Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/23341/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23341/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 26.03.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі – ГУДПС) та просив:

- визнати протиправною відмову ГУДПС щодо списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 в сумі 58436,00 грн;

- зобов`язати ГУДПС прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 58436,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року позов задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у позивача наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 58436,00 грн.

Вказаний податковий борг виник з 05.06.2016 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань за:

- податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2016 №7119081302 у сумі 510,00 грн., яке прийняте за результатами акту камеральної перевірки Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 12.05.2016 №1664/13-02/3161113595;

- податковими повідомленнями-рішеннями від 23.09.2016 №0010591305 на суму 57756,00 грн. та №0010601305 на суму 170,00 грн., які прийнятті відповідно до акту позапланової документальної перевірки Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.11.2015 року №827/21-03-17-03/ НОМЕР_1 .

11.06.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив:

1. Направити на адресу платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: АДРЕСА_1 , рішення, на підставі якого з 05 червня 2016 року в ГУДПС обліковується заборгованість за кодом платежу 11010500 (податок на доходи фіз, осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування) у сумі 58436,00 грн.

2. Провести списання безнадійної заборгованості платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кодом платежу 11010500 (податок на доходи фіз. осіб, що спл. фіз. особами за результатами річного декларування) у сумі 58436,00 грн. на підставі пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України та пп.5 п.2 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків.

У відповідь на вказану заяву відповідачем складено листа від 27.06.2025 року №2839/6/21-22-13-02-18, в якому вказано, що станом на 26.06.2025 по платнику податків (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (КБК 11010500) на суму 58436,00 гривень, який виник з 05.06.2016 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань за податковим повідомленням-рішенням від 12.05.2016 №7119081302 у сумі 510,00 грн., яке прийняте за результатами акту камеральної перевірки Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 12.05.2016 №1664/13-02/3161113595, за податковими повідомленнями-рішеннями від 23.09.2016 №0010591305 на суму 57756,00 грн. та №0010601305 на суму 170,00 грн., які прийнятті відповідно до акту позапланової документальної перевірки Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.11.2015 №827/21-03-17-03/3161113595.

У відповіді зазначено, що у зв`язку з тим, що, Херсонська область входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначених у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку та затвердженому наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року №№ 309 (із змінами відповідно Наказу 199 від 13 липня 2023 року), контролюючим органом не застосовуються заходи стягнення та зупиняється перебіг строків давності, визначених пунктом 102.4 статті 102 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, у ГУДПС на теперішній час не має законних підстав для списання вказаного податкового боргу.

Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо списання безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції, враховуючи правову позицію Верховного Суду, виходив з того, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо таких податковий борг виник внаслідок не переробної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

При цьому суд дійшов висновку, що враховуючи, що податковий борг у розмірі 58436,00 грн. виник 05.06.2016 року, відтак 1095-денний строк, визначений у статті 102 ПК України, сплинув у червні 2019 року відповідно, що зумовлює визнання зазначеного боргу безнадійним.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.36.1, 36.2, 36.3 ст.36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно п.54.1 ст.54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Підпунктом “а” п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до п.101.1 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Згідно п.101.2.3 ст.101 ПК України (в редакції чинній на час звернення позивача до контролюючого органу та вирішення судом даної справи) під терміном безнадійний розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу.

Пунктом 102.1 ст.102 ПК України визначено строк давності 1095 календарних днів

Так, згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Отже, за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган вживає заходів з метою погашення платником податку податкового боргу, до яких належать стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК).

При цьому, стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

У разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення безнадійного, що зазначене у п.п.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених п.п. 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 п.101.2 ст.101 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 520/1039/2020, від 16.09.2022 у справі № 160/10941/19, від 25.05.2022 у справі № 160/11297/20, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

З матеріалів справи вбачається, що згідно інформації з інформаційно-комунікаційної системи ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у позивача наявний податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 58436,00 грн.

Вказаний податковий борг виник з 05.06.2016 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов`язань за:

- ППР від 12.05.2016 №7119081302 у сумі 510,00 грн., яке прийняте за результатами акту камеральної перевірки Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 12.05.2016 №1664/13-02/3161113595;

- ППР від 23.09.2016 №0010591305 на суму 57756,00 грн. та №0010601305 на суму 170,00 грн., які прийнятті відповідно до акту позапланової документальної перевірки Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області від 05.11.2015 року №827/21-03-17-03/3161113595.

Тобто, враховуючи, що податковий борг у розмірі 58436,00 грн. виник 05.06.2016 року, то 1095-денний строк, визначений у статті 102 ПК України, сплинув у червні 2019 року відповідно, що зумовлює визнання зазначеного боргу безнадійним.

При цьому, колегія суддів зауважує, що 1095 денний строк сплинув як до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 13 травня 2020 року №591-IX, так і до набрання чинності Законом України від 30 червня 2023 року №3219-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану” пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ “Перехідні положення”.

Отже, з урахуванням наведених приписів ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції, що податковий борг у розмірі 58436,00 підлягає визнанню безнадійним.

Так, порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.

Даний Порядок був чинний на момент, коли вищевказаний борг позивача відповідно до приписів податкового законодавства мав статус безнадійної заборгованості.

Порядок №577 розроблений відповідно до статті 101 глави 9 розділу Податкового кодексу України, визначає механізм списання безнадійного податкового боргу.

Згідно із пунктом 3.1 Порядку №577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - IC) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Пунктом 3.2 Порядку №577 передбачено, що днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів.

В свою чергу пунктами 4.2, 4.3 Порядку №577 передбачено, що за результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Відповідно до пунктів 4.4 - 4.5 розділу 4 Порядку №577 структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до IC не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Аналізуючи наведені положення, суд приходить до висновку, що податковий борг, який протягом 1095 календарних днів з дня його виникнення не був стягнутий податковим органом, визнається безнадійним та підлягає списанню органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, колегія суддів наголошує, що звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо таких податковий борг виник внаслідок не переробної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 по справі №300/2353/19.

Резюмуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що дії ГУДПС щодо відмови у списанні безнадійного податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб ОСОБА_1 в сумі 58436,00 грн є протиправними, а позовні вимоги обґрунтованими.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк