Постанова від 29 червня 2026 р. у справі №420/20609/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/20609/25

Перша інстанція: суддя Лебедєва Г.В.,

повний текст судового рішення

складено 09.01.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Голуб В.А.,

суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі № 420/20609/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛКОМ ЛТД" до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛКОМ ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД») до Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці про накладання штрафу на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 14712/15/53/РРО/36232879-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛКОМ ЛТД» до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови. Визнав протиправною та скасував постанову Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці про накладання штрафу на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 14712/15/53/РРО/36232879-ДПС/ТД-ФС від 17.06.2025. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛКОМ ЛТД» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. Апелянт зазначає, що під час фактичної перевірки було встановлено факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території позивача, які виконували певні посадові обов`язки в інтересах ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД», проте не перебували у трудових відносинах зі страхувальником та були допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту), чим порушено вимоги частини четвертої статті 24 Кодексу законів про працю України.

Скаржник звертає увагу, що копії договору про надання послуг № 24-03 від 24.03.2025, укладеного із ОСОБА_2 , та договору № 21-03 від 21.03.2025, укладеного із ОСОБА_1 , були надані представником ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» лише під час розгляду справи про накладення штрафу. На момент проведення перевірки зазначені документи податковому органу не надавались, про що свідчить відсутність будь-яких відміток в Акті фактичної перевірки. Це, на думку апелянта, вказує на ймовірність того, що на момент перевірки позивача ДПС цих договорів ще не існувало.

Також підприємством було надано копії платіжних інструкцій від 21.04.2025 про сплату військового збору та про утримання податку на доходи фізичних осіб. Проте у цих платіжних інструкціях не зазначено, за яких саме фізичних осіб здійснено оплату.

Крім того, апелянт наголосив що відповідно до чинного трудового законодавства не передбачено можливості проходження стажування особами, які планують працевлаштуватися за трудовим договором, з метою перевірки їхньої кваліфікації або набуття професійних навичок. З огляду на це, представник Південного міжрегіонального управляння Державної служби з питань праці просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу. Так, позивач зазначив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , працювали в ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за цивільно-правовими договорами, що свідчить про відсутність порушень вимог законодавства. Крім того, ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» виконало вимоги закону по декларуванню доходів фізичних осіб, по відношенню до яких виступило податковим агентом.

Тому позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області в період з 25.03.2025 по 02.04.2025 проведено фактичну перевірку господарської одиниці цех збору виробів, що розташований за адресою м. Одеса, вул. Дальницька, 44, суб`єкта господарської діяльності ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД», адреса державної реєстрації суб`єкта господарської діяльності: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12-Г, кв. 49, за наслідками якої складено Акт (довідку) фактичної перевірки від 02.04.2024, зареєстрований 03.04.2025 № 14712/15/53/РРО/36232879.

У пункті 2.2.20 вищезазначеного акту «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки» серед інших зазначено: «...- встановлено використання праці найманих осіб без їх належного оформлення, а саме громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_1 та громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серія НОМЕР_2 надали пояснення у письмовій формі, про те що проходять стажування на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД».».

Відповідно до пункту 3.1 зазначеного акту «Встановлено порушення», окрім інших встановлено: «ст. 24 Кодексу законів про працю; Постанова КМУ від 17.06.2015 № 413 в частині своєчасності повідомлення ДПС та її територіальних органів «Про прийняття працівника на роботу (укладення гіг-контракту)».

Головне управління ДПС в Одеській області листом від 13.05.2025 № 9130/5/15-32-07-06-05 повідомило Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про факти, встановлені в ході перевірки, та направило на адресу останнього акт фактичної перевірки.

Вказаний лист 22.05.2024 надійшов до відповідача.

На підставі вказаного листа Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці розпочало адміністративне провадження (далі також - Міжрегіональне управління).

Листом № ПД/3.1/5028-25 від 23.05.2025 Міжрегіональним управлінням було направлено позивачу повідомлення про початок адміністративного провадження, як особі, стосовно якої ініційовано адміністративне провадження. Повідомлення направлено поштою та було повернуто за закінченням терміну зберігання (рекомендований лист № 0601151909 624 від 28.05.2025).

Також відповідач листом № СП-ПД/3.1/3814-25 від 29.05.2025 звернувся до головного державного інспектора відділу з питань праці трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Олександра Матвієнка за наданням роз`яснення стосовно правопорушення, наявного у адміністративній справі.

Листом № ПД/3.1/5439-25 від 05.06.2025 Міжрегіональним управлінням було направлено позивачу запрошення, як учаснику адміністративного провадження на слухання у адміністративній справі «Про накладення штрафу на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за порушення законодавства про працю, передбаченого частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України», призначеного на 17.06.2025 о 15:00 год. (рекомендований лист № 0601156196359 від 10.06.2025).

Листом № ПД/3.1/5470-25 від 06.06.2025 Міжрегіональним управлінням було направлено запрошення на слухання начальнику управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, як особі, яка сприяє розгляду справи (лист направлено на електронну адресу lysenkoandrey2016@gmail.com).

Службовою запискою № СП-ПД/4.2/4122-25 від 13.06.2025 головним державним інспектором відділу з питань праці трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Волковою О.А., для врахування під час розгляду адміністративної справи, надано роз`яснення щодо правопорушення, наявного у вищезазначеній адміністративній справі.

13.06.2025 головним державним інспектором відділу з питань праці трудових відносин управління інспекційної діяльності в Одеській області Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Волковою О.А. надано для врахування під час розгляду справи службову записку № СП-ПД/4.2/4122-25, стосовно надання роз`яснення щодо правопорушення, наявного у адміністративній справі про накладення штрафу на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за порушення законодавства про працю, передбаченого ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

17.06.2025 проведено слухання у адміністративній справі про накладення штрафу на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за порушення законодавства про працю, передбаченого ч. 2 ст. 265 КЗпП України, було заслухано пояснення осіб, які сприяють розгляду справи, розглянуто отримані документи та відомості, та прийнято рішення скласти постанову про накладення на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» за порушення норм чинного законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

17.06.2025 Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці прийнято постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 14712-15/53/РРО/36232879-ДПС/ТД-ФС, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛКОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ 36232879), на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України накладено штраф в розмірі 160 000, 00 грн.

В мотивувальній частині постанови зазначено, що «Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці отримано лист Головного управління ДПС в Одеській області від 13.05.2025 № 9130/5/15-32-07-06-05 (вх. № 4255/ПД/1-25 від 22.05.2025), яким було скеровано матеріали фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛКОМ ЛТД» (далі - ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД») (код ЄДРПОУ 36232879), що зареєстровано за адресою: Україна, 65009, місто Одеса, вул. Фонтанська дорога, 12-Г, квартира 49.

Фактична перевірка ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» тривала з 25 березня 2025 року по 02 квітня 2025 року у господарській одиниці - «цех збору виробів» за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 44.

За наслідками фактичної перевірки ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області складено АКТ фактичної перевірки від 03.04.2025 № 14712/15/53/РРО/36232879.

У пункті 3.1 «Встановлено порушення» розділу 3 Акту «Висновки перевірки», зокрема зазначено: «ст. 24 Кодексу законів про працю; Постанова КМУ від 17.06.2015 № 413 в частині своєчасності повідомлення ДПС та її територіальних органів «Про прийняття працівника на роботу (укладення гіг-контракту)».

Разом з тим, у пункті 2.2.20. розділу 2 наведеного Акту «Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки», серед іншого зазначено: «... встановлено використання праці найманих осіб без їх належного оформлення а саме громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, паспорт серії НОМЕР_1 та громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 надали пояснення про те, що проходять стажування на ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД».

До Акту фактичної перевірки фахівцями ГУ ДПС в Одеській області долучені копії письмових пояснень ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 25.03.2025.

Так, Кірюшкіна Т.О. письмово повідомила, що знаходиться на стажуванні; з 21.03.2025 ознайомлюється з процесом фасування продукції ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД».

Закревська Н.І. письмово повідомила, що знаходиться на стажуванні, з 25.03.2025 ознайомлюється з процесом фасування продукції ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (із змінами) (далі - Порядок) визначено, що штрафи за порушення вимог законодавства про працю накладаються, зокрема на підставі акту перевірки ДПС, її територіального органу, у ході яких виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з пунктом 4 Порядку, уповноваженою особою під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

Відповідно до запиту з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД», місцезнаходження юридичної особи: Україна, 65009, Одеська обл., місто Одеса, Фонтанська дорога, будинок 12-Г, квартира 49; види діяльності: 20.42 Виробництво парфумних і косметичних засобів (основний); 21.20 Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів; 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами; 82.92 Пакування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.74 Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; 32.99 Виробництво іншої продукції, н.в.і.у.; 46.45 Оптова торгівля парфумними та косметичними товарами; 47.75 Роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; інформація для здійснення зв`язку: Телефон 1: НОМЕР_3.

Фахівцями Головного управління ДПС в Одеській області також зазначена інформація, відповідно до якої ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» (код ЄДРПОУ: 36232879) являється платником ПДВ, свідоцтво № 200814492, перебуває на загальній системі оподаткування (пункти 2.2.11, 2.2.11.1 зазначеного акта фактичної перевірки).

Разом з тим, за допомогою електронного сервісу Пенсійного фонду України за посиланням https://portal.pfu.gov.ua/ 30.05.2025 о 13-36 було зроблено запит (тип запиту: «Поточний список працівників страхувальника») за суб`єктом господарювання ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» та отримано наступну відповідь: останній актуальний звіт по ЄСВ за формою Додаток 4 поданий страхувальником за 04.2025, відповідно до якого у ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» наявні трудові відносини з 7-ма найманими працівниками, серед яких ані ОСОБА_1 , ані ОСОБА_2 не значаться.

Виходячи з вищенаведеного, посадовими особами ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» було допущено до роботи без укладення трудового договору, та повідомлення територіального органу ДПС про прийняття працівника на роботу двох найманих працівників - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .».

Не погоджуючись із прийнятою відповідачем постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов місцевий суд виходив з того, що між позивачем та фізичними особами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були укладені цивільно-правові договори про надання послуг. Суд зазначив, що відповідач не довів систематичного виконання цими особами певних трудових функцій за встановленим графіком, як і того, що вони не могли самостійно організовувати свій робочий час, виконували роботу не на власний ризик та підпорядковувалися внутрішньому розпорядку позивача. Доказів на підтвердження того, що вказані правочини були укладені з метою приховування реальних трудових відносин, контролюючий орган суду не надав.

Крім того, суд зауважив, що вказані особи не підпорядковувалися внутрішньому трудовому розпорядку підприємства, не мали визначеного робочого місця та отримували плату за конкретний результат виконаної роботи. Це, на думку суду, свідчить про те, що характер відносин сторін не відповідає більшості ознак «підпорядкованості» та «залежності», відображених у Рекомендації про трудове правовідношення № 198 Міжнародної організації праці.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що зазначені цивільно-правові угоди не мають ознак трудових договорів, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частини перша, четверта, шоста і сьома статті 43 Конституції України).

Право на працю закріплене також в ключових міжнародних документах, зокрема статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права 1966 року.

Укладаючи трудовий договір з роботодавцями, громадяни реалізують своє конституційне право на працю, добровільно вступають у трудові правовідносини, набуваючи конкретних трудових прав і обов`язків; трудовий договір є основним юридичним фактом, із яким пов`язано виникнення, зміна чи припинення трудових правовідносин (абзац третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 07 лютого 2023 року № 1-р/2023).

Пункт другий частини п`ятої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» визначає, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Власник підприємства або уповноважений ним орган, відповідно до абзацу першого Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413, подає до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування повідомлення про прийняття працівника на роботу.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 24 КЗпП України).

Тобто фактичний допуск працівника до роботи є підставою для визнання трудового договору укладеним, навіть якщо він не був оформлений у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 02 лютого 2021 року у справі № 0540/5987/18-а дійшов висновку, що характерними ознаками трудових відносин є: систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат); підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку; виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року № 327; обов`язок роботодавця надати робоче місце; дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

У постанові від 20 січня 2023 року у справі № 824/849/18-а Верховний Суд додатково вказав, що основними ознаками трудового договору є: праця юридично несамостійна, що протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи) шляхом виконання вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

При цьому без оформлених трудових відносин особа (працівник) позбавляється конституційних гарантій, передбачених, зокрема, статтями 43 (кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров`я роботах забороняється; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення та право на своєчасне одержання винагороди за працю) та 45 (кожен, хто працює, має право на відпочинок, яке забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час; максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та право на оплачувану щорічну відпустку, вихідні та святкові дні) Конституції України (постанова Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 0540/8959/18-а).

Колегія суддів зауважує, що під час фактичної перевірки було встановлено факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території позивача, які виконували певні посадові обов`язки в інтересах ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД», проте не перебували у трудових відносинах зі страхувальником та були допущені до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Разом з тим, позивач наголошує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 працювали на підставі цивільно-правового договору.

В свою чергу, на момент проведення перевірки такі договори не були надані контролюючому органу.

Колегія суддів зазначає, що використання конструкції, за якою підприємство укладає договір з фізичною особою для фактичного виконання робіт, створює передумови для: уникнення від сплати єдиного соціального внеску (військового збору, ПДФО); позбавлення працівника гарантій, передбачених трудовим законодавством (оплата відпусток, лікарняних, вихідної допомоги тощо); ухилення від відповідальності за порушення вимог законодавства про працю; створення штучних перешкод для реалізації працівником своїх трудових прав.

На переконання колегії суддів, надання цивільно-правових договорів лише під час розгляду питання про накладення штрафу також може свідчити про приховування трудових правовідносин.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем не надано жодного пояснення з приводу того, чому цивільно-правові договори не були надані під час проведення перевірки.

Поряд з цим, 31.03.2026 між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено акти виконаних робіт, проте до кінця проведення перевірки (02.04.2025) вони також не були надані податковому органу.

Колегія суддів також звертає увагу, що формальне укладення цивільно-правового договору не виключає можливості виникнення фактичних трудових відносин, якщо за своїм змістом правовідносини мають всі ознаки трудових.

Як вбачається зі змісту договорів, які були укладені між позивачем та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 останні виконували роботу на території ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД», за його робочим графіком.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини, які склалися за наслідком укладення товариством договорів з фізичними особами, є трудовими відносинами, адже згідно з умовами укладених договорів товариство (замовник) доручає, а виконавець зобов`язується за плату здійснити надання певного виду послуг.

Крім того, оплата за виконання умов відповідних договорів мала здійснюватися у фіксованому розмірі. При цьому жодним пунктом укладених договорів не встановлено обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню та повинні бути відображені в акті їх приймання. Не містяться у них і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, а також не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Також апеляційний суд наголошує, що в матеріалах справи є копії актів приймання-передачі робіт за укладеними договорами, у яких також не зазначено конкретного обсягу робіт, виконаних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Поряд з цим, під час проведення перевірки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були надані пояснення, відповідно до яких останні зазначили, що проходять стажування у ТОВ «СЕЛКОМ ЛТД».

Проте вимогами КЗпП України не передбачено проходження стажування особою, яка бажає працевлаштуватися шляхом укладання трудового договору, для перевірки її кваліфікації та навиків роботи або отримання таких.

Стажування в рамках професійного навчання зареєстрованих безробітних (професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок) в цілях придбання практичних навиків, необхідних для виконання посадових обов`язків, може бути організоване за наявності відповідного договору між роботодавцем, претендентом на посаду (безробітним) і державним центром зайнятості (стаття 35 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI).

Відповідно до статті 26 КЗпП України при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Проте в період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Апеляційний суд погоджується з позицією апелянта про те, що позивачем було допущено працівників без належного оформлення, що в свою чергу тягне за собою порушення товариством трудового законодавства.

Щодо сплати позивачем військового збору та про утримання податку на доходи фізичних осіб, колегія суддів зауважує, що надані квитанції жодним чином не нівелюють факту допущення працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин.

За наведеного, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені спірного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛКОМ ЛТД" слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі № 420/20609/25 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року у справі № 420/20609/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛКОМ ЛТД" до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови - скасувати.

Ухвалити нове рішення у справі, яким адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЛКОМ ЛТД" до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко