Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №640/20917/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/20917/22 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Ганечко О.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» звернулось до суду з адміністративним позовом до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу», в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.10.2022 № 6481-р/пк-пз.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» подано відмінну інформацію у складі тендерної пропозиції в частині, що стосується ціни такої пропозиції, що вказує про безпідставність спірного рішення.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель від 27.10.2022 № 6481-р/пк-пз.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам та положенням Закону України «Про публічні закупівлі».

На думку скаржника, оскільки скаржник чітко визначив свою кінцеву ціну без ПДВ у відповідному документі пропозиції, а проект договору прямо передбачає можливість укладення його з неплатником ПДВ без зазначення суми ПДВ, тому підстави для скасування спірного рішення – відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем вказано про те, що при поданні скаржником тендерної пропозиції в електронному вигляді через електронну систему закупівель при заповненні електронного поля про ціну останнім було зазначено 1 682 100 грн, втім попередня ціна була визначена на рівні 1 401 750 грн без ПДВ, тому з урахуванням наданих відмінностей була взята до уваги ціна 1 682 100 грн,

Враховуючи, що третьою особою не дотримано вимоги пункту 1.2 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації, зазначене свідчить про недотримання останнім вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та й відповідно, є підставою для застосування замовником (позивачем) положень абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством «Морський торговельний порт «Южний», як замовником оголошено публічні закупівлі у формі відкритих торгів щодо закупівлі послуг «ДК 021:2015: 79210000-9 - Бухгалтерські та аудиторські послуги».

В межах процедури закупівлі учасником – Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» подано скаргу від 19.10.2022 № UA-2022-09-07-008103 до Антимонопольного комітету України.

Рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 27.10.2022 № 6481-р/пк-пз зобов`язано державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» за процедурою закупівлі – « 79210000-9 Бухгалтерській та аудиторські послуги», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2022-09-07-008103-а.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки третьою особою не дотримано вимоги пункту 1.2 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації, що вказує на недотримання останнім вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та й відповідно, є підставою для застосування замовником (позивачем) положень абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» від 26.11.1993 № 3659-XII (далі – Закон № 3659-XII) Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Згідно з пунктом 17-1 частини першої статті 7 Закону № 3659-XII у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження, зокрема, здійснювати повноваження, передбачені Законом України «Про публічні закупівлі».

Так, правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад врегульовані спеціальним Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон № 922-VIII) Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов`язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України «Про Антимонопольний комітет України». Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України.

Повноваження, порядок утворення та функціонування Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель встановлюються відповідно до цього Закону та Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Аналіз наведеного дає суду підстав дійти до висновку, що Антимонопольний комітет України є органом оскарження – Уповноваженим органом, який здійснює розгляд скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до пунктів 28, 29, 30 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII:

- тендер (торги) - це здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі);

- тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав;

- тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Статтею 3 Закону № 922-VIII передбачено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини третьої статті 12 Закону № 922-VIII електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій.

Відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.

Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.

Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції та не вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.

У силу вимог статті 22 Закону № 922-VIII тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.

Тендерна документація повинна містити: 1) інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; 3) інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов`язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз «або еквівалент». Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; 4) кількість товару та місце його поставки; 5) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 6) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 7) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 8) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 9) перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм «ціна» повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); 10) строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; 11) інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; 12) інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 13) зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 14) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 15) розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 16) прізвище, ім`я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.

Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.

Тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій.

Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Системний аналіз вищевикладених приписів надає підстави вважати, що спеціальним законодавством у галузі публічних закупівель регламентовано чітку та послідовну процедуру проведення торгів. Дана процедура, зокрема, передбачає необхідність визначення замовником переліку тендерної документації, що повинна бути подана учасниками торгів, та перевірку тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням уповноваженої особи від 07.09.2022 ДП «Морський торговельний порт «Южний» затверджено Тендерну документацію (процедура закупівлі – відкриті торги) на закупівлю послуг – 79210000-9 Бухгалтерські та аудиторські послуги (Далі – тендерна документація).

Згідно з пунктом 1 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки, у разі їх установлення замовником), інформацію про відсутні/наявність підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі відповідно до статті 17 Закону та завантаження пакету документів.

Пунктом 8 розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації регламентовано, що учасник має подати пропозицію, яка оформлена відповідно до Додатку 2 тендерної документації.

У відповідності до приміткою «є» до розділу 3 «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації у відповідності до вимог частини четвертої статті 26 Закону ціна тендерної пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошені про проведення конкурентної процедури закупівлі.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації оцінка тендерних пропозицій проводиться електронною системою закупівль на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.

Згідно з пунктом 1.2 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації замовником визначаються критерії та методика оцінки відповідно до частини третьої статті 29 Закону.

Оцінка тендерних пропозицій здійснюється на основі єдиного критерію – ціна предмету закупівлі. Ціна пропозиції повинна враховувати податки і збори (в тому числі ПДВ), що сплачується або мають бути сплачені відповідно до положень Податкового кодексу України. У разі якщо учасник не є платником ПДВ, ціна пропозиції зазначається без ПДВ.

Найбільш економічно вигідною визначається пропозиція найнижча за вартісним показником.

У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну (за вартісним показником) тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.

Відповідно до пункту 4.1 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, зокрема, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає, встановленим абзацом першим частиною третьою статті 22 Закону, вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Додатком 2 до тендерної документації визначена форма, яка подається учасником на фірмовому бланку (у разі наявності таких бланків)) (далі – Форма).

Окреслена Форма передбачає зазначення учасником «ціна за одиницю, грн без ПДВ», «загальна вартість, грн без ПДВ», «загальне ПДВ, грн», «загальна вартість грн, з ПДВ2.

У разі надання цінових пропозицій учасником – не платником ПДВ, такі пропозиції надаються без врахування ПДВ та у графі «загальна вартість» зазначається «без ПДВ».

Формою також передбачено алгоритм розрахунку пропозиції (заповнення колонок таблиці Додатку 2) наступних шляхом.

Загальна вартість, грн без ПДВ = Ціна за одиницю, грн без ПДВ*кількість;

Загальне ПДВ, грн = Загальна вартість, грн без ПДВ * Ставка ПДВ (%);

Загальна вартість, грн з ПДВ = Загальна вартість, грн без ПДВ + Загальне ПДВ, грн.

Пропозиція розрахована учасником за іншим алгоритмом не буде прийматися до розгляду і буде вважатися не дійсною. Ціни, вартість, що відображаються у тендерній пропозиції визначаються з точністю до другого десяткового знаку (другий розряд після коми).

Загальна вартість пропозиції переможця процедури закупівлі не повинна відрізнятися від вартості його пропозиції за результатами електронного аукціону, крім випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції без зменшення обсягів закупівлі.

Додатком 3 тендерної документації передбачено проєкт договору про закупівлю, договір про надання послуги, відповідно до пункту 2.1 статті 2 якого загальна вартість Договору згідно Додатку 1 (Перелік та вартість послуг) становить ___ грн (заповнюється на стадії укладання договору з переможцем, вказати цифрами та прописом), у т.ч. ПДВ __ грн (застосовується у випадку сплати ПДВ) та включає в себе всі обґрунтовані витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг.

Згідно з протоколом від 10.10.2022 № 117-ЗУО прийняття рішення Уповноваженою особою щодо відхилення тендерної пропозиції при розгляді уповноваженою особою тендерної пропозиції товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу», встановлено невідповідність тендерної пропозиції цього учасника вимогам тендерної документації замовника та винесено питання про відхилення тендерної пропозиції учасника ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу».

Вказане рішення вмотивовано тим, що учасником ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» у складі тендерної пропозиції подано пропозицію вих. № 31 від 29.09.2022, із вказаною загальною вартістю пропозиції без врахування ПДВ, а саме 1 401 750,00 грн.

При поданні тендерної пропозиції учасник ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу», зазначив інформацію в електронному полі про ціну з врахуванням ПДВ, а саме 1 682 100,00 грн. У свою чергу, учасником надано Довідку вих. 33 від 29.09.2022 в якій учасник повідомляє, що оскільки очікувана вартість закупівлі визначена з ПДВ з метою забезпечення рівних умов участі в електронному аукціонні Учасник, що не є платником ПДВ, при зазначені в електронній системі закупівель ціни пропозиції зазначає цінову пропозицію з ПДВ.

Втім, зазначення учасником ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» в електронному полі інформацію про ціну з врахуванням ПДВ порушує вимоги пункту 1.2 частини 1 розділу 5 Тендерної документації Замовника. Задля уникнення порушення вищезазначених вимог учасник ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» при заповнені електронного поля повинен був зазначити ціну пропозиції без урахуванням ПДВ, а саме 1 401 750,00 грн.

Учасник ТОВ “Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» має бути відхилений у відповідності до пункту 1 частини першої статті 31 Закону.

Враховуючи наведене позивач, керуючись пунктом 1 частини першої статті 31 Закону № 3659-XII вирішив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Міжнародна аудиторська компанія «Де Візу» відхилити, у зв`язку з тим, що учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 3659-XII вимогам учасника відповідно до законодавства.

Згідно з частинами першою, другою, третьою та четвертою статті 26 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його тендерної пропозиції із зазначенням дати та часу. Електронна система закупівель повинна забезпечити можливість подання тендерної пропозиції/пропозиції всім особам на рівних умовах.

Кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію/пропозицію (у тому числі до визначеної в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі частини предмета закупівлі (лота).

Отримана тендерна пропозиція/пропозиція вноситься автоматично до реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій, у якому відображається інформація про надані тендерні пропозиції/пропозиції, а саме:

1) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель;

2) найменування та ідентифікаційний код учасника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

3) дата та час подання тендерної пропозиції/пропозиції.

Ціна тендерної пропозиції/пропозиції не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Між тим процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель визначає Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки та сільського господарства від 11.06.2020 № 1082, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893 (далі – Порядок № 1082).

Згідно з пунктом 3 Порядку №1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.

У той же час, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, як замовником закупівель визначено вимоги у тендерній документації, зокрема порядок заповнення тендерної пропозиції стосовно визначення ціни з ПДВ та без ПДВ та її Форму.

Замовником зафіксовано алгоритм заповнення Форми тендерної пропозиції.

Отже, позивачем фактично в тендерній документації встановлено вимоги до іншої інформації, яку має містити тендерну документацію, та яку замовник (позивач) вважає за необхідне включити до тендерної документації, з урахуванням положень абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII.

Разом з тим, Законом № 922-VIII передбачено, що у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає вимогам, встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII це є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі.

У даному випадку, третьою особою надано документи, зокрема, пропозицію від 29.09.2022 № 31, в якій з урахуванням вимог Додатку 2 до тендерної документації та пункту 1.2 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації зазначено, що учасник не є платником ПДВ та ціну пропозиції без ПДВ.

Разом з цим, надаючи тендерну пропозицію через електронну систему закупівель третя особа надала пропозицію з урахуванням ПДВ, оскільки оголошена вартість предмета закупівлі визначена замовником з ПДВ та становила – 1 780 000 грн.

Між тим, на переконання третьої особи, тендерною документацією не встановлено вимог подання учасником «Пропозиції», яка повинна бути складена відповідно до Додатку 2 до ТД та яка передбачає подання цінової пропозиції з ПДВ та без ПДВ платниками ПДВ та неплатниками ПДВ відповідно.

На думку третьої особи, подаючи тендерну пропозиції через електронну систему закупівель, нею було дотримано вимоги тендерної документації та вимоги, розміщенні в електронних полях системи закупівлі.

Разом з цим, приймаючи спірне рішення, відповідачем узагальнено доводи скаржника (третьої особи) та замовника (позивача), досліджено умови тендерної документації та, за результатами вивчення і аналізу доводів сторін здійснено посилання на частину четверту статті 41 Закону № 922-VIII стосовно того, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі і, як наслідок, прийнято оскаржуване рішення.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що частина четверта статті 41 Закону №922-VIII передбачає умовну заборону стосовно наявності різниці між умовами договору закупівлі та тендерною пропозицією за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури.

Розглядаючи питання наявності / відсутності різниці між умовами договору закупівлі та тендерною пропозицією за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару), відповідачем залишено поза увагою ті обставини, що Додатком 3 до тендерної документації, зокрема, пунктом 2.1 статті 2 проєкту договору про надання послуг передбачено, що сума ПДВ зазначається виключно у випадку сплати ПДВ.

Тобто, оголошена вартість предмета закупівлі визначена замовником з ПДВ і додаткові вимоги до умов тендерної пропозиції в частині заповнення ціни пропозиції з ПДВ та/або без ПДВ, у взаємозв`язку з викладеними умовами проєкту договору про надання послуг не дають суду підстави дійти до висновку про наявність розбіжностей між умовами договору закупівлі та тендерною пропозицією за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару).

Слід також зауважити, що відповідачем залишено поза увагою те, що в силу положень Порядку № 1082 у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Таким чином, оскільки третьою особою не дотримано вимоги пункту 1.2 розділу 5 «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації, зазначене вказує на недотримання останнім вимог абзацу першого частини третьої статті 22 Закону № 922-VIII та й відповідно, є підставою для застосування замовником (позивачем) положень абзацу четвертого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України – залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 червня 2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді О.М. Ганечко

В.В. Кузьменко