першої інстанції про відсутність завершеного складу правопорушення та недоведеність негативних наслідків, на які посилається відповідач. Апеляційна скарга не містить нових обставин чи доказів, які б спростовували встановлені судом факти, а тому доводи Держекспортконтролю зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та не дають підстав для скасування законного й обґрунтованого судового рішення.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» отримано від Держекспортконтроль разовий дозвіл № 30206600 від 16 серпня 2023 року та Міжнародний імпортний сертифікат № 30206601 від 16 серпня 2023 року на імпорт 14,5-мм кулеметів КПВТ у кількості 100 шт. на підставі укладеного між ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» та «STV GROUP a.s.» (Чеська Республіка) зовнішньоекономічного Контракту від 06 липня 2023 року № 2023/21.

Дозвільні документи видані відповідачем на підставі листа позивача вих. № 359/08-23 від 01серпня 2023 року, до якого додано заяву № 11 від 01 серпня 2023 року про отримання дозволу (висновку) Держекспортконтроль на міжнародні передачі товарів (за винятком транзиту), заяву № 12 від 01 серпня 2023 року про отримання міжнародного імпортного сертифіката та інші документи.

У вказаному листі ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» зазначило підставу для надання разового дозволу на імпорт товару та міжнародного імпортного сертифіката: абзац 4 пункту 4 Положення про порядок надання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 червня 1998 року № 838.

Аналогічну підставу зазначено у заяві № 11 від 01 серпня 2023 року про отримання дозволу (висновку) Держекспортконтроль на міжнародні передачі товарів (за винятком транзиту), у заяві № 12 від 01 серпня 2023 року про отримання міжнародного імпортного сертифіката.

20 жовтня 2023 року від Держекспортконтролю надійшов лист за вих. № 6105/34-23, у якому зазначалося про те, що Державною службою експортного контролю України опрацьовується інформація на предмет можливого порушення суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства в галузі державного експортного контролю та містилося прохання надати інформацію, чи здійснювався Товариством імпорт товарів за вказаним дозволом та міжнародним імпортним сертифікатом (надалі - MIC), а також повідомити, що передувало наданню Товариством до Держекспортконтролю сертифікату кінцевого споживача від 12 липня 2023 року № 327/07-23, у якому ціллю кінцевого використання товару визначено його використання у власному виробництві Товариства, а саме: ремонт та модернізація бронетранспортерів БТР-70, БТР-80 для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Листом № 505/1/10-23 від 24 жовтня 2023 року ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» повернуто на адресу Держекспортконтролю оригінали МІС № 30206601 від 16 серпня 2023 року з додатком та Дозвіл № 30206600 від 16 серпня 2023 року, як такі, що не були передані компетентним державним органам держави експортера та не були використані у зв`язку з тим, що імпорт товарів, визначених у дозвільних документах, не здійснювався, кошти за товар не перераховувались.

25 жовтня 2023 року ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» надано відповідь за № 511/1/10-23 про те, що за вказаним дозволом та МС імпорт не здійснювався та в пункті 1 сертифікату кінцевого споживача № 327/07-23 від 12 липня 2023 року зазначено кінцевим споживачем саме ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА».

Відповідно до пункту 5 сертифікату кінцевого споживача № 327/07-23 від 12 липня 2023 року ціллю кінцевого використання товару є: для використання у власному виробництві ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» та для повноти інформації додатково зазначалося, що планується здійснення саме ремонту та модернізація бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 для потреб ГУР МО України, а також іншу запитувану інформацію.

25 жовтня 2023 року ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» отримало від Держекспортконтролю лист № 6239/22-23 від 25 жовтня 2023 року, в якому йшлося про зупинення з 25 жовтня 2023 року дії разового дозвільного документа на імпорт товарів військового призначення № 30206600 від 16 серпня 2023 року та МІС № 30206601 від 16 серпня 2023 року.

29 січня 2024 року до ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» надійшов лист від Держекспортконтролю № 580/22-24 від 29 січня 2024 року, відповідно до якого дію разового дозволу на імпорт товарів військового призначення № 30206600 від 16 серпня 2023 року та MIC № 30206601 від 16 серпня 2023 року скасовано з 29 січня 2024 року.

12 березня 2024 року від Держекспортконтролю надійшов лист № 1697/34-24, в якому зазначалось про проведення Держекспортконтролем розслідування на предмет можливого порушення ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, а також запропоновано прибути уповноваженому представнику Товариства до Держекспортконтролю у період з 18 березня 2024 року по 21 березня 2024 року для надання додаткової інформації та документів стосовно отриманого від Держекспортконтролю сертифікату кінцевого споживача від 12 липня 2023 року № 327/07-23.

У відповідь на вказаний лист ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» надано письмові пояснення (лист № 376/03-24 від 20 березня 2024 року та № 392/03-24 від 22 березня 2024 року), а також уповноваженими представниками ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» усні пояснення в приміщенні Державної служби експортного контролю України за адресою: місто Київ, вулиця Кирилівська, 19-21, в яких зазначило про наступне:

1. Враховуючи те, що Товариство є виконавцем робіт з ремонту та модернізації бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 та їх модифікацій відповідно до Наказу Мінстратегпром № 113-ДР від 07 листопада 2023 року, а також те, що як основне озброєння бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 використовується 14,5-мм кулемет КПВТ, тобто кулемети КПВТ необхідні ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» для забезпечення власних виробничих потреб, а саме з метою укомплектування модернізованих БТР-70 та БТР-80, 06 липня 2023 року Товариством було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2023/21 з постачальником кулеметів КПВТ (компанією «STV GROUP a.s.», Чеська Республіка) на постачання даних виробів у кількості 100 од., та отримано відповідні дозвільні документи для імпорту виробів, на підставі вказаного зовнішньоекономічного контракту та абзацу 4 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України щодо надання повноважень № 838 від 08 червня 1998 року.

2. Відповідно до пункту 1 сертифікату кінцевого споживача № 327/07-23 від 12 липня 20-2023 року кінцевим споживачем є ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» та відповідно до пункту 5 цього сертифікату - ціллю кінцевого використання товару є: для використання у власному виробництві Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА».

3. Надано інформацію та обгрунтування щодо наявності у ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» виробничих спроможностей, необхідного кваліфікованого персоналу тощо для виконання робіт з ремонту та модернізації БТР-70 та БТР-80.

4. Надано додаткові обґрунтування того, чому ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» у пункті 5 сертифікату кінцевого споживача № 327/07-23 від 12 липня 2023 року зазначено ціллю кінцевого використання товару для власного виробництва та додатково для повноти інформації зазначалось, що планується здійснення саме ремонту та модернізації бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 для потреб ГУР МО України, на підставі, зокрема відповіді, отриманої від ТОВ «НВК «Техімпекс» на комерційну пропозицію ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА», стосовно можливого залучення ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» в якості співвиконавця Державного контракта № 339ДК від 14 листопада 2022 року на проведення капітального ремонту бронетранспортерів БТР-70 з доведенням їх до виду БТР-ТОТД, укладеного між ТОВ «НВК «Техімпекс» та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Однак через те, що сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договорів/контрактів, відповідні договори/контракти ні з ГУР МО України, ні з ТОВ «НВК «Техімпекс» укладені не були.

5. Зазначено, що листом № 505/1/10-23 від 24 жовтня 2023 року оригінали Дозволу № 30206600 від 16 серпня 2023 року та Міжнародного імпортного сертифікату № 30206601 від 16 серпня 2023 року з додатком були повернені в ДЕКУ відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 1999 року № 920 (пункт 11) як такі, що не використані у зв`язку з тим, що імпорт товарів, визначених у дозвільних документах, не здійснювався та кошти за товар експортеру не перераховувались.

08 квітня 2024 року головним спеціалістом відділу розслідування правопорушень Правового департаменту Державної служби експортного контролю України було складено Протокол № 1/24 про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, зі змісту якого вбачається наступне:

«Товариство є суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів та на нього може накладатися штраф у відповідності до вимог Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Під час розслідування встановлено, що товариство звернулося до Держекспортонтролю і заявами від 01 серпня 2023 року №№ 11, 12 (вх. від 09 серпня 2023 року № 6277/23) про отримання разового дозволу, а також міжнародного імпортного сертифікату на імпорт товарів військового призначення з Чеської Республіки, а саме « 14,5 мм кулемет КПВТ» (позиція МL2.а Списку товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2003 року № 1807).

До вказаної заяви Товариством було додано сертифікат кінцевого своживача від 12 липня 2023 року № 327/07-23, яким гарантовано, що вказаний імпортований товар буде використаний у власному виробництві Товариства, а саме: ремонт та модернізація бронетранспортерів БТР-70 га БТР-80 для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

За результатами розгляду вищевказаних заяв Товариства, останньому Держекспортонтролем видано разовий дозвіл від 16 серпня 2023 року № 30206600, а також міжнародний імпортний сертифікат від 16 серпня 2023 року № 30206601 па здійснення імпорту вищевказаного товару в кількості 100 шт. на суму 1 800 000 євро.

До Держекспортконтролю надійною повідомлення Департаменту контррозвідки Служби Безпеки України від 17 жовтня 2023 року № 2/4/2-14208нт (вхідний ДСЕКУ від 10 жовтня 2023 року № 3765-23) щодо можливого порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю Товариства під час здійснення міжнародних передачі товарів, а саме надання завідомо неправдивих відомостей для отримання міжнародного імпортного сертифіката.

При наданні інформації на запити Держекспоконтролю Товариством повідомлено, ще ремонт та модернізація бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України планувались на підставі проведених усних перемовин, але згоди щодо всіх істотних умов договору/контракту досягнуто не було.

Разом з тим, згідно з інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 02 листопада 2023 року № 222/9/500дск, перемовини з приводу проведення Товариством вищевказаних робіт не проводились, договори (контракти) не укладались.

В подальшому, під час розслідування Товариством надано інформацію, відповідно до якої останнім у відповідь на комерційну пропозицію отримано від ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС» лист стосовно можливого залучення Товариства в якості співвиконавця Державного контракту від 14 листопада 2022 року № 399 ДК, укладеного між ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС» та Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України на проведення капітального ремонту бронетранспортерів БТР-70 з доведенням їх до виду БТР-70ТД. У зв`язку з цим, Товариство зазначило у СКС, що роботи будуть проводитись для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Вищевказана інформація також свідчить про відсутність будь-яких перемовин між Товариством та ГУР МОУ.

Згідно з абзацом 5 статті 24 Закону, навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката, є значення для вирішення порушенням вимог законодавства у галузі державного експортного контролю.

У зв`язку з цим, на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» відповідно до частини першої абзацу 5 статті 25 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» повинен бути накладений штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі.»

Після чого, уповноваженим представником ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» знову надано письмові пояснення щодо достовірності зазначеної інформації у сертифікаті кінцевого споживача щодо цілі кінцевого використання імпортованого товару (яка мала виключно додатковий характер та не була вирішальною для видачі дозвільних документів), щодо законних підстав отримання дозвільних документів на імпорт товару відповідно до абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України щодо надання повноважень № 838 від 08 червня 1998 року та заперечення щодо викладених в протоколі висновків.

Листом № 497/2/04-24 від 16 квітня 2024 року ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» надано письмові обґрунтування щодо відсутності в діях Товариства складу правопорушення про правомірність отримання дозвільних документів на підставі абзацу 4 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 838 від 08 червня 1998 року, що є цілком достатньою самостійною умовою для надання дозволу на імпорт компонентів для ремонту чи модернізації товарів військового призначення виробникам таких товарів для забезпечення потреб власного виробництва згідно з вимогами чинного законодавства, додатково надано інформацію та докази того, що Товариство справді є виробником БТР-70T та БТР-80T (шляхом ремонту та модернізації БТР-70 та БТР-80), а також надано правове обґрунтування відсутності підстав для кваліфікації дій ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» за абзацом 5 статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

18 квітня 2024 року Держекспортконтролем прийнято постанову № 1/24 про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, яка за своїм змістом повністю дублює протокол.

