Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №400/7125/21 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7125/21

Перша інстанція суддя Шолох Л.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Єщенка О.В. Крусяна А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2024 року, у справі за позовом Приватного підприємства «АКС Проект» до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «АКС Проект» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови від 08 липня 2021 року №17/288/22.02-13.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2024 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, оскільки судом першої інстанції належним чином не досліджено положень законодавства, що регулюють спірні правовідносини, а також зібраних доказів у матеріалах у справи.

При цьому, апелянт наголошує, що ним належним чином, відповідно до вимог чинного законодавства, проведено перевірку ПП «АКС Проект», за наслідком якої встановлено порушення вимог законодавства, містобудівної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, допущені при виготовленні проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва.

Крім того, апелянт наголошує, що судом першої інстанції не враховано принципу офіційного з`ясування обставин справи та передчасно зроблено висновок про задоволення позову, без витребування усіх необхідних для розгляду справи документів.

В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу контролюючого органу у якому зазначено, що судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Крім того, позивач наголошує на тому, що суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваної постанови, а також зазначає про те, що виявлені суб`єктом владних повноважень порушення не було допущено ПП «АКС Проект».

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на адресу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради 02 червня 2021 року направлено повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом належать до об`єктів з незначними наслідками за об`єктом «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 на 4 (чотири) ізольовані квартири за адресою АДРЕСА_2 ». Також надано пояснювальну записку по цьому об`єкту за підписом директора ОСОБА_1 та головного інженера проекту В.В. Кісельова.

Відповідно до договору № 12 від 16 березня 2021 року замовником будівельних робіт є ОСОБА_2 .

В свою чергу, постановою Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради від 08 липня 2021 року № 17/288/22.02-13 ПП «АКС Проект» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», додатку «Д» ДБН А.2.2.-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», пункту 9, пункту 10, абз.5 пункту 12 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 року № 45, а саме розроблено та передано замовнику ОСОБА_2 проектну документацію в недостатньому обсязі для оцінки проектних рішень та їх реалізації, а саме: в проектній документації відсутні розділи: 1. Опалення та вентиляція; 2.Залізобетонні конструкції; 3. Енергоефективність; 4. Пожежна безпека; 5. Відсутній проект організації проекту, розроблено проектну документацію за відсутності основних складових вихідних даних для проектування; розроблено проектну документацію без інженерних вишукувань; зазначено ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, який з 01 грудня 2019 року втратив чинність та на титульному аркуші відсутня печатка головного інженеру проекту». За вчинення таких порушень на позивача накладено штраф у сумі 214 110 грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваного рішення, з чим частково не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Першочергово колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що судом першої інстанції, як місцевим загальним судом, порушено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів під час розгляду даної справи.

Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.

Між тим, Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

З іншого боку, згідно ч. 1 ст. 244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42).

Тобто, справи про правопорушення, передбачені ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а також справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, не є тотожними, оскільки мають різних суб`єктів правопорушення (фізичних осіб у справах про адміністративне правопорушення, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – у справах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності).

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2022 року помилково передано на розгляд Центрального районного суду м. Миколаєва, оскільки дана адміністративна справа не є справою з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

З іншого боку, колегія суддів враховує, що згідно ч. 1 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Згідно ч. 2 ст. 30 КАС України, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Тому, враховуючи, що Центральним районним судом м. Миколаєва розглянуто зазначену справу з порушенням предметної підсудності, тобто ухвалено рішення неповноважним складом суду, а також враховуючи принцип недопустимості спорів про підсудність, колегія суддів вважає за необхідне застосувати у даній справі саме п. 1 ч. 3 ст. 317 КАС України, скасувавши рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення у справі.

Вказаний висновок щодо застосування норм процесуального права викладено у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року (справа № 522/19646/17).

З іншого боку, ухвалюючи нове рішення у даній справі, колегія суддів враховує, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Так, згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно ч. 2 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Колегією суддів встановлено, що предметом позову у даній справі є прийнята Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 17/288/22.02-13 від 08 липня 2021 року.

В даному випадку, оскаржуване рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю обґрунтовано тим, що ПП «АКС ПРОЕКТ», як проектною організацією, допущено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні проектування об`єкту будівництва.

Так, з оскаржуваного рішення органу державного архітектурно-будівельного контролю, а також інших документів, складених у ході здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що зібрано у матеріалах судової справи, вбачається, що ПП «АКС ПРОЕКТ» розроблено та передано замовнику ОСОБА_2 проектну документацію, в якій відсутні наступні розділи: 1) опалення та вентиляція; 2) залізобетонні конструкції; 3) енергоефективність; 4) пожежна безпека; 5) відсутній проект організації проекту, розроблено проектну документацію за відсутності основних складових вихідних даних для проектування; розроблено проектну документацію без інженерних вишукувань; зазначено ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, який з 01 грудня 2019 року втратив чинність та на титульному аркуші відсутня печатка головного інженеру проекту».

В свою чергу, задовольняючи позов ПП «АКС ПРОЕКТ», судом першої інстанції зроблено висновок про те, що за результатами перевірки підприємства суб`єктом владних повноважень складено акт перевірки, протокол та винесено припис. Однак, копій вказаних документів, відповідачем відповідно до частини другої ст. 77 КАС України до суду не надано, як і не надано копій спірної проектної документації.

Тому, за відсутності зазначених документів, судом зроблено висновок про задоволення позову, оскільки суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності оскаржуваної постанови.

Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, в межах доводів та вимог апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, а також надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню останнього, колегія суддів зазначає наступне.

Так, згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З іншого боку, згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За наслідком аналізу зазначених норм права колегія суддів зазначає, що згідно з імперативними положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України, дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, у постанові від 29 листопада 2019 року, у справі № 818/154/16, принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази».

Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, за наявності у нього переконання у необхідності додаткового з`ясування обставин справи чи дослідження доказів, не вжито всіх заходів для належного розгляду справи, з урахуванням принципу офіційного з`ясування обставин справи, оскільки суд мав не лише можливість, а й обов`язок витребувати усі необхідні йому докази для розгляду даної справи.

В свою чергу, оцінюючи зібрані у матеріалах справи докази та додатково надані на стадії апеляційного розгляду справи докази, враховані колегією суддів на виконання принципу офіційного з`ясування обставин справи, колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень доведено факт вчинення підприємством спірного правопорушення.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновками контролюючого органу про те, що у проектній документації, складеній ПП «АКС Проект», наявні недоліки, описані контролюючим органам у матеріалах проведеного заходу архітектурно-будівельного контролю.

З іншого боку, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи ПП «АКС Проект» про те, що воно не завершувало розроблення проектної документації у межах спірних правовідносин та не передавало замовнику завершеної проектної документації, оскільки у межах спірних правовідносин контролюючому органом було передано відповідну проектну документацію, завірену підписами посадових осіб ПП «АКС Проект» та печаткою останнього.

Доводи ПП «АКС Проект» про те, що суб`єктом владних повноважень не досліджено факту відсутності акту здачі-приймання робіт між ОСОБА_2 та ПП «АКС Проект», також є необґрунтованими, оскільки відповідний документ впливає лише на правовідносини між ОСОБА_2 та ПП «АКС Проект».

В свою чергу, за умови передачі на розгляд контролюючому органу проектної документації, складеної та підписаної посадовими особами ПП «АКС Проект», з урахуванням факту подання замовником будівництва повідомлення про початок виконання будівельних робіт, така проектна документація вважається офіційним документом, відповідальність за зміст якої несе її розробник.

При цьому, подальше скасування замовником будівництва свого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, після прийняття оскаржуваної постанови, жодним чином не впливає на її правомірність та на виявлені недоліки проектної документації.

Враховуючи викладене, надані сторонами пояснення та документи, колегія суддів вважає, що суб`єктом владних повноважень правомірно притягнуто ПП «АКС Проект» до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

При цьому, враховуючи допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Задовольнити апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради.

Скасувати рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 травня 2024 року, з ухваленням у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову Приватного підприємства «АКС Проект».

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян