Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/7595/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7595/25

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 08.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі № 420/7595/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 951140138075 від 29.01.2025 про відмову у перерахунку пенсії, яким ОСОБА_1 відмовлено у проведенні перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням розміру встановлених законодавством прожиткового мінімуму для працездатних осіб починаючи з 18.02.2020 з урахуванням раніше виплачених сум грошового утримання.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 . Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області № 951140138075 від 29.01.2025 «Про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 » згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 212/25-Вих від 16.01.2025. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області провести з 01.01.2025 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 16.01.2025 № 212/25-Вих. В іншій частинні позовних вимог відмовив. Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу.

Апелянт зазначив, що 18.02.2020 Конституційним Судом України прийнято рішення № 2-р/2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі — Закон № 1402-VIII). Вказаним рішенням визнано неконституційним, зокрема, пункт 25 розділу XII Закону № 1402-VIII. Проте, як наголошує скаржник, це рішення не містить положень щодо порядку його виконання.

З 18.02.2020 порядок визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці регулюється статтею 142 Закону № 1402-VIII, згідно з якою такий розмір не залежить від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Питання щодо перерахунку раніше призначеного утримання має вирішуватися відповідно до частини четвертої статті 142 Закону № 1402-VIII — виключно у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Крім того, апелянт посилається на рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 № 15-рп/2000, згідно з яким положення, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення судом відповідного рішення. З огляду на викладене, апелянт вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були правомірними та повністю відповідали чинному законодавству.

Позивачка та другий відповідач своїм правом на надання відзиву не скористались.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно з рішенням Вищої Ради Правосуддя № 1869/0/15-17 від 27.06.2017 ОСОБА_1 звільнена з посади судді Арцизького районного суду Одеської області у зв`язку із поданням заяви про відставку (а.с. 17).

03.07.2017 ОСОБА_1 відрахована зі штату Арцизького районного суду Одеської області, що підтверджено наказом Арцизького районного суду Одеської області № 16-ос від 03.07.2017 (а.с. 16).

ОСОБА_1 04.07.2017 призначено довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що підтверджено протоколом Арцизького об`єднаного УПФУ Одеської області № 639 від 10.07.2017 та розраховано грошове утримання 24 480 грн. (90 відсотків від середньомісячного заробітку 27 200, 00 грн. згідно з довідкою Териториального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 5-1394/17 від 04.07.2017).

З досліджених рішень відповідача про перерахунок довічного грошового утримання ОСОБА_1 від 16.06.2019 та 15.01.2020 вбачається здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною окладу та визначено розмір грошового утримання з 01.02.2019 – 44 086, 95 грн., з 01.01.2020 – 48 240, 90 грн.

Згідно з рішенням Арцизького об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Одеської області № 951140138075 від 12.11.2020 розивачці перераховано довічне грошове утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму (масовий), та розраховано грошове утримання 90 відсотків від середньомісячного заробітку 53 601,00 грн. Визначено розмір щомісячного довічного грошового утримання з 01.12.2020 по 21.08.2024 – 48 240, 90 грн., з 22.08.2024 – довічно – 48 240, 90 грн.

Отже з досліджених матеріалів справи вбачається, що розмір щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 22.08.2024 – довічно становить 48 240, 90 грн.

23 січня 2025 року ОСОБА_1 подала до територіального органу Пенсійного фонду України заяву про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці (а.с.12). Зазначена заява ОСОБА_1 зареєстрована 23.01.2025 за № 138.

Відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області № 212/25-Вих від 16.01.2025 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суді у відставці ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2025 року, суддівська винагорода, яка враховується при призначенні / перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 113 508, 00 грн у тому числі: посадовий оклад 63 060, 00 грн.; доплата за вислугу років (70 %) 44 142, 00 грн.; доплата за перебування на адміністративній посаді в судді (10 %) 6 306, 00 грн. (а.с. 13).

За принципом «екстериторіальності» заява з додатками ОСОБА_1 від 23 січня 2025 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 951140138075 від 29.01.2025 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Рішення обґрунтоване тим, що відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-ІХ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу суддів, становить 2 102 грн., тобто на рівні 2020 року. Отже зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2025, не відбулося.

Не погодившись із прийнятим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням, позивачка звернулася до суду з позовною заявою.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи до уваги збільшення станом на 01.01.2025 базової величини для визначення розміру суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, суд дійшов висновку, що позивачка має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 16.01.2025 № 212/25-Вих з 01.01.2025.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України.

Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду (пункт 24 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Питання виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці врегульоване статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частиною четвертою якого встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно до частини першої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2 920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема, працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні.

Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" для визначення базового розміру посадового окладу судді передбачена спеціальна розрахункова величина, розмір якої становить 2 102, 00 грн.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний Суд України неодноразово в своїх рішеннях підкреслював, що конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя (рішення від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018).

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким, зокрема, статтю 130 Основного Закону викладено в новій редакції, текст якої зазначено, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій".

Питання визначення розміру суддівської винагороди врегульовано статтею 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в його преамбулі), є законом про судоустрій в розумінні частини другої статті 130 Конституції України), зокрема, пунктом 1 частини третьої якої визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні стандарти - встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються з метою, зокрема, визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, визначених Конституцією України (положення статті 2 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Згідно з приписами статті 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового обслуговування, соціального захисту, культури, охорони здоров`я та освіти.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Зазначеною нормою Закону України "Про прожитковий мінімум" визначено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Статтею 4 Закону України "Про прожитковий мінімум" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Слід зазначити, що Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді". Вказаним законом судді не віднесені до окремої соціальної чи демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.

Натомість статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" разом із встановленням на 01 січня 2025 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028, 00 грн був введений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2 102, 00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди, а також в Закон України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення розміру прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, немає.

Водночас Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена частиною другою статті 130 Конституції України і частиною третьою статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Колегія суддів наголошує, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2024 року у справі № 580/2522/24, від 13 листопада 2024 року у справі № 200/1707/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 420/3716/24.

Отже, колегія суддів вважає, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області, відмовляючи позивачці як судді у відставці в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, на тій підставі, що станом на 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для обрахунку посадового окладу судді місцевого суду, не змінювався, діяв необґрунтовано та всупереч вимог частини другої статті 130 Конституції України і частини третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Посилання апелянта на відсутність встановленого порядку перерахунку щомісячного довічного грошового утримання не може позбавляти особу права на належне соціальне забезпечення судді у відставці.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі № 420/7595/25, - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі № 420/7595/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко