Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/14058/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 29 червня 2026 р.

Справа: №420/14058/25

Суддя: Голуб В.А.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14058/25

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

повний текст судового рішення

складено 11.12.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 420/14058/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (далі - відповідач), в якій просив:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення 18 РВЛК від 18.02.2025, що стосується перегляду ступеня придатності ОСОБА_1 до військової служби у довідці ВЛК від 20.01.2025 № 90;

- визнати протиправними дії та скасувати довідку військово-лікарської комісії від 20.01.2025 № 90 в частині визначення ступеня придатності до військової служби;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України скасувати довідку військово-лікарської комісії від 20.01.2025 № 90 в частині визначення ступеня придатності до військової служби;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Збройних сил України прийняти рішення про направлення ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК для визначення ступеня придатності, з урахуванням неналежної оцінки діагностованих під час огляду захворювань без врахування всіх їх характеристик, не врахування у висновку комісії інших захворювань, а також при розгляді даної скарги позивач просив взяти до уваги надані медичні документи, а саме: Виписки № 980, Виписки № 6603, Виписки № 4116, Рентгенограми від 21.08.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 07.11.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 25.11.2024, МРТ лівого колінного суглобу від 13.11.2024, МРТ правого колінного суглобу від 13.11.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 09.12.2024, Виписки № 8180, Виписки № 2611, Рентгенографія від 02.01.2025, Запис лікаря-травматолога від 13.01.2025, Ендоскопічного висновку від 24.07.2024, Результати УЗД-обстеження органів черевної порожнини від 24.07.2024, Ренгенографії від 14.01.2025 та від 15.01.2025, в яких ОСОБА_1 діагностовано, зокрема: "М19.1 Післятравматичний артроз інших суглобів. Післятравматичний гонартроз. Кіста Бекера. Больовий синдром. МРТ ознаки початкових дегенеративних змін колінного суглоба, хондромаляції надколінка 2 ст. по Outerbridge, ганглієвої кісти підколінної ямки, медіопателярна складка тип С по Sakakibara. Помірні фіброзні зміни інфрапателярного жирового тіла. Навантажувальний артрит обох колінних суглобів. Хондромаляція обох надколінників 2 ступеня. Суглобові щілини праворуч 0,65 см., ліворуч 0,7 см., є субхондральний склероз суглобових поверхонь у ділянці виростків стегнових і великогомілкових кісток до 1 мм, більше зліва. Горбки міжвиросткових підвищень обох колінних суглобів загострені. Ехоознаки екхімози печінки, дифузні зміни підшлункової залози. Дуоденопатія. С90.8 Інші розлади вегетативної нервової системи. Нейроциркуляторна дистонія, змішаний варіант, кризовий перебіг. Вагосулярні кризи важкого типу. Наслідки мінно-вибухової травми 29.08.2022). Акубаротравми. Двобічний мезотимпаніт.".

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії. Визнав протиправною бездіяльність Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України щодо нездійснення, у встановленому законом порядку, розгляду скарги ОСОБА_1 на висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлений довідкою від 20.01.2025 № 90 та рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 18.02.2025 № 181-3. Зобов`язав Центральну військово-лікарську комісію Збройних Сил України повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на висновок військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлений довідкою від 20.01.2025 № 90 та рішення 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 18.02.2025 № 181-3, й прийняти постанову відповідно до п.п.2.3.3 - 2.3.5 п.2.3 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008№ 402, з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись із рішенням суду, представник Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України подав апеляційну скаргу. В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що до повноважень ЦВЛК ЗС України належить прийняття не лише постанов, а й інших рішень. При цьому у випадку визнання постанови позаштатної ВЛК обґрунтованою або за відсутності підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд, форма такого рішення прямо передбачена нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України - відповідне роз`яснення, оформлене листом. Крім того, представник ЦВЛК вказує, що проведення повторного медичного огляду військовослужбовців, направлення запитів для отримання додаткових медичних документів, а також направлення особи на контрольне обстеження є саме правом ЦВЛК ЗС України, а не її обов`язком.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті розгляду скарги відповідач повинен був би використати надані йому права та в обґрунтуванні прийнятого рішення зазначити про вчинені ним дії задля прийняття законного та обґрунтованого рішення зі з`ясуванням всіх обставин справи.

З огляду на вказане, позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 по справі № 420/14058/25 в частині задоволення позовних вимог - без змін.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так, судом першої інстанції встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 призваний ІНФОРМАЦІЯ_1 у Збройні Сили України в квітні 2019 року.

На момент виникнення спірних правовідносин позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця.

20.01.2025 військово-лікарською комісією Військової частини НОМЕР_1 проведено медичний огляд, за результатами якої позивачу видано довідку від 20.01.2025 № 90 з наступним змістом:

"Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок, захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): (ТОО) Віддаленні наслідки вибухової травми (29.08.2022): акубаротравматичного ураження обох вух з пошкодженням барабанних перетинок, у вигляді двобічної хронічної змішаної приглухуватості легкого ступеню (AD-25 дБ, AS-33 дБ); вогнепального осколкового сліпого поранення правої п`яти з переломом п`яткової кістки, у вигляді зміцнілого рубця ділянки правої п`яти, консолідованого перелому правої п`яткової кістки з больовим синдромом та без порушення функції; множинних вогнепальних осколкових сліпих поранень м`яких тканин середньої третини правого стегна, лівого передпліччя, лівої бічної черевної стінки, ліковано консервативно, у вигляді зміцнілих рубців, наявності сторонніх тіл (металевої щільності) без порушення функції. (Згідно з Наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 ступінь травми - тяжкий).

Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини. (Довідка № 157п від 10.01.2023р. видана командиром в/ч НОМЕР_3 ). (М17) Деформуючий артроз обох колінних суглобів І ступеня без порушення функції. шийного, остеохондроз грудного та (М42) Розповсюджений міжхребцевий поперекового відділів хребта І ступеня, грижі Шморля L.3-LA-L.5-S1 з больовим синдромом та без порушення функції. (М54) Хронічна вертеброгенна торако-люмбалгія, стадія нестійкої ремісії, у вигляді помірного больового, м`язово-тонічного синдромів з незначним порушенням функції.

Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби.

На підставі статей 77-г, 78-в, 23-в, 64-в, 61-в графи II Розкладу хвороб, графи - ТДВ - Придатний до військової служби".

04.02.2025 представником позивача подано скаргу до 18 Регіональної військово-лікарської комісії на довідку від 20.01.2025 № 90, в якій просив: скасувати довідку військово-лікарської комісії від 20.01.2025 № 90 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та направити ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК для визначення ступеня придатності, з урахуванням неналежної оцінки діагностованих під час огляду захворювань без врахування всіх їх характеристик, не врахування у висновку комісії інших захворювань за наданими медичними документами, а саме: Виписки № 980, Виписки № 6603, Виписки № 4116, Рентгенограми від 21.08.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 07.11.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 25.11.2024, МРТ лівого колінного суглобу від 13.11.2024, МРТ правого колінного суглобу від 13.11.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 09.12.2024, Виписки № 8180, Виписки № 2611, Рентгенографія від 02.01.2025, Запис лікаря-травматолога від 13.01.2025, Ендоскопічного висновку від 24.07.2024, Результати УЗД-обстеження органів черевної порожнини від 24.07.2024, Ренгенографії від 14.01.2025 та від 15.01.2025, в яких ОСОБА_1 діагностовано, зокрема: "М19.1 Післятравматичний артроз інших суглобів. Післятравматичний гонартроз. Кіста Бекера. Больовий синдром. МРТ ознаки початкових дегенеративних змін колінного суглоба, хондромаляції надколінка 2 ст. по Outerbridge, ганглієвої кісти підколінної ямки, медіопателярна складка тип С по Sakakibara. Помірні фіброзні зміни інфрапателярного жирового тіла. Навантажувальний артрит обох колінних суглобів. Хондромаляція обох надколінників 2 ступеня. Суглобові щілини праворуч 0,65 см., ліворуч 0,7 см., є субхондральний склероз суглобових поверхонь у ділянці виростків стегнових і великогомілкових кісток до 1 мм, більше зліва. Горбки міжвиросткових підвищень обох колінних суглобів загострені. Ехоознаки екхімози печінки, дифузні зміни підшлункової залози. Дуоденопатія. С90.8 Інші розлади вегетативної нервової системи. Нейроциркуляторна дистонія, змішаний варіант, кризовий перебіг. Вагосулярні кризи важкого типу. Наслідки мінно-вибухової травми 29.08.2022). Акубаротравми. Двобічний мезотимпаніт.".

Листом від 18.02.2025 № 181-3 18 Регіональною військово-лікарською комісією повідомлено, що за результатами вивчення наданих документів відсутні підстави вважати, що висновки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 про придатність до військової служби є помилковими.

24.02.2025 представник позивача звернувся зі скаргою до Центральної ВЛК, в якій просив: скасувати рішення 18 РВКЛ щодо перегляду ступеня придатності ОСОБА_2 до військової служби; скасувати довідку військово-лікарської комісії від 20.01.2025 № 90 в частині визначення ступеня придатності до військової служби та направити ОСОБА_1 на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК для визначення ступеня придатності, з урахуванням неналежної оцінки діагностованих під час огляду захворювань без врахування всіх їх характеристик, не врахування у висновку комісії інших захворювань за наданими медичними документами, а саме: Виписки № 980, Виписки № 6603, Виписки № 4116, Рентгенограми від 21.08.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 07.11.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 25.11.2024, МРТ лівого колінного суглобу від 13.11.2024 МРТ правого колінного суглобу від 13.11.2024, Висновок лікаря ортопеда травматолога від 09.12.2024, Виписки № 8180, Виписки № 2611, Рентгенографія від 02.01.2025, Запис лікаря-травматолога від 13.01.2025, Ендоскопічного висновку від 24.07.2024, Результати УЗД-обстеження органів черевної порожнини від 24.07.2024 р., Ренгенографії від 14.01.2025 та від 15.01.2025, в яких ОСОБА_1 діагностовано, зокрема: "М19.1 Післятравматичний артроз інших суглобів. Післятравматичний гонартроз. Кіста Бекера. Больовий синдром. МРТ ознаки початкових дегенеративних змін колінного суглоба, хондромаляції надколінка 2 ст. по Outerbridge, ганглієвої кісти підколінної ямки, медіопателярна складка тип С по Sakakibara. Помірні фіброзні зміни інфрапателярного жирового тіла. Навантажувальний артрит обох колінних суглобів. Хондромаляція обох надколінників 2 ступеня. Суглобові щілини праворуч 0,65 см., ліворуч 0,7 см., є субхондральний склероз суглобових поверхонь у ділянці виростків стегнових і великогомілкових кісток до 1 мм, більше зліва. Горбки міжвиросткових підвищень обох колінних суглобів загострені. Ехоознаки екхімози печінки, дифузні зміни підшлункової залози. Дуоденопатія. С90.8 Інші розлади вегетативної нервової системи. Нейроциркуляторна дистонія, змішаний варіант, кризовий перебіг. Вагосулярні кризи важкого типу. Наслідки мінно-вибухової травми 29.08.2022). Акубаротравми. Двобічний мезотимпаніт.".

Листом від 27.03.2025 № 598/9/7693 Центральною ВЛК Збройних Сил України представника позивача повідомлено про те, що за встановленим молодшому сержанту ОСОБА_1 діагнозом постанову ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно з довідкою ВЛК від 20.01.2025 № 90 та рішення 18 регіональної ВЛК від 18.02.2025 № 181-3 прийнято обґрунтовано, відповідно до вимог Положення. При встановлені діагнозу та прийнятті постанови ВЛК результати обстежень враховано, всі захворювання, які діагностовано у молодшого сержанта ОСОБА_1 , на момент огляду, зазначено вірно. Наявність у молодшого сержанта ОСОБА_1 захворювань, не зазначених у довідці ВЛК, які можуть змінити ступінь придатності до військової служби, не підтверджено медичною документацією. Підстав для скасування постанови ВЛК військової частини НОМЕР_1 про ступінь придатності до військової служби згідно з довідкою ВЛК від 20.01.2025 № 90 чи направлення молодшого сержанта ОСОБА_1 начальником ЦВЛК ЗС України на контрольний медичний огляд ВЛК з метою визначення ступеня придатності до військової служби на теперішній час немає. У разі погіршення стану здоров`я, молодшому сержанту ОСОБА_1 пропонується звертатись встановленим порядком до командування військової частини, у якій він проходить військову службу, з метою направлення його на обстеження та лікування, а у разі необхідності на медичний огляд ВЛК, до закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України за територіальним принципом.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо скасування довідки ВЛК від 20.01.2025 № 90, рішення НОМЕР_4 РВЛК від 18.02.2025 № 181-з та щодо не направлення позивача на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК протиправною, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Задовольняючи частково позов місцевий суд виходив з того, що лист відповідача від 27.03.2025 № 598/9/7693 не містить жодної оцінки відповідних спеціалістів ЦВЛК, які мають дискреційні повноваження щодо спростування чи підтвердження доводів наданих позивачем документів, зокрема щодо перегляду рішення військово-лікарської комісії, викладеного в довідці від 20.01.2025 № 90. Проте саме ЦВЛК ЗС України в силу своїх повноважень повинна була надати таку оцінку та надати позивачу повну й обґрунтовану відповідь (рішення) щодо правомірності висновку ВЛК військової частини, а також перевірити правомірність дій Регіональної військово-лікарської комісії (РВЛК). З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов висновку, що ЦВЛК ЗС України при розгляді скарги позивача про скасування довідки ВЛК від 20.01.2025 № 90 та рішення 18 РВЛК від 18.02.2025 № 181-з свій висновок повинна була оформити не листом, а вмотивованим рішенням (постановою).

