Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №400/4673/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/4673/25

Суддя першої інстанції: Гордієнко Т.О.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--»: м.Миколаїв

Повний текст судового рішення складений: 18.11.2025

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Дегтярьової С.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -=

В С Т А Н О В И В:

07.05.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення від 11.04.2025 №9480900121839 про відмову їй у переведенні з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов`язання з 03.04.2025 здійснити переведення її з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця відповідно до п.12 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-ХІІ та ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3733-ХІІ та здійснити нарахування пенсії у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати, у зв`язку із чим провести перерахунок і виплату її пенсії з 03.04.2025, з урахуванням вже виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка звернулася до органу пенсійного фонду із заявою щодо переходу з пенсії за віком відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII, однак рішенням ГУ ПФУ Харківській області від 11.04.2025 їй було відмовлено у зв`язку з тим, що період роботи з 12.07.2004 на посаді секретаря Привільненської сільської ради неможливо зарахувати до стажу державної служби, так як дана посада не відноситься до відповідних категорій посад державної служби. Вказане рішення, на думку позивачки, є протиправним, оскільки час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування враховується до стажу державної служби. Крім того, позивачка просила призначити та виплатити їй пенсію за віком у розмірі 60% від усіх сум заробітної плати згідно з довідками про складові заробітної плати.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення від 11.04.2025 №948090121839; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 згідно Закону України «Про державну службу» з 03.04.2025 з урахуванням раніше виплачених сум; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби. Враховуючи, що позивачка досягла віку, встановленого ст.26 Закону України №1058-IV, на день набрання чинності Законом України №889-VIІІ мала більш як 10 років стажу на посадах державної служби, суд дійшов висновку, що вона має право на отримання пенсії на умовах, передбачених ст.37 Закону України №3723-ХІІ, відповідно до п.10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №889-VIІІ. Разом з тим, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог в частині щодо здійснення нарахування пенсії у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідці про складові заробітної плати, та провести перерахунок і виплату пенсії з 03.04.2025, з урахуванням виплачених сум, вказавши на передчасність таких вимог.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що період роботи з 12.07.2004 на посаді секретаря Привільненської сільської ради неможливо зарахувати до стажу державної служби, так як дана посада не відноситься до відповідних категорій посад державної служби. Крім того, на думку апелянта, вимоги зобов`язального характеру в даній справі не можуть бути покладені на ГУ ПФУ в Харківській області, оскільки позивачка не перебуває на обліку в управлінні та проживає на території, що обслуговується ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. /а.с.16/

03.04.2025 позивачка звернулась до Баштанського ОУПФУ в Миколаївській області із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про Державну службу» №889. /а.с.10/

Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 11.04.2025 №948090121839 відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889. /а.с.17/

У рішенні зазначено, що час роботи в органах місцевого самоврядування, в тому числі на виборних посадах, зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України №3723 до 04.07.2001, тобто на дату набрання чинності Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». До цієї дати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.1994 №239 посади працівників місцевих рад народних депутатів та їхніх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєно їм ранги державних службовців. На день набрання чинності Закону №889-VIII ОСОБА_1 не працювала на посадах, віднесених до категорій посад державної служби. Період роботи з 12.07.2004 на посаді секретаря Привільненської сільської ради неможливо зарахувати до стажу державної служби, так як дана посада не відноситься до відповідних категорій посад державної служби.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки судове рішення оскаржується в частині задоволення позовних вимог, то перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог апеляційним судом не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

01.05.2016 року набув чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон України №889-VIII), підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України 16.12.1993р. №3723-XII «Про державну службу», крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ Закону України №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст.25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу ХІ Закону України №889-VIII визначено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016р. певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст.37 Закону України №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України №3723-ХІІ після 01.05.2016р. є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою ст.37 Закону України №3723-ХІІ і п.п.10, 12 розділу Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

З оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Харківській області вбачається, що позивачці відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII, оскільки період роботи з 12.07.2004 на посаді секретаря Привільненської сільської ради неможливо зарахувати до стажу державної служби, так як дана посада не відноситься до відповідних категорій посад державної служби.

Так, із записів трудової книжки позивачки від 05.08.1974 вбачається наступне: 01.05.2004 - прийнята на посаду секретаря виконкому Привільненської сільської ради; 12.07.2004 - обрана секретарем Привільненської сільської ради, прийнята присяга, присвоєно 12 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 09.02.2005 - присвоєно 11 ранг 5 категорії; 25.04.2006 - обрана секретарем сільської ради; 25.04.2006 - прийнята присяга державного службовця; 17.09.2008 - присвоєно 9 ранг 5 категорії; 17.11.2010 - обрана секретарем сільської ради; 10.11.2015 - обрана секретарем сільської ради; 08.12.2020 - повноваження припинено (пп. 4 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад»). /а.с.19-22/

Слід зазначити, що для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ стаж державної служби обраховується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби».

Відповідно до п.2 Порядку обчислення стажу державної служби, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Стаття 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» встановлює категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких: п`ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що посади, на якій позивачка перебувала в органах місцевого самоврядування, зараховується до стажу державної служби.

На підставі наведеного, враховуючи, що станом на 01.05.2016 позивачка досягла 60-річного віку, мала страховий стаж понад 30 років та 10 років необхідного стажу державної служби, а тому мала право на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII.

Згідно ч.1 ст.44 Закону №1058-IV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за №339/35961 (надалі - Постанова правління ПФУ №25-1).

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо призначення пенсії позивачки є ГУ ПФУ у Харківській області, яке за принципом екстериторіальності розглядало заяву про призначення пенсії за віком та прийняло спірне рішення, оскільки ГУ ПФУ в Миколаївській області не приймало рішення по суті заяви.

Таким чином, обов`язок відновлення порушених прав позивачки має бути покладено на ГУ ПФУ у Харківській області, оскільки саме його рішення скасовано в судовому порядку, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2025 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. Крусян

Судді С.В. Дегтярьова О.В. Яковлєв