Відповідно до змісту вказаної постанови на ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» Держекспортконтролем накладено штраф у розмірі 100 відсотків вартості товарів - « 14,5 мм кулемет КПВТ» в кількості 100 штук, на суму 71 938 440, 00 грн за навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката.

24 квітня 2024 року ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» подано скаргу на постанову № 1/24 від 18 квітня 2024 року про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю.

За результатом розгляду скарги головою Державної служби експортного контролю України прийнято постанову № 1/24/1 від 24 липня 2024 року про перегляд постанови про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, якою скаргу ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» залишено без задоволення, а постанову про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю № 1/24 від 18 квітня 2024 року - залишено без змін.

Позивач, вважаючи протиправними прийняті відповідачем постанови, звернувся до суду з адміністративним позовом.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 року № 549-IV (далі - Закон № 549-IV) врегульована діяльність, пов`язана з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов`язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях.

Згідно із статтею 1 Закону № 549-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України.

державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов`язань України;

кінцеві споживачі - суб`єкти господарювання України, державні органи України, Збройні Сили України та інші військові формування, правоохоронні органи, іноземні суб`єкти господарської та іншої діяльності, які безпосередньо є споживачами товарів, відповідно імпортованих в Україну або експортованих з України;

військове кінцеве використання - використання будь-яких товарів з метою розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, зберігання, виявлення, ідентифікації, придбання виробів військового призначення, у тому числі:

використання виробничого, випробувального або технологічного обладнання та його компонентів;

використання будь-яких складових частин зазначених товарів, а також обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій чи надання будь-яких послуг;

включення таких товарів до складу виробів військового призначення;

суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів - зареєстрований центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, державний замовник у сфері оборони та суб`єкт господарювання України, який має намір здійснювати або здійснює міжнародні передачі товарів, включаючи посередницьку (брокерську) діяльність;

дозвіл - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на експорт чи імпорт товарів. Дозвіл може бути разовим, генеральним або відкритим;

висновок - документ, виданий центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який надає право на тимчасове ввезення або вивезення товарів чи їх транзит, проведення переговорів, пов`язаних з укладанням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів військового призначення або про експорт товарів подвійного використання та інших товарів до держав, стосовно яких установлено часткове ембарго на поставки таких товарів. Висновок може бути разовим, генеральним або відкритим;

разовий дозвіл чи висновок - дозвіл чи висновок, який надається суб`єкту здійснення міжнародних передач товарів або суб`єктам, зазначеним у частині третій статті 15 цього Закону для проведення відповідних переговорів або здійснення конкретної міжнародної передачі товарів визначеному кінцевому споживачу із зазначенням їх найменування, кількості, вартості, особливих умов поставки, назви іноземного суб`єкта господарської або іншої діяльності, держави призначення або походження товарів та їх кінцевого споживача;

державний експортний контроль - комплекс заходів з контролю за міжнародними передачами товарів, їх використанням юридичною чи фізичною особою, що здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, та іншими державними органами з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов`язань України;

міжнародний імпортний сертифікат - документ, виданий уповноваженим на це державним органом держави-імпортера, який підтверджує зобов`язання імпортера імпортувати товари до своєї держави, а якщо товари не будуть до неї імпортовані, то не відправляти їх в інше місце без дозволу зазначеного державного органу;

сертифікат кінцевого споживача - документ, яким кінцевий споживач визначає місце та мету кінцевого використання (встановлення) товарів і гарантує, що ці товари не будуть використані в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не будуть передані іншому споживачу на території держави призначення або реекспортовані без дозволу відповідного державного органу, а також бере на себе інші гарантії (зобов`язання) щодо імпортованих товарів, передбачені умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) чи вимогами держави - експортера товару.

Згідно із частинами п`ятою і шостою статті 6 Закону № 549-IV реалізацію державної політики в галузі державного експортного контролю забезпечують центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, уповноважені згідно із законодавством здійснювати заходи в галузі державного експортного контролю. Зазначені органи виконавчої влади можуть також залучати до участі в здійсненні заходів державного експортного контролю інші центральні органи виконавчої влади, представництва України за кордоном та юридичних осіб, діяльність яких безпосередньо не пов`язана з державним експортним контролем, за згодою їх керівників.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, безпосередньо або спільно з іншими центральними органами виконавчої влади та розвідувальними органами України сприяє здійсненню діяльності, пов`язаної з міжнародною передачею товарів, коли це відповідає національним інтересам, передусім завдяки створенню нових і збереженню існуючих робочих місць у галузі високих технологій, або обмежує чи забороняє провадження такої діяльності в разі, коли це суперечить національним інтересам України, її міжнародним зобов`язанням, цілям боротьби з тероризмом, а також у разі, коли є підстави вважати, що зазначені товари належать до зброї масового знищення чи призначені для створення такої зброї, засобів її доставки, або за відсутності належних гарантій (зобов`язань) щодо кінцевого використання товарів.

Державна служба експортного контролю України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну службу експортного контролю України» від 31 березня 2015 року № 159 є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

За приписами статті 8 Закону № 549-IV порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.

Відповідно до статті 12 Закону № 549-IV суб`єкти господарювання України, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов`язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб`єкти здійснення міжнародних передач товарів Держекспортконтролем, який видає зазначеним суб`єктам відповідні посвідчення.

Окрім того, стаття 13 Закону № 549-IV передбачає, що для здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, суб`єкти господарювання повинні отримати від Кабінету Міністрів України відповідні повноваження.

Порядок отримання та скасування повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, згідно з абзацом 4 пункту 4 Положення про порядок надання повноважень на право здійснення експорту, імпорту товарів військового призначення та товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 838 від 08 червня 1998 року (далі - Положення № 838), без одержання повноважень від Кабінету Міністрів України здійснюється імпорт товарів військового призначення за позиціями ML22 додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807, суб`єктами здійснення міжнародних передач товарів у період дії воєнного стану, введеного відповідно до законодавства, для потреб правоохоронних органів, Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, інших суб`єктів, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону.

Статтями 15, 16 Закону № 549-IV та пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807 (далі - Порядок № 1807), передбачено, що для здійснення міжнародних передач товарів суб`єкт господарювання, який отримав від Держекспортконтролю посвідчення про реєстрацію як суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів, зобов язаний отримати в Державній службі експортного контролю України дозвіл чи висновок для здійснення конкретних передач товарів. При цьому, законодавець зобов`язує суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів надати Держекспортконтрою повну та достовірну інформацію про відоме йому кінцеве використання товарів, міжнародну передачу яких планується здійснити, а також оригінали документів про гарантії, які підтверджують використання товарів виключно в заявлених ним або іншим кінцевим споживачем цілях.

Пунктами 20, 22 та 22-1 Порядку № 1807 встановлено, що імпорт здійснюється на підставі дозволів чи висновків Держекспортконтролю. До листа про надання такого дозволу в обов`язковому порядку додається сертифікат кінцевого споживача за формою, встановленою Положенням про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов`язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1999 року № 920 (далі - Положення № 920). При цьому суб`єкт повинен подати оригінал такого сертифіката до Держекспортконтролю під час отримання відповідного дозволу.

Абзацом 2 пункту 2 Положення № 920 визначено поняття «заявлена ціль» - напрям використання товару згідно з його призначенням, про який фіційно повідомлено іноземного чи українського експортера відповідно суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності України або іноземним суб`єктом господарської діяльності.

Відповідно до пункту 15 Положення № 920 сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб`єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів (додаток 3).

Форма Сертифікату кінцевого споживача наведена у Додатку 3 до Положення № 920.

Зокрема, сертифікат має містити таку інформацію:

- ціль кінцевого використання товару (пункт 5 сертифікату);

- гарантування споживачем товару, що товар, зазначений у пункті 3, не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в пункті 5, і не буде переданий іншому суб`єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Державної служби експортного контролю України (пункт 6 сертифікату).

За частиною першою статті 19 Закону № 549-IV суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів зобов`язаний надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, повну та достовірну інформацію про відоме йому кінцеве використання товарів, міжнародну передачу яких планується здійснити, а також оригінали документів про гарантії, які підтверджують використання товарів виключно в заявлених ним або іншим кінцевим споживачем цілях.

Предметом спору у цій справі є правомірність постанов Держекспортконтролю щодо накладення штрафу на підприємство позивача.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 25 Закону № 549-IV Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб - штрафи за порушення, передбачені абзацами четвертим, п`ятим та шостим статті 24 цього Закону, - в розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі.

Абзацами четвертим, п`ятим та шостим статті 24 Закону № 549-IV передбачено, що порушеннями вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є:

- здійснення міжнародної передачі товару, незважаючи на те, що суб`єкту господарювання стало відомо, що товар буде використано в інших цілях або іншим кінцевим споживачем, ніж це було визначено в зовнішньоекономічному договорі (контракті) чи пов`язаних з ним документах, на підставі яких було отримано дозвіл, висновок або міжнародний імпортний сертифікат;

- навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката;

- здійснення міжнародних передач товарів з порушеннями умов, визначених у дозволах, висновках чи міжнародних імпортних сертифікатах, у тому числі після внесення без погодження із центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, змін до зовнішньоекономічного договору (контракту), що стосуються найменувань та реквізитів експортерів, імпортерів, посередників та кінцевих споживачів, а також найменувань товарів, зобов`язань про їх кінцеве використання та надання відповідних документів про гарантії;

Колегія суддів звертає увагу, що диспозиція абзацу п`ятого статті 24 Закону № 549-IV передбачає відповідальність саме за навмисне приховання відомостей, які мають значення для вирішення питання про надання дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за наведеною нормою Держекспортконтроль повинен встановити та належними доказами підтвердити сукупність таких обставин: які саме відомості були приховані суб`єктом господарювання; такі відомості дійсно мали істотне значення для прийняття рішення про видачу дозвільного документа; за відсутності цих відомостей рішення про видачу дозволу, висновку чи міжнародного імпортного сертифіката не могло бути прийняте або було б прийняте іншим чином; дії суб`єкта були умисними та спрямованими саме на приховування відповідної інформації; чи могли приховані відомості бути виявлені при прийнятті документів для вирішення питання.

Водночас оскаржувана постанова № 1/24 від 18 квітня 2024 року не містить належного обґрунтування жодної із зазначених обов`язкових ознак складу правопорушення, а постанова № 1/24/1 від 24 липня 2024 року як похідна від першої не могла усунути допущені дефекти.

Зокрема, відповідачем не конкретизовано, які саме відомості ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» було приховано під час звернення за отриманням разового дозволу та міжнародного імпортного сертифіката. Наведені у постановах фактичні обставини зводяться до констатації того, що Товариством не укладено договорів із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України, однак не містять пояснення, чому саме ця обставина є прихованою інформацією у розумінні абзацу п`ятого статті 24 Закону № 549-IV.

Крім того, відповідачем не наведено мотивів, чому такі відомості мали істотне значення для вирішення питання про видачу дозвільних документів та що за відсутності зазначеної інформації або за умови її іншого викладення Держекспортконтролю відмовив би у видачі разового дозволу чи міжнародного імпортного сертифіката. Відсутні також будь-які посилання на норми законодавства, які б зобов`язували заявника підтверджувати на момент звернення наявність укладених договорів із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України або документально підтверджувати майбутнє використання результатів виробництва саме для потреб конкретного державного органу.

Так само відповідачем не встановлено та не доведено наявності навмисного характеру дій позивача. Оскаржувана постанова про накладення штрафу не містять жодних мотивів щодо того, у чому саме полягав умисел Товариства, якими доказами він підтверджується та які обставини свідчать про цілеспрямоване прагнення приховати від Держекспортконтролю інформацію, що мала істотне значення для прийняття відповідного рішення.

Натомість матеріалами справи підтверджується, що після отримання запиту Держекспортконтролю позивач добровільно надав усі запитувані пояснення, повідомив про існування домовленостей з ТОВ «НВК «ТЕХІМПЕКС» про планування спільної роботи на користь ГУР МО та про не укладення таких договорів, повернув отримані дозвільні документи як такі, що не були використані, та не здійснив фактичного імпорту товарів. Наведена поведінка не свідчить про намір приховати будь-які відомості від контролюючого органу, а навпаки підтверджує відкритість дій позивача та його належну взаємодію з Держекспортконтролем.

Судом встановлено, що в заявах від 01 серпня 2023 року за № 11 і № 12 та в пункті 5 сертифікату кінцевого споживача позивачем повідомлено про використання імпортованих кулеметів у власній виробничій діяльності для ремонту і модернізації бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80 для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Аналіз норм статті 1 Закону № 549-IV та Положення № 920 дає підстави для висновку, що сертифікат кінцевого споживача спрямований на фіксацію двох ключових обставин: місця встановлення або використання товару та цілі його кінцевого використання. При цьому саме кінцевий споживач гарантує, що товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені у сертифікаті, не буде переданий іншому суб`єкту господарювання на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю.

У спірних правовідносинах кінцевим споживачем товару визначено саме ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА», а місцем встановлення та використання імпортованих кулеметів КПВТ зазначено власне виробництво Товариства. Тобто заявлене використання товару було пов`язане не з його подальшою передачею Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України чи іншому суб`єкту, а із застосуванням кулеметів у виробничому процесі позивача.

Заявленою ціллю кінцевого використання товару було використання кулеметів КПВТ за їх функціональним призначенням - для ремонту та модернізації бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80. Саме ця обставина є основною та визначальною для оцінки змісту сертифіката кінцевого споживача, оскільки вона безпосередньо характеризує напрям використання товару згідно з його призначенням.

Водночас зазначення у сертифікаті інформації про використання результатів такого ремонту та модернізації для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України мало додатковий, уточнюючий характер та стосувалося не передачі самих кулеметів КПВТ як товару, що імпортується, а подальшого використання кінцевого результату виробничої діяльності Товариства - відремонтованої або модернізованої бронетехніки.

Отже, інформація про потреби ГУР МО України не змінювала ані кінцевого споживача імпортованого товару, ані місця його використання, ані основної заявленої цілі - застосування кулеметів КПВТ у власному виробництві ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» для ремонту та модернізації бронетранспортерів. Відтак відсутність укладених договорів із ГУР МО України не свідчить про недостовірність заявленої цілі використання товару та не підтверджує приховування позивачем відомостей, які мали істотне значення для вирішення питання про видачу разового дозволу чи міжнародного імпортного сертифіката.

За таких обставин суд вважає, що відповідач помилково ототожнив додаткову інформацію про можливого отримувача результатів модернізації бронетехніки з основною заявленою ціллю використання імпортованих кулеметів КПВТ. Предметом державного експортного контролю у цій частині були саме кулемети КПВТ як товар, що планувався до імпорту, а не подальші правовідносини щодо можливої передачі відремонтованої чи модернізованої бронетехніки для потреб сектору безпеки і оборони.

Відповідач у письмових поясненнях, а його представники в судовому засіданні стверджують, що інформація «для потреб Головного управління розвідки Міністерства оборони України» зумовлювала необхідність надання позивачем укладених договорів з цим органом військового управління.

Отже, ненадання таких підтверджуючих документів мало б наслідком відмову у видачі дозволу і міжнародного імпортного сертифікату та як бездіяльність за своєю суттю не підпадає під кваліфікацію навмисного приховування відомостей.