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини сьомої статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Частиною тринадцятою статті 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення № 402).

Пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби. За змістом пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, в тому числі, військовослужбовців до військової служби.

За приписами пункту 2.1 глави 1 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

При цьому, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК, зокрема, належить, Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

Згідно з підпунктом 2.4.10 пункту 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Тобто, колегія суддів зауважує, що постанова ВЛК приймається з питання ступеню придатності військовозобов`язаного до військової служби.

Водночас приписи Положення № 402 не містять обов`язку ЦВЛК щодо прийняття такого рішення як постанова за результатами розгляду заяви про перегляд постанови ВЛК, за відсутності підстав для скасування останньої.

Як встановлено вище, позивач звернувся до ЦВЛК із заявою про перегляд постанови ВЛК. Вказану заяву позивача відповідач розглянув та за результатами розгляду надав відповідь, у якій роз`яснив, що підстави для скасування довідки ВЛК чи направлення особи на контрольний медичний огляд відсутні.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що у разі якщо штатна ВЛК визнає постанову позаштатної ВЛК обґрунтованою або встановлює відсутність підстав для направлення заявника на повторний (контрольний) медичний огляд, вона надає заявнику відповідне роз`яснення, оформлене листом.

Отже, у даному випадку відсутні порушення з боку відповідача, адже розгляд скарги позивача відбувся у відповідності до визначеної Положенням № 402 процедури, а обрання форми реалізації владних повноважень у вигляді листа (за умови відсутності підстав для зміни чи скасування оскаржуваного висновку ВЛК) є правомірним і не свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У свою чергу, пунктом 2.3 глави 2 розділу І Положення № 402 встановлено, що ЦВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

На ЦВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи;

В свою чергу, ЦВЛК має право:

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;

запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок

залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи;

направляти у заклади охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження, медичний огляд, повторний медичний огляд, військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу), військовозобов`язаних, резервістів;

запитувати від закладів охорони здоров`я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;

надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов`язаних, резервістів та інших осіб;

розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;

надавати роз`яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).

Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Отже, з метою перевірки роботи підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи ЦВЛК уповноважена здійснювати перегляд постанов та встановлених діагнозів, для чого, зокрема, може витребувати, запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, медичні документи, архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови, запитувати від закладів охорони здоров`я (установ) додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи.

Як наслідок приведені норми законодавства вказують на наявність у відповідача права на вчинення перелічених дії.

Згідно з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 глави 2 розділу I Положення № 402, ЦВЛК саме «має право». В юриспруденції термін «має право» означає альтернативну можливість поведінки суб`єкта владних повноважень: він може або вчинити дію, або не вчиняти її, залежно від своєї оцінки обставин. Якби це був обов`язок, норма містила б формулювання «зобов`язана» або «повинна».

Отож застосоване законодавцем формулювання "має право" означає, що ЦВЛК самостійно приймає рішення про необхідність таких дій, виходячи з конкретних обставин справи, наявних медичних документів тощо.

Також колегія суддів зазначає, що ЦВЛК здійснює перевірку висновків, але не зобов`язана кожного разу проводити повторні фізичні огляди, якщо документи дозволяють оцінити правильність попереднього висновку.

Якщо ЦВЛК не направила особу на повторний огляд, то це не є порушенням, оскільки комісія вважала наявні матеріали достатніми для прийняття рішення.

При цьому суд звертає увагу, що суд не може підміняти собою спеціальний орган (ЦВЛК) і зобов`язувати його вчиняти дії, які належать до його дискреційних повноважень (виключної компетенції), якщо немає явного свавілля.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача, які підтримав суд першої інстанції, в частині того, що відповідач неналежним чином розглянув скаргу позивача, адже не скористався своїми правами направляти запити до закладів охорони здоров`я (установ), узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи для з`ясування фактичних обставин та причин хвороб.

При цьому, колегія суддів враховує, що під бездіяльністю розуміється невчинення винною особою певних дій, які вона мала вчинити за даних обставин.

З огляду на те, що відповідачем розглянуто заяву позивача, надано вичерпну відповідь зі спірного питання та, враховуючи відсутність законодавчо встановленого обов`язку прийняття постанови за результатом розгляду відповідних заяв, наведене свідчить про відсутність бездіяльності зі сторони відповідача.

За наведеного, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені спірного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 420/14058/25 – задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі № 420/14058/25 – скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua