Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №580/5731/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 580/5731/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Собківа Я.М.,

суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, у тому числі премії, за серпень 2023 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення, у тому числі премію, за серпень 2023 року;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 01 грудня 2023 року по 08 травня 2024, а також пропорційно часу перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час військового стану", виходячи з розрахунку 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, за періоди з 01 грудня 2023 року по 08 травня 2024, а також пропорційно часу перебування ОСОБА_1 у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновками військово-лікарської комісії;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку при виключенні 28.05.2024 ОСОБА_1 зі списків військової частини НОМЕР_1 та звільненні у запас за підпунктом "Б", з відрахуванням з такої суми податків зборів та інших обов`язкових платежів;

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме: грошового забезпечення за серпень 2023 року, у тому числі премії, та додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 28.05.2024 по дату виплати;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з виплати грошового забезпечення, а саме: грошового забезпечення за серпень 2023 року, у тому числі премії, та додаткової грошової винагороди відповідно до постанови КМ України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану" за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 28.05.2024 по дату виплати.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку звернення в суд. Позовну заяву повернуто позивачу.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року.

Станом на 29 червня 2026 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було наведено жодних обґрунтованих причин і не подано доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготувати та подати позовну заяву у строк, встановлений Законом, тому не визнав поважними вказані причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, і зазначає таке.

Статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704, що набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років (далі - Постанова № 704).

Пунктом 2 Постанови № 704 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП, зокрема частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Як вбачається з матеріалів справи 08.11.2023 року під час виконання бойового завдання в зоні бойових дій ОСОБА_1 одержав поранення внаслідок обстрілу бліндажу з танку поблизу н.п. Іванівка Харківської області, а саме багатоуламковий перелом лівої клубової кістки з комбінованою змішаною контрактурою лівого кульшового суглобу при тимчасовому порушенні функції.

У період з 09.11.2023 по 15.11.2023, з 15.11.2023 по 27.11.2023, з 27.11.2023 по 08.12.2023, з 10.02.2024 по 05.03.2024 ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні.

Позивач отримав свідоцтво про хворобу від 02.05.2024 №11030, згідно п.12 якого ОСОБА_1 отримав травму, пов`язану із проходженням військової служби.

28.05.2024 року Позивач був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

07.06.2024 року Позивач отримав Довідку про обставин травми (поранення, контузії, каліцтва) №549. Згідно цієї довідки поранення отримане ОСОБА_1 під час захисту Батьківщини, а саме - виконання бойового завдання в зоні бойових дій. Причиною отримання ОСОБА_1 поранення є ворожий обстріл.

21 вересня 2024 року військово-лікарська комісія Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на своєму засіданні ухвалила рішення, яким ВІДМІНИЛА Постанову гарнізонної ВЛК «Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» про причинний зв`язок зазначеної травми за свідоцтвом про хворобу від 02.05.2024 №11030 та довідкою ВЛК «Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» від 17.01.2024 №1313 та встановила, що Позивач отримав травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

Після отримання Витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 21 вересня 2024 року №6906 Позивач тричі звертався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , щоб йому допомогли отримати належні йому грошові кошти у зв`язку із отриманням поранення під час захисту Батьківщини. Жодної відповіді Третя особа так і не отримала від Військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується листом Третьої особи від 11.02.2025 року №248, копія якого наявна в матеріалах справи.

Надалі на запити від 12.02.2025 року та від 15.02.2025 року отримано відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_3 18 лютого 2025 року.

Отже, враховуючи, що відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано 18 лютого 2025 року, тримісячний строк звернення Позивача до суду із позовом закінчувався 19 травня 2025 року, та саме 19.05.2025 року позов був відправлений засобами поштового зв`язку до суду, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 19).

На підставі вищенаведеного, колегія суддів у даній адміністративній справі вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність постановлення судом першої інстанції ухвали 04 червня 2025 року про повернення позовної заяви та, як наслідок, наявність підстав для її скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 169, 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 червня 2025 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Собків Я.М.

Суддя Сорочко Є.О.

Суддя Чаку Є.В.