Відтак, свою помилку у вирішенні питання про видачу дозвільних документів на імпорт товару суб`єкт владних повноважень переклав як тягар відповідальності на позивача у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що відповідно до абзацу одинадцятого пункту 11 Порядку № 1807 з метою прийняття обґрунтованого рішення щодо можливості надання відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтроль має право вимагати від суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів надання додаткових відомостей або документів.

Отже, у разі виникнення у Держекспортконтролю сумнівів щодо повноти поданих позивачем документів, достовірності зазначених у них відомостей, підстав отримання дозвільних документів або цілей використання товару, відповідач не був позбавлений можливості скористатися передбаченим законодавством механізмом та витребувати у ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» додаткові пояснення чи документи ще на стадії вирішення питання про видачу разового дозволу та міжнародного імпортного сертифіката.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що на етапі розгляду заяви позивача Держекспортконтроль вимагав від позивача подання додаткових документів, необхідних для підтвердження статусу виробника, цілей використання товару, наявності договірних відносин із третіми особами або інших обставин, які відповідач у подальшому поклав в основу висновку про наявність правопорушення.

Очевидно, що надання певної інформації стосовно важливих обставин, яку відповідач може наразі перевірити за належного виконання функціональних обов`язків, не свідчить про приховання відомостей як необхідну складову відповідальності за абзацом 5 частини першої статті 25 Закону № 549-IV.

Також судом першої інстанції обґрунтовано враховано надані Товариством документи щодо наявності виробничих потужностей, технічної документації, досвіду виконання державних контрактів та здійснення робіт з ремонту і модернізації бронетехніки, які підтверджували його статус виробника модифікованих версій бронетранспортерів БТР-70Т та БТР-80Т.

За наведених обставин колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що Держекспортконтролем не доведено факту навмисного приховування ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» відомостей, які мали істотне значення для вирішення питання щодо видачі дозвільних документів, а відтак відсутні підстави для висновку про наявність у діях позивача складу правопорушення, передбаченого абзацом п`ятим статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

Щодо протиправності постанови Державної служби експортного контролю України № 1/24/1 від 24 липня 2024 року, прийнятої за результатами перегляду постанови № 1/24 від 18 квітня 2024 року.

Як встановлено матеріалами справи, за результатами розгляду скарги ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» Голова Державної служби експортного контролю України постановою № 1/24/1 від 24 липня 2024 року залишив скаргу без задоволення, а постанову про накладення штрафу - без змін.

Під час перегляду справи в адміністративному порядку відповідач не врахував недоліків первинної постанови та фактично повторив висновки, викладені у постанові № 1/24.

Так, із матеріалів справи вбачається, що під час адміністративного оскарження ТОВ «ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА» надало додаткові пояснення та документи на підтвердження того, що здійснює діяльність з ремонту та модернізації бронетехніки, зокрема бронетранспортерів БТР-70 та БТР-80, є виробником їх модифікованих версій БТР-70Т та БТР-80Т, а також виконує відповідні роботи для потреб сектору безпеки і оборони України. Проте зазначеним доводам та доказам у постанові № 1/24/1 належної оцінки надано не було.

При цьому Держекспортконтроль, посилаючись на відсутність у позивача статусу виробника БТР-70 та БТР-80, фактично не спростував надані позивачем документи щодо здійснення ним робіт з ремонту та модернізації зазначеної техніки та виробництва її модифікованих версій. Водночас сама по собі незгода контролюючого органу з правовою оцінкою діяльності позивача не може підміняти належне доказування обставин, які утворюють склад правопорушення.

З огляду на те, що висновки, покладені в основу постанови № 1/24 від 18 квітня 2024 року, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а при адміністративному перегляді відповідач не усунув допущених порушень та не навів належного обґрунтування правомірності застосованих санкцій, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що постанова Державної служби експортного контролю України № 1/24/1 від 24 липня 2024 року є протиправною та підлягає скасуванню разом із первинною постановою № 1/24 від 18 квітня 2024 року.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби експортного контролю України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Кобаль М.І.

Тереза Ю.О.

Повний текст постанови виготовлено 29.06.2026.